Контроль публічних закупівель: ДАСУ, АМКУ, Мінекономіки, ДКСУ

Статтею 351-1 Кримінального кодексу України встановлена відповідальність за невиконання службовою особою законних вимог органу державного фінансового контролю, створення штучних перешкод у його роботі, надання йому завідомо неправдивої інформації. Що ж розуміти замовнику під наведеною нормою розбирали у статті Кримінальна відповідальність за невиконання законних вимог ДАСУ, створення штучних перешкод у його роботі, надання йому завідомо неправдивої інформації.

Крім того, ДАСУ має повноваження щодо вжиття в установленому порядку заходів до усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства та притягнення до відповідальності винних осіб.

Одним із головних завдань ДАСУ є здійснення державного фінансового контролю за дотриманням законодавства про закупівлі.

Так, статтею 5 Закону № 2939 визначено, що контроль за дотриманням законодавства у сфері закупівель здійснюється шляхом проведення:

• моніторингу закупівлі;
• проведення перевірки закупівель;
• державного фінансового аудиту;
• інспектування (ревізія).

Моніторинг закупівлі

Моніторинг процедури закупівлі - аналіз дотримання замовником законодавства у сфері публічних закупівель під час проведення процедури закупівлі, укладення договору про закупівлю та протягом його дії з метою запобігання порушенням законодавства у сфері публічних закупівель (п.14 ч.1 ст.1 Закону)

Наразі моніторинг проводиться щодо процедур закупівель (відкриті торги та відкриті торги з публікацією англійською мовою), а також закупівель, за якими в електронній системі закупівель оприлюднюється звіт про договір про закупівлю, укладений без застосування електронної системи закупівель, у порядку, встановленому статтею 8 Закону (пункт 23 Особливостей). 

Моніторинг процедури закупівлі здійснюється протягом проведення процедури закупівлі, укладення договору про закупівлю та його дії. Тобто, моніторинг може розпочатися до моменту оприлюднення звіту про виконання договору про закупівлю, тому безпечнішим буде варіант “закриття” всіх закупівель замовника.

Моніторинг процедури закупівлі не проводиться на відповідність тендерної документації вимогам частини четвертої статті 22 цього Закону. Моніторингу процедури закупівлі не здійснюється щодо тих порушень, обставин, підстав, що були або є предметом розгляду органом оскарження незалежно від прийнятого органом оскарження рішення щодо таких порушень, обставин, підстав.

Корисно також розглянути і більш практичні ситуації, які виникають в замовника в ході проведення моніторингу ДАСУ:

• Чи «призупиняє» моніторинг виконання договору/договору про закупівлю
• Оскарження висновку ДАСУ до суду: що варто знати замовникам
• Чи можна під час проведення моніторингу закупівлі органами ДАСУ звітувати про виконання договору про закупівлю? 
• Як виконати висновок моніторингу, яким зобов’язано замовника здійснити заходи, направлені на недопущення встановлених порушень у подальшому, зокрема, шляхом притягнення до відповідальності осіб, якими допущено порушення
• ДАСУ зобов’язує замовника розірвати договір / договір про закупівлю, але такий договір уже повністю виконаний

Перевірка закупівель

Постановою Кабміну від 01.08.2013 № 631 затверджено Порядок проведення перевірок закупівель Державною аудиторською службою, її міжрегіональними територіальними органами (далі – Порядок № 631). 

Перевірка закупівель у замовників проводиться за місцезнаходженням юридичної особи, що перевіряється, чи за місцем розташування об’єкта права власності, щодо якого проводиться перевірка, і полягає у документальному та фактичному аналізі дотримання замовником законодавства про закупівлі. Результати перевірки закупівель викладаються в акті перевірки закупівель

Інспектування (ревізія) 

Інспектування здійснюється органом державного фінансового контролю у формі ревізії та полягає у документальній і фактичній перевірці певного комплексу або окремих питань фінансово-господарської діяльності підконтрольної установи, яка повинна забезпечувати виявлення наявних фактів порушення законодавства, встановлення винних у їх допущенні посадових і матеріально відповідальних осіб. 

