У практиці публічних закупівель замовники нерідко включають до тендерної документації вимоги щодо надання статуту, виписки / витягу з ЄДР, витягу з реєстру платників податку на додану вартість / єдиного податку та документів про призначення керівника. Такі документи традиційно використовувалися для підтвердження правового статусу учасника, отримання інформації про кінцевого бенефіціарного власника та повноважень особи, яка підписує тендерну пропозицію.
Водночас із розвитком електронних державних реєстрів дедалі актуальнішим стає питання, наскільки обґрунтованими є такі вимоги. У цій статті розглянемо, чи варто вимагати зазначені документи від учасників та які ризики для замовника можуть виникнути у разі встановлення таких умов у тендерній документації.
Що таке статут та чи можна отримати з відкритих даних необхідну замовнику інформацію про учасника, яка міститься в статуті?
Для початку варто з’ясувати що таке статут. Для цього звернемося до чинних нормативно-правових актів.
Частина 1 статті 87 Цивільного кодексу України (далі - ЦКУ) визначає, що для створення юридичної особи її учасники (засновники) розробляють установчі документи, які викладаються письмово і підписуються всіма учасниками (засновниками), якщо законом не встановлений інший порядок їх затвердження.
Юридична особа приватного права може створюватися та здійснювати діяльність на підставі модельного статуту, затвердженого Кабінетом Міністрів України, а у випадках, передбачених законом, - Національним банком України, що після його прийняття учасниками стає установчим документом.
Засновники (учасники) юридичної особи, утвореної на підставі модельного статуту, можуть у встановленому законом порядку затвердити статут, який є установчим документом, та провадити діяльність на його підставі.
Згідно частини 2 статті 87 ЦКУ установчим документом товариства є затверджений учасниками статут або засновницький договір між учасниками, якщо інше не встановлено законом.
Товариство, створене однією особою, діє на підставі статуту, затвердженого цією особою.
Частина 1 статті 88 ЦКУ встановлює, що у статуті товариства вказуються найменування юридичної особи, органи управління товариством, їх компетенція, порядок прийняття ними рішень, порядок вступу до товариства та виходу з нього, якщо додаткові вимоги щодо змісту статуту не встановлені цим Кодексом або іншим законом.
Відповідно до статті 154 ЦКУ установчим документом акціонерного товариства є його статут.
Статут акціонерного товариства, крім відомостей, передбачених статтею 88 цього Кодексу, має містити відомості про права акціонерів, структуру управління акціонерним товариством, компетенцію органів управління акціонерним товариством і порядок ухвалення ними рішень та інші відомості, передбачені законом.
Згідно статті 164 ЦКУ установчим документом виробничого кооперативу є його статут, що затверджується загальними зборами його членів.
Статут виробничого кооперативу має містити крім відомостей, передбачених статтею 88 цього Кодексу, відомості про: розмір пайового внеску члена кооперативу; склад і порядок внесення пайових внесків членами кооперативу та про їхню відповідальність за порушення зобов'язання щодо внесення пайових внесків; характер і порядок трудової участі його членів у діяльності кооперативу та їхньої відповідальності за порушення зобов'язань щодо особистої трудової участі; порядок розподілу прибутку і збитків кооперативу; розмір і умови субсидіарної відповідальності його членів за зобов'язаннями кооперативу; склад і компетенцію органів управління кооперативу та про порядок ухвалення ними рішень.
Згідно пункту 17 статті 1 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» № 755-IV від 15.05.2003 (далі – Закон №755 ) установчий документ юридичної особи - установчий акт, статут, програма політичної партії, модельний статут, засновницький договір, одноособова заява (меморандум), положення тощо.
Перейдемо до питання чи можна знайти у відкритому доступі необхідну замовнику інформацію про учасника, яка міститься в статуті.
