Найскладнішим етапом під час проведення відкритих торгів залишаються розгляд тендерних пропозицій. На даному етапі закупівлі замовник перевіряє учасника на відповідність вимогам, аналізує документи та оцінює ризики потенційної співпраці. І щоб даний процес пройшов без зайвих помилок та зауважень контролюючих органів, варто мати під рукою чіткі орієнтири.

Часто під час розгляду пропозицій виникає бажання відкоригувати умови закупівлі, причини можуть бути різними, наприклад, помітили помилку чи щось інше. І напевно найбільш цікаві питання стосуються технічної специфікації. Загалом, на практиці найчастіше проблеми виникають з підтвердженням технічних і якісних характеристик. Учасник може перевищити максимальне значення, просто скопіювати формулювання замовника замість визначення конкретного показника, не підтвердити окремий параметр або подати документи з різними найменуваннями товару. Кожна така ситуація має свої наслідки, до яких замовнику доцільно підготуватися.

Окрема історія пов'язана із перевіркою учасника по пункту 47 Особливостей. Та це ще не все, учасник, до прикладу, може надати документи / інформацію, видані іншими суб’єктами господарювання: виробником, органом оцінки відповідності, субпідрядником чи співвиконавцем, тощо. І от дилема – з однієї сторони тендерну пропозицію подає саме учасник, а з іншої – чи існують заборони подання в складі такої пропозиції документів, які видані не замовником?

Коли етап розгляду тендерної пропозиції залишається позаду, то навіть за крок до укладення договору щось може піти не так. Тож вкрай важливо, що під час планування закупівлі приділити достатньо уваги проєкту договору про закупівлю. Особливо коли мова стосується формування переліку випадків щодо зміни істотних умов договору про закупівлю, обумовленого положеннями пункту 19 Особливостей. Проте й тут можуть виникнути додаткові питання, в тому числі: чи застосовується пункт 19-1 Особливостей при закупівлях послуг з поточного ремонту?

До речі, коли мова йде про внесення змін до умов договору про закупівлю, то не завжди такі зміни обмежуються випадками, визначеними пунктом 19 Особливостей. Не всі знають, як діяти, коли змінюються реквізити договору і обом сторонам потрібно на це відреагувати.

Повертаючись до етапу укладення договору, замовнику слід звернути увагу на специфіку контрагента. Щодо ТОВ все зрозуміло, і питання скоріше стосуються фізичних осіб – чи може замовник укласти з ними договір про закупівлю?

Також після визначення переможця відкритих торгів важливо прослідкувати за виконанням вимог, яких він має дотриматись безпоседеньо після оприлюднення повідомлення про намір укласти договір про закупівлю. В окремих випадках невиконання вимог тендерної документації переможцем закупівлі може вважатися відмовою від укладення договору про закупівлю. Проте які це вимоги – варто дослідити, шляхом аналізу наявної практики аудиторів та Органу оскарження.

Звісно ж до моменту оприлюднення звіту про виконання договору існує вірогідність початку моніторингу закупівлі. Причому як наслідок замовник може стикнутись із зобов’язанням здійснити заходи щодо усунення виявлених порушень і не завжди такий висновок містить законодавче підґрунтя. То як діяти уповноваженій особі: виконувати таке рішення задля уникнення подальшої відповідальності чи оскаржувати до суду?