Проведення будь-якого виду закупівлі складний та відповідальний процес. При ідеальних умовах закупівельник не мав би допускати порушення. Але, на практиці ситуація інша. Постійні законодавчі зміни, доопрацювання технічної реалізації та звичайний людський фактор впливають на якість проведення закупівлі. З аналізу актуальної практики контролюючих органів та суду можна виокремити типові порушення та використати негативний досвід колег з користю.

В оголошенні про проведення відкритих торгів замовник повинен відобразити детальну інформацію про умови закупівлі, а також коректну інформацію про предмет закупівлі. Проте, аудитори встановлюють наявність розбіжностей та неточностей між оголошенням і положеннями тендерної документації. Порушення на думку замовника може бути незначне, а як щодо наслідків?

Так, зазначення бренду або інших технічних характеристик предмета закупівлі виключно в оголошенні про проведення відкритих торгів, може призвести до складнощів під час розгляду і не тільки.

Стосовно формування тендерної документації, то тут теж є певні систематичні помилки. До прикладу, посилання на нечинні нормативні акти чи окремі пункти Особливостей, відсутність обов'язкових вимог до учасників тощо. Частим є встановлення замовником обмежуючих вимог. Хоча наявність / відсутність дискримінації в тендерній документації може кваліфікувати лише АМКУ.

Закон визначає переліки товарів, які закупляються із підтвердженням ступеню локалізації. Замовнику доцільно подбати про наявність вимог щодо підтвердження ступеня локалізації виробництва, якщо не хоче отримати штраф. Це ж стосується закупівель робіт або послуг, якщо виконання робіт / надання послуг передбачає набуття замовником право власності на локалізований товар.

Прямі договори по виключенню потребують належного обґрунтування та дотримання встановлених вимог закупівельного законодавства. Практика ДАСУ показує, що замовник не завжди коректно обирає підставу та може її підтвердити.

Аудитори здійснюють контроль не лише надпорогових закупівлях. Допороги теж доволі часто потрапляють під моніторинг за результатами якого встановлюються порушення.

Якщо джерелом фінансування допорогової закупівлі будуть кошти, виділені в рамках інструмента Ukraine Facility, то уваги від ДАСУ буде ще більше. І тут крім базових вимог закупівлі замовнику слід врахувати ще й вимоги спеціального розділу Особливостей.

На початку року закупівельну спільноту пожвалили зміни та зобов'язання зазначати інформації про КББ та встановлювати оновлено підставу для відмови щодо КББ у тендерній документації. Нарешті можемо проаналізувати перші моніторинги щодо стосуються інформації про кінцевих бенефіціарних власників. 

А при виконанні договору на закупівлю електричної енергії не уникнути періоду коливання цін. Зазвичай постачальник під час укладення ДУ пропонує застосувати частину 3 статті 631 ЦКУ. Чи варто погоджувати з урахуванням наявної позиції суду?