Чергові зміни, внесені до Закону, що набули чинності з 24.08.2026 та які стосуються підтвердження ступеня локалізації виробництва товарів, з однієї сторони полегшили роботу тим замовника, в яких очікувана вартість відповідного предмета закупівлі є меншою 1 млн. гривень, а з іншого – ускладнили завдання тим замовникам, які здійснюють закупівлю із врахуванням таких вимог.
Адже звертаючись до норм пункту 3 Особливостей, під час здійснення публічної закупівлі відповідно до цих особливостей (крім випадків, передбачених абзацами 4-6 цього пункту) замовники застосовують положення пункту 6-1 розділу X «Прикінцеві та перехідні положення» Закону, крім підпункту 4 пункту 6-1 розділу X «Прикінцеві та перехідні положення» Закону, з урахуванням положень, визначених цим абзацом. У разі здійснення замовником закупівлі робіт чи послуг, якщо виконання таких робіт чи надання послуг передбачає набуття замовником у власність товару, визначеного пунктом 6-1 розділу X «Прикінцеві та перехідні положення» Закону, вартість якого у складі предмета закупівлі дорівнює або перевищує вартісні межі, визначені абзацом першим пункту 6-1 розділу X «Прикінцеві та перехідні положення» Закону, закупівля таких робіт чи послуг здійснюється з урахуванням особливостей, установлених пунктом 6-1 розділу X «Прикінцеві та перехідні положення» Закону.
В той же час законодавство сфери публічних закупівель містить ряд виключень, в яких вимоги щодо підтвердження ступеня локалізації виробництва товарів не застосовуються. І для того аби зібрати весь перелік, слід звернути увагу, як на вимоги Закону України «Про публічні закупівлі» від 25.12.2015 № 922-VIII (далі – Закон), так і на положення Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України від 25.12.2015 № 922-VIII «Про публічні закупівлі», на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 (далі – Особливості).
Тож якщо узагальнити весь перелік випадків, в яких вимоги щодо підтвердження ступеня локалізації виробництва товарів не застосовуються, то маємо наступне:
- Якщо товар, що закуповується (у разі закупівлі товарів) або товарів, що закуповуються у складі робіт або послуг, відсутні в основному переліку локалізованих товарів, визначеному підпунктом 2 пункту 6-1 розділу Х «Прикінцеві та перехідні положення» Закону та в додатковому переліку локалізованих товарів, визначеному постановою Кабінету Міністрів України від 02.07.2025 № 782
Звертаємо увагу, що в основному переліку практично всі назви товарів звучать ідентично, як і позиції в Єдиному закупівельному словнику. Тому визначати належність чи неналежність відповідного товару до вимог щодо підтвердження ступеня локалізації виробництва таких товарів дещо простіше.
В той же час окремі позиції основного переліку, а також позиції додаткового переліку відображають радше узагальнені назви категорій товарів, а не їх конкретні назви, що в свою чергу може дещо ускладнити замовнику процес визначення (не)належності товару до вимог щодо підтвердження ступеня локалізації виробництва.
А тому до моменту здійснення закупівлі, рекомендуємо ретельно дослідити як основний перелік товарів, які підпадають під вимоги щодо підтвердження ступеня локалізації виробництва (далі – основний перелік), так і додатковий перелік товарів, визначений постановою Кабінету Міністрів України від 02.07.2025 № 782 (далі – додатковий перелік).
Звертаємо увагу, що дані вимоги стосуються не лише придбання товарів в розумінні Закону, але й закупівлі товарів, що закуповуються у складі робіт або послуг, визначених пунктом 6-1 розділу X «Прикінцеві та перехідні положення» Закону або додатковим переліком.
- Якщо вартість товару або товарів у складі предмета закупівлі є меншою ніж 1 млн. гривень
З 24.08.2026 включно в дію вступили оновлені положення пункту 6-1 розділу X «Прикінцеві та перехідні положення» Закону, відповідно до якого вартісні межі застосування вимог щодо підтвердження ступеня локалізації виробництва товарів підвищення від 200 тис. гривень до 1 грн. гривень.
А отже якщо мова йде про закупівлю товару / товарів, які містяться в основному та додатковому переліку локалізованих товарів, проте вартість такого товару / таких товарів є меншою ніж 1 млн. гривень, то відповідно вимоги щодо підтвердження ступеня локалізації виробництва до такої закупівлі не застосовуються.
Чи включають вартісні межі у розмірі 1 млн. гривень податок на додану вартість?
Для відповіді на дане питання слід передбачити два варіанти:
- якщо відповідний товар оподатковується податком на додану вартість відповідно до Податкового кодексу України та інших супутніх нормативно-правових актів, то дані вартісні межі враховують податок на додану вартість;
- якщо відповідний товар звільнений від оподаткування податком на додану вартість відповідно до Податкового кодексу України та інших супутніх нормативно-правових актів, то дані вартісні межі не враховують податок на додану вартість.
