Чи можна визначити предмет закупівлі лише на основі КЕКВ?

При цьому звертаючись до Інструкції № 333, можна виділити, що економічна класифікація видатків бюджету призначена для розмежування видатків бюджетних установ та одержувачів бюджетних коштів за економічними характеристиками операцій, які здійснюються відповідно до функцій держави та місцевого самоврядування.

Економічна класифікація видатків бюджету забезпечує єдиний підхід до всіх учасників бюджетного процесу з точки зору виконання бюджету.

Видатки на проведення публічних закупівель здійснюються за відповідними кодами економічної класифікації видатків бюджету залежно від економічної суті платежу.

Проте в яких випадках замовник звертається до економічної класифікації видатків бюджету при здійсненні публічних закупівель? Відповідно до пункту 14 Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України від 25.12.2015 № 922-VIII «Про публічні закупівлі», на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 (далі – Особливості), закупівля відповідно до цих особливостей здійснюється замовником на підставі наявної потреби або у разі планової потреби наступного року (планових потреб наступних періодів). Запланована закупівля, незалежно від її вартості, включається до річного плану закупівель замовника відповідно до статті 4 Закону.

Згідно пункту 4 частини 2 статті 4 Закону України «Про публічні закупівлі» від 25.12.2015 № 922-VIII (далі – Закон), річному плані повинна міститися така інформація: код економічної класифікації видатків бюджету (для бюджетних коштів).

Відповідно і Інструкція № 333, і норми Закону вказують на необхідність застосування економічної класифікації видатків бюджету при здійсненні закупівлі за бюджетні кошти, шляхом зазначення коду економічної класифікації видатків бюджету (далі – КЕКВ) у відповідному електронному полі при формуванні річного плану закупівель чи змін до нього. Тож постає питання – наскільки обраний КЕКВ впливає на здійснення закупівлі та чи має він значення при визначенні предмета закупівлі?

Як визначається предмет закупівлі?

Звертаючись до норм пункту 22 частини 1 статті 1 Закону, предмет закупівлі – товари, роботи чи послуги, що закуповуються замовником у межах єдиної процедури закупівлі або в межах проведення спрощеної закупівлі, щодо яких учасникам дозволяється подавати тендерні пропозиції / пропозиції або пропозиції на переговорах (у разі застосування переговорної процедури закупівлі). Предмет закупівлі визначається замовником у порядку, встановленому Уповноваженим органом, із застосуванням Єдиного закупівельного словника, затвердженого у встановленому законодавством порядку.

При цьому абзацом 1 пунктом 15 Особливостей визначено, що предмет закупівлі визначається замовником відповідно до вимог Закону та Порядку визначення предмета закупівлі, затвердженого наказом Мінекономіки від 15 квітня 2020 р. № 708.

А тому можна зробити висновок, що предмет закупівлі визначається за видом потреби (товар / робота / послуга) із врахуванням вимог Закону, Особливостей та Порядку визначення предмета закупівлі, затвердженого наказом Мінекономіки від 15.04.2020 № 708 (далі – Порядок № 708). Окрім цього окремі нюанси визначення предмета закупівлі зазначені і в Порядку розміщення інформації про публічні закупівлі, затвердженого наказом Мінекономіки від 11.06.2020 року № 1082.

Аналізуючи норми Порядку № 708, варто відмітити, що найпоширеніші предмети закупівлі визначати наступним чином:

Вид предмета закупівлі	Правила визначення	Законодавчі підстави
Товар	за показником 4-ої цифри ЄЗС	п.3 розд.І Порядку № 708; п.34 ч.1 ст.1 Закону
Лікарські засоби	за показником 3-ої цифри ЄЗС із зазначенням МНН (міжнародної непатентованої назви)	п.1 розд.ІІ Порядку № 708; п.34 ч.1 ст.1 Закону; п.13 Порядку № 1082
Медичні вироби	за показником 4-ої цифри ЄЗС із зазначенням НК 024:2023 та НК 031:2024	п.3 розд.І Порядку № 708; п.34 ч.1 ст.1 Закону; п.13 Порядку № 1082
Послуги	за показником 4-ої цифри ЄЗС	п.3 розд.І Порядку № 708; п.21 ч.1 ст.1 Закону
Послуги з поточного ремонту	за об’єктом будівництва; за показником 4-ої цифри ЄЗС	п.2 розд.ІІ Порядку № 708; п.3 розд.І Порядку № 708; п.21 ч.1 ст.1 Закону
Роботи	за об’єктом будівництва; за показником 2-5 цифри ЄЗС	п.4 розд.І Порядку № 708; п.27 ч.1 ст.1 Закону; п.13 Порядку № 1082

Отож відповідно до вищезгаданого, під час визначення предмета закупівлі, замовник звертає увагу на:

• вид предмета закупівлі – товар / послуги / роботи;
• специфіка конкретного предмета закупівлі;
• його призначення;
• відповідний код за Єдиним закупівельним словником;
• наявність / відсутність додаткового класифікатора.

Як бачимо, серед основних критеріїв визначення предмета закупівлі відсутня можливість здійснення такого процесу, базуючись саме на КЕКВ.

Ризики визначення предмета закупівлі за КЕКВ

Доволі часто уповноважені особи стикаються з випадками, коли кошти за відповідним КЕКВ вже виділені, а закупівля лише планується. І тоді замовники намагаються «пристосувати» певну потребу до конкретного КЕКВ. Тож рекомендуємо перш за все дослідити правомірність таких дій та їх можливі наслідки.

