Строк дії договору та строк виконання зобов’язань: що це за поняття та яке значення мають при здійсненні закупівель

Відповідно до частини 1 статті 638 ЦКУ договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Згідно частини першої статті 251 ЦКУ строком є певний період у часі, зі спливом якого пов`язана дія чи подія, яка має юридичне значення.

Строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами, а термін - календарною датою або вказівкою на подію, яка має неминуче настати (стаття 252 ЦКУ).

Частина 1 статті 631 ЦКУ визначає, що строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконувати свої обов`язки відповідно до договору.

Натомість вимоги щодо виконання зобов’язань визначені главою 48 ЦКУ.

Зокрема, відповідно до частини 1 статті 526 ЦКУ зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Стаття 530 ЦКУ передбачає, що, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Якщо строк (термін) виконання боржником обов’язку не встановлений або визначений моментом пред’явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час, крім випадків, установлених законом про банки і банківську діяльність. Боржник повинен виконати такий обов’язок у семиденний строк від дня пред’явлення вимоги, якщо обов’язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Чи є строк дії договору та строк виконання зобов’язання тотожними поняттями? 

З аналізу розглянутих норм ЦКУ видається, що строк дії договору та строк виконання зобов’язання не є тотожними поняттями.

Зокрема, строком договору дії договору варто визначити період, протягом якого договір є чинним та створює права та обов’язки для сторін.

Натомість строк виконання зобов’язань – це певний період, протягом якого постачальник повинен поставити товар, надати послуги чи виконати роботи, а замовник виконати свої зобов’язання - здійснити оплату.

Так, строк (термін) виконання зобов`язання може збігатися зі строком договору, а може бути відмінним від нього.

Найбільш поширеним випадком, коли зазначені поняття не збігаються в часі є тоді, коли сторони визначили строк дії договору до певної дати та погодили строк (термін) виконання ними зобовязання за договором і визначили строк останнього - до повного виконання вказаного зобовязання.

До прикладу, такі умови договору можуть виглядати наступним чином:

1. СТРОК ДІЇ ДОГОВОРУ  

 1.1. Договір набирає чинності з дати його підписання Сторонами (або з 01.01.202_ року) та діє до 31.12.202_ року, але до повного виконання Сторонами зобов’язань.

В даному прикладі строк дії договору визначений до 31.12.202_ року, строк виконання зобов’язань - повне виконання Сторонами своїх зобов’язань, які визначені умовами договору.

Окрім цього, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду у наступній справі проаналізував зазначені поняття, які регулює ЦКУ та визначив, які умови договору варто вважати строком дії договору, а які – строком виконання зобов'язань.

Постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду по cправі №  910/21315/21 від 03.04.2024 

Витяг з постанови суду: колегія суддів доходить висновку, що «строк дії договору» та «строк/термін виконання зобов`язання» за своїм юридичним змістом не є тотожними поняттями, та в залежності від умов договору, укладеного між сторонами, останні можуть як співпадати між собою, так і бути відмінними один від одного.

Як встановлено судами попередніх інстанцій відповідно до пункту 17.1 спірного договору у редакції додаткової угоди №5 від 19.10.2020 сторони погодили, що Договір набирає чинності з моменту його підписання і діє до 31.08.2021, але у будь-якому випадку до повного виконання сторонами зобов`язань за цим правочином.

Зі змісту вказаного пункту договору вбачається, що погоджена сторона умова до «повного виконання сторонами своїх зобовязань» у розумінні приписів статті 530 ЦК України є нічим іншим як строком (терміном) виконання зобовязання, що у даному випадку не збігається зі строком дії договору та є відмінним від нього.

Ураховуючи вказане, з огляду на те, що сторонами було визначено строк дії договору до 31.08.2021, а вказівка на «повне виконання сторонами своїх зобов`язань» не є у розумінні статті 252 ЦК України строком договору, колегія суддів погоджується з висновками суду апеляційної інстанції, що строк дії Договору закінчився ще 31.08.2021, тобто до подання спірного позову (матеріали справи доказів щодо продовження сторонами строку дії договору не містять).

Значення строку дії договору та строку виконання зобов’язання при здійсненні закупівель 

Формувалювання умов договору. Правильне розуміння та застосування норм ЦКУ, зокрема щодо строку дії договору та строку виконання зобов’язань, є важливим для замовників у сфері публічних закупівель. Неправильне трактування цих понять може призвести до низки негативних наслідків, серед яких: 

• невиконання або неналежне виконання контрагентом умов договору; 
• порушення законодавства у сфері закупівель; 
• ризики притягнення відповідальних осіб до адміністративної відповідальності. 

