Нові зміни до Порядку № 309 щодо реєстрації бюджетних зобов’язань в органах Казначейства

03.05.2024 (опубліковано в Офіційному віснику України, № 40 (03.05.2024), ст. 2449) набув чинності наказ Міністерства фінансів України від 08.04.2024 № 185, яким внесено змін до Порядку реєстрації та обліку бюджетних зобов’язань розпорядників бюджетних коштів та одержувачів бюджетних коштів в органах Державної казначейської служби України, затверджений наказом Міністерства фінансів Ураїни від 02.03.2012 № 309 (далі – Порядок № 309), який застосовують розпорядниками та одержувачами бюджетних коштів (далі – замовники) при поданні до органів Казначейства документів, що підтверджують взяття бюджетних та бюджетних фінансових зобов’язань за укладеними договорами про закупівлі товарів, робіт або послуг.

Яких пунктів здебільшого торкнулися зміни, внесені до Порядку № 309, розглянемо нижче.

Зміни до розділів 1 та 2 Порядку № 309

У пунктах 1.3 та 1.4 Порядку № 309 у зв’язку зі зміною найменувань деяких законодавчих актів замінено стару назву Закону України «Про електронні довірчі послуги» на нову «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги».

Більш розширено торкнулися зміни Порядку № 309 в частині організація роботи органів Казначейства та замовників при реєстрації та обліку бюджетних зобов’язань, а також при застосуванні заходів впливу, передбачених Бюджетним кодексом України (далі – БКУ).

Так, до абзацу 1 пункту 2.2 Порядку № 309, що регламентує вимоги до строків та вигляду, в якому мають подаватися документи для реєстрації бюджетних зобов’язань, додано уточнення, що на електронному носії замовник має записувати файл проєкту цього документа. Під файлом проєкту розуміється файл Реєстру бюджетних зобов’язань, сформований за допомогою програмного забезпечення замовника та призначений для імпорту в програмне забезпечення органу Казначейства, який буде реєструвати бюджетне зобов’язання. Аналогічні зміни внесено до пункту 2.4, в якому визначаються вимоги до прийняття файлу проєкту Реєстру бюджетних фінансових зобов’язань.

Слід зауважити, що ці зміни стосуватимуться випадків коли замовники направляють документи до органу Казначейства саме у паперовому вигляді та на електронних носіях. Адже при застосуванні системи дистанційного обслуговування «Клієнт казначейства – Казначейство» (далі – СДО) документи передаються в електронному вигляді, в тому числі електронні документи.

Доповнення пункту 2.2 Порядку № 309 новим абзацом передбачає, що відтепер бюджетні зобов’язання, взяті за договорами укладеними за результатами застосування електронного каталогу (відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 14 вересня 2020 р. № 822), замовники мають право реєструвати протягом 7 робочих днів, не лише від дати взяття бюджетного зобов'язання, але й від дати взяття на облік органом Казначейства кошторису (плану використання бюджетних коштів). Такі зміни спростять замовникам дотримання термінів реєстрації бюджетних зобов’язань за договорами, укладеними результатами застосування електронного каталогу, особливо при реєстрації на бюджетного періоду у випадках коли сама закупівля проводилася наприкінці року, а договір слід реєструвати під бюджетні призначення нового року.

Зміни торкнулися також застосування до порушників бюджетного законодавства заходів впливу. У редакції абзацу 17 пункту 2.10 Порядку № 309, що діяла до внесення змін, було передбачено, що у випадках, в яких органи Казначейства не реєструють бюджетні зобов’язання та / або бюджетні фінансові зобов’язання, то застосовують заходи впливу за порушення бюджетного законодавства, визначені БКУ. Проте статтею 117 БКУ визначено досить великий перелік заходів впливу, які далеко не всі застосовуються органами Казначейства.

Тож у новій редакції абзацу 17 пункту 2.10 Порядку № 309 уточнено, що органи Казначейства у разі допущення замовниками порушень при реєстрації бюджетних та / або бюджетних фінансових зобов'язань:

• оформлюють попередження про неналежне виконання бюджетного законодавства з вимогою щодо усунення порушення бюджетного законодавства (далі – попередження) (пункт 1 частини 1 статті 117 БКУ); або
• разом з попередженням застосовують зупинення операцій з бюджетними коштами (пункт 2 частини 1 статті 117 БКУ).

