Статті

Відповіді на запити АМКУ: чим передбачено, в які строки, на чому грунтувати та відповідальність за ненадання або невчасне надання відповіді

2
488

Під час проведення відкритих торгів фізична/юридична особа або учасник може оскаржити вимоги тендерної документації, прийняті рішення, дії чи бездіяльність замовника. У рамках розгляду скарг законодавець визначив право органу оскарження запитувати і отримувати в електронному вигляді у замовників, учасників процедури закупівлі, контролюючих органів, Уповноваженого органу, інших осіб відповідну інформацію, документи та матеріали щодо проведення процедур закупівель.  Відповідно, у разі отримання такого запиту у замовника виникає обов’язок надати відповідь, інформацію та документи, які пов’язанні із предметом поданої скарги. При цьому, під час надання відповіді замовнику потрібно врахувати деякі особливості, а  саме: яким чином оформляється запит АМКУ та в які строки надається відповідь, документи та інформація на запит, що має міститися у такій відповіді та як це оформити замовнику, у разі ненадання відповіді з необхідними документами, який вид відповідальності передбачений законодавцем. Відповіді на всі поставлені питання надамо у даному матеріалі.

Законодавчі норми, які стосуються запитів АМКУ

Згідно пункту 55 Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України «Про публічні закупівлі», на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затвердженими постановою Кабміну від 12.10.2022 № 1178 (далі – Особливості) оскарження відкритих торгів відбувається відповідно до статті 18 Закону з урахуванням цих особливостей.

Частиною 16 статті 18 Закону України «Про публічні закупівлі» (надалі – Закон) передбачені положення, які стосуються прийняття рішення та повноважень органу оскарження під час розгляду скарг.

Так, абзацом 5 частини 16 статті 18 Закону визначено, що для розгляду скарг орган оскарження має право запитувати і отримувати в електронному вигляді у замовників, учасників процедури закупівлі, контролюючих органів, Уповноваженого органу, інших осіб відповідну інформацію, документи та матеріали щодо проведення процедур закупівель. Порядок організації формування таких запитів та отримання інформації через електронну систему закупівель визначається Регламентом роботи Комісії з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері публічних закупівель.

Враховуючи, що наразі розгляд скарг відбувається у порядку визначеному Законом з урахуванням Особливостей, та відповіді на запит замовником надаються в рамках розгляду таких скарг, тому потрібно врахувати положення пункту 66 Особливостей, якими визначено, що замовники, учасники процедури закупівлі, контролюючі органи, Уповноважений орган, інші особи протягом двох робочих днів з дня отримання запиту органу оскарження, але не пізніше дня, що передує дню розгляду скарги, повинні подати до органу оскарження шляхом оприлюднення в електронній системі закупівель відповідні інформацію, документи та матеріали щодо проведення відкритих торгів.

Враховуючи наведенні норми, вбачається, що запит органу оскарження надається в рамках розгляду скарги, яка подається під час оскарження процедури закупівлі - відкриті торги, а відтак під час проведення інших видів закупівель, орган оскарження запити не направляє.

Що таке запит? У законодавстві досить часто використовується слово «запит» і у різних нормативно – правових актах наводиться значення терміну, який вживається по його змісту, для прикладу «запит на публічну інформацію». Якщо говорити про запит, який скеровується органом оскарження, то у спеціальних нормах закупівельного законодавства не наведено значення даного терміну. Але, як завжди за допомогою можна звернутися до тлумачення слова, яке наведене у Словнику української мови:

  • запит є вимога, прохання дати які – небуть відомості або офіційне роз’яснення з приводу чогось. Потреба в чомусь – небудь, що вимагають задоволення.

Таким чином, враховуючи, що запит надається органом оскарження в рамках розгляду скарги, яка має свій предмет, то логічним є висновок, що запит АМКУ – є вимога, прохання надати відомості, роз’яснення, інформацію та документи з приводу поданої скарги.

Як замовнику зрозуміти, що він отримав запит від АМКУ та в які строки надавати відповідь?

