Згідно останніх змін до законодавства замовники та підрядники повинні проводити аналіз цін на матеріальні ресурси. Зокрема, даний обов’язок визначений Постановою Кабміну від 19.11.2025 № 1512 «Деякі особливості визначення вартості будівництва, а також поточного середнього ремонту, поточного ремонту та експлуатаційного утримання автомобільних доріг загального користування в умовах воєнного стану» (далі-Постанова № 1512), Настановою з визначення вартості будівництва, яка затверджена наказом Міністерства розвитку громад та територій України «Про затвердження кошторисних норм України у будівництві» від 01.11.2021 № 281 (далі – Настанова № 281), Настановою щодо порядку проведення аналізу цін на матеріальні ресурси, яка затверджена наказом Міністерства розвитку громад та територій України від 20.03.2026 № 591 (далі - Настанова № 591).
При цьому, законодавство розмежовує випадки, при яких замовники та підрядники повинні проводити відповідний аналіз цін.
Водночас деякі замовники встановлюють вимоги в тендерній документації щодо надання учасниками звіту з аналізу цін при поданні тендерної пропозиції. Однак чи є правомірними такі вимоги тендерної документації?
Законодавчі вимоги щодо формування тендерної документації
Згідно абзацу 1 пункту 3 згідно абзацу 1 пункту 3 Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України від 25.12.2015 № 922-VIII «Про публічні закупівлі», на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 (далі – Особливості) замовники, що зобов’язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону, проводять закупівлі з урахуванням цих особливостей та з дотриманням принципів здійснення публічних закупівель, визначених Законом.
Абзац 1 пункту 28 Особливостей передбачає, що тендерна документація формується замовником відповідно до вимог статті 22 Закону з урахуванням цих особливостей.
Так, формуючи тендерну документацію замовники повинні керуватися вимогами Особливостей та статті 22 Закону України «Про публічні закупівлі» (далі - Закон).
Зокрема, пункт 3 частини 2 статті 22 Закону визначає, що у тендерній документації зазначаються такі відомості: інформація про необхідні технічні, якісні та кількісні характеристики предмета закупівлі, у тому числі відповідну технічну специфікацію (у разі потреби - плани, креслення, малюнки чи опис предмета закупівлі). Технічні, якісні характеристики предмета закупівлі та технічні специфікації до предмета закупівлі повинні визначатися замовником з урахуванням вимог, визначених частиною четвертою статті 5 цього Закону.
Водночас абзац 1 частини 3 статті 22 Закону передбачає, що тендерна документація може містити іншу інформацію, вимоги щодо наявності якої передбачені законодавством та яку замовник вважає за необхідне включити до тендерної документації.
Отож, законодавство з публічних закупівель безпосередньо не визначає норм, які б передбачали можливість визначення вимог в тендерній документації щодо надання учасником звіт з аналізу цін на матеріальні ресурси.
Однак передбачають можливість визначення в тендерній документації іншої інформації, вимоги щодо наявності якої передбачені законодавством та яку замовник вважає за необхідне включити до тендерної документації.
Тому необхідно з’ясувати чи передбачають норми «іншого» законодавства можливість визначення таких вимог до учасника закупівлі в тендерній документації.
Приписи кошторисних норм щодо аналізу цін на матеріальні ресурси
Згідно пункту 4.9 Настанови №281 кошторисна вартість будівельних матеріалів, виробів та комплектів у прямих витратах визначається на підставі нормативної потреби в них, розрахованої виходячи з обсягів робіт, передбачених проектною документацією, та відповідних поточних цін.
Поточні ціни на матеріальні ресурси приймаються на підставі проведеного замовником аналізу цін за обґрунтованою ціною, яка не може бути вищою за середню ціну матеріальних ресурсів, що склалася на момент розроблення проектної документації.
Порядок здійснення аналізу поточних цін на матеріальні ресурси визначає замовник своїм відповідним організаційно-розпорядчим документом, в якому наводиться:
- алгоритм збору інформації, в якому зазначається перелік матеріальних ресурсів, найменування виробників/постачальників, кількість цінових пропозицій для досягнення заданої точності розрахунку;
- джерела інформації (відкриті вебресурси, комерційні пропозиції постачальників, бази даних цін, друковані інформаційні довідники тощо);
- методика визначення діапазону цін та середньої ціни (використовується вибірка цін на матеріали з рівними якісними характеристиками та умовами постачання).
Аналіз цін на матеріальні ресурси проводиться з урахуванням кошторисних норм України «Настанова щодо порядку проведення аналізу цін на матеріальні ресурси».
На період дії Постанови № 1512 аналіз поточних цін на матеріальні ресурси здійснюється з урахуванням положень підпунктів 1 – 3 пункту 1 цієї постанови.
