Питання визначення та застосування формальних (несуттєвих) помилок у публічних закупівлях є одним із дискусійних під час формування тендерної документації та розгляду тендерних пропозицій. Законодавство встановлює обов’язок замовника зазначати опис і приклади таких помилок, оскільки їх правильна ідентифікація безпосередньо впливає на результати оцінки пропозицій та дотримання принципів публічних закупівель.
Водночас на практиці виникають численні питання щодо змісту формальних помилок, порядку їх відображення у тендерній документації та меж застосування переліку, затвердженого наказом № 710. Наявність різних підходів у практиці ДАСУ, АМКУ та судів зумовлює необхідність комплексного аналізу відповідного регулювання.
У цьому матеріалі розглянуто законодавчі вимоги до формальних (несуттєвих) помилок, підходи контролюючих органів і судів, а також практичні рекомендації щодо їх правильного визначення та застосування у процедурі закупівель.
Законодавче регулювання зазначення формальних (несуттєвих) помилок у тендерній документації
Пункт 3 Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України «Про публічні закупівлі», на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 (далі – Особливості) встановлює, що замовники, що зобов’язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону, проводять закупівлі з урахуванням цих особливостей та з дотриманням принципів здійснення публічних закупівель, визначених Законом.
Відповідно до пункту 28 Особливостей тендерна документація формується замовником відповідно до вимог статті 22 Закону з урахуванням цих особливостей.
Однією з обов’язкових вимог, які повинні міститися в тендерній документації, та які передбачені пунктом 19 частини 2 статті 22 Закону України «Про публічні закупівлі» (далі - Закон) є опис та приклади формальних (несуттєвих) помилок, допущення яких учасниками не призведе до відхилення їх тендерних пропозицій. Формальними (несуттєвими) вважаються помилки, що пов’язані з оформленням тендерної пропозиції та не впливають на зміст тендерної пропозиції, а саме - технічні помилки та описки.
Таким чином замовник зобов’язаний включити до тендерної документації опис і приклади формальних (несуттєвих) помилок відповідно до статті 22 Закону з урахуванням Особливостей, бо в протилежному випадку тендерна документація буде визначена такою яка складена не у відповідності із вимогами закону. А за таке порушення передбачена адміністративна відповідальність частиною 1 статті 164-14 КУпАП.
Коментар: замовник при формуванні тендерної документації не включив обов’язкові відомості - опис та приклади формальних (несуттєвих) помилок, допущення яких не призводить до відхилення тендерних пропозицій, чим порушив вимоги пункту 19 частини 2 статті 22 Закону та пункту 28 Особливостей № 1178.
Тож далі розглянемо, що собою являють формальні (несуттєві) помилки та як зазначити їх опис та приклади в тендерній документації.
Доречі, зручно шукати актуальні висновки ДАСУ та рішення Органу оскарження щодо будь-якої ситуації на Clarity App
Що таке формальні (несуттєві) помилки?
Формальними (несуттєвими) вважаються помилки, що пов’язані з оформленням тендерної пропозиції та не впливають на зміст тендерної пропозиції, а саме - технічні помилки та описки (пункт 19 частини 2 статті 22 Закону).
Для повного розуміння що таке формальні (несуттєві) помилки необхідно з’ясувати що собою представляють технічні помилки та описки.
Що таке технічна помилка?
Законодавство у сфері публічних закупівель не містить визначення поняття «технічна помилка». Саме тому для розуміння сутності зазначеного поняття доцільно звернутися до визначень, що містяться в інших нормативно-правових актах.
Технічна помилка - описка, друкарська, граматична, арифметична помилка, допущена державним реєстратором під час проведення ним реєстраційних дій (пункт 15 частина 1 статті 1 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань»).
Технічна помилка - будь-яка помилка, вада або дефект у роботі складових частин електронного кабінету, електронного підпису або іншого засобу електронної ідентифікації, що призводить до невідповідності методології та/або алгоритмів роботи електронного кабінету та не є методологічною помилкою (підпункт 14.1.182-1 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України).
Технічна помилка - помилка, допущена уповноваженою особою приймальної комісії з питань прийняття та розгляду заяв під час внесення відомостей про вступника або заяви до Єдиної державної електронної бази з питань освіти, що підтверджується актом про допущену технічну помилку (пункт 5 розділу 1 Порядку прийому на навчання для здобуття вищої освіти в 2025 році, затверджених Наказом Міністерства освіти і науки України № 168 10.02.2025 року).
