Постановою Кабміну від 5 лютого 2026 р. № 132 «Про внесення змін до постанов Кабінету Міністрів України від 14 вересня 2020 р. № 822 і від 12 жовтня 2022 р. № 1178» внесено зміни до Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України «Про публічні закупівлі», на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 (далі – Особливості), якими встановлено порядок публікації річного плану та закупівель з / без урахування ПДВ.
Одним із практичних наслідків цих змін стало питання про те, як співвідносяться сума, зазначена в річному плані закупівель, та фактична вартість договору, якщо постачальник не є платником ПДВ.
Зокрема, виникає ситуація, коли замовник відповідно до пункту 14 Особливостей зазначає очікувану вартість у річному плані з урахуванням ПДВ, унаслідок чого вона перевищує 50 тис. грн, однак за результатами закупівлі укладає прямий договір із контрагентом — неплатником ПДВ на суму менше 50 тис. грн.
Для відповіді на це питання необхідно визначити, яка вартість є визначальною для застосування 50-тисячного порога щодо оприлюднення звіту.
Законодавчі вимоги щодо публікації річного плану / змін до річного плану
Згідно абзацу 1 пункту 3 Особливостей замовники, що зобов’язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону, проводять закупівлі з урахуванням цих особливостей та з дотриманням принципів здійснення публічних закупівель, визначених Законом.
Абзац 1 пункту 14 Особливостей визначає, що закупівля відповідно до цих особливостей здійснюється замовником на підставі наявної потреби або у разі планової потреби наступного року (планових потреб наступних періодів). Запланована закупівля, незалежно від її вартості, включається до річного плану закупівель замовника відповідно до статті 4 Закону. Очікувана вартість предмета закупівлі зазначається в річному плані закупівель з урахуванням податку на додану вартість у разі, коли операція з постачання такого предмета закупівлі (товарів, робіт, послуг) підлягає оподаткуванню податком на додану вартість відповідно до законодавства.
Відповідно до частини 1 статті 4 Закону України «Про публічні закупівлі» планування закупівель здійснюється на підставі наявної потреби у закупівлі товарів, робіт і послуг. Заплановані закупівлі включаються до річного плану закупівель (далі - річний план).
Річний план та зміни до нього безоплатно оприлюднюються замовником в електронній системі закупівель протягом п’яти робочих днів з дня затвердження річного плану та змін до нього.
Закупівля здійснюється відповідно до річного плану.
Тобто при визначенні суми, яка зазначається в річному плані, необхідно враховувати не статус конкретного потенційного контрагента, а те, чи підлягає операція з постачання відповідного предмета закупівлі оподаткуванню ПДВ.
Наприклад, якщо предметом закупівлі є товар, операція з постачання якого є оподатковуваною ПДВ, замовник при плануванні має врахувати ПДВ в очікуваній вартості навіть у тому випадку, якщо надалі договір буде укладено з ФОП або іншим суб’єктом господарювання, який не є платником ПДВ.
Отже, сам факт того, що майбутній контрагент не є платником ПДВ, не означає, що замовник повинен автоматично зазначати в річному плані очікувану вартість без ПДВ.
Саме такий підхід випливає з чинної редакції пункту 14 Особливостей.
В якому випадку публікується звіт про укладений договір укладений без використання ЕСЗ згідно пункту 11 Особливостей?
Абзац 1 пункту 11 Особливостей визначає, що для здійснення закупівель товарів і послуг, вартість яких є меншою, ніж 200 тис. гривень, робіт, вартість яких є меншою, ніж 1,5 млн. гривень, замовники, визначені пунктами 1—3 частини першої статті 2 Закону, та для здійснення закупівель товарів і послуг, вартість яких є меншою, ніж 1 млн. гривень, робіт, вартість яких є меншою, ніж 5 млн. гривень, замовники, визначені пунктом 4 частини першої статті 2 Закону, можуть використовувати електронну систему закупівель відповідно до умов, визначених адміністратором електронної системи закупівель, зокрема електронний каталог для закупівлі товарів. У разі здійснення таких закупівель без використання електронної системи закупівель замовник обов’язково дотримується принципів здійснення публічних закупівель, визначених Законом, вносить інформацію про таку закупівлю до річного плану та оприлюднює відповідно до пункту 3-8 розділу X “Прикінцеві та перехідні положення” Закону в електронній системі закупівель звіт про договір про закупівлю, укладений без використання електронної системи закупівель. Звіт про договір про закупівлю, укладений без використання електронної системи закупівель, додатково повинен містити визначену абзацом сьомим пункту 9 цих особливостей інформацію про кінцевих бенефіціарних власників постачальника товару (товарів), виконавця робіт, надавача послуги (послуг). Така інформація формується автоматично засобами електронної системи закупівель. У разі відсутності технічної можливості, реалізованої засобами електронної системи закупівель, або у разі, коли постачальник товару (товарів), виконавець робіт, надавач послуги (послуг) є нерезидентом, замовник самостійно додає до звіту про договір про закупівлю, укладений без використання електронної системи закупівель, визначену абзацом сьомим пункту 9 цих особливостей інформацію про кінцевих бенефіціарних власників постачальника товару (товарів), виконавця робіт, надавача послуги (послуг).
