У чому полягає відмінність між податком на додану вартість та єдиним податком?

Що таке податок на додану вартість та що необхідно знати замовнику про нього?

Згідно пункту 14.1.178 статі 14 Податкового кодексу України (далі – Кодекс) податок на додану вартість (далі ПДВ) - непрямий податок, який нараховується та сплачується відповідно до норм розділу V Кодексу.

Стаття 9 Кодексу визначає, що ПДВ належать до загальнодержавних податків та зборів, що встановлені Кодексом і є обов'язковими до сплати на усій території України, крім випадків, передбачених Кодексом.

Стаття 185.1 Кодексу визначає, що об'єктом оподаткування є операції платників податку з:

а) постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з безоплатної передачі та з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу у володіння та користування лізингоодержувачу/орендарю;

б) постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу;

в) ввезення товарів на митну територію України;

г) вивезення товарів за межі митної території України;

е) постачання послуг з міжнародних перевезень пасажирів і багажу та вантажів залізничним, автомобільним, морським і річковим та авіаційним транспортом.

З метою оподаткування цим податком до операцій з ввезення товарів на митну територію України та вивезення товарів за межі митної території України прирівнюється поміщення товарів у будь-який митний режим, визначений Митним кодексом України.

Статтею 193 Кодексу передбачено, що ставки податку встановлюються від бази оподаткування в таких розмірах:

а) 20 відсотків (операції, що підлягають оподаткуванню за основною ставкою визначені статтею 194 Кодексу);

б) 0 відсотків (операції, що підлягають оподаткуванню за нульовою ставкою визначені статтею 195 Кодексу);

в) 7 відсотків по операціях з:

• постачання на митній території України та ввезення на митну територію України лікарських засобів, дозволених для виробництва і застосування в Україні та внесених до Державного реєстру лікарських засобів, а також медичних виробів, які внесені до Державного реєстру медичної техніки та виробів медичного призначення або відповідають вимогам відповідних технічних регламентів, що підтверджується документом про відповідність, та дозволені для надання на ринку та / або введення в експлуатацію і застосування в Україні;
• постачання на митній території України та ввезення на митну територію України лікарських засобів, медичних виробів та/або медичного обладнання, дозволених для застосування у межах клінічних випробувань, дозвіл на проведення яких надано центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров’я;
• ввезення на митну територію України незареєстрованих лікарських засобів у рамках програм розширеного доступу пацієнтів до незареєстрованих лікарських засобів та/або програм доступу суб’єктів дослідження (пацієнтів) до досліджуваного лікарського засобу після завершення клінічного випробування (далі - програми доступу) за переліком та в обсягах, визначених центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров’я, у порядку та на умовах, визначених Законом України "Про лікарські засоби", а також подальшого безоплатного постачання ввезених на підставі цього абзацу лікарських засобів на митній території України на користь надавачів медичних послуг, залучених до проведення програм доступу, та пацієнтів, які беруть участь у програмах доступу, в межах і обсягах зазначених програм доступу;
• постачання послуг із показу (проведення) театральних, оперних, балетних, музичних, концертних, хореографічних, лялькових, циркових, звукових, світлових та інших вистав, постановок, виступів професійних мистецьких колективів, артистичних груп, акторів та артистів (виконавців), кінематографічних прем’єр, культурно-мистецьких заходів;
• постачання послуг із показу оригіналів музичних творів, демонстрації виставкових проектів, проведення екскурсій для груп та окремих відвідувачів у музеях, зоопарках та заповідниках, відвідування їх територій та об’єктів відвідувачами;
• постачання послуг із розповсюдження, демонстрування, публічного сповіщення і публічного показу фільмів, адаптованих відповідно до законодавства в україномовні версії для осіб з порушеннями зору та осіб з порушеннями слуху;
• постачання послуг із тимчасового розміщування (проживання), що надаються готелями і подібними засобами тимчасового розміщування (клас 55.10 група 55 КВЕД ДК 009:2010);
• реалізації квитків на спортивні заходи всеукраїнського та міжнародного рівнів;

г) 14 відсотків по операціях з постачання на митній території України та ввезення на митну територію України сільськогосподарської продукції, що класифікується за такими кодами згідно з УКТ ЗЕД: 1001, 1003, 1005, 1201, 1205, 1206 00.

