Яка відповідальність передбачена за незастосування вимог щодо підтвердження ступеня локалізації виробництва товарів

Однією з особливостей здійснення окремих закупівель є необхідність дотримання вимог щодо ступеня локалізації виробництва товарів. Такі вимоги спрямовані на забезпечення участі у закупівлях продукції з певною часткою українського виробництва та виступають інструментом підтримки національної економіки.

Під час планування та проведення закупівель замовники повинні враховувати ці вимоги та забезпечувати їх належне застосування. Водночас на практиці виникають ситуації, коли закупівлі товарів, на які поширюється вимоги локалізації, проводяться без її застосування.

У такому випадку виникає питання: яка передбачена за такі дії відповідальність. Саме цей аспект розглянемо детальніше у цьому матеріалі.

Нормативна база щодо застосування ступеня локалізації виробництва товарів

Пункт 3 Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України «Про публічні закупівлі», на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 (далі – Особливості) визначає, що замовники, що зобов’язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону, проводять закупівлі з урахуванням цих особливостей та з дотриманням принципів здійснення публічних закупівель, визначених Законом.

Відповідно до абзацу 3 пункту 3 Особливостей  під час здійснення публічної закупівлі відповідно до цих особливостей (крім випадків, передбачених абзацами 4 - 6 пункту 3 Особливостей ) замовники застосовують положення пункту 6-1 розділу X “Прикінцеві та перехідні положення” Закону, крім підпункту 4 пункту 6-1 розділу X “Прикінцеві та перехідні положення” Закону, з урахуванням положень, визначених цим абзацом. У разі здійснення замовником закупівлі робіт чи послуг, якщо виконання таких робіт чи надання послуг передбачає набуття замовником у власність товару, визначеного пунктом 6-1 розділу X “Прикінцеві та перехідні положення” Закону, вартість якого у складі предмета закупівлі дорівнює або перевищує вартісні межі, визначені абзацом першим пункту 6-1 розділу X “Прикінцеві та перехідні положення” Закону, закупівля таких робіт чи послуг здійснюється з урахуванням особливостей, установлених пунктом 6-1 розділу X “Прикінцеві та перехідні положення” Закону.

Положення пункту 6-1 розділу X “Прикінцеві та перехідні положення” Закону не застосовуються замовниками у разі:

• здійснення замовником закупівлі товарів, робіт чи послуг, якщо країною походження таких товарів (зокрема, якщо набуття замовником у власність таких товарів передбачається за результатом виконання робіт чи надання послуг) є країна, яка є стороною Угоди про державні закупівлі, укладеної 15 квітня 1994 р. в м. Марракеші, із змінами, внесеними Протоколом про внесення змін до Угоди про державні закупівлі, вчиненим 30 березня 2012 р. в м. Женеві, з якою Україна уклала інші міжнародні договори України, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, що містять положення про державні закупівлі, у тому числі угоди про вільну торгівлю, або країна, яка є учасником Угоди про державні закупівлі, до якої Україна приєдналася відповідно до Закону України “Про приєднання України до Угоди про державні закупівлі”;
• здійснення замовником закупівлі товару для потреб Збройних Сил, інших військових формувань, правоохоронних органів на їх запит з подальшою передачею таких товарів на облік запитувача;
• здійснення замовником до 1 травня 2026 р. закупівлі парових турбін, газопоршневих установок, когенераційних установок, електрогенераторних установок, газових генераторів, газотурбінних установок та блочно-модульних котелень, теплових насосів, парових котлів, мобільних котелень, дизельних генераторів, зокрема складових та комплектуючих такого обладнання, необхідних для подолання наслідків надзвичайної ситуації державного рівня в електроенергетичних системах.

Особливості скеровують замовника до положень Закону України «Про публічні закупівлі» (далі – Закон).

Згідно до пункту 6-1 розділу Х «Прикінцевих та перехідних положень» Закону тимчасово, з 2022 року строком на 10 років, встановлюються такі особливості здійснення закупівель, якщо вартість предмета закупівлі дорівнює або перевищує 200 тисяч гривень:

1) замовник здійснює закупівлю товарів, визначених підпунктом 2 цього пункту, виключно якщо їх ступінь локалізації виробництва дорівнює чи перевищує:

• у 2022 році - 10 відсотків;
• у 2023 році - 15 відсотків;
• у 2024 році - 20 відсотків;
• у 2025 році - 25 відсотків;
• у 2026 році - 30 відсотків;
• у 2027 році - 35 відсотків;
• з 2028 року до дня завершення 10-річного строку дії цього пункту - 40 відсотків.