Відповідно до пункту 7 статті 1 Закону №755 визначає, що єдиний державний реєстр юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань (далі - Єдиний державний реєстр) - єдина державна інформаційна система, що забезпечує збирання, накопичення, обробку, захист, облік та надання інформації про юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадські формування, що не мають статусу юридичної особи, відокремлені підрозділи юридичної особи, утвореної відповідно до законодавства іноземної держави.
Стаття 11 Закону №755 визначає, що відомості, що містяться в Єдиному державному реєстрі, є відкритими і загальнодоступними (крім реєстраційних номерів облікових карток платників податків та паспортних даних) та у випадках, передбачених цим Законом, за їх надання стягується плата.
Відомості, що містяться в Єдиному державному реєстрі, надаються у вигляді:
1) безоплатного доступу через портал електронних сервісів або з використанням Єдиного державного вебпорталу електронних послуг до:
відомостей з Єдиного державного реєстру, які актуальні на момент запиту, необхідних для видачі документів дозвільного характеру та ліцензій, а також про видані документи дозвільного характеру та ліцензії, для укладення цивільно-правових договорів, у тому числі щодо наявності запису про державну реєстрацію припинення або перебування юридичної особи у стані припинення, державну реєстрацію припинення чи перебування у процесі припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця, про місцезнаходження, адресу електронної пошти, цифровий код модельного статуту, види діяльності, центральний чи місцевий орган виконавчої влади, до сфери управління якого належить державне підприємство або частка держави у статутному капіталі юридичної особи, якщо така частка становить не менше 25 відсотків, про юридичних осіб, правонаступником яких є зареєстрована юридична особа, про юридичних осіб - правонаступників, про відокремлені підрозділи юридичної особи, про осіб, які можуть вчиняти дії від імені особи, у тому числі відомості про розпорядника майна, санатора, голову комісії з припинення, ліквідатора, керуючого припиненням, управителя майна, наявність обмежень щодо представництва, про відкриття виконавчого провадження, - шляхом їх пошуку за повним чи скороченим найменуванням, іменем, ідентифікаційним кодом, реєстраційним номером облікової картки платника податків, серією та номером паспорта (для фізичних осіб, які мають відмітку в паспорті про право здійснювати платежі за серією та номером паспорта), перегляду, копіювання та роздрукування.
Що таке виписка / витяг з Єдиного державного реєстру та чи можна отримати з відкритих даних необхідну замовнику інформацію про учасника, яка міститься в виписці / витягу?
Виписка з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань (далі - виписка) - документ в електронній або у випадках, передбачених цим Законом, у паперовій формі, який формується за результатами проведення реєстраційних дій і містить відомості про юридичну особу або її відокремлений підрозділ, фізичну особу - підприємця (у тому числі про взяття на облік в органах державної статистики та податкових органах, видачу документів дозвільного характеру) або громадське формування, що не має статусу юридичної особи, а також про проведену реєстраційну дію (пункт 1 статті 1 Закону №755).
Витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань (далі - витяг) - документ у паперовій або електронній формі, що сформований програмним забезпеченням Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань за зазначеним заявником критерієм пошуку та містить відомості з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, які є актуальними на дату та час формування витягу або на дату та час, визначені у запиті, або інформацію про відсутність таких відомостей у цьому реєстрі (пункт 2 статті 1 Закону №755).
Стаття 11 Закону №755 визначає, що відомості, що містяться в Єдиному державному реєстрі, є відкритими і загальнодоступними (крім реєстраційних номерів облікових карток платників податків та паспортних даних) та у випадках, передбачених цим Законом, за їх надання стягується плата.