Нагадаємо, що абзацом 5 частини 16 статті 18 Закону передбачено, що порядок організації формування запитів органу оскарження та отримання інформації через електронну систему закупівель визначається Регламентом роботи Комісії з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері публічних закупівель.

Розпорядженням Антимонопольного комітету України від 04.05. 2023 року № 8-рп затверджений Регламент роботи Комісії Антимонопольного комітету України з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері публічних закупівель (надалі – Регламент), яким визначений порядок проведення засідань Комісії, процедуру вирішення Комісією питань, віднесених до її компетенції, інші питання роботи Комісії.

Згідно пункту 26 Розділу V Регламенту, рішення про направлення запитів приймаються на засіданні Комісії та фіксуються у протоколі засідання Комісії.

Рішення Комісії оформлюється в письмовій формі, його візують виконавець, керівник структурного підрозділу, які здійснювали підготовку матеріалів для розгляду на засіданні Комісії, секретар Комісії, підписують члени Комісії й голова Комісії. Протокол засідання Комісії, рішення Комісії реєструються та зберігаються у структурному підрозділі Комітету, який здійснює організаційне забезпечення діяльності Комісії.

Рішення Комісії оприлюднюються відповідно до положень законодавства у сфері публічних закупівель. (пункт 28 Розділу V Регламенту).

Тобто, можна зробити висновок, що запит органу оскарження про надання інформації, документів тощо оформляється у вигляді протоколу засідання комісії, яке в подальшому оприлюднюється у електронній системі закупівель.

Якщо аналізувати положення статті 18 Закону, Особливостей та Регламенту, то рішення, які приймаються комісією Антимонопольного комітету України з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері публічних закупівель є:

  • рішення про прийняття скарги до розгляду із зазначенням дати, часу і місця розгляду скарги або обґрунтоване рішення про залишення скарги без розгляду;
  •  рішення про припинення розгляду скарги в разі, коли обставини, зазначені в підпунктах 1-4 пункту 63 цих особливостей, установлені органом оскарження після прийняття скарги до розгляду;
  • рішення органом оскарження за результатами розгляду скарги, рішення про припинення розгляду скарги або рішення про залишення скарги без розгляду.

Отже, окремого рішення про направлення запиту на інформацію наведеними нормативними актами не визначено, а як замовнику зрозуміти де міститься інформація про направлення запиту про надання інформації, документів тощо, розберемося далі.

Що ж аналізуємо інформацію, яка розмішена в електронній системі закупівель у разі оскарження закупівлі.

Фактично, у електронній системі розміщено, окрім скарги та документів, декілька рішень органу оскарження. Аналізуючи оприлюдненні рішення та інформацію вбачається, що рішення про направлення запиту про надання інформації міститься у файлі «рішення від 25.01.2024 № 1539.pdf», а це є рішення про прийняття скарги до розгляду.

Таким чином вбачається, що рішення про направлення запиту приймається одночасно під час прийняття рішення про прийняття скарги до розгляду. 

У які строки замовник надає відповідь з необхідними документами на запит АМКУ? Пункту 66 Особливостей, визначено, що замовники, учасники процедури закупівлі, контролюючі органи, Уповноважений орган, інші особи протягом двох робочих днів з дня отримання запиту органу оскарження, але не пізніше дня, що передує дню розгляду скарги, повинні подати до органу оскарження шляхом оприлюднення в електронній системі закупівель відповідні інформацію, документи та матеріали щодо проведення відкритих торгів.

Беручи до уваги, зміст пункту 2 наведеного вище рішення АМКУ, то вимога органом оскарження викладена наступного змісту «2. Замовнику протягом двох робочих днів надіслати в електронному вигляді органу оскарження відповідні пояснення, інформацію, документи та матеріали щодо проведення Процедури закупівлі шляхом розміщення їх у вигляді файлу в "pdf" форматі (а також у форматі "doc" з можливістю копіювання тексту) на веб-портал Уповноваженого органу.» Тобто, АМКУ у своєму рішенні конкретизує строки, спосіб надання відповіді та формат файлів, які мають бути наданні на запит АМКУ.

