Проведення закупівель, а особливо конкурентних, є доволі тривалим процесом, що зобов’язує замовників завчасно планувати та здійснювати закупівлі, не чекаючи виникнення нагальної потреби.
Водночас, особливістю публічних закупівель є те, що значна частина замовників – це розпорядники та одержувачі бюджетних коштів. Вони зобов'язані дотримуватися бюджетного законодавства щодо повноважень на взяття бюджетних зобов'язань (укладання договорів) лише за наявності кошторисних призначень.
Саме тому у таких замовників виникають питання щодо можливості проведення закупівлі терміново і без виділених кошторисних призначень. Адже, законодавство з публічних закупівель, зокрема норми Закону України «Про публічні закупівлі» та Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України «Про публічні закупівлі», на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 (далі – Особливості), прямо не обмежують проведення закупівель за відсутності затверджених кошторисних призначень.
Далі проаналізуємо, чи може замовник проводити закупівлю за відсутності виділених кошторисних призначень.
Особливості реєстрації бюджетних зобов'язань регулюються Бюджетним кодексом України (далі-БК України) та Порядком реєстрації та обліку бюджетних зобов’язань розпорядників бюджетних коштів та одержувачів бюджетних коштів в органах Державної казначейської служби України, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 02.03.2012 № 309 (далі – Порядок № 309).
Так, відповідно до пункту 7 частини 1 статті 2 БК України бюджетним зобов’язанням вважається будь-яке здійснене відповідно до бюджетного асигнування розміщення замовлення, укладення договору, придбання товару, послуги чи здійснення інших аналогічних операцій протягом бюджетного періоду, згідно з якими необхідно здійснити платежі протягом цього ж періоду або у майбутньому.
Згідно з частиною першою статті 48 БК України розпорядники та одержувачі бюджетних коштів беруть бюджетні зобов’язання та здійснюють платежі тільки в межах бюджетних асигнувань, встановлених кошторисами, враховуючи необхідність виконання бюджетних зобов’язань минулих років.
Аналогічна норма міститься й у Порядку № 309. Згідно з ним, розпорядники бюджетних коштів беруть бюджетні зобов'язання в межах бюджетних асигнувань, установлених кошторисами (планами використання бюджетних коштів), з урахуванням відповідних планів асигнувань (за винятком надання кредитів з бюджету) та помісячних планів використання бюджетних коштів. Це відповідає вимогам статті 48 Бюджетного кодексу України.
В свою чергу, частина 4 статті 48 БК України визначає, що забороняється взяття бюджетних зобов’язань та здійснення платежів без відповідних бюджетних асигнувань, що надаються відповідно до встановлених бюджетних призначень.
Отож, з огляду на викладене, бюджетне законодавство забороняє взяття бюджетних зобов’язань (укладення договору) без відповідних бюджетних асигнувань (виділених кошторисних призначень).
Разом з тим, пункт 2.2 Порядку № 309 встановлює терміни для реєстрації бюджетних зобов’язань. Зокрема, у разі взяття бюджетного зобов’язання, за яким застосовується процедура закупівлі, розпорядник бюджетних коштів подає до органу Казначейства Реєстр бюджетних зобов’язань протягом 7 робочих днів з дати оприлюднення звіту про результати закупівлі в електронній системі. Ця подача відбувається за умови наявності кошторису (плану використання бюджетних коштів) в обліку Казначейства, або ж протягом 7 робочих днів з дати взяття такого кошторису на облік.
Однак оголошувати закупівлю, зокрема відкриті торги, які відбуваються у кілька етапів, без відповідних бюджетних асигнувань (виділених кошторисних призначень) бюджетне законодавство не забороняє.
Тобто, якщо замовнику необхідно терміново оголосити закупівлю (наприклад, відкриті торги), але кошторисні призначення на момент оголошення закупівлі ще не виділено, законодавство не містить жодних обмежень чи заборон щодо такого оголошення.
Що варто врахувати при укладенні договору, якщо оголошувалась закупівля без кошторисних призначень?
Важливим моментом при оголошенні закупівлі без виділених кошторисних призначень є виділення їх до моменту укладення договору, оскільки, як уже з’ясовано, бюджетне законодавство забороняє взяття бюджетних зобов’язань (укладення договору) без відповідних бюджетних асигнувань.
Натомість абзац 2 пункту 46 Особливостей передбачає, що замовник укладає договір про закупівлю з учасником, який визнаний переможцем процедури закупівлі, протягом строку дії його пропозиції, не пізніше ніж через 15 днів з дати прийняття рішення про намір укласти договір про закупівлю відповідно до вимог тендерної документації та тендерної пропозиції переможця процедури закупівлі. У випадку обґрунтованої необхідності строк для укладення договору може бути продовжений до 60 днів.
Відтак, якщо на момент спливу 15 днів з дати прийняття рішення про намір укласти договір про закупівлю кошторисних призначень ще не буде виділено, замовнику необхідно продовжити строк для укладення договору до 60 днів.
Підсумки
1. Законодавство з публічних закупівель та бюджетне законодавство не забороняє оголошувати закупівлю, зокрема відкриті торги, без відповідних бюджетних асигнувань (виділених кошторисних призначень).
2. Важливим моментом при оголошенні закупівлі без виділених кошторисних призначень є виділення їх до моменту укладення договору.
