При здійсненні закупівель замовнику слід проаналізувати чималий обсяг законодавчих положень. І зазвичай відповідні нормативно-правові акти містять перелік заборон та обмежень, які уповноваженій особі вкрай важливо врахувати, аби уникнути ряду потенційних порушень.

Тож ключовою фігурою в закупівельній діяльності замовника виступає уповноважена особа. Саме уповноважена особа є працівником замовника, що визначений відповідальним за процес планування та організації закупівель. А тому в першу чергу замовникам слід ознайомитись із відповідними заборонами щодо призначення або визначення уповноваженої особи.

На цьому складнощі для закупівельника лише розпочинаються. Адже численні положення Закону України «Про публічні закупівлі» з урахуванням Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України від 25.12.2015 № 922-VIII «Про публічні закупівлі», на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 містять не лише відповідні алгоритми дій для замовника, але й перелік заборон щодо здійснення закупівель. А от законодавче підґрунтя таких заборон не завжди обмежується положеннями законодавства сфери публічних закупівель.

Також перевіряючи добросовісність відповідних учасників, замовники звертаються до різноманітних державних реєстрів. Проте окрім цього уповноважені особи можуть стикатись й з іншими відкритими джерелами даних, в тому числі із реєстром під назвою «Міжнародні спонсори війни». І звісно ж замовнику слід розрізняти якими з реєстрів слід користуватись однозначно, а які не передбачені законодавством сфери публічних закупівель.

А чи впливає на закупівельний процес дотримання правил щодо прийнятності країни походження товарів для постачання? Відповідь дещо неоднозначна, адже певною мірою залежить від джерела фінансування закупівлі. Наприклад, інформацію, відображену у переліку прийнятних країн, розміщеному на сайті Міністерства економіки, довкілля та сільського господарства України, доцільно застосовувати при здійсненні закупівель за кошти, виділені в рамках інструмента Ukraine Facility. Відповідно питання доцільності встановлення в закупівлі обмежень щодо країн походження товарів варто розглядати із врахуванням обставин конкретної ситуації.

До речі, що стосується джерела фінансування, то бюджетні замовники стикаються із ще однією проблемою. Вона виникає тоді, коли потреба наявна, проте кошти «ось-ось» будуть виділені. Звісно, такого роду ситуації містять власний перелік ризиків, який рекомендуємо врахувати ще на етапі планування. Адже від наявності / відсутності фінансування на момент здійснення закупівлі може також залежати процес реєстрації бюджетних зобов’язань.

Чи не найбільше обмежень передбачені законодавством для такого виду закупівлі, як відкриті торги. Тож пропонуємо звернути увагу в тому числі на:

  • неможливість встановлення вимог, які призводять до обмеження нижньої межі ціни тендерної пропозиції. І це й не дивно враховуючи, що одним із базових принципів публічних закупівель є саме максимальна економія;
  • значення терміну «граничні суми витрат» та його вплив на закупівельний процес.

Ще одним принципом публічних закупівель є недискримінація учасників та рівне ставлення до них. А тому замовнику важливо вкрай формулювати вимоги тендерної документації таким чином, аби уникнути потенційної дискримінації учасників, тобто обмеження конкуренції на відповідному ринку. Невиправданим ризиком також буде встановлення вимог, які призводять до різночитання.

На цьому обмеження в закупівельній діяльності не закінчуються. Як мінімум пропонуємо звернути увагу на необхідність виконання рішення АМКУ та наслідки відміни відкритих торгів до моменту такого виконання. Причому такого роду дії тягнуть за собою не лише наявність порушення, але й ризик притягнення керівника замовника до адміністративної відповідальності.

Одними із найскладніших для замовника ситуацій можна вважати процес відстоювання власних інтересів за допомогою звернення до суду. Відповідно й тут можуть виникнути певні ситуації, до яких замовнику краще підготуватись завчасно. Наприклад ознайомитись із аналогічною практикою щодо (не)можливості встановлення заборон на вчинення дій по договору про закупівлю, як засіб забезпечення позову.