Технічна помилка - описка, друкарська, граматична, орфографічна, арифметична чи інша помилка в реєстрових даних та реєстровій інформації щодо об’єктів Реєстру ( пункту 2 Порядку реалізації експериментального проекту щодо запровадження інформаційно-комунікаційної системи обліку нерухомих об’єктів культурної спадщини України “Державний реєстр нерухомих пам’яток України”, затвердженого Постановою КМУ № 93 від 28.01.2026).
Що таке описка?
У Постанові Касаційного адміністративного суду верховного суду від 22.01.2026 по справі №751/11313/23 зазначено:
«У розумінні норм процесуального закону описка - це зроблена судом механічна граматична помилка в рішенні, яка допущена під час його письмово-вербального викладу (помилка у правописі, у розділових знаках, одрук тощо). Не вважається опискою помилка, яка не викривляє зміст рішення, тобто неправильне розташування розділових знаків, неправильні відмінки слів, застосування росіянізмів та діалектизмів тощо.
Опискою необхідно вважати помилку, що порушує правила граматики, синтаксису, пунктуації, нумерації, що мають вплив на зміст судового рішення та його виконання.»
Таким чином можемо дійти висновку, що технічною помилкою та опискою може бути друкарська, граматична, механічна (мимовільна, випадкова) допущена під час його письмово-вербального викладу (помилка у правописі, у розділових знаках тощо), тобто помилки, що не впливають на суть документа. При цьому така помилка:
- пов'язана з оформленням документів;
- не порушує вимоги чинного закупівельного законодавства;
- помилка, яка не може тягнути за собою відхилення тендерної пропозиції.
Формування опису та прикладів формальних (несуттєвих) помилок в тендерній документації?
У тендерній документації зазначаються такі відомості: опис та приклади формальних (несуттєвих) помилок, допущення яких учасниками не призведе до відхилення їх тендерних пропозицій. Формальними (несуттєвими) вважаються помилки, що пов’язані з оформленням тендерної пропозиції та не впливають на зміст тендерної пропозиції, а саме - технічні помилки та описки (пункт 19 частини 2 статті 22 Закону).
Основними функціями Уповноваженого органу є розроблення та затвердження переліку формальних помилок (пункту 11 частини 1 статті 9 Закону).
На виконання наведеної вище норми Уповноважений орган, Мінекономіки затвердив Перелік формальних помилок наказом від 15.04.2020 № 710 (далі – Перелік формальних помилок).
роте варто з’ясувати чи містить Перелік формальних помилок опис та приклади формальних (несуттєвих) помилок, тобто те що вимагається від замовника пунктом 19 частини 2 статті 22 Закону.
Що таке опис та приклади?
Опис - дія за знач. описувати, описати / словесне зображення, словесна передача чого-небудь / список, перелік речей, паперів і т. ін., складений для обліку.
Приклад - те, що варто наслідувати; зразок. // той, кого варто наслідувати.
Відповідно вбачається, що Перелік формальних помилок містить тільки опис формальних (несуттєвих) помилок, але варто проаналізувати позиції аудиторів та суду.
Коментар: замовником в тендерній документації зазначено перелік формальних помилок згідно Наказу №710. Моніторингом було встановлено, що тендерна документація не містить прикладів формальних (несуттєвих) помилок. Відповідно можемо дійти висновку, що позицію аудиторів в питанні чи містить Перелік формальних помилок приклади формальних (несуттєвих) помилок така: відображення в тендерній документації лише опису формальних помилок, який наведений в наказі №710 не є належним виконанням вимог пункту 19 частини 2 статті 22 Закону, оскільки даний наказ містить тільки опис формальних помилок, натомість замовник повинен окремо зазначити в тендерній документації приклади формальних помилок.
Коментар: Верховний Суд визначив, що Перелік формальних помилок містить не тільки опис, а й приклади формальних помилок, і відповідно зазначення в тендерній документації переліку формальних помилок, які містяться в даному наказі є достатнім для виконання пункту 19 частини 2 статті 22 Закону.
більш аргументованою є саме позиція апеляційного суду з огляду на з’ясування та тлумачення понять «опис», «перелік» і «приклад», які мають різне значення. Окрім цього, варто врахувати, що судова практика як і Практика ДАСУ є мінливою, тому не виключаємо, що зазначена позиція Верховного суду може змінитися.
Враховуючи вище розглянуті тлумачення, а також що не кожен замовник готовий оскаржувати висновок моніторингу до суду та те, що судова практика мінлива, рекомендуємо в тендерній документації зазначати перелік формальних помилок, затверджений Наказом № 710 та окремо наводити приклади формальних помилок.
Чи може замовник змінити перелік формальних (несуттєвих) помилок?
Під час формування тендерної документації уповноважена особа задається питанням чи можна відступати від Переліку формальних помилок, визначеного наказом № 710: зазначити неповний перелік, або ж включити інші формальні помилки, не передбачені цим наказом. З метою з’ясування зазначених питань доцільно звернутися до практики АМКУ, ДАСУ та суду.
