Формування тендерної документації - один із ключових етапів проведення відкритих торгів, адже саме її положення визначають вимоги до учасників та переможця і на TNDR. є окремий розділ присвячений цій темі. Варто почати із того, що формування ТД не повинно зводитися лише до використання усталених шаблонів або вимог, що традиційно включаються до її змісту. Кожна умова має відповідати чинному законодавству, враховувати останні зміни у закупівельному законодавстві та забезпечувати зрозумілі й однакові правила участі для всіх учасників відкритих торгів.

Формуючи тендерну документацію, замовники нерідко використовують вимоги, які вже стали звичною практикою. До прикладу, протягом багатьох років замовники вимагати від учасників у складі тендерних пропозицій - статут, виписка / витяг з ЄДР, документи про призначення керівника, витяги з реєстрів платників ПДВ або єдиного податку, проте чи справді замовнику потрібно отримувати ці документи від учасника, чи достатньо самостійно перевірити необхідні відомості у відкритих реєстрах?

Але ще важливіше враховувати законодавчі зміни. Так, чергові зміни набрали чинності з 01.07.2026, і вони дають підстави по-новому оцінити окремі вимоги, що встановлюються уповноваженими особами в тендерці. Особливо це стосується вимог щодо надання такого документу як “цінова пропозиція” / “тендерна пропозиція” або договірна ціна. До речі, після кожних змін на платформі оновлюються відповідні приклади документів.

Фінансова спроможність учасника - один із кваліфікаційних критеріїв, який допомагає замовникам переконатися у здатності учасника виконати майбутній договір. Проте саме під час встановлення цього кваліфікаційного критерію в тендерній документації замовники часто припускаються помилок, тож корисно буде розібратись в деталях.

Є ще один кваліфікаційний критерій - щодо наявності працівників відповідної кваліфікації, з яким часто виникають питання. Цей критерій покликаний підтвердити реальну спроможність учасника належним чином виконати договір про закупівлю. Проте практика АМКУ свідчить, що замовники нерідко виходять за межі цього критерію, встановлюючи вимоги, які не мають зв’язку із предметом закупівлі або необґрунтовано звужують коло учасників.

Крім кваліфікаційних критеріїв, є ще пункт 47 та інші вимоги, яким обовʼязково варто приділити увагу. Ось, до прикладу, «Надати інформацію про кінцевого(их) бенефіціарного(их) власника(ів)» - одна з вимог, яку замовники часто включають до тендерної документації. Проте чи є така вимога законною саме для учасників-резидентів?

Антикорупційна програма у закупівлях на понад 20 млн грн стала однією з тих вимог, навколо яких виникає найбільше практичних запитань. Якщо замовник зобов’язаний перевірити її наявність, але не має доступу до відкритого реєстру з такою інформацією, чи може він вимагати відповідне підтвердження в тендерній документації? Чи буде така вимога порушенням закупівельного законодавства?

Сертифікат ISO у тендерній документації вже нікого не дивує. Проте за звичайною вимогою про надання такого документа можуть приховуватися умови, які суттєво звужують коло учасників: конкретний стандарт, особливий строк дії, певний орган сертифікації або вимога щодо видачі сертифіката конкретному суб’єкту.

Ліцензійні умови часто стають орієнтиром для замовників під час формування вимог до учасників, оскільки містять вимоги щодо персоналу, матеріально-технічної бази та організації діяльності. Проте не кожна вимога з ліцензійних умов може бути автоматично перенесена до тендерної документації.

Та питань, насправді ще більше. Як правильно прописати підстави для відмови в участі у відкритих торгах, встановлені пунктом 47 Особливостей у тендерній документації та не отримати зауваження аудиторів? І так далі. При цьому, формуючи тендерну документацію, замовник повинен не лише визначити, які документи необхідні для оцінки учасника, а й врахувати перелік інформації, яку вимагати заборонено.

У публічних закупівлях важливо не лише встановити вимоги до учасників, а й переконатися, що кожна з них має законне підґрунтя. Адже саме невдало сформована умова тендерної документації може стати підставою для висновку ДАСУ про порушення або рішення АМКУ про зобов’язання внести зміни. Практика цих органів допомагає визначити, де проходить межа між правом замовника встановлювати вимоги та порушенням законодавства про публічні закупівлі.

Є свої особливості і по конкретним предметах закупівлі, так, під час закупівлі робіт та послуг з поточного ремонту перелік документів, які замовник вимагає від учасників, нерідко є значно ширшим, ніж це прямо передбачено законодавством. Серед них - договірна ціна, локальні кошториси, підсумкові відомості ресурсів та інші кошторисні документи. І виникає питання, наскільки виправданим є встановлення таких вимог з огляду на законодавство та їх практичні наслідки для проведення закупівлі.

Крім того, вже певний час функціонує механізм аналізу цін на матеріальні ресурси для забезпечення прозорого та обґрунтованого формування вартості будівельних робіт. Проте на практиці виникла правова дилема: якщо аналіз цін є обов’язковим, то чи означає це, що його повинен подавати кожен учасник в складі тендерної пропозиції? Моментів загалом багато, і передплатники завжди можуть записатись на безкоштовну телефонну чи письмову консультацію.