Коли в замовників виникають питання щодо здійснення закупівель, одним з надійних методів пошуку вірного алгоритму дій є аналіз актуальної практики. І здавалося б все просто: є законодавчі норми, є конкретна ситуація, з якої правомірними діями буде виключне слідування положенням законодавства. Але в той же час практика аудиторів, Органу оскарження та суду показує, що позиції можуть суттєво відрізнятися.

Чимало суперечностей виникає ще на етапі подання тендерних пропозицій. Адже процес внесення змін до тендерної документації та / або оголошення про проведення відкритих торгів як правило містить куди більше підводних каменів, аніж видається на перший погляд.

Не менше розбіжностей у наявній практиці можна віднайти і щодо розгляду тендерних пропозицій. В тому числі, коли документи, подані учасником, є нечинними, якщо вимоги тендерної документації передбачали протилежне. Або ж коли мова йде про підтвердження ступеня локалізації – тут ситуація не менш заплутана.

Неоднозначність позицій також можна спостерігати щодо питань з використання електронного підпису. Причому як учасником, так і замовником. А взагалі чи можна розглядати накладення електронного підпису на тендерну пропозицію в цілому, як його накладення на кожен окремий документ? Дізнатись про це можна, перейшовши за посиланням.

І навіть якщо замовник визначить переможця закупівлі, складнощі на цьому не завершуються. Особливу увагу контролюючих органів привертає відхилення переможця закупівлі з тих чи інших підстав, визначених законодавством. А отже перед прийняттям рішення про відхилення переможця, рекомендуємо дослідити всі за і проти, в тому числі виходячи із актуальної практики аудиторів, Органу оскарження та суду.

Ще більше питань викликає тематика відміни відкритих торгів. Доволі цікавими є ситуації, в яких позиція Державної аудиторської служби вказує на необхідність відмінити закупівлю, після чого Антимонопольний комітет визнає таку відміну неправомірною. Як же тоді діяти замовнику?

І все ж різноманість практики аудиторів та суду зачіпає не лише процес проведення процедури закупівлі, але й укладення прямого договору за виключеннями, визначеними пунктом 13 Особливостей. Адже замовники не втрачають можливості оскаржувати позицію Державної аудиторської служби до суду, і судова практика налічує чимало рішень, в яких відповідні висновки визнаються протиправними.

Звісно вищезгаданий перелік суперечливих позицій є невичерпним. Декілька з них також можна віднайти у одному з наших матеріалів.