Підпунктом 3 пункту 6-1 розділу Х «Прикінцевих та перехідних положень» Закону визначено, що Кабінет Міністрів України за погодженням із комітетом Верховної Ради України, до предмета відання якого належать питання промислової політики та розвитку окремих галузей виробництва, може затверджувати додатковий перелік товарів, що належать виключно до продукції переробної промисловості, в якому встановлює вимоги щодо їх ступеня локалізації виробництва в розмірі, що не перевищує ступінь локалізації виробництва, встановлений підпунктом 1 цього пункту на відповідний рік.

До зазначеного додаткового переліку товарів не включаються товари, визначені підпунктом 2 цього пункту.

Замовник здійснює закупівлю товарів, включених до додаткового переліку товарів, затвердженого Кабінетом Міністрів України, виключно у випадку, якщо їх ступінь локалізації виробництва перевищує або дорівнює ступеню локалізації виробництва, встановленому у зазначеному додатковому переліку товарів.

Відповідно Кабінет Міністрів України має право затверджувати додатковий перелік товарів, що належать виключно до продукції переробної промисловості, в якому встановлює вимоги щодо їх ступеня локалізації виробництва. Саме на виконання наведеної вище норми прийнято Постанову Кабміну від 02.07.2025 № 782, якою визначено додатковий перелік. Ознайомитися з особливостями застосування локалізації до товарів, які включені до додаткового переліку можна в матеріалі.

З аналізу вище викладеної інформації можна зробити висновок, що локалізація до товарів, визначених підпунктом 2 пункту 6-1 розділу X «Прикінцеві та перехідні положення» Закону та додатковим переліком, застосовується під час здійснення усіх публічних закупівель за умови, якщо вартість предмета закупівлі товару або вартість товару у складі таких предметів закупівель як роботи чи послуги (за умови, що передбачене набуття замовником у власність товару) дорівнює або перевищує 200 тис. гривень.

Інструкція як перевірити чи відноситься товар до переліку локалізованих товарів та повний перелік товарів, які підпадають під застосування локалізації доступний  за посиланням.  

Відповідальність за незастосування вимог щодо підтвердження ступеня локалізації виробництва товарів при укладені «прямого» договору при закупівлі робіт згідно пункту 11 Особливостей

Згідно пункту 11 Особливостей Для здійснення закупівель товарів і послуг (крім послуг з поточного ремонту), вартість яких є меншою, ніж 100 тис. гривень, послуг з поточного ремонту, вартість яких є меншою, ніж 200 тис. гривень, робіт, вартість яких є меншою, ніж 1,5 млн. гривень, замовники можуть використовувати електронну систему закупівель відповідно до умов, визначених адміністратором електронної системи закупівель, у тому числі електронний каталог для закупівлі товарів. У разі здійснення таких закупівель без використання електронної системи закупівель замовник обов’язково дотримується принципів здійснення публічних закупівель, визначених Законом, вносить інформацію про таку закупівлю до річного плану та оприлюднює відповідно до пункту 3-8 розділу X “Прикінцеві та перехідні положення” Закону в електронній системі закупівель звіт про договір про закупівлю, укладений без використання електронної системи закупівель. Звіт про договір про закупівлю, укладений без використання електронної системи закупівель, додатково повинен містити визначену абзацом 7 пункту 9 Особливостей інформацію про кінцевих бенефіціарних власників постачальника товару (товарів), виконавця робіт, надавача послуги (послуг). Така інформація формується автоматично засобами електронної системи закупівель. У разі відсутності технічної можливості, реалізованої засобами електронної системи закупівель, або у разі, коли постачальник товару (товарів), виконавець робіт, надавач послуги (послуг) є нерезидентом, замовник самостійно додає до звіту про договір про закупівлю, укладений без використання електронної системи закупівель, визначену абзацом 7 пункту 9 Особливостей інформацію про кінцевих бенефіціарних власників постачальника товару (товарів), виконавця робіт, надавача послуги (послуг).

Відповідно до абзацу 3 пункту 3 Особливостей  у разі здійснення замовником закупівлі робіт чи послуг, якщо виконання таких робіт чи надання послуг передбачає набуття замовником у власність товару, визначеного підпунктом 2 пунктом 6-1 розділу X «Прикінцеві та перехідні положення» Закону та додатковим переліком, вартість якого у складі предмета закупівлі дорівнює або перевищує вартісні межі, визначені абзацом 1 пункту 6-1 розділу X «Прикінцеві та перехідні положення» Закону, закупівля таких робіт чи послуг здійснюється з урахуванням особливостей, установлених пунктом 6-1 розділу X «Прикінцеві та перехідні положення» Закону.