Податок на додану вартість, або ПДВ - це певний відсоток надбавки, яку оплачує покупець будь-якого товару або послуги або роботи. Водночас у бюджет цей податок перераховує продавець товару або надавач послуги або виконавець робіт (він же зобов'язаний вести облік), а платником є покупець. Продавець у цій системі взаємин є податковим агентом.

Варто врахувати:

• операції, що не є об'єктом оподаткування визначені в статті 196 Кодексу;
• операції, звільнені від оподаткування визначені в статті 197 Кодеску;
• тимчасово звільнення від оподаткування ПДВ або податкові пільги визначаються Перехідними положеннями Кодексу (розділ XX) та іншими постанови КМУ.

Підпункт 194.1.1 пункту 194.1 статті 194  Кодексу встановлює, що податок становить 20 відсотків, 7 і 14 відсотків бази оподаткування та додається до ціни товарів / послуг.

База оподаткування - це фізичний, вартісний чи інший характерний вираз об'єкта оподаткування, до якого застосовується податкова ставка і який використовується для визначення розміру податкового зобов'язання (пункт 23.1 статті 23 Кодексу).

Це означає, що спочатку визначається база оподаткування, а потім від неї розраховується ПДВ.

Наприклад, якщо база оподаткування становить 100 грн:

• за ставкою 20 % → ПДВ = 20 грн, ціна з ПДВ = 120 грн;
• за ставкою 7 % → ПДВ = 7 грн, ціна з ПДВ = 107 грн;
• за ставкою 14 % → ПДВ = 14 грн, ціна з ПДВ = 114 грн.

Тобто «додається до ціни» означає, що ПДВ збільшує суму, яку фактично сплачує покупець.

Що таке єдиний податок та що необхідно знати замовнику про нього?

Стаття 291 Кодексу визначає, що спрощена система оподаткування, обліку та звітності - особливий механізм справляння податків і зборів, що встановлює заміну сплати окремих податків і зборів, встановлених пунктом 297.1 статті 297 Кодексу, на сплату єдиного податку в порядку та на умовах, визначених цією главою, з одночасним веденням спрощеного обліку та звітності.

Юридична особа чи фізична особа - підприємець може самостійно обрати спрощену систему оподаткування, якщо така особа відповідає вимогам, встановленим цією главою, та реєструється платником єдиного податку в порядку, визначеному цією главою.

Не мають права обрати та перебувати на спрощеній системі оподаткування, а також не мають права підтвердити статус платника єдиного податку 4 групи платники податку, щодо яких (та / або щодо засновників (учасників), кінцевих бенефіціарних власників яких) у порядку, встановленому Законом України "Про санкції", прийняті рішення про застосування спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій), протягом строку застосування таких санкцій.

Суб'єкти господарювання, які застосовують спрощену систему оподаткування, обліку та звітності, поділяються на такі групи платників єдиного податку:

1) перша група - фізичні особи - підприємці, які не використовують працю найманих осіб, здійснюють виключно роздрібний продаж товарів з торговельних місць на ринках та / або провадять господарську діяльність з надання побутових послуг населенню і обсяг доходу яких протягом календарного року не перевищує 167 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року;

2) друга група - фізичні особи - підприємці, які здійснюють господарську діяльність з надання послуг, у тому числі побутових, платникам єдиного податку та / або населенню, виробництво та / або продаж товарів, діяльність у сфері ресторанного господарства, за умови, що протягом календарного року відповідають сукупності таких критеріїв:

• не використовують працю найманих осіб або кількість осіб, які перебувають з ними у трудових відносинах, одночасно не перевищує 10 осіб;
• обсяг доходу не перевищує 834 розміри мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року.

