Під час здійснення закупівель замовнику вкрай важливо дотримуватись визначених законодавством строків. В тому числі, коли мова йде про укладення договору про закупівлю або ж надання відповіді чи роз’яснення на звернення учасника процедури закупівлі. Тож у даному матеріалі розглянемо яким чином замовнику обраховувати відповідні строки, якщо останній день строку припадає на вихідний.
Як рахувати строки при зазначенні в законодавстві фрази «з дня» та «з дати»?
Звертаючись до частини 1 статті 251 Цивільного кодексу України, строком є певний період у часі, зі спливом якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення.
В той же час статтею 253 ЦКУ визначено, що перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов’язано його початок.
З вищезазначеного випливає, що в разі зазначенні в законодавстві строку «з дня», замовник починає обрахунок такого строку з наступного дня після настання відповідної події.
Що стосується терміну «з дати», положення статті 253 ЦКУ не застосовується. При цьому норми чинного законодавства не містять позиції щодо обрахунку строків в таких випадках, а практика Колегії, аудиторів та судів з даного питання є доволі суперечливою. З огляду на те, що формулювання «з дати» визначене саме спеціальним законодавством, зокрема Законом та Особливостями, відповідно в такому випадку потрібно керуватися саме нормами Особливостей, які чітко визначають початок перебігу строку – дату.
В разі зазначенні в законодавстві строку «з дати», безпечніше починати обрахунок такого строку в день настання події, а не з наступного дня.
Закінчення строку
Частина 4 статті 254 визначає, що строк, що визначений тижнями, спливає у відповідний день останнього тижня строку.
Відповідно до частини 5 статті 254 ЦКУ якщо останній день строку припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, що визначений відповідно до закону у місці вчинення певної дії, днем закінчення строку є перший за ним робочий день.
Отож, зазначені норми ЦКУ дозволяють переносити останній день строку на наступний робочий день, якщо такий день припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день.
Водночас розглядаючи дане питання потрібно зауважити, що розглянуті норми цивільного законодавства є нормами загальними, на відміну від норм законодавства з публічних закупівель, які визначають вимоги до строків укладення договору про закупівлю / надання відповіді / роз’яснення та які є відповідно нормами спеціального законодавства.
Відповідно у випадку суперечності загальних та спеціальних норм замовникам потрібно керуватися саме нормами спеціального законодавства, та відповідно в разі, якщо останній день строку припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, замовник не може застосовувати частина 5 статті 254 ЦКУ.
У Постанові Північного апеляційного господарського суду по справі № 920/1434/21 від 21.02.2023, судом зазначено, що «До того ж, слід наголосити, що норми Закону встановлюють можливість укладення договору не пізніше ніж через 20 днів з дня прийняття рішення про намір укласти договір про закупівлю. Отже, перенесення строку укладення договору, як помилково зауважив суд першої інстанції та вірно відмічено скаржником, не відбувається (у разі порушення встановлених Законом строків укладення договору — договір є нікчемним), а замовник чи учасник повинен вчинити необхідну дію до 24:00 останнього дня її вчинення.»
В той же час рекомендуємо врахувати ризики виконання робочих обов’язків в вихідні. Враховуючи норми чинного законодавства, не передбачено безпосередньої відповідальності уповноваженої особи за роботу в позаробочий час, в тому числі у вихідні дні. Натомість відповідальність, яка передбачена у законодавчих нормах, визначена для роботодавця (службових осіб роботодавця) щодо невиконання приписів трудового законодавства, зокрема, що стосується адміністративної, фінансової, кримінальної, матеріальної відповідальності, окрім дисциплінарної відповідальності.
Водночас уповноважену особу може бути притягнуто лише до дисциплінарної відповідальності згідно статті 147 Кодексу Законів про працю України, про що більш детально описано у матеріалі «Чи можлива відповідальність для уповноваженої особи, яка працює в позаробочий час».
Окрім цього статтею 72 КЗпП України встановлено, що робота у вихідний день може компенсуватися, за згодою сторін: наданням іншого дня відпочинку або у грошовій формі у подвійному розмірі. В такому разі якщо уповноваженій особі офіційно передбачено компенсацію за роботу в вихідний день, то відповідно питання щодо порушення трудової дисципліни не буде піднято.
