Одним із найскладніших етапів в процесі проведення відкритих торгів є розгляд тендерної пропозиції учасників на їх відповідність вимогам тендерної документації. Замовник на цьому етапі виявляє наявні помилки та приймає рішення щодо відхилення або надання 24 годин на виправлення невідповідностей. Заплутатись насправді дуже легко, тож давайте по порядку.

Найчастіше питання виникають під час перевірки документів, що стосуються підтвердження технічних та якісних характеристик предмета закупівлі. Так, часто не очевидно, як діяти, коли помилка допущена в наданому сертифікаті відповідності / якості.

Загалом, встановлюючи вимоги потрібно бути уважним, адже певні вимоги можуть додавати клопоту та збільшувати ризики. Тож на перший план виходить питання доцільності вимог тих чи інших ситуаціях. Наприклад, коли при закупівлі товару варто вимагати підтвердження гарантійного строку його експлуатації. Або інше - вимога щодо надання учасником атестату про акредитацію.

Окрім цього необхідно перевіряти електронний підпис, накладений учасником на тендерну пропозицію. Іноді керівник юридичної особи учасника може накласти на тендерну пропозицію свій особистий підпис, як фізичної особи. Крім того, учасник може підвантажити в тендерну пропозицію документ в нечитабельному вигляді або, ще цікавіше – документі прикріплені не в повному обсязі? Але ж в будь-якому разі закупівельнику потрібно приймати рішення: відхиляти чи надавати 24 години.

Останнім часом на порядок денний вийшли нюанси щодо надання учасником нерезидентом інформації про кінцевого бенефіціарного власника. А саме, як замовнику розглядати учасника, який не надав повністю або частково таку інформацію.

На цьому питання не закінчуються, адже на практиці все завжди складніше: