На процес виконання договору можуть впливати безліч чинників, і не кожен з них повністю залежить від замовника чи постачальника товарів / надавача послуг / виконавця робіт. В той же час актуальні законодавчі норми допускають можливість внесення змін до істотних умов договору про закупівлю у разі виникнення об’єктивних обставин, які унеможливлюють дотримання строків виконання сторонами зобов’язань.
А от складнощів в таких положеннях чимало, адже: об’єктивні обставини повинні виникнути після моменту укладення договору, мають бути непередбачуваними, а також документально підтвердженими. В той час як чіткого трактування терміну «об’єктивні обставини» законодавство сфери публічних закупівель не містить.
А тому під час укладення додаткової угоди щодо внесення змін до договору про закупівлю в частині продовження строку його дії у зв’язку із виникнення об’єктивних обставин, замовнику слід ретельно проаналізувати правомірність застосування законодавчих норм. Це потрібно в тому числі аби в подальшому виключити можливість визначення такої додаткової угоди недійсною, як це трапилось у наступному прикладі. Тож пропонуємо до уваги витяг з постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду по cправі № 902/44/25 від 20.01.2026:
Обставини справи: 23 лютого 2023 року між Міністерством оборони України (надалі - Замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Будівельний Альянс Монтажпроект» (надалі - Постачальник) укладено договори про закупівлю для державних потреб товарів речової служби (за кошти Державного бюджету України) № 286/3/23/109 (надалі - Договір № 109), № 286/3/23/113 (надалі - Договір № 139); № 286/3/23/114 (надалі - Договір № 114); № 286/3/23/115 (надалі - Договір № 115); 286/3/23/116 (надалі - Договір № 116), (разом надалі - Договори).
Пунктами 1.5 Договорів передбачено, що основні умови Договорів щодо предмета Договорів, ціни, строків (термінів) постачання не можуть змінюватися після їх підписання до виконання зобов`язань сторонами в повному обсязі.
Між сторонами було укладено ряд додаткових угод до Договорів.
Із акта Державної аудиторської служби України від 03.06.2024 № 000800-21/28 про перевірки закупівель Міністерства оборони України слідує, що внаслідок укладення додаткових угод на продовження (збільшення) термінів постачання товарів із ТОВ «БАМ» до договорів, що є порушенням п. 1.5 цих договорів, раніше виставлені штрафні санкції в розмірі 26 343 230,15 грн перераховані до 64 306,45 грн. Унаслідок неналежного виконання Постачальником умов договорів, укладених із Замовником, в частині порушення строків постачання, у тому числі, договорів із унесеними змінами та доповненнями, що є порушенням п. 1.5 договорів, Міноборони нараховано та виставлено штрафні санкції ТОВ «БАМ» за договорами №№286/3/23/113, 286/3/23/114 на загальну суму 110 694 554,26 грн.
Заступник Генерального прокурора Офісу Генерального прокурора, виступаючи в інтересах держави в особі Міністерства оборони України звернувся до Господарського суду Вінницької області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельний Альянс Монтажпроект», в якому просив:
- визнати недійсними додаткові угоди від 24.11.2023 № 5 та від 27.12.2023 № 6 до договору від 23.02.2023 № 286/3/23/109, укладених між Міністерством оборони України та товариством з обмеженою відповідальністю «Будівельний Альянс Монтажпроект»;
- визнати недійсною додаткову угоду від 27.12.2023 № 5 до договору від 23.02.2023 № 286/3/23/113, укладену між Міністерством оборони України та товариством з обмеженою відповідальністю «Будівельний Альянс Монтажпроект»;
- визнати недійсною додаткову угоду від 27.12.2023 № 5 до договору від 23.02.2023 № 286/3/23/114, укладену між Міністерством оборони України та товариством з обмеженою відповідальністю «Будівельний Альянс Монтажпроект»;
- визнати недійсною додаткову угоду від 24.11.2023 № 5 до договору від 23.02.2023 № 286/3/23/115, укладену між Міністерством оборони України та товариством з обмеженою відповідальністю «Будівельний Альянс Монтажпроект»;
- визнати недійсними додаткові угоди від 24.11.2023 № 5 та від 27.12.2023 № 6 до договору від 23.02.2023 № 286/3/23/116, укладені між Міністерством оборони України та товариством з обмеженою відповідальністю «Будівельний Альянс Монтажпроект»;
- стягнути з відповідача на користь позивача 86 447 843,67 грн штрафних санкцій, з яких: 32 422 546,59 грн пені, 18 866 237,88 грн 7% штрафу та 35 159 059,20 грн 20% штрафу.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що оспорювані додаткові угоди укладено попри відсутність істотних змін обставин і документально підтверджених об`єктивних обставин, та такими угодами продовжено строки постачання товарів за договорами про закупівлю для державних потреб товарів речової служби (за кошти Державного бюджету України) від 23.02.2023 № 286/3/23/109, № 286/3/23/113, № 286/3/23/114, № 286/3/23/115, № 286/3/23/116, після закінчення відповідних строків і фактичного постачання товарів. Прокурор зазначає, що оспорювані додаткові угоди суперечать пункту 6 частини 1 статті 3, статтям 234, 652 Цивільного кодексу України, пункту 4 частини 5 статті 41 Закону України «Про публічні закупівлі», підпункту 4 пункту 19, абзацу 4 пункту 48 Особливостей здійснення оборонних закупівель, частинам 1, 2 статті 11, частині 3 статті 14 Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні».
Рішенням від 19.06.2025 у справі № 902/44/25 (з урахуванням ухвали від 30.06.2025 про виправлення описки) Господарський суд Вінницької області позов задовольнив частково. Визнав недійсними: додаткові угоди від 24.11.2023 № 5 та від 27.12.2023 № 6 до договору від 23.02.2023 № 286/3/23/109, укладеного між Міністерством оборони України та Товариством з обмеженою відповідальністю "Будівельний Альянс Монтажпроект"; додаткову угоду від 27.12.2023 № 5 до договору від 23.02.2023 № 286/3/23/113, укладеного між Міністерством оборони України та Товариством з обмеженою відповідальністю "Будівельний Альянс Монтажпроект"; додаткову угоду від 27.12.2023 № 5 до договору від 23.02.2023 № 286/3/23/114, укладеного між Міністерством оборони України та Товариством з обмеженою відповідальністю "Будівельний Альянс Монтажпроект"; додаткову угоду від 24.11.2023 № 5 до договору від 23.02.2023 № 286/3/23/115, укладеного між Міністерством оборони України та Товариством з обмеженою відповідальністю "Будівельний Альянс Монтажпроект"; додаткові угоди від 24.11.2023 № 5 та від 27.12.2023 № 6 до договору від 23.02.2023 № 286/3/23/116, укладеного між Міністерством оборони України та Товариством з обмеженою відповідальністю "Будівельний Альянс Монтажпроект". Присудив до стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельний Альянс Монтажпроект" на користь Міністерства оборони України 16 211 273,30 грн пені, нарахованої за прострочення виконання зобов`язання з поставки товару, 9 433 118,94 грн штрафу, нарахованого за прострочення виконання зобов`язання з поставки товару понад 30 днів, 790 527,77 грн витрат по сплаті судового збору. У задоволенні решти позову відмовив.
Постановою від 23.09.2025 Північно-західний апеляційний господарський суд залишив без змін рішення Господарського суду Вінницької області від 19.06.2025 у справі № 902/44/25.
Рішення суду першої інстанції та постанова суду апеляційної інстанції мотивовані тим, що:
- умовами Договорів не передбачено можливість продовження строку виконання зобов`язань щодо передачі Товару у разі виникнення документально підтверджених об`єктивних обставин, що спричинили таке продовження, у тому числі обставин непереборної сили. Зокрема, пунктами 1.5 Договорів погоджено та визначено, що основні умови Договору щодо предмета Договорів, ціни, строків (термінів) постачання не можуть змінюватись після їх підписання до виконання зобов`язань сторонами в повному обсязі;
- обставина щодо землетрусів на території Турецької Республіки 06.02.2023 мала характер загальновідомої, а тому Товариство з обмеженою відповідальністю "Будівельний Альянс Монтажпроект" мало усвідомлювати можливість настання негативних наслідків для виконання взятих на себе зобов`язань. Укладаючи Договори у таких умовах, Постачальник добровільно взяв на себе ризики, пов`язані з наявністю об`єктивних перешкод для виконання поставки у визначені Договорами строки;
- із доказів, які наявні у матеріалах справи, убачається, що відповідні обставини існували вже на час укладення Договорів (станом на 23.02.2023);
- такі обставини не можуть кваліфікуватися як істотна зміна обставин у розумінні законодавства, адже вони не є новими чи непередбачуваними для сторін, а тому не можуть створювати правових підстав для зміни істотних умов договору, зокрема шляхом продовження строку його дії та строків виконання зобов`язань;
- зазначена обставина мала характер загальновідомої та перебувала у відкритому доступі, Товариство з обмеженою відповідальністю «Будівельний Альянс Монтажпроект» повинно було належним чином враховувати її існування та можливі негативні наслідки для виконання взятих на себе зобов`язань;
- обставини, які були відомі сторонам або об`єктивно могли бути передбачені на момент укладення договору, не можуть визнаватися такими, що виникли раптово чи стали наслідком непереборної сили. У такий спосіб відповідні обставини не змінюють істотно баланс прав та обов`язків сторін, а лише відображають ризики, які сторона приймає на себе під час укладення договору.
Позиція Верховного суду: За загальним правилом у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися, укладаючи договір, його можна змінити чи розірвати за згодою сторін. Можливість такої зміни або розірвання може бути обмежена, коли інше передбачає договір або випливає із суті зобов`язання (абзац 1 частини 1 статті 652 Цивільного кодексу України).
Припис абзацу 2 частини 1 статті 652 Цивільного кодексу України встановлює критерій, за яким для зміни чи розірванні договору на підставі цієї статті обставини, якими, укладаючи його, керувалися сторони, мають змінитися настільки, що, якби останні могли це передбачити, то б узагалі не уклали договір чи уклали б його на інших умовах.
За відсутності істотної зміни обставин, зокрема за незначної їх зміни або за виникнення труднощів у виконанні договору, які сторони могли розумно передбачити, на підставі статті 652 Цивільного кодексу України договір не можна змінити ні за згодою сторін, ні за рішенням суду.
Істотна зміна обставин, якими сторони керувалися, укладаючи договір, має бути не наслідком поведінки сторін, а бути зовнішньою щодо юридичного зв`язку між ними.
Можливість внесення змін до договору відповідно до положень статті 652 Цивільного кодексу України пов`язується не лише з наявністю істотної зміни обставин, а з наявністю при цьому усіх чотирьох умов, визначених частиною другою цієї норми.
Водночас зміна обставин вважається істотною тільки тоді, коли вони змінилися настільки, що якби сторони могли це передбачити, вони не укладали б договору або уклали його на інших умовах.
Правові та економічні засади здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг визначені Законом України «Про публічні закупівлі», норми якого є спеціальними та визначають правові підстави внесення змін та доповнень до договорів, укладених за наслідком публічних закупівель, і їх потрібно застосовувати переважно щодо норм Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України, які визначають загальну процедуру внесення змін до договору (така правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 08.11.2023 у справі № 926/3421/22).
Особливості укладання договору про закупівлю та внесення змін до нього врегульовано у статті 41 Закону України «Про публічні закупівлі», яка містить загальне правило, що істотні умови договору не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов`язань сторонами в повному обсязі, крім випадків, зокрема, продовження строку дії договору про закупівлю та строку виконання зобов`язань щодо передачі товару, виконання робіт, надання послуг у разі виникнення документально підтверджених об`єктивних обставин, що спричинили таке продовження, у тому числі обставин непереборної сили, затримки фінансування витрат замовника, за умови, що такі зміни не призведуть до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю (пункт 4 частини 5 статті 41 Закону України «Про публічні закупівлі»).
Згідно з підпунктом 4 пункту 19 Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом, на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 (надалі - Особливості здійснення публічних закупівель), в редакції чинній на час здійснення закупівлі, істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов`язань сторонами в повному обсязі, крім виключного переліку випадків, зокрема продовження строку дії договору про закупівлю та/або строку виконання зобов`язань щодо передачі товару у разі виникнення документально підтверджених об`єктивних обставин, що спричинили таке продовження, у тому числі обставин непереборної сили, затримки фінансування витрат замовника, за умови, що такі зміни не призведуть до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю.
(…) Закон України «Про публічні закупівлі» не передбачає випадків обов`язкового продовження строку дії договору на вимогу однієї зі сторін, в тому числі шляхом звернення до суду. Норма пункту 4 частини п`ятої статті 41 Закону «Про публічні закупівлі» не надає право одній зі сторін вимагати від іншої внесення змін до договору в судовому порядку (див. постанову Верховного Суду від 31.08.2022 у справі № 910/15264/21).
Продовження строку дії договору та строку виконання зобов`язань внаслідок форс-мажорних чи інших обставин є можливим лише, якщо сторони це прямо вказали в умовах договору або уклали додаткову угоду про це за взаємною згодою сторін вже після виникнення таких обставин (така правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 31.08.2022 у справі № 910/15264/21, та від 06.06.2023 у справі № 910/21100/21, від 10.04.2025 у справі № 924/602/24, від 23.09.2025 у cправі № 927/282/25 (на які посилається скаржник).
Так, положення статті 41 Закону України «Про публічні закупівлі» передбачають можливість внесення змін до договору про закупівлю (зміна істотних умов) щодо продовження строку дії договору та строку виконання зобов`язань у разі виникнення документально підтверджених об`єктивних обставин, що спричинили таке продовження, у тому числі обставин непереборної сили (див. постанови Верховного Суду від 05.09.2018 у справі № 910/21806/17, від 06.06.2023 у справі № 910/21100/21).
У постанові від 06.06.2023 у справі № 910/21100/21 Верховний Суд звернув увагу на те, що при дослідженні істотності зміни обставин суди мають оцінювати саме ті обставини, якими сторони керувалися під час укладення договору, та момент їх виникнення. За позицією Верховного Суду, якщо буде встановлено, що такі обставини існували вже на час укладення договору, то вони не можуть розглядатися як "істотна зміна обставин", яка надає сторонам право вимагати зміни умов договору.
Як встановлено судами 23.02.2023 між Міністерством оборони України та Товариством з обмеженою відповідальністю "Будівельний Альянс Монтажпроект" були укладені Договори.
За умовами Договорів (пункти 1.5) основні умови щодо предмета Договорів, ціни, строків (термінів) постачання не можуть змінюватись після їх підписання до виконання зобов`язань сторонами в повному обсязі.
Підставою укладення оспорюваних додаткових угод до Договорів, якими продовжено строки постачання товарів, є висновки Вінницької Торгово-промислової палати про виникнення документально підтверджених об`єктивних обставин та зміну істотних умов, а саме, у висновках Вінницької Торгово-промислової палати від 06.11.2023 № 23/12/476 (підстава для укладення додаткової угоди від 24.11.2023 № 5 до Договору № 109), від 12.12.2023 № 23/12/528 (підстава для укладення додаткової угоди від 27.12.2023 № 5 до Договору № 113), від 12.12.2023 № 23/12/529 (підстава для укладення додаткової угоди від 27.12.2023 № 5 до Договору № 114), від 06.11.2023 № 23/12/477 (підстава для укладення додаткової угоди від 24.11.2023 № 5 до Договору № 115) та від 06.11.2023 № 23/12/478 (підстава для укладення додаткової угоди від 24.11.2023 № 5 до Договору № 116), в яких вказано, що документально підтверджені об`єктивні обставини, які призвели до істотної зміни обставин, полягали в наступному: наслідки потужних землетрусів у Турецькій Республіці, що сталися протягом лютого 2023 року; аварії виробничої лінії компанії "OZMAN DERI TEKSTIL VE INSAAT IMALAT GIDA ITHALAT IHRACAT PAZARLAMA TICARET LIMITED SIRKETI" (за Договорами № 109, № 115 та № 116), аварії у постачальника компанії "DEXXON ENERJI SANAYI VE TICARET A.S." (за Договорами № 113, № 114) з якими співпрацював відповідач, для виконання Договорів.