Що має надавати замовник на запит АМКУ та на чому грунтувати відповідь

Звичайно, якщо надавати відповідь, що має надавати замовник, то у даному випадку потрібно враховувати зміст запиту АМКУ, а це відповідні пояснення, інформацію, документи та матеріали щодо проведення Процедури закупівлі, та враховувати предмет скарги, тобто якщо скарга в рамках якої надається відповідь щодо дискримінаційних вимог, то замовнику слід у відповіді наводити пояснення та інформацію, яка буде грунтуватися на нормах чинного законодавства. У разі якщо скарга стосується прийнятого рішення, дій чи бездіяльності, то в такому випадку відповідь має грунтуватися на вимог тендерної документації, за необхідністю із посилання на норми законодавства, аналізу документів, які надані учасником у складі пропозиції та долучатися документи, на підставі яких приймалося рішення уповноваженою особою.

До прикладу проаналізуємо закупівлю 1. UA-2024-01-15-009238-a закупівля «Доступ до онлайн-сервісів з правом користування програмною продукцією"

Скаржником подана скарга щодо вимог тендерної документації, а саме «що в пункті 1.1 Додатку №1 Документації встановлено, для підтвердження наявності працівників відповідної кваліфікації, які мають необхідні знання та досвід учасник у складі пропозиції надає довідку в довільній формі. Учасник має підтвердити наявність: інженерів-програмістів за спеціальність інформаційні технології (комп’ютерні науки), системи автоматизованого проектування електронних апаратів, захист інформації з обмеженим доступом та автоматизації її обробки. По одному працівнику на кожну спеціальність. Наявність консультанта з питань ведення медичної документації, в т.ч. в системі яка пропонується, підтримка медичного персоналу (повинен мати спеціальність Лікувальна справа, кваліфікація Лікар) не менше двох працівників. Для підтвердження учасник надає дипломи працівників завірені директором підприємства.»

Замовником надана відповідь наступного змісту: Замовник зазначає, що Закон прямо не передбачає який саме з критеріїв вказувати замовникам в тендерній документації на закупівлю послуг. З урахуванням критеріїв, встановлених у тендерній документації, вид надання послуг та кількість користувачів, замовником вирахувано мінімальну кількість працівників, які повинні бути задіяні для виконання умов договору про закупівлю та надання якісних послуг, а саме: інженерів-програмістів за спеціальність інформаційні технології (комп’ютерні науки), системи автоматизованого проектування електронних апаратів, захист інформації з обмеженим доступом та автоматизації її обробки. Тобто, по одному працівнику на кожну спеціальність.

Наявність консультанта з питань ведення медичної документації, в т.ч. в системі яка пропонується, підтримка медичного персоналу (повинен мати спеціальність Лікувальна справа, кваліфікація Лікар) не менше двох працівників.

Інженери-програмісти за даною спеціальністю потрібні Замовнику для підтримки та консультацій, що стосуються забезпечення збирання, зберігання, обробки, захисту і поширення інформації, що критично важливо для сфери охорони здоров’я, особливо в теперішній час. Наявність консультантів особлива складова, яка забезпечує правильну та злагоджену роботу в системі, навчання щодо її використання та оперативного виявлення і виправлення помилок.

Статтею 16 Закону передбачено, що замовник вимагає від учасників процедури закупівлі подання ними документально підтвердженої інформації про їх відповідність кваліфікаційним критеріям. Тобто, окрім довідки про наявність працівників, яка є носієм інформації, замовнику доцільно вимагати і документи, які підтвердять інформацію, зазначену у довідці: штатний розклад, дипломи, сертифікати тощо. Тому не вважаємо, що дана вимога має дискримінаційний характер.