ДАСУ проводить ревізії відповідно до Порядку проведення інспектування Державною аудиторською службою, її міжрегіональними територіальними органами, затвердженого Постановою КМУ від від 20 квітня 2006 р. № 550 

Так, під час ревізії  ДАСУ здійснює контроль, зокрема за дотриманням законодавства про закупівлі.

Ревізія проводиться щодо підконтрольних ДАСУ установах. 

Законом № 2939 надано визначення поняттю “підконтрольна установа” - це міністерства та інші органи виконавчої влади, державні фонди, фонди загальнообов’язкового державного соціального страхування, бюджетні установи і суб’єкти господарювання державного сектору економіки, а також підприємства, установи та організації, які отримують (отримували у періоді, який перевіряється) кошти з бюджетів усіх рівнів, державних фондів та фондів загальнообов’язкового державного соціального страхування або використовують (використовували у періоді, який перевіряється) державне чи комунальне майно.

Діяльність суб’єктів господарської діяльності незалежно від форми власності, які не віднесені законодавством до підконтрольних установ, за судовим рішенням, ухваленим у кримінальному провадженні може перевірятися Держаудитслужбою.

Згадаючи норму статті 2 Законом щодо віднесення суб’єктів до замовників, зрозуміємо, що замовники і є підконтрольними установами, в яких може бути проведена ревізія.

Державний фінансовий аудит

Державний фінансовий аудит є різновидом державного фінансового контролю і полягає у перевірці та аналізі органом державного фінансового контролю фактичного стану справ щодо законного та ефективного використання державних чи комунальних коштів і майна, інших активів держави, правильності ведення бухгалтерського обліку і достовірності фінансової звітності, функціонування системи внутрішнього контролю. Результати державного фінансового аудиту та їх оцінка викладаються у звіті.

Контроль закупівель з боку Антимонопольного комітету України

Антимонопольний комітет України як орган оскарження з метою неупередженого та ефективного захисту прав і законних інтересів осіб, пов’язаних з участю у процедурах закупівлі, утворює Комісію (комісії) з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері публічних закупівель та здійснює інші повноваження, визначені цим Законом та Законом України "Про Антимонопольний комітет України". 

Рішення Комісії з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері публічних закупівель ухвалюються від імені Антимонопольного комітету України.

Повноваження, порядок утворення та функціонування Комісії з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері публічних закупівель встановлюються відповідно до цього Закону та Закону України "Про Антимонопольний комітет України".

Оскарження можливе лише у процедурі закупівлі (з урахуванням норм Особливостей наразі це відкриті торги та відкриті торги з публікацією англійською мовою) та відбувається відповідно до статті 18 Закону з урахуванням цих особливостей. 

Скарга може бути подана щодо 

• тендерної документації
• прийнятих рішень, дій чи бездіяльності замовника, що відбулися до закінчення строку, встановленого для подання тендерних пропозицій
• прийнятих рішень, дій чи бездіяльності замовника, які відбулися після оцінки тендерних пропозицій учасників
• прийнятого замовником рішення щодо відміни відкритих торгів відповідно до пункту 50 цих особливостей.

Замовники, учасники процедури закупівлі, контролюючі органи, Уповноважений орган, інші особи протягом двох робочих днів з дня отримання запиту органу оскарження, але не пізніше дня, що передує дню розгляду скарги, повинні подати до органу оскарження шляхом оприлюднення в електронній системі закупівель відповідні інформацію, документи та матеріали щодо проведення відкритих торгів. 

• Як відповідати на звернення / вимогу учасника та запит АМКУ
• Відповіді на запити АМКУ: чим передбачено, в які строки, на чому грунтувати та відповідальність за ненадання або невчасне надання відповіді
• Чи можна надати інформацію, документи та матеріали по скарзі  не чекаючи на запит АМКУ 
• Чи може учасник відкликати власну скаргу до АМКУ
• Протягом якого часу замовник має виконати рішення АМКУ
• відео-урок Оскарження в публічних закупівлях: дії замовника та рекомендації

Розгляд скарги зупиняє перебіг строків, установлених частиною десятою статті 29 Закону (строки розгляду ТП) і абзацом четвертим пункту 49 цих особливостей(строки укладення договору про закупівлю).