З урахування вартісних меж визначених пунктом 11 Особливостей для закупівлі такого предмета закупівлі як роботи можливе здійснення закупівлі робіт, виконання яких передбачає набуття замовником у власність товару, визначеного  підпунктом 2 пунктом 6-1 розділу X «Прикінцеві та перехідні положення» Закону та додатковим переліком, вартість якого у складі предмета закупівлі дорівнює або перевищує 200 тис. грн.

В свою чергу пункт 11 Особливостей не встановлює заборон щодо отримання від суб’єкта господарювання з яким планується укладення «прямого» договору, підтвердження ступеня локалізації виробництва товару, який замовник набуває у власність під час виконання робіт, при укладенні договору або самостійно перевірити відповідну інформацію.

Відповідальність за незастосування вимог щодо підтвердження ступеня локалізації виробництва товарів при укладенні договорів про закупівлю за винятками згідно пункту 13 Особливостей

Згідно пункту 13 Особливостей придбання замовниками товарів і послуг (крім послуг з поточного ремонту), вартість яких становить або перевищує 100 тис. гривень, послуг з поточного ремонту, вартість яких становить або перевищує 200 тис. гривень, робіт, вартість яких становить або перевищує 1,5 млн. гривень, може здійснюватися шляхом укладення договору про закупівлю без застосування відкритих торгів та/або електронного каталогу для закупівлі товару, на підставах визначених цим же пунктом.

Пункт 13 Особливостей не містить заборони вимагати від учасника підтвердження ступеня локалізації виробництва товару, який є предметом закупівлі чи товару, який замовник набуває у власність під час виконання робіт / надання послуг, визначеного пунктом 6-1 розділу Х «Прикінцевих та перехідних положень» Закону та додатковим переліком, при укладенні договору про закупівлю або самостійно перевірити інформацію щодо ступеня локалізації виробництва товару.

У випадку, якщо замовник здійснює закупівлю на підставі підпункту 6 пункту 13 Особливостей, то варто звернути увагу, що замовник зобов’язаний дотримуватися умов застосування даної підстави: відмінено відкриті торги через неподання жодної тендерної пропозиції для участі у відкритих торгах у строк, установлений замовником згідно з цими особливостями, у тому числі за лотом. При цьому предмет закупівлі, його технічні, кількісні та якісні характеристики, проект договору про закупівлю, а також вимоги до суб’єкта, з яким укладається договір про закупівлю, не повинні відрізнятися від вимог, що були визначені замовником у тендерній документації (крім вимог, визначених пунктом 47 Особливостей), та сума договору про закупівлю не може перевищувати очікувану вартість предмета закупівлі, зазначену замовником в оголошенні про проведення відкритих торгів, які відмінено через відсутність достатньої кількості учасників процедури закупівлі (учасника процедури закупівлі), з урахуванням прийнятного відсотка перевищення ціни тендерної пропозиції учасника процедури закупівлі над очікуваною вартістю предмета закупівлі, якщо такий прийнятний відсоток був зазначений у тендерній документації Таким чином замовник повинен вимагати від учасника, з яким планує укласти «прямий» договір про закупівлю по підпункту 6 пункту 13 Особливостей, надання всіх документів та інформації щодо підтвердження ступеню локалізації виробництва товару, згідно вимог, які були встановлені в тендерній документації.

Розглянемо практики ДАСУ.

Коментар: в результаті проведеного моніторингу аудитори виявили, що замовник здійснив закупівлю робіт, виконання яких передбачає набуття замовником у власність товарів - кабелів та світильників, до яких замовник повинен був застосувати вимоги по локалізації, проте замовник придбав такий товар без відповідного підтвердження ступеня локалізації. Як наслідок аудитори встановили порушення абзацу 3 пункту 3 Особливостей та підпункту 1 пункту 6-1 Розділу Х «Прикінцеві та перехідні положення» Закону. Варто зауважити, що в зобов'язанні щодо усунення порушення аудитори зазначили про обов’язок здійснити заходи щодо усунення виявлених порушень шляхом оприлюднення інформації, що підтверджує ступінь локалізації виробництва товарів у складі предмета закупівлі, а саме: кабелів та світильників, відповідно до вимог пункту 6-1 розділу X «Прикінцеві та перехідні положення» Закону, недопущення встановлених порушень у подальшому, а у випадку неможливості усунення виявлених порушень - припинити зобов’язання за договором. Таким чином в разі не оскарження висновку моніторингу до суду або неможливості усунення виявлених порушень замовнику доведеться розірвати укладений договір про закупівлю.