Також просимо звернути увагу на те, що відповідно до частини першої статті 24 Закону Фізична/юридична особа має право не пізніше ніж за 10 днів до закінчення строку подання тендерної пропозиції звернутися через електронну систему закупівель до замовника за роз’ясненнями щодо тендерної документації та/або звернутися до замовника з вимогою щодо усунення порушення під час проведення тендеру. Усі звернення за роз’ясненнями та звернення щодо усунення порушення автоматично оприлюднюються в електронній системі закупівель без ідентифікації особи, яка звернулася до замовника. Замовник повинен протягом трьох робочих днів з дня їх оприлюднення надати роз’яснення на звернення та оприлюднити його в електронній системі закупівель відповідно до статті 10 цього Закону. Слід зазначити, що Учасник не звертався до Замовника за роз’ясненнями щодо тендерної документації та/або не звертався до замовника з вимогою щодо усунення порушення під час проведення тендеру, тим самим прийнявши всі вимоги та умови тендерної документації Замовника.

Із наведеної замовником інформації у відповіді вбачається, що вимога включена до змісту тендерної документації не грунтувалася на законодавчих норма, а лише на бажанню замовника, тому рішення колегії було очевидним, а саме: Замовник не обґрунтував необхідність встановлення у Документації наведеної вище вимоги Документації у вказаній редакції. За таких умов, прийняти участь у процедурі закупівлі зможуть лише ті учасники, які зможуть підтвердити наявність інженерів-програмістів за спеціальностями системи автоматизованого проектування електронних апаратів, захист інформації з обмеженим доступом та автоматизації її обробки, що є дискримінаційним по відношенню до інших суб’єктів господарювання, у тому числі, Скаржника. 

До прикладу проаналізуємо закупівлю №2. UA-2024-01-16-010110-a. «Паливо.»

Скаржником подана скарга щодо вимог тендерної документації, а саме: «що вимога щодо включення всіх товарів роздрібно (талонів) та дрібний гурт (наливу) в одному предметі закупівлі - є дискримінацією участі суб’єктів господарювання та порушує принципи добросовісної конкуренції та суттєво обмежує коло потенційних учасників.»

Замовником надана відповідь наступного змісту: Замовник зазначає, що відповідно до пункту 39 частини першої статті 1 Закону: "Частина предмета закупівлі (лот) – визначена Замовником частина товарів, робіт чи послуг, на яку в межах єдиної процедури закупівлі учасникам дозволяється подавати тендерні пропозиції або пропозиції на переговорах у разі застосування переговорної процедури закупівлі. Порядок визначення предмета закупівлі затверджено наказом Мінекономрозвитку від 17.03.2016 № 454 (зі змінами). Згідно з пунктом 1 Розділу II даного наказу "Порядок, предмет закупівлі товарів і послуг визначається Замовником згідно з пунктами 17 і 32 частини першої статті 1 Закону та на основі національного класифікатора України ДК 021:2015 "Єдиний закупівельний словник", затвердженого наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 23 грудня 2015 № 1749 (зі змінами) (далі – Єдиний закупівельний словник), за показником четвертої цифри основного словника із зазначенням у дужках конкретної назви товару чи послуги". При цьому Замовник може визначити окремі частини предмета закупівлі (лоти) за показниками четвертої – восьмої цифр Єдиного закупівельного словника, а також за обсягом, номенклатурою та місцем поставки товарів, виконання робіт або надання послуг (абзац четвертий пункту 1 розділу II Порядку). Враховуючи викладене, визначення окремих частин предмета закупівлі (лотів) в межах єдиної процедури закупівлі здійснюється Замовником самостійно, керуючись вимогами Закону та розділу II Порядку……………………………

Керуючись частиною 4 статті 4 Закону, Замовником було здійснено попередні ринкові консультації з метою аналізу ринку за результатами яких Замовником була отримана наступна офіційна інформація: 23.11.2018 Законом України № 2628-VIII "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо покращення адміністрування та перегляду ставок окремих податків і зборів", запроваджено ліцензування господарської діяльності, яка пов’язана з виготовленням і реалізацією нафтопродуктів. Закон не передбачає ніякого поділу учасників на дві групи, яка працюють по визначених напрямках " 1 група – Учасники які реалізують паливо тільки роздрібно через мережі АЗС (власних/орендованих/партнерських); 2 група – Учасники які реалізують паливо дрібним гуртом(Наливом)", як зазначає у своїй скарзі Скаржник. Вибір стратегії господарювання на ринку це вибір Учасника і його відповідальність щодо організації власної підприємницької діяльності та можливості конкурувати на ринку і не входить в компетенцію Замовника.