Коментар: Практика ДАСУ свідчить, що перелік формальних (несуттєвих) помилок, визначений наказом № 710, має вичерпний характер, а отже замовник не вправі доповнювати його власними прикладами, які не відповідають встановленому переліку.
Включення до тендерної документації формальних помилок, не передбачених наказом № 710, розцінюється як порушення вимог пункту 19 частини 2 статті 22 Закону та пунктів 3, 28 Особливостей № 1178.
Коментар: Практика АМКУ підтверджує, що перелік формальних (несуттєвих) помилок, затверджений наказом № 710, є вичерпним і не може бути розширений замовником.
Коментар: Суд зазначає, що законодавство не містить прямої вимоги щодо обов’язкового включення до тендерної документації повного переліку формальних (несуттєвих) помилок, визначених наказом № 710. Водночас наведені замовником приклади мають відповідати цьому переліку, не суперечити йому та не створювати можливостей для маніпулювання під час оцінки пропозицій.
Коментар: Суд дійшов висновку, що перелік формальних (несуттєвих) помилок, затверджений наказом № 710, є вичерпним, а отже замовник при формуванні тендерної документації зобов’язаний використовувати саме цей перелік. Відступ від нього або неврахування його положень розцінюється як недотримання вимог пункту 19 частини 2 статті 22 Закону.
З аналізу вище розглянутих позицій аудиторів, Органу оскарження та суду все ж можна дійти висновку, що якщо замовник не готовий відстоювати свою позицію в судовому порядку, то варто зазначати в тендерній документації перелік формальних помилок, затверджений Наказом № 710, а також окремо наводити приклади формальних помилок.
Як визначити формальну помилку в тендерній пропозиції учасника?
Під час розгляду тендерних пропозицій учасника замовник зобов’язаний забезпечити об’єктивну та неупереджену оцінку, зокрема правильно відмежовувати формальні (несуттєві) помилки від таких, що можуть бути виправлені шляхом надання 24 годин на виправлення або можуть бути підставою для відхилення тендерної пропозиції учасника. Невірна кваліфікація помилки може призвести як до безпідставного відхилення учасника, так і надання 24 годин на виправлення невідповідностей, що призведе до порушень законодавства про закупівлі.
Варто зауважити, що формальні (несуттєві) помилки не призводить до необхідності відхилення тендерної пропозиції або ж оприлюднення повідомлення з вимогою про усунення невідповідностей, бо такі помилки пов’язані з оформленням тендерної пропозиції та не впливають на її зміст.
У зв’язку з цим важливим є чіткий алгоритм дій замовника при виявленні помилок у тендерній пропозиції, який дозволяє визначити їх характер та прийняти обґрунтоване рішення щодо подальшого розгляду пропозиції.
- Виявляємо невідповідність: аналізуємо тендерну пропозицію на відповідність вимогам тендерної документації.
- Перевіряємо чи можна віднести виявлену невідповідність до формальних (несуттєвих) помилок: аналізуємо опис та приклади формальних помилок визначені в тендерній документації та співставляємо з виявленими помилками в тендерній пропозиції учасника.
- У протоколі про віднесення виявленої невідповідності до формальної (несуттєвої) помилки описуємо виявлену невідповідність та віднесення її до формальних (несуттєвих) помилок. Закупівельним законодавством не передбачено обов’язку складати протокол при виявлення в тендерній пропозиції учасника невідповідності та віднесення її до формальних (несуттєвих) помилок. Проте враховуючи, що під час моніторингу аудитори надсилають запити до замовника в яких запитують чи були встановлені факти формальних (несуттєвих) помилок при розгляді тендерної пропозиції учасника на відповідність тендерній документації Замовника з наданням документального підтвердження (протоколу, рішення), то відповідно вбачається необхідність складення протоколу про виявлення формальних (несуттєвих) помилок.
Приклад протоколу про віднесення виявленої невідповідності до формальних (несуттєвих) помилок, якщо було подана одна тендерна пропозиція можна знайти за посиланням.
Приклад протоколу про віднесення виявленої невідповідності до формальних (несуттєвих) помилок, якщо було подано більше однієї тендерної пропозиція можна знайти за посиланням.
Порушення, які допускаються під час розгляду тендерної пропозиції учасника, які стосуються формальних помилок
Під час розгляду тендерних пропозицій замовники нерідко допускають помилки у частині правильного визначення та застосування формальних (несуттєвих) помилок. Неправильна їх кваліфікація може призвести як до безпідставного відхилення пропозиції, так і надання 24 годин на виправлення невідповідностей, що суперечить вимогам законодавства у сфері публічних закупівель.