Дія цього підпункту не поширюється на фізичних осіб - підприємців, які надають посередницькі послуги з купівлі, продажу, оренди та оцінювання нерухомого майна (група 70.31 КВЕД ДК 009:2005), послуги з надання доступу до мережі Інтернет, а також здійснюють діяльність з виробництва, постачання, продажу (реалізації) ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння. Такі фізичні особи - підприємці належать виключно до третьої групи платників єдиного податку, якщо відповідають вимогам, встановленим для такої групи;

3) третя група:

• фізичні особи - підприємці, які не використовують працю найманих осіб або кількість осіб, які перебувають з ними у трудових відносинах, не обмежена, та юридичні особи - суб’єкти господарювання будь-якої організаційно-правової форми, у яких протягом календарного року обсяг доходу не перевищує 1167 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року;
• електронні резиденти (е-резиденти), які зареєструвалися як фізичні особи - підприємці, здійснюють господарську діяльність з надання послуг, виробництва та / або продажу товарів виключно на користь нерезидентів України, за умови що протягом календарного року вони відповідають сукупності таких критеріїв:

-не використовують працю найманих осіб - громадян або резидентів України;

-не отримують доходи з джерелом походження з України, крім пасивних доходів;

-обсяг доходу не перевищує 1167 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року;

4) четверта група - сільськогосподарські товаровиробники:

а) юридичні особи незалежно від організаційно-правової форми, у яких частка сільськогосподарського товаровиробництва за попередній податковий (звітний) рік дорівнює або перевищує 75 відсотків;

б) фізичні особи - підприємці, які провадять діяльність виключно в межах фермерського господарства, зареєстрованого відповідно до Закону України "Про фермерське господарство", за умови виконання сукупності таких вимог:

• здійснюють виключно вирощування, відгодовування сільськогосподарської продукції, збирання, вилов, переробку такої власновирощеної або відгодованої продукції та її продаж;
• провадять господарську діяльність (крім постачання) за місцем податкової адреси;
• не використовують працю найманих осіб;
• членами фермерського господарства такої фізичної особи є лише члени її сім’ї у визначенні частини 2 статті 3 Сімейного кодексу України;
• площа сільськогосподарських угідь та / або земель водного фонду у власності та / або користуванні членів фермерського господарства становить не менше 0,5 гектара, але не більше 20 гектарів сукупно.

Стаття 293 Кодексу визначає ставки єдиного податку.

Ставки єдиного податку для платників:

• 1 групи встановлюються у відсотках (фіксовані ставки) до розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня податкового (звітного) року (далі - прожитковий мінімум),
• 2 групи встановлюються у відсотках (фіксовані ставки) до розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року (далі - мінімальна заробітна плата).

Фіксовані ставки єдиного податку встановлюються сільськими, селищними, міськими радами для фізичних осіб - підприємців, які здійснюють господарську діяльність, залежно від виду господарської діяльності, з розрахунку на календарний місяць:

1) для 1 групи платників єдиного податку - не більше 10 відсотків розміру прожиткового мінімуму;

2) для 2 групи платників єдиного податку - не більше 20 відсотків розміру мінімальної заробітної плати.

Ставки єдиного податку для платників:

• 3 групи встановлюються у відсотках до доходу (відсоткові ставки).

Відсоткова ставка єдиного податку для платників 3 групи встановлюється у розмірі:

1. 3 відсотки доходу - у разі сплати податку на додану вартість згідно з цим Кодексом;
2. 5 відсотків доходу - у разі включення податку на додану вартість до складу єдиного податку.

Для фізичних осіб - підприємців, які здійснюють діяльність з виробництва, постачання, продажу (реалізації) ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння, а також для електронних резидентів (е-резидентів) ставка єдиного податку встановлюється у розмірі, визначеному підпунктом 2 цього пункту.