- У випадках, коли країна походження товару є стороною Угоди про державні закупівлі, укладеної 15 квітня 1994 р. в м. Марракеші, із змінами, внесеними Протоколом про внесення змін до Угоди про державні закупівлі, вчиненим 30 березня 2012 р. в м. Женеві
Відповідно до норм пункту 3 Особливостей, положення пункту 6-1 розділу X «Прикінцеві та перехідні положення» Закону не застосовуються замовниками у разі: здійснення замовником закупівлі товарів, робіт чи послуг, якщо країною походження таких товарів (зокрема, якщо набуття замовником у власність таких товарів передбачається за результатом виконання робіт чи надання послуг) є країна, яка є стороною Угоди про державні закупівлі, укладеної 15 квітня 1994 р. в м. Марракеші, із змінами, внесеними Протоколом про внесення змін до Угоди про державні закупівлі, вчиненим 30 березня 2012 р. в м. Женеві, з якою Україна уклала інші міжнародні договори України, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, що містять положення про державні закупівлі, у тому числі угоди про вільну торгівлю, або країна, яка є учасником Угоди про державні закупівлі, до якої Україна приєдналася відповідно до Закону України «Про приєднання України до Угоди про державні закупівлі».
При цьому на даному виключенні також базуються й норми підпункту 5 пункту 6-1 розділу Х «Прикінцеві та перехідні положення» Закону, відповідно до якого у разі здійснення закупівлі товарів, якщо країною походження таких товарів, у тому числі якщо набуття у власність таких товарів передбачено за результатами виконання робіт або надання послуг, є країна, яка є стороною Угоди про державні закупівлі, укладеної 15 квітня 1994 року в м. Марракеші, із змінами, внесеними Протоколом про внесення змін до Угоди про державні закупівлі, вчиненим 30 березня 2012 року в м. Женеві, з якою Україна уклала інші міжнародні договори України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, що містять положення про державні закупівлі, у тому числі угоди про вільну торгівлю, або країна, яка є учасником Угоди про державні закупівлі, до якої Україна приєдналася відповідно до Закону України «Про приєднання України до Угоди про державні закупівлі», положення цього пункту не застосовуються замовниками виключно щодо товарів, країнами походження яких є учасники вищезазначених міжнародних договорів, за наявності передбаченого законодавством документа, що підтверджує країну походження товару (сертифіката про країну походження товару або засвідченої декларації про походження товару, або декларації про походження товару, або сертифіката про регіональне найменування товару).
У разі відсутності під час приймання-передачі товарів, визначених цим пунктом, документа, що підтверджує країну походження товару, замовник розриває договір про закупівлю / договір, укладений без використання електронної системи закупівель / договір, укладений за результатами закупівлі, особливості якої визначені постановами Кабінету Міністрів України відповідно до закону.
Окрім цього нагадуємо, що відповідно до останнього абзацу пункту 6-1 розділу Х «Прикінцеві та перехідні положення» Закону, цей пункт не застосовується до закупівель, які підпадають під дію положень Закону України «Про приєднання України до Угоди про державні закупівлі», а також положень про державні закупівлі інших міжнародних договорів України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Отже, як бачимо, законодавчо дане виключення трактується одразу в декількох нормах Закону та Особливостей. Проте наголошуємо, що можливість застосування такого виключення повинна бути законодавчо підтверджена відповідним постачальником товарів / надавачем послуг / виконавцем робіт, шляхом надання одного із наступних документів:
- або сертифіката про країну походження товар;
- або засвідченої декларації про походження товару;
- або декларації про походження товару;
- або сертифіката про регіональне найменування товару.
- В інших випадках, визначених пунктом 3 Особливостей
Окрім вищезгаданих виключень, рекомендуємо також звернути увагу на норми пункту 3 Особливостей, відповідно до яких положення пункту 6-1 розділу X «Прикінцеві та перехідні положення» Закону не застосовуються замовниками у разі:
- здійснення замовником закупівлі товару для потреб Збройних Сил, інших військових формувань, правоохоронних органів на їх запит з подальшою передачею таких товарів на облік запитувача;
- здійснення замовником закупівель парових турбін, газопоршневих установок, когенераційних установок, електрогенераційних установок, газових генераторів, газотурбінних установок та блочно-модульних котелень, теплових насосів, парових котлів, мобільних котелень, дизельних генераторів, зокрема складових та комплектуючих такого обладнання, а також у разі здійснення замовником закупівлі робіт чи послуг для / з їх будівництва та/або відновлення, та / або реконструкції, та/або розміщення, та/або капітального ремонту на відповідних об’єктах, їх захисту, якщо виконання таких робіт чи надання послуг передбачає набуття замовником у власність товарів, визначених цим абзацом:
- до 31 грудня 2026 р., – необхідних для подолання наслідків або запобігання виникненню надзвичайної ситуації державного (регіонального) рівня в електроенергетичних системах;
- до 25 березня 2028 р., – необхідних для реалізації експериментального проекту щодо будівництва та / або розміщення систем незалежного резервного живлення в багатоквартирних будинках м. Києва відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 20 березня 2026 р. № 353 «Про реалізацію експериментального проекту щодо будівництва та / або розміщення систем незалежного резервного живлення в багатоквартирних будинках м. Києва» (Офіційний вісник України, 2026 р., № 30, ст. 2052).