Проведення процедури закупівлі зазвичай завершується укладенням договору. 

Тому, замовнику важливо належним чином сформувати умови договору, щоб забезпечити ефективний захист своїх прав під час його виконання, а також мінімізувати ризики порушень законодавства у сфері закупівель.  

Однією з ключових умов, яка безпосередньо впливає на належне виконання договору та захист інтересів замовника, є чітке визначення строку дії договору та строків виконання зобов’язань. Неправильне або нечітке встановлення цих строків часто стає підставою неналежного виконання умов договору, а також зумовлює виникнення суперечок між сторонами договору. 

До прикладу, щоб унеможливити невиконання однієї із сторін договору зобов’язань, які визначені умовами договору, доцільно в договорі передбачити вже розглядувану умову договору: 

1. СТРОК ДІЇ ДОГОВОРУ  

1.1. Договір набирає чинності з дати його підписання Сторонами (або з 01.01.202__ року) та діє до 31.12.202 року, але до повного виконання Сторонами зобов’язань.

Згідно наведеної умови договору закінчення строку дії договору не є підставою не виконання стороною договору зобов'язань, які визначені умовами договору.

Внесення змін до договору в частині зміни строку дії договору та строку виконання зобов’язання.  

При виконанні договору про закупівлю важливо розуміти різницю між двома поняттями: строком дії договору та строком виконання зобов’язань.

Так, підпункт 4 пункту 19 Особливостей передбачає, що внести зміни до істотних умов договору про закупівлю сторони договору можуть при продовженні строку дії договору про закупівлю та/або строку виконання зобов’язань щодо передачі товару, виконання робіт, надання послуг у разі виникнення документально підтверджених об’єктивних обставин, що спричинили таке продовження, у тому числі обставин непереборної сили, затримки фінансування витрат замовника, за умови, що такі зміни не призведуть до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю

Водночас помилки в їх визначенні або зміні можуть призвести до порушення законодавства та негативних наслідків для замовника.

Настання підстав для звітування про виконання договору. 

Правильне розуміння та застосування строку дії договору про закупівлю та строку виконання зобов’язань має важливе значення при виконанні абзацу 1 пункту 4 Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України «Про публічні закупівлі», на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 (далі — Особливості).

Так, у відповідності до абзацу 1 пункту 4 Особливостей замовники повинні звітувати при настанні певних обставин, зокрема виконання сторонами договору про закупівлю, або закінчення строку дії такого договору про закупівлю за умови його виконання сторонами.

При виконанні сторонами договору про закупівлю замовник може прозвітувати про виконання договору про закупівлю, зокрема в разі, якщо було виконано в повній мірі зобов’язання за договором про закупівлю, однак закінчення строку дії договору ще не наступило.

Отож, згідно зазначеної підстави для звітування, звітувати про виконання договору замовник може у випадку, виконання всіх зобов'язань, які визначені умовами договору.

Приміром, постачальник поставив весь обсяг товару, який був визначений умовами договору, а замовник здійснив оплату за поставлений товар.

Водночас при закінченні строку дії договору про закупівлю за умови його виконання сторонами замовник звітувати про виконання договору повинен при настанні двох умов:

• закінчення строку дії договору;
• виконання договору сторонами.

Наприклад, строк дії договору був визначений до 31.12.2025. Звітувати про виконання договору про закупівлю в такому випадку замовник повинен протягом 20 робочих днів з наступного дня після 31.12.2025, тобто з 01.01.2026.

Проте, слід врахувати, що звітувати про виконання договору згідно даної підстави замовник може виключно у випадку, коли такий договір є виконаний сторонами в повному обсязі. Тобто постачальник поставить весь обсяг товару / виконає всі послуги / роботи, а замовник здійснить всі оплати.

Натомість, якщо контрагент не виконав свої зобов’язання до закінчення строку дії договору, в замовника відсутні підстави для звітування про виконання договору згідно зазначеної підстави.

І тому прозвітувати про виконання договору замовник зможе після виконання останнього зобов’язання, яке визначено умовами договору.

В даному випадку підстави для звітування присутні, якщо водночас будуть присутні розглянуті поняття - строк дії договору та строк виконання зобов’язання.

Підсумки 

1. Згідно положень ЦКУ строк дії договору та строк виконання зобов’язання не є тотожними поняттями та мають певні особливості. Строк (термін) виконання зобов`язання може збігатися зі строком договору, а може бути відмінним від нього. 
2. Правильне застосування строку дії договору та строку виконання зобов’язання має важливе значення при здійсненні закупівель, зокрема захистить права та інтереси замовників при виконанні договору та унеможливить притягнення до відповідальності за не виконання приписів закупівельного законодавства.