Під час здійснення публічних закупівель замовники, учасники та переможці процедур закупівель повинні дотримуватися значної кількості строків, установлених законодавством. При цьому нормативні акти у сфері закупівель оперують різними способами визначення строків — у «днях», «календарних днях» та «робочих днях», що на практиці нерідко викликає питання щодо правильності їх обчислення та застосування.
Так, відповідно до частини 10 статті 29 Закон України «Про публічні закупівлі» строк розгляду тендерної пропозиції, яка за результатами оцінки визначена найбільш економічно вигідною, не повинен перевищувати п’яти робочих днів з дня її визначення.
Крім того, у низці випадків законодавство прямо визначає строки саме у календарних днях. Наприклад, пункт 66 Постанова Кабінету Міністрів України №822 встановлює, що замовник укладає договір з переможцем відбору не пізніше ніж через п’ять календарних днів з дня оприлюднення повідомлення про намір укласти договір, а за наявності обґрунтованої потреби цей строк може бути продовжений до десяти календарних днів.
Водночас використання різних способів визначення строків потребує чіткого розуміння правил їх обчислення, адже помилки у визначенні початку або закінчення строку можуть призвести до порушення вимог законодавства у сфері публічних закупівель. У зв’язку з цим виникає низка практичних питань: як правильно обчислювати строки, визначені у днях, календарних днях та робочих днях, чи є між ними принципові відмінності та які правила слід застосовувати під час їх визначення. Саме ці питання розглянемо у цій статті.
Правове регулювання понять «дні», «робочі дні» та «календарні дні»
Під час застосування строків у сфері публічних закупівель важливим є правильне розуміння того, що саме мається на увазі під поняттями «дні», «робочі дні» та «календарні дні». Водночас законодавство у сфері публічних закупівель не містить визначень цих термінів, тому для їх тлумачення необхідно звернутися до інших нормативно-правових актів та загальних підходів правозастосовної практики.
Зокрема, у вітчизняному законодавстві можна знайти окремі визначення поняття «робочі дні». Так, у Кодексі газотранспортної системи, затвердженому постановою НКРЕКП від 30.09.2015 № 2493, зазначено, що робочі дні — це дні з понеділка до п’ятниці, за винятком святкових днів, передбачених законодавством, а також робочих днів, які відповідно до законодавства перенесені на вихідні.
Подібний підхід міститься і в міжнародних актах. Наприклад, Угода про політичне співробітництво, вільну торгівлю і стратегічне партнерство між Україною та Сполученим Королівством Великої Британії і Північної Ірландії визначає «робочі дні» як дні, за винятком суботи, неділі та офіційних свят однієї зі сторін.
Крім того, перелік святкових і неробочих днів міститься у статті 73 Кодекс законів про працю України. До таких днів, зокрема, належать:
Святкові дні:
- 1 січня - Новий рік
- 8 березня - Міжнародний жіночий день
- 1 травня - День праці
- 8 травня - День пам’яті та перемоги над нацизмом у Другій світовій війні 1939-1945 років
- 28 червня - День Конституції України
- 15 липня - День Української Державності
- 24 серпня - День незалежності України
- 1 жовтня - День захисників і захисниць України
- 25 грудня - Різдво Христове.
Робота також не провадиться в дні релігійних свят:
- один день (неділя) - Пасха (Великдень)
- один день (неділя) - Трійця
- 25 грудня - Різдво Христове.
Водночас слід враховувати, що під час дії воєнного стану норми статті 73 КЗпП щодо святкових і неробочих днів не застосовуються відповідно до Закону України №2136-IX «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану». Це означає, що зазначені дні не виключаються автоматично з робочого часу та можуть розглядатися як робочі дні під час обчислення строків.
Отже, з огляду на розглянуті норми законодавства, робочими днями варто вважати дні з понеділка по п’ятницю, за винятком святкових і неробочих днів, визначених законодавством (якщо інше не встановлено спеціальними нормами).
До прикладу, частина 10 статті 29 Закону України «Про публічні закупівлі» визначає, що строк розгляду тендерної пропозиції/пропозиції, що за результатами оцінки визначена найбільш економічно вигідною, не повинен перевищувати п’яти робочих днів з дня визначення найбільш економічно вигідної пропозиції.
У такому випадку під час обчислення строку замовник враховує лише робочі дні, тобто дні з понеділка по п’ятницю. При цьому, якщо в період воєнного стану на дні з понеділка по п’ятницю припадає святковий і неробочий день, які визначені в статті 73 Кодексу законів про працю України, дані дні є також робочими.
Що стосується поняття «дні», то законодавство про публічні закупівлі також не містить його визначення. Водночас у деяких нормативно-правових актах це поняття розкривається як календарний день. Наприклад, наказ Державна авіаційна служба України від 26.11.2018 № 1239, яким затверджено Авіаційні правила України «Правила повітряних перевезень та обслуговування пасажирів і багажу», визначає, що день — це календарний день, який включає всі дні тижня, у тому числі святкові та неробочі.
Окрім цього, вітчизняне законодавство не містить визначення поняття «календарні дні». При цьому, Конституційний Суд України у рішенні від 07.07.1998 №11-рп/98 у справі №1-19/98 щодо офіційного тлумачення частин другої і третьої статті 84 та частин другої і четвертої статті 94 Конституції України (справа щодо порядку голосування та повторного розгляду законів Верховною Радою України) зазначив: «Термін «дні», якщо він вживається у зазначених правових актах без застережень, означає лише календарні дні».
Таким чином, у правозастосовній практиці поняття «дні» та «календарні дні» фактично використовуються як тотожні. Це означає, що при обчисленні строку у «днях» враховуються всі календарні дні тижня, включаючи суботи, неділі та святкові дні.
Тобто строк у «днях» та «календарних днях» не виключає суботи, неділі та свят.
Наприклад, у випадку, якщо замовнику потрібно укласти договір з переможцем відбору згідно пункту 66 Постанови Кабміну від 14 вересня 2020 р. № 822 «Про затвердження Порядку формування та використання електронного каталогу» не пізніше ніж через п’ять календарних днів з дня оприлюднення повідомлення про намір укласти договір та початок такого строку розпочався 06.03.2026, останнім днем цього строку буде 10.03.2026.
Аналогічний підхід застосовується і до строку оприлюднення документів переможця процедури закупівлі, визначеного абзацом п’ятнадцятим пункту 47 Особливостей. Оскільки цей строк визначений у «днях», під час його обчислення враховуються також вихідні дні, зокрема субота та неділя.
Разом з тим, чи потрібно переносити останній день строку, який припадає на вихідні, на наступний робочий день при вчиненні дій в публічних закупівлях, дізнаєтеся в статті Останній день строку при вчиненні дій в публічних закупівлях є вихідним: чи потрібно переносити його на наступний робочий день?
Підсумки
- Законодавство з публічних закупівель містить кілька видів строків для вчинення тих чи інших дій, зокрема визначає такі строки в «днях», «календарних днях» та «робочих днях».
- Робочими днями є дні з понеділка до п’ятниці, за винятком святкових днів, передбачених законодавством, та робочих днів, перенесених на вихідні дні відповідно до законодавства.
- Днями та календарними днями варто вважати усі дні тижня, в тому числі святкові і неробочі дні.