З огляду на це доцільно розглянути практику ДАСУ та АМКУ щодо типових порушень, які допускаються замовниками при віднесенні виявлених невідповідностей до формальних (несуттєвих) помилок.
Практика ДАСУ
1.Неправомірне віднесення відсутності ціни за одиницю до формальних помилок при розгляді тендерної пропозиції
Коментар: відсутність у Додатку, що містить інформацію про необхідні технічні, якісні та кількісні характеристики предмета закупівлі інформації про ціну за одиницю не є формальною (несуттєвою) помилкою, оскільки така невідповідність стосується змісту тендерної пропозиції. Замовник помилково кваліфікував цю невідповідність як формальну та не застосував механізм її усунення, передбачений пунктом 43 Особливостей, тобто не надав учаснику можливості виправити недоліки. Таким чином, замовник порушив вимоги законодавства, оскільки не забезпечив належний розгляд тендерної пропозиції та безпідставно допустив учасника до визначення переможцем без усунення виявлених невідповідностей.
2. Неправомірне застосування механізму 24 годин через невідповідність формату документа, що є формальною помилкою
Коментар: замовник неправомірно застосував механізм усунення невідповідностей до помилки, яка за своєю суттю є формальною (несуттєвою), оскільки подання документа у форматі PDF замість Word не впливає на зміст тендерної пропозиції та прямо віднесено до формальних помилок відповідно до наказу № 710 та умов тендерної документації.
Практика Органу оскарження
1. Ненадання сертифіката якості / паспорта якості від виробника не можна розглядати як формальну помилку
Коментар: Орган оскарження встановив, що переможець процедури закупівлі не виконав вимогу тендерної документації щодо надання сертифіката / паспорта якості саме від виробника товару, оскільки поданий документ видано іншим суб’єктом господарювання.
Відповідно така невідповідність не може вважатися формальною (несуттєвою) помилкою, не підлягає усуненню в порядку пункту 43 Особливостей та є підставою для обов’язкового відхилення пропозиції за пунктом 44 Особливостей.
2. Заокруглення обсягів матеріалів в підсумковій відомості не можна розглядати як формальну помилку
Коментар: Орган оскарження встановив, що у складі тендерної пропозиції переможця наявні розбіжності в кількісних показниках матеріальних ресурсів у підсумковій відомості, визначеній тендерною документацією. Такі відхилення не є формальною помилкою, оскільки впливає на відповідність обсягів ресурсів вимогам тендерної документації. Отже, тендерна пропозиція учасника не відповідає технічній специфікації і відповідно в Замовника наявні підстави для її відхилення відповідно до пункту 44 Особливостей.
Підсумки
- Закон передбачає обов’язок замовника включати до тендерної документації опис та приклади формальних (несуттєвих) помилок. Невиконання цієї вимоги є порушенням статті 22 Закону з урахуванням Особливостей та може тягнути адміністративну відповідальність за частиною 1 статті 164-14 КУпАП.
- Формальні (несуттєві) помилки у розумінні Закону є помилками, що пов’язані виключно з оформленням тендерної пропозиції та не впливають на її зміст. До таких помилок належать технічні помилки та описки, які за своєю суттю є друкарськими, граматичними, механічними, тобто помилки, що не впливають на суть документа. При цьому такі помилки пов'язані з оформленням документів, не порушують вимоги чинного закупівельного законодавства та такі помилка не може тягнути за собою відхилення тендерної пропозиції.
- У тендерній документації зазначаємо: опис (перелік формальних помилок, затверджений наказом Мінекономіки № 710) та приклади формальних помилок, які замовник складає самостійно та які мають відповідати переліку для мінімізації ризиків порушень.
- З урахуванням різних підходів контролюючих органів і судової практики, доцільним є використання в тендерній документації саме Переліку формальних помилок, затвердженого наказом № 710, який вбачається варто вважати вичерпним. Тобто не варто виключати з переліку певні формальні помилки, або доповнювати його своїми прикладами.
- Обов’язково перевіряємо кожну виявлену невідповідність під час розгляду тендерної пропозиції, на предмет віднесення її до формальної (несуттєвої) помилки, тобто аналізуємо опис та приклади формальних помилок визначені в тендерній документації та співставляємо з виявленими невідповідностями в тендерній пропозиції учасника. Якщо замовник кваліфікує виявлену помилку як формальну, то вона не може бути підставою для відхилення чи застосування механізму усунення невідповідностей.
- Рішення про віднесення виявленої невідповідності до формальних (несуттєвих) помилок доцільно фіксувати документально (протоколом) для підтвердження обґрунтованості дій замовника під час контролю та моніторингу.