У публічних закупівлях не всі ситуації вкладаються у звичні алгоритми дій. На перший погляд, визначення потреби, розрахунок очікуваної вартості, вибір коду за Єдиним закупівельним словником чи оформлення договору здаються зрозумілими етапами. Проте на практиці виникають нюанси, які потребують додаткового аналізу та нестандартного підходу. Особливо це стосується випадків, коли змінюється потреба замовника, залишаються невикористані кошти, виникають сумніви щодо правильності визначення предмета закупівлі та застосування певних вимог законодавства.
Почнемо з питань, які виникають ще до оголошення закупівлі. Під час здійснення закупівель протягом року виникає запитання, як правильно сумувати потребу за вже здійсненими закупівлями - за сумою річних планів чи укладених договорів? А коли протягом року з’являється додаткова потреба, важливо не лише визначити її обсяг, а й врахувати закупівельні зміни та вірно обрати вид закупівлі. Окремий виклик - залишок коштів, які необхідно використати до кінця 2026 року: саме бажання освоїти фінансування не скасовує потреби дотримуватися встановлених норм закупівельного законодавства.
Ще на етапі планування важливо правильно визначити очікувану вартість закупівлі. Для цього замовнику потрібно знайти актуальну інформацію про ціну, оцінити її та використати для обґрунтованого розрахунку. При цьому основна складність часто полягає в пошуку актуальної та достовірної інформації про ціну. Тому, щоб полегшити виконання цього завдання, варто скористатися практичними лайфхаками з визначення очікуваної вартості закупівлі.
Не менш важливим є правильне визначення предмета закупівлі, адже навіть на цьому етапі виникають питання, які потребують уважного аналізу та нестандартного підходу. У закупівельній практиці КЕКВ часто сприймають як орієнтир для визначення предмета закупівлі. Проте чи можна, спираючись лише на КЕКВ, правильно визначити предмет закупівлі? І як діяти, якщо найбільш відповідний код товару чи послуги за Єдиним закупівельним словником визначається за показником третьої цифри, а не четвертої? Такі ситуації потребують не механічного застосування звичних підходів, а уважного аналізу правил визначення предмета закупівлі.
Нестандартні запитання виникають і тоді, коли закупівля переходить до договірного етапу. Зокрема, як відобразити номенклатурні позиції у договорі, укладеному за результатами запиту пропозицій постачальників, та чи потрібно зазначати їх у прямих договорах?
Окремо варто розібратися з нюансами у яких видах закупівель необхідно зазначати інформацію про кінцевого бенефіціарного власника та як виконати цю вимогу без помилок.
Не оминемо й закупівлі, які стосуються сфери інформатизації, адже в такому випадку замовнику важливо врахувати не лише вимоги закупівельного законодавства. Тому замовнику важливо завчасно визначити чи впливає джерело фінансування завдань, проєктів, робіт з інформатизації Національної програми інформатизації на обов’язок замовника виконувати вимоги законодавства про інформатизацію.
Отже, у закупівлях важливо не лише знати загальні правила, а й уміти побачити ситуацію під іншим кутом: перевірити, чи справді звичний підхід відповідає конкретним обставинам та знайти рішення в межах чинного законодавства.