Також пропонуємо розглянути декілька законодавчих норм щодо укладення договору про закупівлю та надання відповідей / роз’яснень на звернення учасника, а також приклади яким чином обраховувати відповідні строки у випадках, коли останній день припадає на вихідний.
Щодо строків укладення договору про закупівлю за результатами процедури закупівлі відкриті торги із врахуванням Особливостей
Законодавча норма: відповідно до абзацу 4 пункту 49 Особливостей, замовник укладає договір про закупівлю з учасником, який визнаний переможцем процедури закупівлі, протягом строку дії його пропозиції, не пізніше ніж через 15 днів з дати прийняття рішення про намір укласти договір про закупівлю відповідно до вимог тендерної документації та тендерної пропозиції переможця процедури закупівлі.
Приклад: повідомлення про намір укласти договір про закупівлю оприлюднено 16.05.2026.
В такому разі сторони укладають договір про закупівлю до 30.05.2026 (субота) включно.
Окрім цього згідно пункту 10 частини 1 статті 10 Закону замовник зобов’язаний оприлюднити договір про закупівлю та додатки до нього протягом 3-ох робочих днів з дня його укладення.
Тобто, якщо субота 30.05.2026 не є робочим днем для замовника в такому разі замовнику варто прийняти відповідне рішення: або укласти договір про закупівлю у робочий день – до 29.05.2026 включно – без порушень трудової дисципліни та із дотриманням строків, обумовлених законодавством сфери публічних закупівель, або в разі обґрунтованої необхідності – продовжити строки для укладення договору про закупівлю.
Щодо строків надання відповіді / роз’яснення під час здійснення процедури закупівлі відкриті торги із врахуванням Особливостей
Законодавча норма: пунктом 54 Особливостей передбачено, що фізична / юридична особа має право не пізніше ніж за три дні до закінчення строку подання тендерної пропозиції звернутися через електронну систему закупівель до замовника за роз’ясненнями щодо тендерної документації та / або оголошення про проведення відкритих торгів та / або звернутися до замовника з вимогою щодо усунення порушення під час проведення тендеру (далі - звернення). Усі звернення автоматично оприлюднюються в електронній системі закупівель без ідентифікації особи, яка звернулася до замовника. Замовник повинен протягом трьох днів з дня їх оприлюднення надати відповідь на звернення та оприлюднити його в електронній системі закупівель.
Приклад: учасник звернувся до замовника з вимогою щодо усунення порушення, шляхом внесення змін до тендерної документації. Звернення оприлюднено 21.05.2026.
Тож крайній строк для оприлюднення замовником відповіді на звернення в електронній системі закупівель обраховується до 24.05.2026 (неділя) включно.
При цьому замовнику слід врахувати, що даний строк надання відповіді на звернення обраховується «з дня» настання відповідної події, тобто включає в себе один робочий день – 22.05.2026. В той же час оприлюднення відповіді 25.05.2026 буде вважатись порушенням строків оприлюднення інформації.
В такому разі безпечним варіантом для замовника буде надати відповідь на звернення у робочий день, тобто до 22.05.2026 включно – без порушень трудової дисципліни та із дотриманням строків, обумовлених законодавством сфери публічних закупівель.
Законодавча норма: також згідно абзацу 2 пункту 46 Особливостей, у разі коли учасник процедури закупівлі, тендерна пропозиція якого відхилена, вважає недостатньою аргументацію, зазначену в повідомленні, такий учасник може звернутися до замовника з вимогою надати додаткову інформацію про причини невідповідності його пропозиції умовам тендерної документації, зокрема технічній специфікації, та / або його невідповідності кваліфікаційним критеріям, а замовник зобов’язаний надати йому відповідь з такою інформацією не пізніше як через чотири дні з дати надходження такого звернення через електронну систему закупівель, але до моменту оприлюднення договору про закупівлю в електронній системі закупівель відповідно до статті 10 Закону.
Приклад: учасник звернувся до замовника з вимогою надати додаткову інформацію про причини невідповідності його пропозиції умовам тендерної документації. Звернення оприлюднено 21.05.2026.
Тож строк для оприлюднення замовником відповіді на звернення в електронній системі закупівель завершується 24.05.2026 (неділя) включно. При цьому оприлюднення відповіді 25.05.2026 буде вважатись порушенням строків оприлюднення інформації. А отже замовнику слід одразу ж врахувати, що даний строк надання відповіді на звернення включає в себе лише два робочі дні – з 21.05.2026 по 22.05.2026 включно.
