З моменту набрання чинності змін щодо ПДВ в закупівлях питань в замовників лише додається. І це вже не просто роздуми, яку суму зазначити в річному плані. Адже на практиці виявилися нюанси, що впливають на кожен подальший крок від правильного планування та визначення очікуваної вартості до встановлення вимог, розгляду тендерних пропозицій / постачальника та укладення договору / договору про закупівлю.
Розпочати варто з базових питань. Якщо предмет закупівлі оподатковується, є необхідність врахувати кілька моментів. По-перше, ставку оподаткування. Це не завжди 20 %, а може бути також 14%, 7% та 0%. При цьому, податкову ставку у розмірі 0% не слід прирівнювати до звільнення товару від оподаткування ПДВ. По-друге, знаючи суму з урахуванням податку на додану вартість треба ще від необхідної суми, правильно виокремивши ПДВ або навпаки – нарахувати такий податок.
Поняття податок на додану вартість та єдиний податок нерідко ототожнюють. При цьому, юридична особа або ФОП може в установлених випадках бути одночасно платником єдиного податку та ПДВ або бути платником єдиного податку без окремої сплати ПДВ або тільки платником ПДВ.
Крім того, слід також врахувати аспекти відображення в електронній системі інформації щодо (не)включення податку на додану вартість на кожному етапі проведення закупівлі залежно від обраного замовником способу.
Найбільше непорозумінь виникає все ж під час проведення допорогових закупівель, якщо договір укладається із неплатником ПДВ. Яку ж суму зазначати в річному плані закупівель та чи повинна вона бути ідентичною із сумою укладеного договору? Дійсно, реальні закупівлі не завжди вдається здійснити по законодавчо визначеному алгоритму, але в будь-якому разі варто такому алгоритму слідувати.
Разом з тим, питання закупівель з / без ПДВ цікавить замовників і в разі проведення інших видів закупівель. В разі застосування електронного каталогу від правильного визначення вартісного порогу 500 тис. грн, передбаченого пунктом 12 Особливостей, залежить можливість замовника самостійно визначати характеристики товару.
Або ж у закупівлях із локалізацією, де вартісний поріг 1 млн. грн замовник визначає на етапі планування закупівлі, виходячи з вартості відповідного товару або товару в складі предмета закупівлі робіт чи послуг. Від правильності підходу (не)включення в цей поріг ПДВ напряму залежить чи дотримується замовник всіх необхідних вимог.
Щодо проведення відкритих торгів, однією з підстав, яка викликає певні суперечності при встановленні вимог в тендерній документації / розгляді тендерної пропозиції є вимога про наявність антикорупційної програми, якщо вартість предмета закупівлі дорівнює чи перевищує 20 млн. гривень. Чому суперечності? У відкритих торгах очікувана вартість у річному плані та оголошенні буде відрізнятися на суму ПДВ, якщо предмет закупівлі оподатковується.
При цьому, під час укладення договору чи договору про закупівлю замовник враховує систему оподаткування постачальника товару / надавача послуг / виконавця робіт, якщо предмет закупівлі оподатковується. Але чи встановлює закупівельне законодавство обов’язок замовника перевіряти систему оподаткування контрагента та чому замовнику доцільно зробити таку перевірку?
Як і після будь-яких чергових змін увага аудиторів прикута до дотримання замовниками законодавства в цій частині. Тож з наявної практики ДАСУ вже можемо зробити для себе висновки та враховувати в роботі.
Ще одним важливим суб'єктом закупівельного процесу є органи Казначейства. Проте, непоодинокі випадки відмови замовнику зареєструвати бюджетні зобов’язання та здійснювати платежі, якщо, приміром, на переконання органів Казначейства, замовником не відображено очікувану вартість з ПДВ в річному плані.