Будь-яка закупівля замовника може стати об'єктом контролю відповідного органу в межах законодавчо визначених повноважень. Для замовника важливо розуміти, як здійснити взаємодію із контролюючими органами аби усунути порушення в разі його наявності або ж запобігати іншим негативним наслідкам.
Державна аудиторська служба України доволі активно здійснює моніторинг закупівель.
Оскільки жоден замовник не застрахований від такого заходу, головне дотримуватися чіткого алгоритму дій.
Кожні нові зміни до законодавства спрямовують увагу контролюючих органів в першу чергу на дотримання замовником вимог саме в цій частині. Не стало виключенням відображення в електронній системі закупівель очікуваної вартості предмета закупівлі чи тендерної пропозиції із / без врахування податку на додану вартість.
Якщо моніторинг вже розпочався замовник чекає, які ж зобов'язання аудитори зазначать у висновку. Проте, на практиці бувають випадки, коли ДАСУ визначає спосіб усунення порушення шляхом вчинення замовником дій, для яких законодавством не передбачено правових підстав або відповідного механізму. В будь-якому разі замовник не повинен створювати нове порушення для формального виконання вимоги ДАСУ.
Інша справа, якщо замовник із порушенням погоджується та готовий таке усунути у законодавчо можливий спосіб, який узгоджується із вимогами висновку. В окремих випадках це найкращий варіант для замовника, який не готовий а ні відстоювати позицію в суді, а ні отримати штраф.
Ще одним видом контролю з боку ДАСУ є перевірка закупівель, в межах якої аудитори вже можуть перевірити і фактичне виконання договору чи договору про закупівлю, вийти до контрагента із зустрічною звіркою та співставити його документи із вимогам замовники. В цілому процес взаємодії замовника та контролюючого органу є більш складним порівняно із моніторингом.
Законодавчі зміни від 24.08.2026 посилили державний контроль за дотриманням вимог щодо локалізації виробництва товарів у закупівлях та розширили повноваження ДАСУ у цій сфері. Аудитори можуть перевіряти також і документи виробника для підтвердження ступеня локалізації.
З 01.09.2026 замовники можуть як виняток проводити переговорну процедуру закупівлі за наявності законодавчо наведених підстав. Особливою відмінністю від закупівель по виключеннях є оскарження дій чи рішень замовника щодо проведення переговорної процедури закупівлі. Тож, тут також не обійтися без алгоритму дій.
І надалі оскарження є невід’ємною складовою проведення відкритих торгів. Дотримання строків, правильна підготовка відповіді та своєчасне виконання рішення Органу оскарження допоможуть замовнику діяти впевнено та відповідно до вимог законодавства.
Ще одним важливим суб'єктом закупівельного процесу є органи Казначейства. Проте, непоодинокі випадки відмови замовнику зареєструвати бюджетні зобов’язання та здійснювати платежі. Тож, залежно від аргументів казначея, замовник повинен знати як діяти.
Інколи замовник дійсно допускає порушення в закупівлі, але таке порушення не завжди має призводити до обгрунтованої відмову від реєстрації договору. До прикладу, чи може відсутність інформації про кінцевого бенефіціарного власника у звіті стати підставою для відмови органом Казначейства в реєстрації бюджетного зобов'язання? А якщо казначей вважає, що замовник не вірно обрав код ДК? Саме тому варто орієнтуватися у повноваженнях контролюючих органів аби мати змогу обґрунтувати свою позицію та успішно завершити закупівлю.