Визначення предмета закупівлі є одним і з початкових етапів закупівель та найбільш важливих. Саме від правильності визначення предмета закупівлі залежить вибір процедури закупівлі, формування річного плану, а також відсутність порушень, які можуть бути встановлені під час моніторингу Держаудитслужбою.
Водночас норми закупівельного законодавства містять вимоги до визначення предмета закупівлі, яких замовники повинні дотримуватися.
Однією із умов при визначенні предмета закупівлі товарів і послуг є обрання відповідного коду Єдиного закупівельного словника (далі - ЄСЗ).
Однак особливістю ЄСЗ є те, що в багатьох випадках найбільш відповідний код для конкретного товару або послуги міститься лише на рівні третьої цифри класифікатора та не деталізується до рівня четвертої цифри. Саме тому замовники в таких випадках з’ясовують чи можна у такому випадку визначити предмет закупівлі за показником третьої цифри?
У цій статті розглянемо вимоги закупівельного законодавства, проаналізуємо практику Держаудитслужби та з'ясуємо, як діяти замовнику в подібній ситуації.
Вимоги закупівельного законодавства до визначення предмета закупівлі
Згідно абзацу 3 Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України «Про публічні закупівлі», на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 (далі – Особливості) замовники, що зобов’язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону, проводять закупівлі з урахуванням цих особливостей та з дотриманням принципів здійснення публічних закупівель, визначених Законом.
Відповідно до абзацу 1 пункту 15 Особливостей предмет закупівлі визначається замовником відповідно до вимог Закону та Порядку визначення предмета закупівлі, затвердженого наказом Мінекономіки від 15 квітня 2020 р. № 708 (далі - Порядок № 708).
Згідно пункту 12 Порядку розміщення інформації про публічні закупівлі, затвердженого наказом Мінекономіки від 11.06.2020 № 1082 (надалі - Порядок №1082) під час розміщення в електронній системі закупівель інформації про предмет закупівлі в окремих полях зазначається інформація щодо:
- назви предмета закупівлі (у разі визначення предмета закупівлі - послуга з виконання науково-технічних робіт, у цьому електронному полі зазначається конкретна назва науково-технічної роботи);
- коду предмета закупівлі відповідно до класифікаторів або назва згідно з ДСТУ, державних або галузевих будівельних норм, які передбачені для визначення предмета закупівлі відповідно до Порядку визначення предмета закупівлі, затвердженого Уповноваженим органом, та їх назви.
Водночас пункт 14 Порядку №1082 передбачає, що під час унесення інформації щодо предмета закупівлі товарів та послуг в оголошення, оприлюднення яких передбачено Законом, та повідомлення про намір укласти договір про закупівлю за результатами застосування переговорної процедури закупівлі в окремих електронних полях зазначається інформація, визначена пунктом 12 та абзацами другим-четвертим пункту 13 цього Порядку, та інформація щодо:
- назви товару чи послуги кожної номенклатурної позиції предмета закупівлі;
- коду товару чи послуги, визначеного згідно з Єдиним закупівельним словником, що найбільше відповідає назві номенклатурної позиції предмета закупівлі.
Водночас пункт 1 розділу 1 Порядку №708 визначає, що Цей Порядок встановлює правила визначення замовником предмета закупівлі відповідно до Закону України «Про публічні закупівлі» (далі - Закон) із застосуванням показників цифр основного словника національного класифікатора України ДК 021:2015 «Єдиний закупівельний словник», затвердженого наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 23 грудня 2015 року № 1749 (далі - Єдиний закупівельний словник), а також особливості визначення предмета закупівлі для окремих товарів, робіт і послуг.
При цьому, пункт 3 розділу 1 Порядку №708 передбачає, що предмет закупівлі товарів і послуг визначається замовником згідно з пунктами 21 і 34 частини першої статті 1 Закону та за показником четвертої цифри Єдиного закупівельного словника.
Таким чином, зазначені норми зобов’язують замовників визначати предмет закупівлі товарів і послуг за показником четвертої цифри ЄСЗ, окрім певних виключень, які визначені в Порядку №708, зокрема під час здійснення закупівлі лікарських засобів предмет закупівлі визначається за показником третьої цифри ЄСЗ.
Тобто законодавство не містить виключень при визначенні предмета закупівлі товарів і послуг за показником четвертої цифри ЄСЗ, зокрема в разі, якщо відповідний код класифікатора існує лише на рівні третьої цифри.
Чому виникає проблема?
Проблема полягає у структурі самого Єдиного закупівельного словника. ДК 021:2015 побудований за ієрархічним принципом.
Водночас код складається з 8 цифр, що згруповані таким чином:
- перші дві цифри визначають розділ (XX000000-Y);
- перші три цифри визначають групу (XXX00000-Y);
- перші чотири цифри визначають клас (XXXX0000-Y);
- перші п’ять цифр визначають категорію (XXXXX000-Y).
Останні три цифри коду дають більший ступінь деталізації в межах кожної категорії.
Дев’ята цифра — контрольна.
