Розгляд тендерної пропозиції є одним із найскладніших та найбільш відповідальних етапів при здійсненні закупівлі для уповноваженої особи, оскільки на цьому етапі слід проаналізувати значну кількість документів, які подає учасник в складі тендерної пропозиції.
Так, при розгляді тендерної пропозиції замовник повинен перевірити учасника / переможця закупівлі на чималий перелік підстав для відмови в участі в процедурі закупівлі, визначений у пункті 47 Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України від 25.12.2015 № 922-VIII «Про публічні закупівлі», на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 (далі – Особливості).
При цьому, однією з підстав, яка викликає певні суперечності при встановленні вимог в тендерній документації/розгляді тендерної пропозиції є підпункт 10 пункту 47 Особливостей - юридична особа, яка є учасником процедури закупівлі (крім нерезидентів), не має антикорупційної програми чи уповноваженого з реалізації антикорупційної програми, якщо вартість закупівлі товару (товарів), послуги (послуг) або робіт дорівнює чи перевищує 20 млн. гривень (у тому числі за лотом).
Разом з тим, Постановою Кабміну від 5 лютого 2026 р. № 132 «Про внесення змін до постанов Кабінету Міністрів України від 14 вересня 2020 р. № 822 і від 12 жовтня 2022 р. № 1178» до Особливостей були внесені значні зміни, які стосуються особливостей (не)врахування податку на додану вартість в річному плані та при оголошенні закупівлі відкритих торгів та запиту пропозицій постачальників.
Після зазначених змін відкриті торги та запити пропозицій постачальників оголошуються в електронній системі закупівель без урахування податку на додану вартість.
У результаті можуть виникати ситуації, коли:
- очікувана вартість закупівлі, визначена замовником в річному плані, становить понад 20 млн грн (з ПДВ);
- водночас очікувана вартість, що відображається в оголошенні про проведення відкритих торгів без ПДВ, є меншою за 20 млн грн.
Саме тому виникає питання: яку саме вартість закупівлі необхідно враховувати для застосування підпункту 10 пункту 47 Особливостей?
У цій статті проаналізуємо норми законодавства та спробуємо відповісти на це питання.
Особливості визначення очікуваної вартості предмета закупівлі та її зазначення в ЄЗС
Постановою Кабінету Міністрів України від 05.02.2026 №132 було змінено порядок оголошення окремих закупівель.
Зокрема, після зазначених змін пункт 14 Особливостей визначає, що закупівля відповідно до цих особливостей здійснюється замовником на підставі наявної потреби або у разі планової потреби наступного року (планових потреб наступних періодів). Запланована закупівля, незалежно від її вартості, включається до річного плану закупівель замовника відповідно до статті 4 Закону. Очікувана вартість предмета закупівлі зазначається в річному плані закупівель з урахуванням податку на додану вартість у разі, коли операція з постачання такого предмета закупівлі (товарів, робіт, послуг) підлягає оподаткуванню податком на додану вартість відповідно до законодавства.
У відповідності до даної норми визначати очікувану вартість предмета закупівлі, яка зазначається в річному плані, потрібно з урахуванням податку на додану вартість.
Водночас пункт 26 Особливостей передбачає, що оголошення про проведення відкритих торгів повинно містити інформацію, визначену частиною другою статті 21 Закону з урахуванням цих особливостей.
Очікувана вартість предмета закупівлі в оголошенні про проведення відкритих торгів зазначається без урахування податку на додану вартість.
Згідно пункту 57 Постанови Кабміну від 14 вересня 2020 р. № 822 «Про затвердження Порядку формування та використання електронного каталогу» замовник оголошує запит пропозицій постачальників в електронному каталозі через електронну систему закупівель шляхом заповнення електронних форм з окремими полями, де зазначається виключно інформація про назву, очікувану вартість предмета закупівлі без урахування податку на додану вартість, кількість, строк, умови, місце поставки товару, умови його оплати та кінцевий строк подання постачальником ціни пропозиції (строк подання постачальником ціни пропозиції не може становити менш як два робочих дні з дня оприлюднення замовником запиту пропозицій постачальників в електронній системі закупівель), характеристики товару та їх допустимі значення в межах специфікації товару, визначеної адміністратором для відповідної категорії товарів, розмір, вид, строк та умови надання, повернення забезпечення виконання договору (якщо замовник вимагає таке забезпечення надати), а також вимога, що країною-походження товару не може бути Російська Федерація/Республіка Білорусь/Ісламська Республіка Іран.