Відомості, що містяться в Єдиному державному реєстрі, надаються у вигляді:
1) безоплатного доступу через портал електронних сервісів або з використанням Єдиного державного вебпорталу електронних послуг до:
відомостей з Єдиного державного реєстру, які актуальні на момент запиту, необхідних для видачі документів дозвільного характеру та ліцензій, а також про видані документи дозвільного характеру та ліцензії, для укладення цивільно-правових договорів, у тому числі щодо наявності запису про державну реєстрацію припинення або перебування юридичної особи у стані припинення, державну реєстрацію припинення чи перебування у процесі припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця, про місцезнаходження, адресу електронної пошти, цифровий код модельного статуту, види діяльності, центральний чи місцевий орган виконавчої влади, до сфери управління якого належить державне підприємство або частка держави у статутному капіталі юридичної особи, якщо така частка становить не менше 25 відсотків, про юридичних осіб, правонаступником яких є зареєстрована юридична особа, про юридичних осіб - правонаступників, про відокремлені підрозділи юридичної особи, про осіб, які можуть вчиняти дії від імені особи, у тому числі відомості про розпорядника майна, санатора, голову комісії з припинення, ліквідатора, керуючого припиненням, управителя майна, наявність обмежень щодо представництва, про відкриття виконавчого провадження, - шляхом їх пошуку за повним чи скороченим найменуванням, іменем, ідентифікаційним кодом, реєстраційним номером облікової картки платника податків, серією та номером паспорта (для фізичних осіб, які мають відмітку в паспорті про право здійснювати платежі за серією та номером паспорта), перегляду, копіювання та роздрукування.
Що таке документи про призначення керівника та чи можна отримати з відкритих даних необхідну замовнику інформацію про керівника учасника?
Документи про призначення керівника - це узагальнена назва документів, які підтверджують факт обрання або призначення особи на посаду керівника юридичної особи та її повноваження діяти від імені юридичної особи.
До таких документів зазвичай відносять:
- протокол про призначення керівника (загальних зборів учасників або рішення єдиного учасника) – це документ, яким оформлюється рішення про обрання (призначення) керівника юридичної особи та визначення його повноважень;
- наказ про призначення / прийняття керівника - внутрішній розпорядчий документ підприємства, яким оформлюється вступ особи на посаду та початок виконання трудових функцій;
- контракт (трудовий договір) з керівником, якщо його укладення передбачено законодавством чи установчими документами,
- тощо.
У різних організаційно-правових формах юридичних осіб порядок оформлення таких документів може відрізнятися. . Водночас основною метою цих документів є підтвердження того, що конкретна особа на законних підставах наділена правом представляти юридичну особу та вчиняти дії від її імені.
Стаття 11 Закону №755 визначає, що відомості, що містяться в Єдиному державному реєстрі, є відкритими і загальнодоступними (крім реєстраційних номерів облікових карток платників податків та паспортних даних) та у випадках, передбачених цим Законом, за їх надання стягується плата.
Відомості, що містяться в Єдиному державному реєстрі, надаються у вигляді:
1) безоплатного доступу через портал електронних сервісів або з використанням Єдиного державного вебпорталу електронних послуг до:
відомостей з Єдиного державного реєстру, які актуальні на момент запиту, необхідних для видачі документів дозвільного характеру та ліцензій, а також про видані документи дозвільного характеру та ліцензії, для укладення цивільно-правових договорів, у тому числі щодо наявності запису про державну реєстрацію припинення або перебування юридичної особи у стані припинення, державну реєстрацію припинення чи перебування у процесі припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця, про місцезнаходження, адресу електронної пошти, цифровий код модельного статуту, види діяльності, центральний чи місцевий орган виконавчої влади, до сфери управління якого належить державне підприємство або частка держави у статутному капіталі юридичної особи, якщо така частка становить не менше 25 відсотків, про юридичних осіб, правонаступником яких є зареєстрована юридична особа, про юридичних осіб - правонаступників, про відокремлені підрозділи юридичної особи, про осіб, які можуть вчиняти дії від імені особи, у тому числі відомості про розпорядника майна, санатора, голову комісії з припинення, ліквідатора, керуючого припиненням, управителя майна, наявність обмежень щодо представництва, про відкриття виконавчого провадження, - шляхом їх пошуку за повним чи скороченим найменуванням, іменем, ідентифікаційним кодом, реєстраційним номером облікової картки платника податків, серією та номером паспорта (для фізичних осіб, які мають відмітку в паспорті про право здійснювати платежі за серією та номером паспорта), перегляду, копіювання та роздрукування.
