Відповідальність за дії та рішення замовника

Уповноважена особа під час виконання своїх обов'язків не має забувати про можливу адміністративну відповідальність, яка визначена КУпАП. Саме тому так важливо постійно навчатися та вдосконалювати свої навички. Проте ніхто не застрахований від помилки.

Почнемо із відкритих торгів, де передбачена відповідальність чи не за кожне рішення уповноваженої, іншої відповідальної особи замовника. До прикладу, якщо замовник не перевірив учасника на наявність підстав для відмови в участі в процедурі закупівлі згідно пункту 47 Особливостей є ризик негативних наслідків.

Загалом залежно від допущеного порушення притягнути до відповідальності може і ДАСУ, і суд. Але результати розгляду справ судами залежать від сукупності факторів, серед яких характер та спосіб вчинення порушення, дотримання аудиторами процесуальних вимог під час оформлення матеріалів.

Судова практика демонструє як випадки застосування штрафних санкцій, так і приклади звільнення від відповідальності. Обставинами, які можуть слугувати підставою для звільнення службових (посадових) осіб, замовника від адміністративної відповідальності є пом’якшуючі обставини.

З ДАСУ ситуація інша. Якщо аудитори вже встановили порушення та накладення штрафу в їх компетенції, уникнути відповідальності можна при умові усунення такого порушення та прийняття контролюючим органом усунення.

Значні штрафи передбачені частиною 3 статті 164-14 КУпАП. Коли чекати? В разі укладення договору про закупівлю відмінного від тендерної пропозиції чи тендерної документації або ж невідхилення тендерних пропозицій чи неправомірне визначення переможця. Та це лише частина порушень, треба розуміти всі умови застосування та порядок притягнення до відповідальності згідно даної норми.

Інколи ще на початку моніторингу замовник розуміє про наявність в його рішеннях порушення. Тут цікавий момент. Якщо етап закупівлі дозволяє відмінити торги чи убезпечить це замовника від зобов'язань у висновку та від відповідальності?

Порушення не завжди означає відповідальність у вигляді штрафу. Прикладом є незастосування вимог щодо підтвердження ступеня локалізації виробництва товарів, але не у всіх видах закупівель. Або ж обрання конкретного бренду в ЗПП при вартості товару понад 500 тис. грн. Та це не відміняє інші ризики.