Також введено нову норму, якої повинні дотримуватися органи Казначейства у разі виявлення порушень бюджетного законодавства, допущених замовниками, а саме доповнено пункт 2.10 Порядку № 309 новим абзацом:«Якщо зобов'язання та / або фінансові зобов'язання не зареєстровані у зв'язку з відсутністю документів щодо закупівлі товарів, робіт і послуг, передбачених законодавством у сфері закупівель, органи Казначейства надсилають розпорядникам бюджетних коштів лист з обґрунтуванням причин їх нереєстрації та повертають Реєстр та / або Реєстр фінансових зобов'язань і підтвердні документи».

Це означає, що у випадку відсутності документів щодо закупівлі товарів, робіт і послуг органи Казначейства оформлюють попередження, а також надсилають замовнику окремого листа, в якому обґрунтовують причини чому вони не можуть бути зареєстрованими. При цьому Реєстр бюджетних зобов’язань, Реєстр бюджетних фінансових зобов'язань та підтвердні документи повертаються замовнику.

Також новою редакцією Порядку № 309 (доповнення пункту 2.18 новим абзацом) уточнено, що разі застосування СДО виписки з рахунків клієнтів формуються в електронній формі засобами СДО.

Зміни до розділу 4 Порядку № 309 в частині контролю за дотриманням цього порядку

Нова редакція пункту 4.2 Порядку № 309 уточнює положення щодо застосування органами Казначейства заходів впливу у випадках:

1) взяття розпорядниками бюджетних коштів зобов’язань без відповідних бюджетних асигнувань або з перевищенням повноважень, встановлених БКУ чи законом про Державний бюджет України; та

2) порушення порядку реєстрації та обліку бюджетних зобов’язань або несвоєчасну реєстрацію бюджетних зобов’язань.

Тож у першому випадку застосовуються заходи, визначені пунктами 1 - 3 частини 1 статті 117 БКУ (попередження, зупинення операцій з бюджетними коштами та призупинення бюджетних асигнувань), а у другому - визначені пунктами 1 та 2 частини 1 статті 117 БКУ (попередження про неналежне виконання бюджетного законодавства та зупинення операцій з бюджетними коштами).

Крім цього, по всьому тексту Порядку № 309 слова «електронному вигляді» замінено словами «електронній формі».

Як змінилися вимоги до заповнення додатків 1, 2 та 3 до Порядку № 309?

Додаток 1 Порядку № 309 містить форму Реєстру бюджетних зобов’язань та Порядок його заповнення, а додаток 2 Порядку – форму Реєстру бюджетних фінансових зобов’язань та відповідно Порядок його заповнення.

Новою редакцією Порядку № 309 внесено зміни до абзацу 21 Порядку заповнення Реєстру бюджетних зобов’язань (додаток 1) та абзацу 26 Порядку заповнення Реєстру бюджетних фінансових зобов’язань (додаток 2), якими уточнення поняття такого заходу впливу як «попередження про неналежне виконання бюджетного законодавства з вимогою щодо усунення порушення бюджетного законодавства». Проте така зміна лише з метою приведення поняття у відповідність до норм БКУ.

Також зазначені абзац 21 Порядку заповнення Реєстру бюджетних зобов’язань (додаток 1) та абзац 26 Порядку заповнення Реєстру бюджетних фінансових зобов’язань (додаток 2) обидва доповнено новим реченням: «У разі надання листа з обґрунтуванням причин нереєстрації зобов'язань (фінансових зобов'язань) у зв'язку з порушенням законодавства у сфері закупівель у графі «Примітка» проставляється відмітка про лист (номер та дата)». Це пов’язано з новою вимогою для органів Казначейства надсилати листа замовникам у разі порушення ними у сфері закупівель.

Зміни торкнулися також випадків коли у Реєстрі бюджетних фінансових зобов’язань проставляється ознака «НО» – не оприлюднювати. Отже, відтепер таку ознаку у графі «Інформація про обмеження оприлюднення» необхідно встановлювати, крім раніше визначених випадків, ще й у разі якщозобов'язання пов’язане з витратами на національну безпеку і оборону та на здійснення заходів правового режиму воєнного стану.

Підсумки

Проаналізувавши основні зміни до Порядку № 309, що внесені наказом Міністерства фінансів України від 08.04.2024 № 185, варто виділити основні:

• дозволено реєструвати бюджетні зобов’язання за договорами, укладеними за результатами застосування електронного каталогу, протягом 7 робочих днів з дати взяття на облік органом Казначейства кошторису (плану використання бюджетних коштів);
• наділено органи Казначейства повноваженнями надсилати листа замовникам з обґрунтуванням причин нереєстрації зобов’язань у разі неподання ними документів щодо закупівлі товарів, робіт і послуг, передбачених законодавством у сфері закупівель; 
• уточнено застосування заходів впливу.