Як не помилитися у підрахунку дат, днів та інших строків у закупівлях

Здійснення закупівлі передбачає певний алгоритм дій, які повинні виконуватися у визначений законодавством строк залежно від способу такої закупівлі. Адже помилки у визначенні початку або закінчення строку можуть призвести до порушення вимог законодавства у сфері публічних закупівель.

Перша проблема виникає із способами визначення строків у «днях», «календарних днях» та «робочих днях». Навіть розібравшись із різницею у прочитанні «днів» може статися і непередбачувана ситуація. Йдеться про закінчення законодавчо визначеного строку у вихідний день. Та що як замовнику з певних обставин не вдалося вчасно оприлюднити необхідну інформацію в робочий час, проте законодавчо встановлені строки дозволяють це зробити у вихідний день?

Загалом не завжди є сенс та потреба відтягувати до останнього дня строку. До прикладу, у закупівлях із використання електронного каталогу замовник хоче якнайшвидше перейти до укладення договору про закупівлю. Це можна реалізувати, якщо у день визначення пропозиції постачальника економічно вигідною визначити його переможцем. Та звичайно при умові відсутності підстав для відхилення такого постачальника.

Або ж за іншим умов замовник взагалі не прив'язаний до конкретних строків. Якщо не відбулися відкриті торги через неподання жодної тендерної пропозиції, підставою для укладення прямого договору по виключеннях можна скористатися в будь-який момент в межах поточного року за потребою.

Якщо ж перейти до відкритих торгів, то цікаво розібратися чи встановлює законодавство конкретний строк дії документів, які подаються переможцем на підтвердження відсутності відповідних підстав. І що важливо, замовнику в першу чергу треба звертатися до умови своєї тендерної документації.

Крім того, норми закупівельного законодавства не визначають строку розгляду пропозиції переможця закупівлі. Коли ж тоді безпечно прийняти рішення про відхилення переможця, якщо документи подані не у спосіб визначений умовами замовника?

Найскладніше здійснити підрахунок строків в разі наявного оскарження закупівлі. Оскільки такі обставини безпосередньо впливають на перебіг обчислення та дотримання строків. Ключовими є моменти, які саме строки зупиняються у разі подання скарги, з якої дати відбувається таке зупинення, а також з якого моменту продовжується перебіг строків.

Враховуючи поширення електронного документообігу, укладення договорів у такій формі стає звичною практикою у сфері публічних закупівель. Водночас, замовнику необхідно чітко розуміти що вважати датою електронного договору. Адже це впливає на обчислення строків його оприлюднення, чи оприлюднення звіту про договорів про закупівлю, укладеного без використання ЕСЗ.

Окрім знання строків протягом яких замовник повинен вчинити певну дію в ході проведення закупівлі, варто також згадати строк дії договору та строк виконання зобов’язання. Дані поняття не є тотожними, а правильне їх застосування має важливе значення при для успішного завершення договору / договору про закупівлю.