Згідно частини 2 статті 9 Закону №755 в Єдиному державному реєстрі містяться такі відомості про юридичну особу, крім державних органів і органів місцевого самоврядування як юридичних осіб:
13) відомості про керівника юридичної особи та про інших осіб (за наявності), які можуть вчиняти дії від імені юридичної особи, у тому числі підписувати договори, подавати документи для державної реєстрації тощо: прізвище, ім’я, по батькові, дата народження, реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які мають відмітку в паспорті про право здійснювати платежі за серією та номером паспорта, інформація для здійснення зв’язку з керівником юридичної особи (телефон та / або адреса електронної пошти)), дані про наявність обмежень щодо представництва юридичної особи.
Що таке витяг з реєстру платників податку на додану вартість / єдиного податку та чи можна отримати з відкритих даних необхідну замовнику інформацію, яка міститься у витягах?
1.Щодо витягу з реєстру платників податку на додану вартість
За запитом платника податку контролюючий орган надає безоплатно та безумовно протягом двох робочих днів, що настають за днем отримання такого запиту, витяг з реєстру платників податку. Витяг діє до внесення змін до реєстру.
Форма запиту про отримання витягу та витягу з реєстру платників податку затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику (пункт 183.11 статті 183 Податкового кодексу України (далі - ПКУ)).
Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, веде реєстр платників податку, в якому міститься інформація про осіб, зареєстрованих як платники податку (пункт 183.12 статті 183 ПКУ).
З метою постійного забезпечення органів державної влади, органів місцевого самоврядування, юридичних та фізичних осіб інформацією центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, щоденно оприлюднює на єдиному державному реєстраційному веб-порталі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців та громадських формувань та власному офіційному веб-сайті:
183.13.1. дані з реєстру платників податку із зазначенням найменування або прізвища, імені та по батькові платника податку, дати податкової реєстрації, індивідуального податкового номера та терміну дії реєстрації платника податку;
183.13.2. інформацію про осіб, реєстрацію яких як платників податку анульовано, із зазначенням індивідуальних податкових номерів, дати анулювання, причин та підстав для анулювання реєстрації.
За запитом в електронній формі платників податку, які подають податкові декларації засобами електронного зв’язку в електронній формі з дотриманням вимог законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги", контролюючі органи надають безоплатно протягом п’яти робочих днів від дати надходження такого запиту інформацію, що оприлюднюється відповідно до цього пункту.
Форми запиту про отримання інформації та довідки із реєстру та порядок їх формування встановлюються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику (пункт 183.13 статті 183 ПКУ).
Пункт 2.1. розділу II Наказу Міністерства фінансів «Про затвердження Положення про реєстрацію платників податку на додану вартість» затвердженого постановою КМУ № 375 від 20.08.2014 (далі – Наказ №375) визначає, що реєстр формується та ведеться Державною податковою службою України з використанням інформаційно-комунікаційних систем Державної податкової служби України в електронній формі та містить інформацію про осіб, зареєстрованих як платники податку.
Державна податкова служба України є держателем та адміністратором Реєстру.
У Реєстр включаються такі види даних:
- ідентифікаційні - індивідуальний податковий номер, код за ЄДРПОУ, обліковий номер, який присвоюється контролюючими органами, реєстраційний номер облікової картки платника податків, а також найменування - для юридичних осіб та прізвище, ім'я, по батькові - для фізичних осіб - підприємців;
- реєстраційні - дані про реєстрацію, перереєстрацію, анулювання реєстрації платника ПДВ;
- кількісні - дані щодо загальних сум від здійснення операцій з постачання товарів (послуг), що підлягають оподаткуванню згідно з розділом V Кодексу, які зазначаються у реєстраційних заявах;
- інші дані, передбачені формами документів, встановленими цим Положенням.