Згідно пункту 293.4. статті 293 Кодексу ставка єдиного податку встановлюється для платників єдиного податку 1-3 групи (фізичні особи - підприємці) у розмірі 15 відсотків:

1. до суми перевищення обсягу доходу, визначеного у підпунктах 1, 2 і 3 пункту 291.4 статті 291 цього Кодексу;
2. до доходу, отриманого від провадження діяльності, не зазначеної у реєстрі платників єдиного податку, віднесеного до першої або другої групи;
3. до доходу, отриманого при застосуванні іншого способу розрахунків, ніж зазначений у цій главі;
4. до доходу, отриманого від здійснення видів діяльності, які не дають права застосовувати спрощену систему оподаткування (крім платників єдиного податку третьої групи - електронних резидентів (е-резидентів);
5. до доходу, отриманого платниками першої або другої групи від провадження діяльності, яка не передбачена у підпунктах 1 або 2 пункту 291.4 статті 291 цього Кодексу відповідно.

Пункт 293.5 статті 293 Кодексу визначає, що ставки єдиного податку для платників 3 групи (юридичні особи) встановлюються у подвійному розмірі ставок, визначених пунктом 293.3 цієї статті:

1. до суми перевищення обсягу доходу, визначеного у підпункті 3 пункту 291.4 статті 291 цього Кодексу;
2. до доходу, отриманого при застосуванні іншого способу розрахунків, ніж зазначений у цій главі;
3. до доходу, отриманого від здійснення видів діяльності, які не дають права застосовувати спрощену систему оподаткування.

Для платників єдиного податку 4 групи розмір ставок податку з одного гектара сільськогосподарських угідь та / або земель водного фонду залежить від категорії (типу) земель, їх розташування та становить (у відсотках бази оподаткування):

• для ріллі, сіножатей і пасовищ (крім ріллі, сіножатей і пасовищ, розташованих у гірських зонах та на поліських територіях, а також сільськогосподарських угідь, що перебувають в умовах закритого ґрунту) - 0,95;
• для ріллі, сіножатей і пасовищ, розташованих у гірських зонах та на поліських територіях, - 0,57;
• для багаторічних насаджень (крім багаторічних насаджень, розташованих у гірських зонах та на поліських територіях) - 0,57;
• для багаторічних насаджень, розташованих у гірських зонах та на поліських територіях, - 0,19;
• для земель водного фонду - 2,43;
• для сільськогосподарських угідь, що перебувають в умовах закритого ґрунту, - 6,33.

Перелік гірських зон та поліських територій визначається Кабінетом Міністрів України.

Основні відмінності податку на додану вартість від єдиного податку

Порівняльні характеристики ПДВ та єдиного податку систематизовано в таблиці.

Критерій	ПДВ	Єдиний податок
Правова природа	Загальнодержавний непрямий податок	Податок у межах спрощеної системи оподаткування
Хто може бути платником	Юридичні особи, ФОП та інші особи у випадках, визначених Кодексом	ФОП та юридичні особи, які відповідають вимогам спрощеної системи визначених Кодексом
Об'єкт оподаткування	Операції платників податку	Залежить від групи платника єдиного податку
Ставка	Ставки податку - 0 %, 7 %, 14 %, 20 %	Залежить від групи платника єдиного податку
Зв'язок із ціною	ПДВ нараховується на базу оподаткування і додається до ціни	Не включається до ціни окремим податком
Чи може бути одночасно	Так	Так

Підсумок

ПДВ - це податок на операції, що є об'єктом оподаткування ПДВ, тоді як єдиний податок - це податок, який сплачують суб'єкти господарювання, що застосовують спрощену систему оподаткування, за спеціальними правилами та ставками, встановленими Кодексом. Тому ПДВ та єдиний податок - це різні податки, і юридична особа або ФОП може в установлених Кодексом випадках бути одночасно платником єдиного податку та ПДВ або бути платником єдиного податку без окремої сплати ПДВ або тільки платником ПДВ.