Звертаємо увагу, що на уповноважену особу покладено обов’язок відображення КЕКВ в електронній системі закупівель при оприлюдненні річного плану закупівель або змін до нього. Тож відповідно в уповноваженої особи наявний обов’язок щодо зазначення КЕКВ, але відсутній обов’язок щодо його визначення. А тому для отримання необхідної інформації слід налагодити взаємозв’язок із внутрішніми підрозділами замовника.

В той же час нагадуємо, що відповідно до пункту 1.8 Інструкції № 333, за правильність віднесення видатків до поточних або капітальних відповідає розпорядник (одержувач) бюджетних коштів.

З цього випливає, що саме відповідні працівники замовника визначають доцільність здійснення витрати за тим чи іншим КЕКВ. А що як невірно визначити такий КЕКВ, в тому числі враховуючи специфіку конкретного предмета закупівлі? Із основною складністю такої ситуації, замовники стикаються вже на етапі реєстрації бюджетних зобов’язань за укладеним договором.

Відповідно до пункту 2.10 глави 2 Порядку реєстрації та обліку бюджетних зобов’язань розпорядників бюджетних коштів та одержувачів бюджетних коштів в органах Державної казначейської служби України, затвердженого наказом Мінфіну від 02.03.2012 № 309 (далі – Порядок №309), Органи Казначейства не реєструють зобов’язання у разі:

• відсутності у розпорядника бюджетних коштів бюджетних асигнувань, встановлених кошторисом;
• відсутності документів, які підтверджують факт узяття бюджетного зобов’язання;
• відсутності затвердженого в установленому порядку паспорта бюджетної програми (крім випадків, у яких законодавством не передбачено його затвердження);
• невідповідності напрямів витрачання бюджетних коштів бюджетному асигнуванню, паспорту бюджетної програми;
• відсутності документів щодо закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до законодавства у сфері закупівель;
• недотримання розпорядниками бюджетних коштів бюджетних повноважень та обмежень, які вводяться законодавчими та іншими нормативно-правовими актами;
• недотримання вимог нормативно-правових актів під час оформлення поданих документів.

Відповідно якщо замовником невірно визначить КЕКВ, в тому числі по відношенню до конкретного предмета закупівлі, то казначей зобов’язаний відмовити в реєстрації бюджетних зобов’язань. Тобто якщо замовник невірно визначає вид предмета закупівлі, то товар / робота / послуга закуповується під іншим КЕКВ.

Звісно ж на цьому ряд можливих наслідків щодо визначення предмета закупівлі саме з прив’язкою до КЕКВ, за яким наявне фінансування, не завершується. Адже згідно частини 1 статті 164-14 Кодексу про адміністративні правопорушення, порушення порядку визначення предмета закупівлі тягне за собою накладення штрафу на службових (посадових), уповноважених осіб замовника у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (1 700 гривень).

В той же час наслідки невірно визначеного предмета закупівлі (наприклад закупівля робіт під виглядом послугами з поточного ремонту або придбання товарів із включенням до вартості монтажу таких товарів, тощо) також визначені і в самих Особливостях. Адже відповідно до норм підпункту 5 пункту 21 Особливостей, договір про закупівлю є нікчемним у разі: коли назва предмета закупівлі із зазначенням коду за Єдиним закупівельним словником не відповідає товарам, роботам чи послугам, що фактично закуплені замовником.

А отже якщо уповноважена особи помітила, що предмет закупівлі дещо не відповідає КЕКВ, за яким виділено фінансування, слід або переглянути потребу таким чином, аби забезпечити її відповідність наявному КЕКВ, або здійснення перерозподілу коштів на інший КЕКВ, за потреби звернувшись при цьому до вищестоящих органів. Проте в жодному разі не слід підлаштовувати предмет закупівлі під наявний КЕКВ у разі, якщо такі дії спричиняють порушення у вигляді невірно визначеного предмета закупівлі.

Підсумки

Якщо закупівля здійснюється за бюджетні кошти, то при оприлюдненні річного плану закупівель чи змін до нього замовник зазначає у відповідному електронному полі код економічної класифікації видатків бюджету (КЕКВ). В той же час для уникнення ряду негативних наслідків, доцільно звернути увагу на відповідність зазначеного КЕКВ предмету закупівлі.

Що стосується визначення предмета закупівлі, то на даний процес впливають: вид предмета закупівлі – товар / послуги / роботи; специфіка конкретного предмета закупівлі; його призначення; відповідний код за Єдиним закупівельним словником; наявність / відсутність додаткового класифікатора, тощо. В той же час замовнику не слід визначати предмет закупівлі, виходячи виключно з наявного КЕКВ. Адже в такому разі існують ризики порушення порядку визначення предмета закупівлі.

В свою чергу якщо уповноважена особа невірно визначить предмет закупівлі, базуючись на наявності фінансування за конкретним КЕКВ, то як наслідок можуть стикнутись із відмовою в реєстрації бюджетних зобов’язань, адміністративною відповідальністю та навіть нікчемністю договору про закупівлю.

Відповідно якщо уповноважена особа стикнулася із ситуацією, коли фінансування здійснено за одним КЕКВ, а потреба відповідає іншому, то найдоречніше вийти із ситуації наступним чином:

• або за можливості переглянути потребу;
• або шляхом здійснення перерозподілу коштів на інший КЕКВ, за потреби звернувшись при цьому до вищестоящих органів.