Оскарження висновку ДАСУ до суду: що варто знати замовникам

Відповідно до пункту 23 Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України «Про публічні закупівлі», на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припиненя або скасування, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 (далі – Особливості) Держаудитслужба та її міжрегіональні територіальні органи здійснюють моніторинг процедур закупівель, спрощених закупівель, а також закупівель, за якими в електронній системі закупівель оприлюднюється звіт про договір про закупівлю, укладений без застосування електронної системи закупівель, у порядку, встановленому статтею 8 Закону України «Про публічні закупівлі».

Згідно з частиною 6 статті 8 Закону України «Про публічні закупівлі» (далі-Закон) за результатами моніторингу процедури закупівлі посадова особа органу державного фінансового контролю складає та підписує висновок про результати моніторингу процедури закупівлі (далі - висновок), що затверджується керівником органу державного фінансового контролю або його заступником. Такий висновок підлягає оприлюдненню в електронній системі закупівель протягом трьох робочих днів з дня його складання.

Частина 10 статті 8 Закону передбачає, що у разі незгоди замовника з інформацією, викладеною у висновку, він має право оскаржити висновок до суду протягом 10 робочих днів з дня його оприлюднення, про що зазначається в електронній системі закупівель протягом наступного робочого дня з дня оскарження висновку до суду. Замовник зазначає в електронній системі закупівель про відкриття провадження у справі протягом наступного робочого дня з дня отримання інформації про відкриття такого провадження та номер такого провадження.

Отож, зазначені норми визначають дії замовника після отримання висновку про результати моніторингу процедури закупівлі, зокрема в частині оскарження його до суду.

Водночас значна частина замовників відстоюючи свої інтереси оскаржує висновки до суду. Однак не у всіх замовників є юристи, які можуть оскаржити висновки до суду, зокрема належно підготувати позов. Тому сьогодні пропонуємо розглянути алгоритм оскарження висновку до суду.

Загалом алгоритм подання позовної заяви до суду можна відобразити наступним чином:

• визначення суду, до якого слід подавати позов;
• оплата судового збору;
• формування позовної заяви відповідно до законодавчих норм;
• подання позовної заяви до суду.

До якого суду подавати позов?

Визначаючи юрисдикцію суду потрібно звернутися до Кодексу адміністративного судочинства України (далі-КАСУ), зокрема до статті 19, яка визначає, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема:

1) спорах фізичних чи юридичних осіб із суб’єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.

Також відповідно до статті 22 КАСУ місцеві адміністративні суди (місцеві загальні суди як адміністративні суди та окружні адміністративні суди) вирішують адміністративні справи як суди першої інстанції, крім випадків, визначених частинами другою - четвертою цієї статті.

В свою чергу, згідно статті 25 КАСУ адміністративні справи з приводу оскарження індивідуальних актів, а також дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень, які прийняті (вчинені, допущені) стосовно конкретної фізичної чи юридичної особи (їх об’єднань), вирішуються за вибором позивача адміністративним судом за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем проживання (перебування, знаходження) цієї особи-позивача або адміністративним судом за місцезнаходженням відповідача, крім випадків, визначених цим Кодексом.

Частина 1 статті 20 КАСУ визначає справи, які є підсудними місцевим загальним судам як адміністративним судам.

Окрім цього, частина 3 статті 20 КАСУ передбачає, що Вищому антикорупційному суду підсудні справи про застосування санкції, передбаченої пунктом 1-1 частини першої статті 4 Закону України «Про санкції».

Разом з тим, згідно з частиною 2 статті 20 КАСУ окружним адміністративним судам підсудні всі адміністративні справи, крім визначених частинами першою та третьою цієї статті.

З огляду на зазначені норми, можна зробити висновок, що оскаржувати висновок ДАСУ замовники повинні до окружного адміністративного суду.

При цьому, при оскарженні висновку важливим є визначення територіальної юрисдикції суду, тобто до якого саме суду подавати позов, адже окружних адміністративних судів є велика кількість.

Тут звернемось до статті 25 КАСУ, яка визначає, що адміністративні справи з приводу оскарження індивідуальних актів, а також дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень, які прийняті (вчинені, допущені) стосовно конкретної фізичної чи юридичної особи (їх об’єднань), вирішуються за вибором позивача адміністративним судом за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем проживання (перебування, знаходження) цієї особи-позивача або адміністративним судом за місцезнаходженням відповідача, крім випадків, визначених цим Кодексом.

Тобто оскаржити висновок ДАСУ замовники можуть або за своїм місцезнаходженням, або за місцезнаходженням відповідача (ДАСУ).  

Як сплатити судовий збір?

Для того, щоб позовна заява була прийнята судом замовнику необхідно сплатити судовий збір.

Стаття 1 Закону України «Про судовий збір» визначає, що судовий збір - збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених Законом України «Про судовий збір».

Водночас згідно частини 1 статті 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

При цьому, частина 2 статті 4 Закону України «Про судовий збір» визначає, що за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано:

суб’єктом владних повноважень, юридичною особою або фізичною особою – підприємцем - 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно статті 7 Закону України «Про Державний бюджет на 2024 рік» станом на 1 січня 2024 року установлено прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць для працездатних осіб у розмірі - 3028 гривні.