Отож, зазначати очікувану вартість предмета закупівлі в оголошенні відкритих торгів та в запиті пропозицій постачальників потрібно без ПДВ.
Таким чином, після внесення змін Постановою №132 до Особливостей можуть одночасно існувати дві величини:
- очікувана вартість предмета закупівлі, визначена замовником в річному плані (із ПДВ);
- очікувана вартість, що відображається в оголошенні про проведення відкритих торгів (без ПДВ).
Що передбачає підпункт 10 пункту 47 Особливостей?
Підпункт 10 пункту 47 Особливостей передбачає, що замовник приймає рішення про відмову учаснику процедури закупівлі в участі у відкритих торгах та зобов’язаний відхилити тендерну пропозицію учасника процедури закупівлі в разі, коли:
юридична особа, яка є учасником процедури закупівлі (крім нерезидентів), не має антикорупційної програми чи уповноваженого з реалізації антикорупційної програми, якщо вартість закупівлі товару (товарів), послуги (послуг) або робіт дорівнює чи перевищує 20 млн. гривень (у тому числі за лотом).
З аналізу зазначеної норми варто дійти до висновку, що застосовувати її потрібно, якщо присутні наступні умови:
- учасником закупівлі є юридична особа (крім нерезидентів);
- критерієм застосування цієї підстави є вартість закупівлі, яка дорівнює або перевищує 20 млн грн.
Яку саме вартість закупівлі необхідно враховувати?
Як видається, визначальним при відповіді на питання, яке поставлено в даній статті є правильне тлумачення поняття «вартість закупівлі».
Підпункт 10 пункту 47 Особливостей використовує поняття «вартість закупівлі», однак не конкретизує, чи йдеться про:
- очікувану вартість, визначену замовником та яку ним зазначено в річному плані;
- чи про очікувану вартість, що зазначена в оголошенні про проведення відкритих торгів.
При цьому, наказ Мінекономіки № 275 від 18.02.2020 «Про затвердження примірної методики визначення очікуваної вартості предмета закупівлі» (далі-наказ №275) визначає, що очікувана вартість - розрахункова вартість предмета закупівлі на конкретних умовах поставки із зазначенням інформації про включення/невключення до очікуваної вартості податку на додану вартість (ПДВ) та інших податків і зборів.
Таким чином, із аналізу норм наказу №275, Закону та Особливостей видається, що очікувана вартість закупівлі формується замовником ще до моменту оголошення процедури закупівлі та в подальшому зазначається в річному плані закупівлі, зокрема враховуючи податок на додану вартість.
Водночас Постановою Кабінету Міністрів України від 05.02.2026 №132 встановлено спеціальні правила щодо відображення інформації про очікувану вартість в оголошенні про проведення відкритих торгів. Зокрема, як уже зазначалося, очікувана вартість предмета закупівлі в оголошенні відкритих торгів зазначається без ПДВ.
Натомість зміни, внесені Постановою №132, стосуються порядку відображення інформації в електронній системі закупівель та не містять спеціальних правил щодо визначення поняття «вартість закупівлі», яке використовується у підпункті 10 пункту 47 Особливостей.
До прикладу, замовник визначив очікувану вартість закупівлі: 23 500 000 грн (у тому числі ПДВ).
В оголошенні про проведення відкритих торгів відповідно до Постанови №132 зазначається:
- 19 583 333,33 грн (без ПДВ).
Незважаючи на те, що в оголошенні сума є меншою за 20 млн грн, фактична очікувана вартість закупівлі перевищує встановлений підпунктом 10 пункту 47 Особливостей поріг.
Отже, у такій закупівлі замовнику доцільно встановлювати вимогу щодо наявності антикорупційної програми та уповноваженого з її реалізації.
Підсумки
Після внесення змін Постановою №132 відкриті торги та запити пропозицій постачальників оголошуються без урахування ПДВ.
Під час застосування підпункту 10 пункту 47 Особливостей замовникам потрібно виходити саме з очікуваної вартості закупівлі, визначеної замовником на етапі планування, а не з вартості, що відображається в оголошенні про проведення закупівлі без ПДВ.
Якщо така очікувана вартість дорівнює або перевищує 20 млн грн, замовнику варто передбачати в тендерній документації вимогу щодо підтвердження наявності антикорупційної програми та уповноваженого з її реалізації незалежно від того, що в оголошенні закупівлі вартість без ПДВ може бути меншою за зазначений поріг.