 Варто зазначити, що Скаржник приймав участь у процедурі закупівлі "Дизельне паливо (талони, паливні картки)" за ідентифікатором UA-2023-12-26-012057-a, предметом якого було "Дизельне паливо (талони, паливні картки)"; процедури закупівлі "ДК 021:2015 - 09130000-9 Нафта і дистиляти Бензин та дизельне паливо (налив) "за ідентифікатором UA-2022-11-03-013033-a "ДК 021:2015 - 09130000-9 Нафта і дистиляти (бензин А-95 ЄВРО по талонах (бланках дозволах, скретч-картках, смарт-картках тощо), дизельне пальне ЄВРО по талонах (бланках дозволах, скретч-картках, смарт-картках тощо))" за ідентифікатором UA-2024-01-12-010779-a, предметом якого було "Бензин автомобільний підвищеної якості А-95 ЄВРО по талонах (бланках дозволах, скретч-картках, смарт-картках тощо)" та "Паливо дизельне підвищеної якості ЄВРО по талонах (бланках дозволах, скретч-картках, смарткартках тощо)" та процедурі закупівлі "Дизельне паливо ЄВРО-5 наливом з доставкою" за ідентифікатором UA-2024-01-10-001520-a, предметом якого було "Дизельне паливо ЄВРО5 наливом з доставкою". З цього можна зробити висновок, що Скаржник бере участь у процедурах закупівлі, предметом яких є поставка палива як у талонах, так і наливом………

Питання дискримінації / недискримінації учасників такими вимогами має розглядатись, з погляду того, чи є на заявленій замовником відстані або в певному населеному пункті щонайменше два конкуренти з різними мережами АЗС чи учасникипосередники, які готові залучати на партнерських умовах різні АЗС, чим створювати реальну конкуренцію між собою на торгах.

Замовником було проведено детальний аналіз постачальників пального як у ІваноФранківський області, та і в межах філій Замовника, які зазначені у Документації для ознайомлення учаснику. Проведений аналіз показав достатню конкуренцію постачальників пального в межах зазначених пунктів та відстаней присутні заправки як мінімум 4 та більше постачальників пального, зокрема ТОВ "ОККО-ПОСТАЧ", ТОВ "ЛІВАЙН ТОРГ", ПАТ "Укрнафта" , ТОВ "Вог Рітейл" та інші. Здійснюючи моніторинг відкритих даних (в т.ч. і з ресурсу Google maps), Замовник надає перелік АЗК, які знаходяться на зазначеній відстані від визначених додатком 4 Документації адрес філій.

Отже вимога Скаржника, щодо обмеженої кількості постачальників не відповідає реальній ситуації на ринку пального у Івано-Франківський області. При цьому, Замовник зазначає, що не обмежив учасника можливістю пропонувати АЗС, що належать йому виключно на праві власності або оренди. Відповідно до позиції АМКУ, викладеної, зокрема, в рішеннях по закупівлях № UA-2021-03-25-004527-c, № UA2021-07-23-005558-b, учасник може долучати до виконання контракту також партнерські АЗС, і надання такого права значно збільшує коло потенційних учасників і сприяє найбільший конкуренції.

Із наведеного обгрунування замовника, вбачається, що попередньо замовником було здійснено аналіз ринку постачальників, враховуючи намір здійснити закупівлю товарів роздрібно (по талонах) та дрібним гуртом (наливом) в одному предметі закупівлі без поділу на лоти, та враховуючи положення Порядку визначення предмету закупівлі поділ предмету на лоти це право, а не обов’язок замовника. Окрім того, замовником надані інші відомості та документи, які свідчать про те, що встановлюючи вимоги в тендерній документації є значна кількість постачальників, яка може забезпечити постачання пального роздрібно (по талонах) та дрібним гуртом (наливом), тобто така вимога не обмежує постачання до одного єдиного учасника.

