Як діяти закупівельнику до, під час та після моніторингу

Кожен замовник намагається планувати та здійснювати свої закупівлі у відповідності із вимогами законодавства, однак трапляється різне. Звичайна помилка або неправильне рішення в неоднозначній ситуації може спричинити моніторинг. Да і загалом аудитори можуть перевірити будь-яку закупівлю, по якій ще не оприлюднено звіт.

Звісно краще працювати на попередження та заздалегідь перевіряти позицію ДАСУ по тому чи іншому питанню. Для цього потрібно вміти шукати відповіді рішення аудиторів, це можна робити через ClarityApp або за допомогою BI Prozorro, на платформі є відеоінструкції по кожному інструменту. Однак якщо вже моніторинг прийшов - не варто нервувати, це лише аналіз на дотримання замовником закупівельного законодавства.

До того ж знання всіх етапів цієї процедури, повноважень ДАСУ та можливих сценаріїв розвитку подій забезпечать найкращий вихід із ситуації. Насправді є досить чіткий алгоритм дій, все починається із прийняття органом державного фінансового контролю рішення про проведення моніторингу закупівлі. Далі в системі оприлюднюється повідомлення про прийняття відповідного рішення.

Інколи замовник хоче випередити аудиторів та надавати пояснення з власної ініціативи. Та чи доцільно це?

В будь-якому разі корисно точно знати якими нормативно-правовими актами керуються органи Держаудислужби та які повноваження мають. Наприклад, не всі знаю, чи може ДАСУ перевіряти дискримінаційні умови ТД. Також є думка, що моніторинг може здійснювати виключно територіальні органи Держаудитслужби області, в якій знаходиться замовник. Але чи дійсно це так?

Коли моніторинг знаходиться у самій активній стадії, що починається із запиту ДАСУ до замовника, самі собою постають питання щодо строків. Чи призупиняє моніторинг проведення процедури закупівлі або виконання договору. Закінчується цей етап складанням та оприлюдненням висновку моніторингу.

Після чого замовник може звернутись за розʼясненнями або ж одразу перейти до усунення порушень, якщо такі були виявлені. Далі постають вже питання щодо відповідальності. Ось, виконано всі приписи висновку за результатами моніторингу, а чи присутні після цього у ДАСУ підстави для притягнення замовника до адмінвідповідальності. Взагалі на етапі виконання рішень є багато підводних каменів:

• зобов’язано замовника припинити зобов’язання за договором, в тому числі, застосовуючи відповідні наслідки недійсності / нікчемності договору
• зобов’язано замовника здійснити заходи, направлені на недопущення встановлених порушень у подальшому, зокрема, шляхом притягнення до відповідальності осіб, якими допущено порушення
• зобов’язано замовника вжити заходів щодо розірвання договору з дотриманням положень ГКУ та ЦКУ

Проте не варто одразу зневірятися, адже всі припускаються помилок. Є багато суперечливих позицій і не завжди суди становляться на бік ДАСУ. Тому, якщо ви впевнені у правильності своїх рішень та дій, замовник може оскаржити висновок аудиторів до суду. Часто замовники доходять аж до Верховного суду:

• Наслідки незалучення переможця закупівлі до участі у справі щодо правомірності висновку за результатами моніторингу про розірвання договору та інші рішення ВСУ
• Практика Верховного Суду щодо оскарження висновків моніторингів ДАСУ