Доречі, зручно шукати актуальні висновки ДАСУ та рішення Органу оскарження щодо будь-якої ситуації на Clarity App

Тож у випадку здійснення моніторингу аудиторами такої закупівлі  аудитори одним із зобов’язань щодо усунення виявленого порушення можуть зазначити необхідність припинення зобов`язання за укладеним договором про закупівлю. У зв’язку з цим радимо при здійсненні закупівель згідно пункту 13 Особливостей обов’язково застосовувати ступінь локалізації виробництва товару та не допускати порушень норм закупівельного законодавства, які можуть призвести до розірвання договору.

Відповідальність за незастосування вимог щодо підтвердження ступеня локалізації виробництва товару у закупівлях через електронний каталог

Відповідно до пункт 57 Порядку формування та використання електронного каталогу, затвердженому постановою Кабміну від 14.09.2020 № 822 (далі – Порядок № 822) замовник оголошує запит пропозицій постачальників в електронному каталозі через електронну систему закупівель шляхом заповнення електронних форм з окремими полями, де зазначається виключно інформація про назву, очікувану вартість предмета закупівлі, кількість, строк, умови, місце поставки товару, умови його оплати та кінцевий строк подання постачальником ціни пропозиції (строк подання постачальником ціни пропозиції не може становити менш як два робочих дні з дня оприлюднення замовником запиту пропозицій постачальників в електронній системі закупівель), характеристики товару та їх допустимі значення в межах специфікації товару, визначеної адміністратором для відповідної категорії товарів, розмір, вид, строк та умови надання, повернення забезпечення виконання договору (якщо замовник вимагає таке забезпечення надати), а також вимога, що країною-походження товару не може бути Російська Федерація / Республіка Білорусь / Ісламська Республіка Іран.

Запит пропозицій постачальників не повинен містити вимоги до постачальника, переможця відбору, інших документів, які не передбачені цим Порядком, а також вимоги щодо обмеження нижньої межі ціни пропозиції постачальника.

Як бачимо Порядок №822 не встановлює вимог щодо застосування положення пункту 6-1 розділу X «Прикінцеві та перехідні положення» Закону та пункту 3 Особливостей та містить заборону встановлювати вимоги, які не передбачені ним.

З огляду на викладене виникає обґрунтоване питання щодо порядку дій замовників в такій ситуації. Відповідно найбільш безпечним є варіант здійснювати закупівлю товарів, що визначені підпунктом 2 пункту 6-1 розділу Х «Прикінцевих та перехідних положень» Закону, а також за додатковим переліком, шляхом проведення відкритих торгів. Таким чином замовник не порушить вимоги законодавства та задовольнить свою потребу з урахуванням положень пункту 3 Особливостей. Але, якщо ж все таки замовник приймає рішення щодо закупівлі товару, який підпадає під локалізацію через електронний каталог, то вбачається можливим в проєкті договору про закупівлю встановити відповідні вимоги до сторони договору щодо зазначення інформації.

Відповідальність за незастосування вимог щодо підтвердження ступеня локалізації виробництва товарів у відкритих торгах

Підпункт 1 пункту 6-1 розділу Х «Прикінцевих та перехідних положень» Закону визначає, що уповноважений орган здійснює моніторинг дотримання вимог щодо ступеня локалізації виробництва предметів закупівлі, внесених до переліку товарів, що є предметом закупівлі, з підтвердженим ступенем локалізації виробництва, в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

В свою чергу Закон скеровує до Порядку підтвердження ступеня локалізації виробництва товарів затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 2 серпня 2022 р. № 861 (далі - Порядок № 861), який встановлює механізм підтвердження ступеня локалізації виробництва товарів, що є предметом закупівлі і визначені підпунктом 2 пункту 6-1 розділу Х «Прикінцевих та перехідних положень» Закону та додатковим переліком товарів, що затверджується Кабінетом Міністрів України відповідно до підпункту 3 пункту 6-1 розділу Х «Прикінцевих та перехідних положень» Закону.

Пункт 13-1 Порядку №861 встановлює, що замовник визначає в тендерній документації на закупівлю предмета закупівлі, внесеного до переліку, вимогу щодо надання учасником процедури закупівлі сертифіката відповідності системи управління якістю виробництва товару, що включається до переліку, вимогам ДСТУ ISO 9001:2015 або ДСТУ EN ISO 9001:2018 (EN ISO 9001:2015, IDT; ISO 9001:2015, IDT) щодо виробника, продукція якого пропонується таким учасником, або національних стандартів, якими їх замінено, виданого акредитованим відповідно до законодавства органом з оцінки відповідності.

