Під час здійснення публічних закупівель необхідно чітко слідувати прописаним законодавчим вимогам. Адже часто “ціна” помилки для замовника вже визначена Кодексом України про адміністративні правопорушення у вигляді штрафів.
Про можливу відповідальність замовнику варто подумати ще на етапі планування закупівель аби не допустити поділу предмета закупівлі. В ситуаціях, де замовник вважає неможливим заздалегідь правильно обрати вид закупівлі, проводить закупівлю виключно з урахуванням наявного фінансування, контролюючі органи можуть вбачати штучне дроблення предмета закупівлі.
Найчастіше до відповідальності притягують уповноважених чи інших відповідальних осіб замовника за порушення під час проведення відкритих торгів та які виявлені в ході моніторингу: безпідставне визначення переможця чи неправомірне відхилення тендерної пропозиції, невідповідність укладеного договору про закупівлю вимогам тендерної документації та інші. Судова практика демонструє випадки як застосування штрафних санкцій, так і приклади звільнення від відповідальності, якщо замовник зміг навести достатньо вагомих аргументів.
Звичайно, не можливо застрахуватися від порушень. І, якщо вже складений протокол та переданий на розгляд до суду, варто також розуміти які ж пом’якшуючі обставини стають підставою звільнення від адміністративної відповідальності.
Частина замовників все ж не готова доводити справу до суду, тому намагається усунути виявлене аудиторами порушення ще до оприлюднення висновку про результати моніторингу закупівель. Чи може відміна тендеру стати дієвим способом уникнути відповідальності?
Інші замовники, навпаки, чекають результатів висновку та можливих зобов'язань. На такому етапі варто прийняти зважене рішення. У випадку, якщо замовник усуне порушення у спосіб визначений ДАСУ, в аудиторів відсутні підстави для притягнення до адміністративної відповідальності.
Вагомою перевагою проведення запиту пропозицій постачальників здавалося б є відсутність адміністративної відповідальності в частині вибору переможця відбору. Однак, ДАСУ має з цього приводу іншу позицію, яка підтримана судом.
Загалом тримати “руку на пульсі” в закупівлях потрібно до повного завершення її проведення. До прикладу, за невчасне оприлюднення звіту про виконання договору про закупівлю також передбачений штраф. А в разі повторного порушення штраф подвоюється.
Ще цікава ситуація, коли уповноважена особа отримує недостовірну інформацію щодо виконання того чи іншого договору про закупівлю. Але після оприлюднення звіту про виконання договору про закупівлю може з’ясуватися, що в уповноваженої особи були відсутні підстави для оприлюднення такого звіту.
В таких випадках чи інших, де замовник вже нічого не може виправити, зазвичай складається протокол про допущену технічну / механічну помилку. Однак, такий протокол скоріше фіксує некоректне рішення, а ніж допомагає виправити порушення. А що думають аудитори?
Все частіше замовники розуміють, що вимоги під час проведення закупівлі не вписуються у перелік обов'язків та компетенцію уповноваженої особи. Яскравим прикладом є закупівля робіт та проведення аналізу цін на матеріальні ресурси. З одного боку законодавець дозволяє замовнику делегувати проведення аналізу цін на матеріальні ресурси третім особам. Водночас таке делегування не звільняє замовника від обов'язку перевірити достовірність отриманих результатів та зберігає його відповідальність.