Рішення органу оскарження набирають чинності з дня їх прийняття та є обов’язковими для виконання замовниками, особами, яких вони стосуються. Якщо рішення органу оскарження, прийняте за результатами розгляду органу оскарження, не було оскаржене до суду, таке рішення має бути виконано не пізніше 30 днів з дня його прийняття органом оскарження.

Контроль закупівель з боку Міністерства економіки України

Міністерство економіки України (Мінекономіки, Уповноважений орган) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України.

Правові засади діяльності  Мінекономіки визначені в Законі України від 27.02.2014 № 794 «Про Кабінет Міністрів України», Законі України від 17.03.2011 № 3166 “Про центральні органи виконавчої влади”, Постанові Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459 “Питання Міністерства економіки”.

Якщо говорити про функції Мінекономіки, які найбільше впливають на замовника, то це:

• розроблення і затвердження нормативно-правових актів, необхідних для виконання цього Закону та регулювання державної політики у сфері закупівель
• забезпечення функціонування веб-порталу Уповноваженого органу та інформаційного ресурсу Уповноваженого органу
• наповнення інформаційного ресурсу Уповноваженого органу
• розроблення та затвердження примірних документів у сфері публічних закупівель, серед яких примірна ТД, примірна методика визначення очікуваної вартості та інші, які не є  обов'язковим для використання замовниками
• надання узагальнених відповідей та безоплатних консультацій рекомендаційного характеру щодо застосування законодавства у сфері закупівель.

На офіційному сайті Мінекономіки замовнику доступні такі функціональні можливості, як: 

• отримання безоплатної консультації рекомендаційного характеру з питань закупівель (сервіс  «Консультації з питань закупівель»)
• у розділі «Консультації з питань закупівель» також реалізована можливість пошуку інформації, що дозволяє віднайти схоже за змістом питання
• листи Уповноваженого органу з актуальних питань у сфері публічних закупівель розміщені у  розділі «Узагальнені відповіді»
• інформацією щодо формування та реалізації державної політики, нормативною базою, міжнародною діяльністю  та професіоналізацією в сфері закупівель можна ознайомитись у розділах «Політика» далі варто обрати «Нормативна база» далі «Міжнародна діяльність» та «Професіоналізація».

Примірні документи, які розроблені Уповноваженим органом є рекомендаційним, тобто не обов'язковими до застосування замовником. Узагальнені відповіді, консультації та листи-роз'яснення Мінекономіки також носять  рекомендаційний характер.

Контроль закупівель з боку Державної казначейської служби України

Державна казначейська служба України (ДКСУ) є центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів.

Основним документом, який визначає правовий статус органів Казначейства є Бюджетний кодекс України. Повноваження органів Казначейства визначені в Положенні про Державну казначейську службу України, яке затверджене Постановою Кабміну від 15 квітня 2015 р. № 215

Законодавство у сфері публічних закупівель наділяє органи Казначейства певними повноваженнями при реєстрації бюджетних зобов’язань та при здійсненні платежів із рахунків замовника. 

Замовники найбільше взаємодіють саме із органами Казначейства, тому крім розуміння основних їх функцій та повноважень  при здійсненні закупівель, про що детально йшлося у статті, пропонуємо також розглянути і більш практичні ситуації:

• Зняття бюджетних зобов’язань: процес, способи та покрокова інструкція для замовника
• Що робити замовнику якщо Казначейство відмовило в реєстрації договору про закупівлю / договору
• Щодо Порядку № 309 щодо реєстрації бюджетних зобов’язань в органах Казначейства
• відео-урок із представником Казначейства Як замовнику організувати ефективну взаємодію з Органами казначейства