Разом тим, окремі коди Єдиного закупівельного словника фактично завершуються на рівні групи та не деталізуються до рівня класу. Саме в таких випадках і виникає проблема.
З одного боку, Порядок №708 вимагає визначати предмет закупівлі за показником четвертої цифри. Однак з іншого боку, відповідного класу в самому класифікаторі може взагалі не існувати.
В свою чергу, закупівельне законодавство не містить окремих положень, які б визначали порядок дій замовника в такій ситуації. Тому на практиці виникають різні підходи до вирішення цього питання.
Який код обрати для товарів чи послуг, якщо найвідповідніший код наявний за показником 3-ї цифри ЄЗС?
ЄСЗ містить певні коди, які містять тільки 3 (три) цифри та на більше цифр не розкладається. До прикладу, такими є:
- 16700000-2 - Трактори;
- 43500000-8 - Гусеничний транспортний засіб;
- 71900000-7 - Лабораторні послуги;
- 77400000-4 - Зоологічні послуги;
- 92400000-5 - Послуги інформаційних агентств.
При цьому, для певних предметів закупівель, приміром, при тракторів, зоологічних послуг, зазначені коди ЄСЗ є найбільш відповідними, які замовники повинні обрати у відповідності до пункту 3 розділу 1 Порядку №708.
Саме ця обставина і породжує питання: чи може замовник визначити предмет закупівлі за таким кодом, якщо він містить показник лише третьої цифри?
Норми закупівельного законодавства, як уже було з’ясовано, зобов’язують замовників визначати предмет закупівлі товарів та послуг саме за показником четвертої цифи ЄСЗ (за класом), із певними винятками, які чітко визначені.
Водночас в розглядуваній ситуації слід звернутися також до правозастосовної практика, зокрема до практики Держаудитслужби.
Коментар: у даному висновку аудитори зазначили, що відповідно до пункту 3 розділу І Порядку №708 предмет закупівлі товарів визначається саме за показником четвертої цифри Єдиного закупівельного словника.
Замовник у поясненнях зазначав, що визначення предмета закупівлі за кодом 16700000-2 не порушує вимоги законодавства, а навпаки дозволяє найбільш точно ідентифікувати предмет закупівлі.
Однак аудитори такі доводи не підтримали та констатували порушення пункту 3 розділу І Порядку №708.
Сам факт того, що відповідний код Єдиного закупівельного словника не деталізується до рівня четвертої цифри, аудитори не розглядають як підставу для відступу від вимог Порядку №708.
Таким чином, використання коду третього показника навіть тоді, коли він найбільш точно описує предмет закупівлі, може бути кваліфіковано як порушення.
Доречі, зручно шукати актуальні висновки ДАСУ та рішення Органу оскарження щодо будь-якої ситуації на Clarity App
Коментар: під час моніторингу аудитори встановили, що фактичним предметом закупівлі був скринінг здоров'я.
На думку Держаудитслужби, такі послуги належать до сфери охорони здоров'я та повинні були класифікуватися за кодом 85140000-2 «Послуги у сфері охорони здоров'я різні».
Сам замовник погодився із зауваженнями аудиторів та повідомив про допущену технічну помилку, після чого розірвав договір.
Тому з огляду на даний висновок видається, що замовник повинен не лише правильно визначити рівень класифікації (четверта цифра), а й обрати саме той код Єдиного закупівельного словника, який найбільше відповідає фактичному предмету закупівлі.
Тобто навіть якщо замовник використовує код третього рівня, аудитори насамперед аналізують, чи правильно взагалі обрано розділ та групу класифікатора.
З огляду на викладене, варто визначити, що замовнику при обранні коду ЄСЗ доцільно діяти за таким алгоритмом:
- Визначити предмет закупівлі та проаналізувати структуру ЄСЗ.
- Якщо існує відповідний код за четвертою цифрою — застосувати саме його.
- Якщо найбільш відповідний код існує лише на рівні третьої цифри, врахувати, що законодавство не передбачає винятку для таких випадків.
- Обрати найбільш наближений код ЄСЗ, який містить показник четвертої цифри та найбільше відповідає предмету закупівлі, навіть якщо код третього рівня є більш точним за своїм формулюванням.
Підсумки
- Порядок №708 встановлює загальне правило, відповідно до якого предмет закупівлі товарів і послуг визначається за показником четвертої цифри Єдиного закупівельного словника.
- Структура самого ЄСЗ містить окремі коди, які не деталізуються до рівня четвертої цифри, що породжує питання щодо правильності визначення предмета закупівлі.
- Аналіз практики Держаудитслужби свідчить, що аудитори можуть розцінювати визначення предмета закупівлі за показником третьої цифри як порушення.
- Перед визначенням предмета закупівлі замовнику доцільно ретельно перевірити можливість застосування відповідного коду четвертого рівня, а у випадках, коли найбільш відповідний код існує лише на рівні третьої цифри, враховувати наявну практику державного фінансового контролю та обрати інший найбільш відповідний код ЄСЗ, який містить четверту цифру.