Водночас пункт 1 Постанови №1512 передбачає, що на період воєнного та / або надзвичайного стану в Україні під час визначення вартості нового будівництва, реконструкції, реставрації та капітального ремонту будівель і споруд будь-якого призначення, їх комплексів та частин, а також під час визначення вартості нового будівництва, реконструкції, капітального ремонту, поточного середнього ремонту, поточного ремонту та експлуатаційного утримання автомобільних доріг загального користування, що здійснюється із залученням бюджетних коштів, коштів державних і комунальних підприємств, установ та організацій, кредитів, наданих під державні гарантії:
1) аналіз цін на матеріальні ресурси проводиться з урахуванням кошторисних норм України «Настанова щодо порядку проведення аналізу цін на матеріальні ресурси»:
замовником - під час складання інвесторської кошторисної документації та підписання актів приймання виконаних будівельних робіт у разі застосування динамічної договірної ціни;
підрядником - під час складання інвесторської кошторисної документації у випадку, коли розроблення проектної документації покладається на підрядника, а також під час складання та узгодження договірної ціни та підготовки актів приймання виконаних будівельних робіт у разі застосування динамічної договірної ціни;
на матеріали, сумарна вартість яких становить 60 відсотків загальної вартості всіх матеріальних ресурсів, - на підставі даних виробників, імпортерів та їх офіційних представників і дистриб’юторів;
на матеріали, сумарна вартість яких становить 40 відсотків загальної вартості всіх матеріальних ресурсів, - на підставі даних виробників, імпортерів та їх офіційних представників і дистриб’юторів та інформації з інших джерел (відкриті веб-ресурси виробників, імпортерів та їх офіційних представників і дистриб’юторів, постачальників будівельної продукції, бази даних цін на будівельну продукцію та інші матеріальні ресурси у складі Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва (далі - база даних цін), друковані інформаційні довідники тощо).
В свою чергу, пункт 4.7 Настанови № 591 визначає, що суб’єктами аналізу цін є замовник та підрядник:
1) замовник здійснює аналіз цін під час:
- складання інвесторської кошторисної документації;
- узгодження договірної ціни;
- підписання актів приймання виконаних будівельних робіт при динамічній договірній ціні;
2) підрядник здійснює аналіз цін під час:
- складання інвесторської кошторисної документації у випадку, коли розроблення проектної документації покладається на підрядника;
- складання та узгодження договірної ціни;
- підготовки актів приймання виконаних будівельних робіт при динамічній договірній ціні.
Таким чином, кошторисні норми передбачають порядок здійснення аналізу цін на матеріальні ресурси та визначають суб’єктів аналізу цін, якими є замовник та підрядник.
Водночас замовником, згідно положень закупівельного законодавства, є суб’єкт, визначені згідно із статтею 2 цього Закону, які здійснюють закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до цього Закону.
При цьому, згідно Постанови Кабміну від 01.08.2005 № 668 «Про затвердження Загальних умов укладення та виконання договорів підряду в капітальному будівництві» підрядником є сторона договору підряду, яка виконує та передає замовнику закінчені роботи (об'єкт будівництва), передбачені договором підряду.
В свою чергу, згідно розглянутих норм вбачається, що законодавство не відносить до суб’єктів аналізу цін на матеріальні ресурси такого суб’єкта як учасника закупівлі, який подає тендерну пропозицію та який може стати підрядником тільки після визначення його переможцем та укладення договору підряду.
Тому вбачається, що встановлення в тендерній документації вимоги до учасників щодо подання звіту з аналізом ціна на матеріальні ресурси не відповідає приписам законодавчих норм, оскільки законодавство не покладає такий обов’язок на учасника процедури закупівлі.
Разом з тим, цікавим в даному контексті виглядають позиції Комісії Антимонопольного комітету України з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері публічних закупівель (далі - Комісія) та Державної аудиторської служби України.
Коментар: за результатами розгляду скарги Комісія не зобов'язала замовника виключати вимогу щодо надання учасником звіту про аналіз цін на матеріальні ресурси з тендерної документації.
Фактично Орган оскарження виходив із того, що дана вимога не є дискримінаційною, оскільки не містить вичерпного переліку документів, що підтверджують обґрунтованість вартості матеріальних ресурсів, включених до договірної ціни.
Подібний підхід міститься також у рішенні Комісії від 27.05.2026 № 6386-р/пк-пз щодо закупівлі № UA-2026-05-05-014669-a, де орган оскарження також не визнав дискримінаційною вимогу щодо надання документів, які підтверджують проведення аналізу цін на матеріальні ресурси.
Таким чином, практика Комісії свідчить, що сама по собі вимога про подання учасником в складі тендерної пропозиції звіту про аналіз цін на матеріальні ресурси не є дискримінаційною вимогою тендерної документації.
Цікавим є також підхід органів державного фінансового контролю. Зокрема, під час проведення моніторингів закупівель:
аудитори аналізували тендерні документації замовників, які, зокрема містили вимоги щодо подання учасниками звіту з аналізу цін на матеріальні ресурси.
Водночас порушень у цій частині у висновках моніторингу встановлено не було.
Тому з аналізу зазначеної практики вбачається, що орган державного фінансового контролю наразі також не розглядає сам факт встановлення такої вимоги як очевидне порушення законодавства у сфері публічних закупівель.
Разом з тим, видається, що логічнішим варіантом в розглядуваному питанні є встановлення вимог щодо подання звіту з аналізу цін на матеріальні ресурси саме від переможця закупівлі, з яким укладатиметься договір та який після укладення договору набуде статусу підрядника.
Доречі, зручно шукати актуальні висновки ДАСУ та рішення Органу оскарження щодо будь-якої ситуації на Clarity App
Підсумки
- Законодавство про публічні закупівлі та кошторисні норми не містять прямої вимоги щодо подання учасником звіту з аналізу цін на матеріальні ресурси у складі тендерної пропозиції.
- Кошторисні норми визначають суб'єктами аналізу цін на матеріальні ресурси замовника та підрядника, а не учасника процедури закупівлі.
- Практика Комісії свідчить, що вимога про подання звіту з аналізу цін на матеріальні ресурси сама по собі не визнається дискримінаційною, якщо вона не містить окремих вимог щодо формування звіту, зокрема вичерпного переліку документів, що підтверджують обґрунтованість вартості матеріальних ресурсів. Аналогічно аудитори під час проведення моніторингів не розглядають наявність такої вимоги як порушення законодавства.