Взаємодія замовника з контролюючими органами

Контроль закупівель є невід'ємною частиною механізму забезпечення прозорості та ефективності витрачання коштів замовником. Тож, з моменту відображення в електронній системі інформації про закупівлю або оголошення такої закупівлю виникає ймовірність початку моніторингу ДАСУ, отримання запиту від Органу оскарження в межах розгляду скарги та / або запитів від правоохоронних органів.

Щодо моніторингу, то замовнику важливо розуміти покроковий алгоритм дій з моменту оприлюднення ДАСУ рішення про початок проведення моніторингу закупівлі та до висновку про результати моніторингу, а також відмітки аудитора про усунення порушення.

Але, до складення аудиторами висновку замовнику необхідно чітко, вчасно та обґрунтовано надати відповідь таким чином, щоб переконати аудиторів у відсутності порушень, захистити власні права та інтереси.

Ще одним видом контролю з боку ДАСУ є перевірка закупівель, в межах якої аудитори вже можуть перевірити і фактичне виконання договору чи договору про закупівлю, вийти до контрагента із зустрічною звіркою та співставити його документи із вимогам замовники. В цілому процес взаємодії замовника та контролюючого органу є більш складним порівняно із моніторингом.

Якщо в ході проведення закупівлі, учасник не погоджується із рішеннями чи діями замовника, тоді для такого замовника є ризик взаємодії із Органом оскарження. Варто пам'ятати, що рішення АМКУ залежатиме і від дій замовника на відповідних етапах процесу розгляду скарги, зокрема якісно та вчасно підготовлених поясненнях.

У ситуації, коли АМКУ погоджується із позицією скаржника, а замовник не готовий відстоювати свою позицію в суді, тоді необхідно неухильно виконати рішення Органу оскарження. Це не завжди просто та зрозуміло для замовника. Не достатньо прочитати зобов'язальну частину рішення. При подальшому проведенні закупівлі необхідно розуміти суть скарги, виявленого порушення, а також позицію Органу оскарження щодо такого порушення.

Ще одним важливим суб'єктом закупівельного процесу є органи Казначейства. Проте, непоодинокі випадки відмови замовнику зареєструвати бюджетні зобов’язання та здійснювати платежі, якщо, приміром, на переконання органів Казначейства, замовником було допущено певні порушення при здійсненні закупівель. Та чи є в органів Казначейства такі повноваження?