Також зазначений Закон визначає порядок сплати судового збору.

Так, частина 1 статті 6 Закону України «Про судовий збір» визначає, що судовий збір перераховується у безготівковій або готівковій формі, у тому числі з використанням електронного платіжного засобу або за допомогою платіжних пристроїв, в тому числі з використанням платіжних систем через мережу Інтернет у режимі реального часу.

За подання до суду процесуальних документів в електронній формі судовий збір може бути сплачено за допомогою Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи та з використанням платіжних систем через мережу Інтернет у режимі реального часу.

Так, для того, щоб сплатити судовий збір замовникам потрібно перейти на офіційний сайт «Судова влада України», зайти в розділ «Реквізити для сплати судового збору» і на вказаній сторінці вибрати суд, який розглядатиме вашу справу.

Після цього, необхідно обрати ставку судового збору натиснувши на неї, ввести свої дані та обрати спосіб оплати.

Що врахувати при складенні позову до суду на висновок ДАСУ?

Щоб сформувати позовну заяву необхідно звернутися до статті 160 КАСУ.

Так, в частинах 1-4 статті 160 КАСУ зазначено, що у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування.

Позовна заява подається в письмовій формі позивачем або особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.

Позовна заява може бути складена шляхом заповнення бланка позову, наданого судом.

На прохання позивача службовцем апарату адміністративного суду може бути надана допомога в оформленні позовної заяви.

Водночас вимоги до позовної заяви і відповідно відомості, які повинні міститися в позовній заяві визначені в частині 5 статті 160 КАСУ:

1) найменування суду першої інстанції, до якого подається заява;

2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім’я (прізвище, ім’я та по батькові) (для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв’язку, адреса електронної пошти, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету;

3) зазначення ціни позову, обґрунтований розрахунок суми, що стягується, - якщо у позовній заяві містяться вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної оскаржуваним рішенням, діями, бездіяльністю суб’єкта владних повноважень;

4) зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів;

5) виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини;

6) відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору - у випадку, якщо законом встановлений обов’язковий досудовий порядок урегулювання спору;

7) відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися;

8) перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності), зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви;

9) у справах щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб’єкта владних повноважень - обґрунтування порушення оскаржуваними рішеннями, діями чи бездіяльністю прав, свобод, інтересів позивача;

10) у справах щодо оскарження нормативно-правових актів - відомості про застосування оскаржуваного нормативно-правового акта до позивача або належність позивача до суб’єктів правовідносин, у яких застосовується або буде застосовано цей акт;

11) власне письмове підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.

Отож, складаючи позовну заяву до суду замовники повинні враховувати вище зазначені норми статті 160 КАСУ.

В той же час, з огляду на те, що оскаржується висновок ДАСУ, окрім викладу обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, замовникам потрібно в позовній заяві вимагати про визнання висновку протиправним повністю чи частково та скасувати його.

Окрім цього, стаття 161 КАСУ визначає документи, які повинні надаватися позивачем до позовної заяви:

• копії позовної заяви, а також копії доданих до позовної заяви документів;
• у разі подання позовної заяви та доданих до неї документів в електронній формі через електронний кабінет до позовної заяви додаються докази надсилання її копії та копій доданих документів іншим учасникам справи з урахуванням положень статті 44 цього Кодексу.
• документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону;
• докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів);
• до заяви про визнання індивідуального акта протиправним чи адміністративного договору недійсним додається також оригінал або копія оспорюваного акта чи договору або засвідчений витяг з нього, а у разі відсутності акта чи договору у позивача - клопотання про його витребування.

Подання позовної заяви до суду

Відповідно до статті 168 КАСУ позов пред’являється шляхом подання позовної заяви в суд першої інстанції, де вона реєструється та не пізніше наступного дня передається судді.

Разом з тим, подати позовну заяву до суду позивач може подати одним із наступних способів:

• безпосередньо до канцелярії суду (на примірнику замовника працівник суду повинен поставити відмітку про отримання заяви судом);
• надіслати позовну заяву поштою рекомендованим листом з повідомленням про вручення;
• в електронній формі з використанням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи.

Окрім подання позовної заяви до суду, замовникам потрібно пам’ятати про обов’язок відображення інформації про оскарження висновку до суду в електронній системі закупівлі.

Зокрема, частина 10 статті 8 Закону передбачає, що у разі незгоди замовника з інформацією, викладеною у висновку, він має право оскаржити висновок до суду протягом 10 робочих днів з дня його оприлюднення, про що зазначається в електронній системі закупівель протягом наступного робочого дня з дня оскарження висновку до суду. Замовник зазначає в електронній системі закупівель про відкриття провадження у справі протягом наступного робочого дня з дня отримання інформації про відкриття такого провадження та номер такого провадження.

Підсумки

Подання позову до суду на висновки ДАСУ є ефективним способом відстоювання інтересів замовниками під час здійснення закупівель, яким замовникам варто користуватися.

При цьому, щоб суд прийняв позовну заяву до розгляду замовникам слід дотримуватися відповідних норм КАСУ, зокрема тих, які визначають особливості юрисдикції адміністративних судів та визначають вимоги до позовної заяви.