В такому разі безпечним варіантом для замовника буде оприлюднити відповідь на звернення у робочий день, тобто до 22.05.2026 включно – без порушень трудової дисципліни та із дотриманням строків, обумовлених законодавством сфери публічних закупівель.
Законодавча норма: частиною 4 статті 33 Закону визначено, що учасник, якого не визнано переможцем процедури закупівлі / спрощеної закупівлі за результатами оцінки та розгляду його тендерної пропозиції / пропозиції, може звернутися через електронну систему закупівель до замовника з вимогою щодо надання інформації про тендерну пропозицію / пропозицію переможця процедури закупівлі / спрощеної закупівлі, у тому числі щодо зазначення її переваг порівняно з тендерною пропозицією / пропозицією учасника, який надіслав звернення, а замовник зобов'язаний надати йому відповідь не пізніше ніж через п’ять днів з дня надходження такого звернення.
Приклад: учасник, якого не визнано переможцем закупівлі звернувся до замовника з вимогою щодо надання інформації про тендерну пропозицію переможця процедури закупівлі, у тому числі щодо зазначення її переваг порівняно з тендерною пропозицією учасника, який надіслав звернення. Звернення опубліковано в електронній системі закупівель 25.05.2026.
Відповідно замовник повинен відреагувати на таке звернення, надавши відповідь до 30.05.2026 (субота) включно. При цьому оприлюднення відповіді 01.06.2026 буде вважатись порушенням строків оприлюднення інформації.
В такому разі безпечним варіантом для замовника буде надати відповідь на звернення в межах робочого часу, тобто до 29.05.2026 включно – без порушень трудової дисципліни та із дотриманням строків, обумовлених законодавством сфери публічних закупівель.
Щодо строків укладення договору про закупівлю за результатами здійсненого запиту пропозицій постачальників
Законодавча норма: абзацом 1 пункту 66 Порядку формування та використання електронного каталогу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14 вересня 2020 р. № 822, визначено, що замовник укладає договір з переможцем відбору не пізніше ніж через п’ять календарних днів з дня оприлюднення повідомлення про намір укласти договір.
Приклад: повідомлення про намір укласти договір оприлюднено 26.05.2026.
Відповідно сторони укладають договір про закупівлю до 31.05.2026 (неділя) включно.
Тобто, якщо субота 30.05.2026 та неділя 31.05.2026 не є робочими днями для замовника, в такому разі замовнику варто прийняти відповідне рішення: або укласти договір про закупівлю у робочий день – до 29.05.2026 включно – без порушень трудової дисципліни та із дотриманням строків, обумовлених законодавством сфери публічних закупівель, або в разі обґрунтованої необхідності – продовжити строки для укладення договору про закупівлю.
Підсумки
Враховуючи норми чинного законодавства, замовнику слід дотримуватись встановлених строків оприлюднення інформації про закупівлі, в тому числі щодо укладеного договору про закупівлю та / або надання відповіді / роз’яснення на звернення учасника. З вищезазначеного випливає, що при встановленні законодавством конкретного строку щодо вчинення відповідних дій, замовник зобов’язаний його дотримуватись не зважаючи на те, в який день закінчується такий строк, в тому числі коли мова йде про вихідний день.
Отже рекомендуємо замовникам планувати робочий час таким чином, аби мати змогу дотриматись усіх встановлених законодавством строків укладення договору про закупівлю / надання відповіді чи роз’яснення на звернення учасника процедури закупівлі.
Та що як замовнику з певних обставин не вдалося вчасно оприлюднити необхідну інформацію в робочий час, проте законодавчо встановлені строки дозволяють це зробити у вихідний день? Нагадуємо, що відповідно до частини 1 статті 164-14 Кодексу України про адміністративні правопорушення, неоприлюднення або порушення строків оприлюднення інформації про закупівлі тягне за собою накладення штрафу на службових (посадових), уповноважених осіб замовника у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (1 700 гривень).
А тому в такому випадку замовнику слід оприлюднити в електронній системі закупівель відповідні інформацію / документи в межах встановлених законодавством строків, навіть якщо такі дії вчиняються в позаробочий час. Проте наголошуємо, що такого роду дії повинні застосовуватись виключно в крайніх випадках, а за можливості замовнику слід спланувати власний час аби не допустити необхідності виконання робочих обов’язків у вихідний день.