Водночас, судами попередніх інстанцій встановлено, що землетруси на території Турецької Республіки сталися 06.02.2023, тобто до укладення Договорів. Зазначена обставина мала характер загальновідомої та перебувала у відкритому доступі, і Товариство з обмеженою відповідальністю "Будівельний Альянс Монтажпроект" повинно було належним чином враховувати її існування та можливі негативні наслідки для виконання взятих на себе зобов`язань.
Тобто, як встановлено судами першої та апеляційної інстанцій, відповідні обставини існували вже на час укладення Договорів. Тому, такі обставини не можуть кваліфікуватися як істотна зміна обставин у розумінні законодавства, адже вони не є новими чи непередбачуваними для сторін, а тому не можуть створювати правових підстав для зміни істотних умов договору, зокрема, шляхом продовження строків виконання зобов`язань.
Як вірно зазначено судами, укладаючи Договори, за наявності зазначених умов, Товариство з обмеженою відповідальністю "Будівельний Альянс Монтажпроект" діяло на власний ризик, добровільно погодившись забезпечити виконання своїх зобов`язань у погоджені строки, попри існування об`єктивних перешкод, на які товариство посилається як на ті, що ускладнюють або виключають можливість своєчасної поставки Товару.
Враховуючи викладене, суди першої та апеляційної інстанції дійшли обґрунтованого висновку про те, що наведені обставини, які за своєю природою були відомими та передбачуваними ще на момент укладення Договорів, не можуть визнаватися такими, що становлять істотну зміну обставин у розумінні законодавства. Відповідно, вони не створюють для сторін правових підстав для внесення змін до істотних умов Договорів, зокрема щодо продовження строків виконання зобов`язань.
Як наслідок, встановивши зазначені обставини, суди дійшли висновку про те, що оспорювані додаткові угоди суперечать пункту 4 частини 5 статті 41 Закону України «Про публічні закупівлі», підпункту 4 пункту 19 Особливостей здійснення публічних закупівель, та, відповідно, обґрунтовано визнали недійсними оспорювані додаткові угоди до Договорів.
Коментар: Відповідно до підпункту 4 пункту 19 Особливостей істотні умови договору про закупівлю, укладеного відповідно до пунктів 10, 13 (крім підпунктів 13, 15 та 26 пункту 13 цих особливостей, крім договору про закупівлю, зазначеного в абзацах другому, третьому частини першої статті 41 Закону), 80, 86, 88, 89, 91 цих особливостей, не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов’язань сторонами в повному обсязі, крім випадку: продовження строку дії договору про закупівлю та/або строку виконання зобов’язань щодо передачі товару, виконання робіт, надання послуг у разі виникнення документально підтверджених об’єктивних обставин, що спричинили таке продовження, у тому числі обставин непереборної сили, затримки фінансування витрат замовника, за умови, що такі зміни не призведуть до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю.
Водночас вносячи зміни до договору про закупівлю згідно даної норми сторонам договору необхідно дотриматися кількох умов.
Зокрема, однією з таких умов є виникнення документально підтверджених об’єктивних обставин, що спричинили таке продовження, у тому числі обставин непереборної сили, затримки фінансування витрат замовника. При цьому, важливо, щоб такі об’єктивні обставини виникли після укладення договору.
Однак, поява об’єктивних обставин до моменту укладення договору або ж після його укладення у разі, якщо сторони мали можливість спрогнозувати їх виникнення ще на етапі укладення договору про закупівлю, не може слугувати належною підставою для внесення змін до договору, як мало місце в розглядуваній судовій справі, що стало підставою для визнання додаткової угоди недійсною.