А тому, рішення АМКУ було наступного змісту: Враховуючи інформацію, наведену в мотивувальній частині рішення, відсутні підстави для задоволення Скарги.

До прикладу проаналізуємо закупівлю 3. UA-2024-01-09-006202-a "Охорона модульних будинків для ВПО (особиста охорона (фізична охорона))"

Скаржником подана скарга щодо визначення переможця процедури закупівлі та зазначено: « у складі своєї Пропозиції ТОВ "Ц_ " надало довідку від 12.01.2024 №13/ОХ, в якій серед іншого зазначило "загальний стаж роботи (років)" по усім охоронцям вказавши "більше 3-х років", не конкретизувавши інформацію. Проте, загальний стаж роботи не є досвідом надання послуг, що є предметом закупівлі, тобто вимога надати посвідчення наявності саме досвіду надання послуг, що є предметом закупівлі – ТОВ "Ц_" не виконана.

Замовником надана відповідь наступного змісту: Замовник зазначає, що додатком 1 Документації вимагалася Довідка, складена у формі таблиці, що свідчить про наявність офіційно оформлених працівників відповідної кваліфікації (не менше 15 охоронців), які мають необхідні знання та досвід надання послуг, що є предметом закупівлі, засвідчена підписом уповноваженої особи учасника, скріплена печаткою із зазначенням посади, дати і підпису (надати сканкопії посвідчень та свідоцтв проходження даними працівниками спецпідготовки охоронника не нижче ІІІ розряду та підтвердження проходження спецпідготовки).

Учасник ТОВ "Ц_" надав на підтвердження цієї вимоги вище зазначену Довідку № № 13/ОХ від 12 січня 2024 р. Виходячи з даних Кваліфікаційного довідника посад України 3-й розряд охоронника передбачає наступні вимоги: "Повна загальна середня освіта та професійнотехнічна освіта без вимог до стажу роботи або повна загальна середня освіта та професійна підготовка згідно з вимогами до охорони об’єктів категорії А, Б та В. Стаж роботи за професією охоронника 2 розряду — не менше 1 року." Аналогічні вимоги передбачені і для отримання 2-ого розряду: "Повна або базова загальна середня освіта та професійна підготовка на виробництві. Підвищення кваліфікації та стаж роботи за професією охоронника 1 розряду — не менше 1 року.". У документах наданих Учасником, зазначено, що охоронники мають 3 розряд, враховуючи вимоги законодавства можна зробити висновок, що охоронники Учасника мають знання та досвід у своїй діяльності.

Кваліфікаційний довідник посад України містить завдання та обов’язки за посадою Охоронник, перший абзац яких, наступного змісту: "Завдання та обов’язки. Охороняє стаціонарний об’єкт, а також вантажі, що перевозяться різними транспортними засобами. Здійснює візуальний контроль або контроль з використанням спеціального обладнання за об’єктом, що охороняється. Під час охорони стаціонарних об’єктів із встановленим пропускним режимом пропускає працівників, відвідувачів, автомобільний та інші види транспорту і випускає їх із території об’єкта в установленому порядку і за зразками документів, затверджених власником об’єкта або уповноваженим ним органом. Звіряє дані супровідних документів із фактичною наявністю вантажів, перевіряє належність поданих для перевірки документів особі пред’явника. Приймає та здійснює вантажі з відповідними документами. Повідомляє старшого наряду з охорони, а під час виконання охоронних функцій в індивідуальному порядку — представника власника об’єкта або уповноваженого ним органу про неприбуття вантажів у встановлені терміни. Разом зі змінним охоронником та старшим наряду охорони перевіряє цілісність об’єкта, що охороняється, наявність замків та інших замикальних пристроїв, цілісність конструктивних елементів об’єкта, приміщень, місць зберігання транспортних засобів, що охороняються, наявність пломб і відбитків печаток у місцях, які визначено для опломбування, зберігання на стаціонарному об’єкті або під час перевезення матеріальних, історичних, культурних та інших цінностей. У разі виявлення факту невідповідності до вимог, що не дозволяє прийняти об’єкт під охорону або виконувати інші функції з охорони, повідомляє про це безпосередньому керівникові, у підпорядкуванні якого перебуває, та представника і власника об’єкта або уповноваженого ним органу".