Водночас абзац 2 пункту 11 Особливостей передбачає, що у разі здійснення закупівлі, вартість якої є меншою, ніж 50 тис. гривень, без використання електронної системи закупівель замовник не оприлюднює в електронній системі закупівель звіт про договір про закупівлю, укладений без використання електронної системи закупівель.
Таким чином:
- якщо вартість закупівлі менша ніж 50 000 грн — звіт не оприлюднюється;
- якщо вартість закупівлі становить 50 000 грн або більше — звіт оприлюднюється.
При цьому важливим є питання: що саме потрібно розуміти під «вартістю закупівлі» для цілей цього правила?
Що варто вважати вартістю закупівлі?
Норми Закону України «Про публічні закупівлі» та Особливостей не містять окремого визначення терміна «вартість закупівлі», який використовується в абзаці 2 пункту 11 Особливостей.
Водночас законодавство розмежовує поняття «закупівля», «очікувана вартість предмета закупівлі» та «сума договору про закупівлю».
При цьому, норми закупівельного законодавства не деталізовують, який саме показник необхідно використовувати для визначення цієї вартості для цілей застосування 50-тисячного порогу: очікувану вартість, зазначену в річному плані, чи фактичну суму укладеного договору.
Відповідно до пункту 14 Особливостей запланована закупівля включається до річного плану незалежно від її вартості, а очікувана вартість предмета закупівлі зазначається в річному плані з урахуванням ПДВ, якщо операція з постачання відповідного предмета закупівлі підлягає оподаткуванню ПДВ.
Таким чином, на етапі планування замовник визначає очікувану вартість предмета закупівлі, яка є розрахунковим показником та формується до моменту укладення договору. Водночас фактична ціна договору визначається вже за результатами здійснення закупівлі та може відрізнятися від очікуваної вартості.
Саме тому не варто ототожнювати очікувану вартість, зазначену в річному плані, із фактичною вартістю кожного укладеного договору за результатами якого оприлюднюється звіт про укладений договір.
Разом із тим відсутність у законодавстві чіткої відповіді на питання, який саме показник слід застосовувати для цілей абзацу 2 пункту 11 Особливостей, створює правову невизначеність.
У такій ситуації замовнику доцільно застосовувати більш безпечний підхід та для визначення необхідності оприлюднення звіту орієнтуватися на вартість закупівлі, визначену на етапі планування та відображену в річному плані, якщо саме цей показник дорівнює або перевищує 50 тис. грн.
Такий підхід має практичне обґрунтування.
По-перше, закупівля здійснюється на підставі наявної або планової потреби та відповідно до річного плану. Тобто саме на етапі планування замовник визначає вартісні показники майбутньої закупівлі.
По-друге, такий підхід є безпечнішим для замовника з погляду можливих правових наслідків. Невиконання встановленого законодавством обов'язку щодо оприлюднення інформації про закупівлю може розглядатися як порушення законодавства про закупівлі, за що передбачена адміністративна відповідальність.
Отже, у разі коли існує невизначеність щодо того, який саме показник слід використовувати для визначення цього порогу, вибір підходу, за якого звіт буде оприлюднений, мінімізує ризик того, що контролюючий орган у подальшому розцінить дії замовника як неоприлюднення обов'язкової інформації.
Підсумки
- В разі, якщо вартість закупівлі, яка здійснюється без використання електронної системи закупівель, є меншою, ніж 50 тис. гривень, замовник не повинен оприлюднювати в електронній системі закупівель звіт про договір про закупівлю, укладений без використання електронної системи закупівель.
- З огляду на правову невизначеність щодо вартісного показника, яким слід керуватися при публікації звіту про укладений договір, в разі, якщо укладається договір з неплатником ПДВ на суму менше 50 тис. грн, а очікувана вартість у річному плані перевищує 50 тис. грн, замовнику доцільно застосовувати більш безпечний підхід та для визначення необхідності оприлюднення звіту орієнтуватися на вартість закупівлі, визначену на етапі планування та відображену в річному плані, якщо саме цей показник дорівнює або перевищує 50 тис. грн.