До Реєстру не включаються довідкові дані, які зазначаються у реєстраційній заяві, - дані про, прізвища, імена, по батькові та реєстраційні номери облікових карток платника податків керівника і особи, відповідальної за ведення бухгалтерського та / або податкового обліку, юридичної особи - платника ПДВ. Такі дані вносяться до електронної копії реєстраційної заяви та під час розгляду реєстраційної заяви звіряються з відомостями Єдиного банку даних про платників податків - юридичних осіб або Реєстру самозайнятих осіб (пункт 2.2. розділу II Наказу №375).
Згідно пункту 7.5 розділу VII Наказ №375 витяг з реєстру платників податку на додану вартість за формою № 2-ВР (додаток 9) формується за відповідним критерієм пошуку та містить відомості з Реєстру, які є актуальними на дату формування витягу.
У формі витягу зазначаються:
- найменування або прізвище, ім’я та по батькові платника ;
- індивідуальний податковий номер платника ПДВ;
- дата податкової реєстрації;
- термін дії реєстрації платника ПДВ;
- реквізити рахунка в системі електронного адміністрування податку на додану вартість.
У витягу найменування (прізвище, ім'я, по батькові) платника ПДВ вказуються повністю, усі поля витягу заповнюються способом комп'ютерного друку та виконуються українською мовою прописними літерами.
Витяг підписується посадовою особою контролюючого органу та скріплюється відповідною печаткою.
2.Щодо витяг з реєстру платників єдиного податку
Стаття 299 ПКУ встановлює, що реєстрація суб’єкта господарювання як платника єдиного податку здійснюється шляхом внесення відповідних записів до реєстру платників єдиного податку (пункт 299.1 статті 299 ПКУ).
Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, веде реєстр платників єдиного податку, в якому міститься інформація про осіб, зареєстрованих платниками єдиного податку (пункт 299.2 статті 299 ПКУ).
До реєстру платників єдиного податку вносяться такі відомості про платника єдиного податку:
- найменування суб’єкта господарювання, код згідно з ЄДРПОУ (для юридичної особи) або прізвище, ім’я, по батькові фізичної особи - підприємця, реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія (за наявності) та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання в установленому порядку відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків і мають відповідну відмітку у паспорті);
- податкова адреса суб’єкта господарювання;
- місце провадження господарської діяльності (крім платників єдиного податку третьої групи - електронних резидентів (е-резидентів);
- ставка єдиного податку та група платника податку;
- дата (період) обрання або переходу на спрощену систему оподаткування;
- дата реєстрації;
- види господарської діяльності (крім платників єдиного податку третьої групи - електронних резидентів (е-резидентів);
- дата анулювання реєстрації (пункт 299.7 статті 299 ПКУ).
За бажанням зареєстрований платник єдиного податку може безоплатно та безумовно у контролюючому органі за місцем податкової адреси отримати (у тому числі в електронному вигляді) витяг з реєстру платників єдиного податку. Строк надання витягу з реєстру платників єдиного податку для зареєстрованих платників єдиного податку не повинен перевищувати одного робочого дня з дня надходження запиту, а для суб’єктів господарювання, які подали заяву щодо переходу на спрощену систему оподаткування, - двох робочих днів з дня надходження запиту. Витяг діє до внесення змін до реєстру (пункт 299.8 статті 299 ПКУ).
З метою постійного забезпечення органів державної влади, органів місцевого самоврядування, юридичних та фізичних осіб інформацією центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, щоденно оприлюднює для безоплатного та вільного доступу на єдиному державному реєстраційному веб-порталі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців та громадських формувань і власному офіційному веб-сайті такі дані з реєстру платників єдиного податку:
- податковий номер (для юридичної особи);
- найменування для юридичної особи або прізвище, ім’я, по батькові для фізичної особи;
- дату (період) обрання або переходу на спрощену систему оподаткування;
- ставку єдиного податку;
- групу платника податку;
- види господарської діяльності (за наявності відповідних даних);
- дату виключення з реєстру платників єдиного податку (пункт 299.13 статті 299 ПКУ).