Враховуючи завдання, які вказані у довіднику, Замовник вважає, що посада Охоронник відповідає послугам охорони. Замовник у Документації не вимагав додаткового підтвердження Учасником досвіду чи стажу роботи охоронників, крім тих, що вище зазначені. У Скарзі наявне перекручення вимог Документації, кожен кваліфікаційний критерій, який визначений у Додатку 1 має чіткий перелік документів та інформації, яка підтверджує відповідність Учасника кваліфікаційним критеріям. Учасник ТОВ "Ц_" надав усі необхідні документи.

А тому, рішення АМКУ було наступного змісту: Документація не містить окремих вимог щодо необхідності надання у складі Пропозиції документів, які підтверджують досвід працівників щодо надання послуг, що є предметом закупівлі. Скаржник не довів, що зазначені Переможцем працівники не мають досвіду надання послуг, що є предметом закупівлі. Враховуючи наведене, відсутні підстави для задоволення Скарги в цій частині.

Із відповіді замовника та наведених пояснень вбачається, що замовник під час розгляду пропозиції переможця закупівлі керувався вимогами тендерної документації, а свої твердження додатково обгрунтовував положеннями Довідника кваліфікаційних характеристик, а саме тих кваліфікаційних вимог, які стосуються посади «Охоронник».

Що оформляє замовник у разі надання відповіді на запит АМКУ?

Зміст відповіді та перелік документів, які надаються на запит АМКУ слід затверджувати рішенням уповноваженої особи – протоколом. Водночас, відповідь, яка оприлюднюється у електронній системі закупівель може подаватися окремим файлом для прикладу «відповідь на запит АМКУ», при цьому враховуючи наведене у даному матеріалі рішення АМКУ така відповідь має подаватися у фалі формату "pdf." (а також у форматі "doc." з можливістю копіювання тексту ) інші документи подаються виходячи із їх формату копія – сканована копія документу тощо.

Чи є відповідальність за ненадання відповіді та документів на запит АМКУ?

З аналізу статті 18 Закону та положень Особливостей, можна зробити висновок, що замовники повинні подати до органу оскарження шляхом оприлюднення в електронній системі закупівель відповідну інформацію, документи та матеріали щодо проведення відкритих торгів. Тобто, це норма, яка носить зобов’язальний характер.

А відтак, статтею 164-14 Кодексу України про адміністративні правопорушення визначенні види порушень законодавства про закупівелі до яких відноситься таке порушення, як «ненадання інформації, документів у випадках, передбачених законом». За зазначений вид порушення визначена відповідальність у вигляді накладення штрафу на службових (посадових), уповноважених осіб замовника у розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (1700 грн.).

Тобто, за ненадання відповіді на запит АМКУ законодавцем визначена адміністративна відповідальність у вигляді накладання штрафу.

Підсумок

У нормах чинного законодавства надане право органу оскарження звертатися із запитами про надання інформації, документів та матеріалів щодо проведення процедур закупівель. Та, відповідно визначений обов’язок для замовника подати до органу оскарження шляхом оприлюднення в електронній системі закупівель відповідну інформацію, документи та матеріали. А, тому замовнику варто не ігнорувати такі запити, а навпаки  скерувати свою увагу на зміст відповіді, яка має грунтуватися на вимогах законодавства та документах, які будуть обгрунтовувати правомірність встановлення вимоги у тендерній документації або прийнятого рішення, дії чи бездіяльності.  

пов'язані статті