Однією з особливостей здійснення окремих закупівель є необхідність дотримання вимог щодо ступеня локалізації виробництва товарів. Такі вимоги спрямовані на забезпечення участі у закупівлях продукції з певною часткою українського виробництва та виступають інструментом підтримки національної економіки.

Під час планування та проведення закупівель замовники повинні враховувати ці вимоги та забезпечувати їх належне застосування. Водночас на практиці виникають ситуації, коли закупівлі товарів, на які поширюється вимоги локалізації, проводяться без її застосування.

У такому випадку виникає питання: яка передбачена за такі дії відповідальність. Саме цей аспект розглянемо детальніше у цьому матеріалі.

Нормативна база щодо застосування ступеня локалізації виробництва товарів

Пункт 3 Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України «Про публічні закупівлі», на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 (далі – Особливості) визначає, що замовники, що зобов’язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону, проводять закупівлі з урахуванням цих особливостей та з дотриманням принципів здійснення публічних закупівель, визначених Законом.