Чи варто встановлювати у тендерній документації вимоги до учасників щодо надання статуту, виписку або витяг з Єдиного державного реєстру, документів про призначення керівника та витягу з реєстру платників ПДВ / єдиного податку?
Тендерна документація - документація щодо умов проведення тендеру, що розробляється та затверджується замовником і оприлюднюється для вільного доступу в електронній системі закупівель (пункт 31 частина 1 стаття 1 Закону України «Про публічні закупівлі» (далі - Закон)).
Пунктом 28 Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України «Про публічні закупівлі», на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджених постановою Кабміну від 12.10.2022 № 1178 (далі - Особливості) встановлено, що тендерна документація формується замовником відповідно до вимог статті 22 Закону з урахуванням Особливостей.
Частиною 3 статті 22 Закону встановлено, що тендерна документація може містити іншу інформацію, вимоги щодо наявності якої передбачені законодавством та яку замовник вважає за необхідне включити до тендерної документації.
Тобто, якщо замовник вимагає будь-яку інформацію, крім визначеної частиною 2 статті 22 Закону, то вимоги щодо наявності певної інформації / відомостей / документів мають бути передбачені законодавством
Частиною 4 статті 22 Закону встановлено, що тендерна документація не повинна містити вимог, що обмежують конкуренцію та призводять до дискримінації учасників, а також вимог щодо документального підтвердження інформації про відповідність вимогам тендерної документації, якщо така інформація є публічною, що оприлюднена у формі відкритих даних згідно із Законом України "Про доступ до публічної інформації" та / або міститься у відкритих єдиних державних реєстрах, доступ до яких є вільним.
Згідно пункту 47 Особливостей замовник не вимагає документального підтвердження публічної інформації, що оприлюднена у формі відкритих даних згідно із Законом України “Про доступ до публічної інформації” та / або міститься у відкритих публічних електронних реєстрах, доступ до яких є вільним, або публічної інформації, що є доступною в електронній системі закупівель, крім випадків, коли доступ до такої інформації є обмеженим на момент оприлюднення оголошення про проведення відкритих торгів.
Аналіз положень частини 4 статті 22 Закону та пункту 47 Особливостей свідчить, що законодавець прямо забороняє замовникам вимагати від учасників в тендерній документації документальне підтвердження інформації, якщо така інформація є публічною, оприлюднена у формі відкритих даних або міститься у відкритих державних реєстрах, доступ до яких є вільним. Відповідно, під час формування тендерної документації замовник повинен самостійно використовувати доступні відкриті джерела інформації та не покладати на учасників обов’язок подавати документи, відомості з яких можуть бути перевірені через відповідні відкриті реєстри. Виняток становлять лише випадки, коли на момент оприлюднення оголошення про проведення закупівлі доступ до такої інформації є обмеженим.
Тож підхід до формування тендерної документації має ґрунтуватися на максимальному використанні відкритих державних реєстрів та мінімізації вимог щодо подання документів, які дублюють вже доступну публічну інформацію.
Таким чином з огляду на наведені норми законодавства та розглянуті вище питання, вимагати від учасників у тендерній документації виписку або витяг з Єдиного державного реєстру, документи про призначення керівника та витяг з реєстру платників ПДВ / єдиного податку вбачається порушенням положень закупівельного законодавства, а саме частини 4 статті 22 Закону та пункту 47 Особливостей.