Учасник процедури закупівлі на таку вимогу замовника в тендерній документації подає у складі тендерної пропозиції копію сертифіката відповідності системи управління якістю виробництва товару, що включається до переліку, вимогам ДСТУ ISO 9001:2015 або ДСТУ EN ISO 9001:2018 (EN ISO 9001:2015, IDT; ISO 9001:2015, IDT) щодо виробника, продукція якого пропонується таким учасником, або національних стандартів, якими їх замінено, виданого акредитованим відповідно до законодавства органом з оцінки відповідності.

Якщо предметом закупівлі, внесеним до переліку, є колісні транспортні засоби, замовник визначає в тендерній документації вимогу щодо надання учасником процедури закупівлі сертифіката типу обладнання (або сертифікат типу транспортного засобу) чи сертифіката відповідності транспортних засобів або обладнання, чи сертифіката відповідності щодо індивідуального затвердження, в якому зазначено місцезнаходження виробника колісного транспортного засобу в Україні, виданого органом із сертифікації для індивідуального затвердження колісних транспортних засобів, партій частин та обладнання, який відповідно до законодавства призначений Мінрозвитку, чи свідоцтво про присвоєння міжнародного ідентифікаційного коду виробника (WMI), що входить в структуру ідентифікаційного номера колісного транспортного засобу (VIN), виданого національною організацією України, уповноваженою на ведення реєстрації та присвоєння міжнародного ідентифікаційного коду виробника (WMI).

Учасник процедури закупівлі на таку вимогу замовника в тендерній документації подає у складі тендерної пропозиції сертифікат типу обладнання (або сертифікат типу транспортного засобу) чи сертифікат відповідності транспортних засобів або обладнання, чи сертифікат відповідності щодо індивідуального затвердження, в якому зазначено місцезнаходження виробника колісного транспортного засобу в Україні, виданий органом із сертифікації для індивідуального затвердження колісних транспортних засобів, партій частин та обладнання, який відповідно до законодавства призначений Мінрозвитку, чи свідоцтво про присвоєння міжнародного ідентифікаційного коду виробника (WMI), що входить в структуру ідентифікаційного номера колісного транспортного засобу (VIN), виданого національною організацією України, уповноваженою на ведення реєстрації та присвоєння міжнародного ідентифікаційного коду виробника (WMI).

Тож можемо зробити висновок, що при здійсненні закупівлі шляхом проведення відкритих торгів замовник на виконання вимог Порядку №861 та абзацу 1 частини 3 статті 22 Закону (тендерна документація може містити іншу інформацію, вимоги щодо наявності якої передбачені законодавством та яку замовник вважає за необхідне включити до тендерної документації) повинен встановити в тендерній документації вимоги передбачені законодавством для підтвердження ступеня локалізації виробництва товару.

Не встановлення замовником в тендерній документації вимог щодо підтвердження ступеня локалізації виробництва товару може бути кваліфіковане аудиторами як адміністративне правопорушення: тендерна документація складена не у відповідності із вимогами закону згідно частини 1 статті 164-14 КУпАП, яке тягне за собою накладення штрафу на службових (посадових), уповноважених осіб замовника у розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (1700 грн).

Розглянемо практику ДАСУ.

Коментар: відсутність в тендерній документації вимог щодо підтвердження ступеня локалізації виробництва товарів призводить до порушень замовником вимог частини 3 статті 22, пункту 6-1 розділу X «Прикінцеві та перехідні положення» Закону, пункту 3 та пункту 28 Особливостей, абзацу 1 пункту 13-1 Порядку № 861. В свою чергу за складання тендерної документації не у відповідності із вимогами закону передбачене притягнення до адміністративної відповідальності згідно частини 1 статті 164-14 КУпАП.

Підсумки

Таким чином за незастосування вимог щодо підтвердження ступеня локалізації виробництва товарів у відкритих торгах на замовника може чекати адміністративна відповідальність згідно з частини 1 статті 164-14 КУпАП (тендерна документація складена не у відповідності із вимогами закону) та встановлення порушень вимог частини 3 статті 22, пункту 6-1 розділу X «Прикінцеві та перехідні положення» Закону, пункту 3 та пункту 28 Особливостей, абзацу 1 пункту 13-1 Порядку № 861. У разі незастосування вимог щодо підтвердження ступеня локалізації виробництва товарів у всіх інших видах закупівель аудиторами встановлюється порушення вимог абзацу 3 пункту 3 Особливостей та пункту 6-1 розділу Х «Прикінцевих та перехідних положень» Закону та адміністративна відповідальність статті 164-14 КУпАП не передбачена.