У цьому контексті слід враховувати, що інформація, яка міститься у статуті юридичної особи, значною мірою дублюється в відомостях Єдиного державного реєстру. Водночас повний текст статуту не є відкритим реєстровим документом, однак його вимагання є виправданим лише у виняткових випадках, коли необхідно підтвердити специфічні внутрішні положення діяльності учасника, які неможливо встановити з інших відкритих джерел. За відсутності такої обґрунтованої необхідності не рекомендуємо вимагати статут.
Щодо виписки або витягу з Єдиного державного реєстру, слід зазначити, що вони не є самостійними джерелами інформації, а лише формами її відображення, сформованими на підставі даних Єдиного державного реєстру. Оскільки доступ до Єдиного державного реєстру є відкритим і безоплатним, замовник має можливість отримати всю необхідну інформацію безпосередньо з реєстру, що виключає потребу вимагати відповідні документи від учасника.
Аналогічний підхід застосовується і до документів, що підтверджують призначення керівника. Відомості про керівника юридичної особи, а також про його повноваження діяти від імені юридичної особи, містяться у Єдиному державному реєстрі та є загальнодоступними. Отже, вимога подання протоколів, наказів або інших внутрішніх документів про призначення керівника не відповідає принципу пропорційності, оскільки така інформація може бути перевірена замовником самостійно.
Що стосується витягів з реєстру платників податку на додану вартість та реєстру платників єдиного податку, то законодавство передбачає їх відкритість та оприлюднення відповідних даних Державною податковою службою України на єдиному державному реєстраційному веб-порталі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців та громадських формувань та власному офіційному веб-сайті Державної податкової служби України. Це означає, що ключова інформація щодо податкового статусу учасника також доступна замовнику у відкритих джерелах і не потребує додаткового документального підтвердження з боку учасника.
Таким чином, системний аналіз норм законодавства свідчить, що вимога подання зазначених документів є неправомірною, оскільки дублює інформацію, яка вже міститься у відкритих державних реєстрах або офіційних електронних ресурсах. Її встановлення може розглядатися як порушення частини 4 статті 22 Закону та пункту 47 Особливостей.
Водночас замовник не позбавлений права перевіряти достовірність відомостей про учасника, однак така перевірка має здійснюватися переважно шляхом використання відкритих державних реєстрів, а не шляхом витребування документів, дублюючих відповідну інформацію. Винятки можливі лише за наявності обґрунтованої необхідності, пов’язаної з особливими вимогами законодавства, що прямо передбачають подання таких документів.
Отже, загальний підхід полягає в тому, що тендерна документація повинна формуватися з урахуванням принципу максимального використання відкритих даних та мінімізації вимог щодо подання документів, інформація з яких є загальнодоступною у державних реєстрах.
Також замовнику варто врахувати, що вимога про подання зазначених документів всіх чи кожного окремо: статуту, виписку або витяг з Єдиного державного реєстру, документів про призначення керівника та витягу з реєстру платників ПДВ / єдиного податку, може замовнику ускладнити розгляд тендерної пропозиції, адже замовнику необхідно перевірити такі документи на відповідність вимогам тендерної документації, а також чи (не)відповідає зазначена інформацію в таких документах іншій інформації зазначеній учасником під час подання тендерної пропозиції та в разі виявлення невідповідностей замовнику доведеться надати учаснику 24 години на виправлення невідповідностей, а можливо навіть перевіряти на достовірність надану учасником інформацію згідно пункту 42 Особливостей.
Підсумки
Отже, вимоги тендерної документації щодо подання у складі тендерної пропозиції статуту, виписки або витягу з Єдиного державного реєстру, документів про призначення керівника та витягів з реєстрів платників ПДВ / єдиного податку у загальному випадку є недоцільними та такими, що не відповідають положенням закупівельного законодавства.
Це пов’язано з тим, що інформація вже міститься у відкритих державних реєстрах або офіційних електронних ресурсах і може бути самостійно перевірена замовником без вимоги надання додаткових документів від учасника. Встановлення таких вимог фактично дублює публічні дані та суперечить частині 4 статті 22 Закону України і пункту 47 Особливостей.
