Питання-відповіді
Статті

Чи потрібно вимагати калькуляцію собівартості при закупівлі в складі робіт чи послуг локалізованого товару?

2
11

Під час закупівлі в складі робіт чи послуг локалізованого товару виникає питання чи потрібно вимагати від виконавця робіт / надавача послуг калькуляцію собівартості товару для оприлюднення її разом із звітом про виконання договору про закупівлю. З’ясуємо, чи відповідає це вимогам законодавства.

Застосування вимог локалізації при закупівлі у складі робіт чи послуг товару

Згідно з пунктом 3 Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України «Про публічні закупівлі», на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 (далі – Особливості) замовники, що зобов’язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону, проводять закупівлі з урахуванням цих особливостей та з дотриманням принципів здійснення публічних закупівель, визначених Законом.

Відповідно до абзацу 3 пункту 3 Особливостей  під час здійснення публічної закупівлі відповідно до Особливостей (крім випадків, передбачених абзацами 4 – 6 пункту 3 Особливостей) замовники застосовують положення пункту 6-1 розділу X “Прикінцеві та перехідні положення” Закону, крім підпункту 4 пункту 6-1 розділу X “Прикінцеві та перехідні положення” Закону, з урахуванням положень, визначених цим абзацом. У разі здійснення замовником закупівлі робіт чи послуг, якщо виконання таких робіт чи надання послуг передбачає набуття замовником у власність товару, визначеного пунктом 6-1 розділу X “Прикінцеві та перехідні положення” Закону, вартість якого у складі предмета закупівлі дорівнює або перевищує вартісні межі, визначені абзацом 1 пункту 6-1 розділу X “Прикінцеві та перехідні положення” Закону, закупівля таких робіт чи послуг здійснюється з урахуванням особливостей, установлених пунктом 6-1 розділу X “Прикінцеві та перехідні положення” Закону.

Положення пункту 6-1 розділу X “Прикінцеві та перехідні положення” Закону не застосовуються замовниками у разі:

  • здійснення замовником закупівлі товарів, робіт чи послуг, якщо країною походження таких товарів (зокрема, якщо набуття замовником у власність таких товарів передбачається за результатом виконання робіт чи надання послуг) є країна, яка є стороною Угоди про державні закупівлі, укладеної 15 квітня 1994 р. в м. Марракеші, із змінами, внесеними Протоколом про внесення змін до Угоди про державні закупівлі, вчиненим 30 березня 2012 р. в м. Женеві, з якою Україна уклала інші міжнародні договори України, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, що містять положення про державні закупівлі, у тому числі угоди про вільну торгівлю, або країна, яка є учасником Угоди про державні закупівлі, до якої Україна приєдналася відповідно до Закону України “Про приєднання України до Угоди про державні закупівлі”;
  • здійснення замовником закупівлі товару для потреб Збройних Сил, інших військових формувань, правоохоронних органів на їх запит з подальшою передачею таких товарів на облік запитувача;
  • здійснення замовником до 1 травня 2026 р. закупівлі парових турбін, газопоршневих установок, когенераційних установок, електрогенераторних установок, газових генераторів, газотурбінних установок та блочно-модульних котелень, теплових насосів, парових котлів, мобільних котелень, дизельних генераторів, зокрема складових та комплектуючих такого обладнання, необхідних для подолання наслідків надзвичайної ситуації державного рівня в електроенергетичних системах. Особливості скеровують замовника до положень Закону України «Про публічні закупівлі» (далі – Закон).

Згідно до пункту 6-1 розділу Х «Прикінцевих та перехідних положень» Закону тимчасово, з 2022 року строком на 10 років, встановлюються такі особливості здійснення закупівель, якщо вартість предмета закупівлі дорівнює або перевищує 200 тисяч гривень:

1) замовник здійснює закупівлю товарів, визначених підпунктом 2 цього пункту, виключно якщо їх ступінь локалізації виробництва дорівнює чи перевищує:

  • у 2022 році - 10 відсотків;
  • у 2023 році - 15 відсотків;
  • у 2024 році - 20 відсотків;
  • у 2025 році - 25 відсотків;
  • у 2026 році - 30 відсотків;
  • у 2027 році - 35 відсотків;
  • з 2028 року до дня завершення 10-річного строку дії цього пункту - 40 відсотків.

Підпунктом 3 пункту 6-1 розділу Х «Прикінцевих та перехідних положень» Закону визначено, що Кабінет Міністрів України за погодженням із комітетом Верховної Ради України, до предмета відання якого належать питання промислової політики та розвитку окремих галузей виробництва, може затверджувати додатковий перелік товарів, що належать виключно до продукції переробної промисловості, в якому встановлює вимоги щодо їх ступеня локалізації виробництва в розмірі, що не перевищує ступінь локалізації виробництва, встановлений підпунктом 1 цього пункту на відповідний рік.

До зазначеного додаткового переліку товарів не включаються товари, визначені підпунктом 2 пункту 6-1 розділу Х «Прикінцевих та перехідних положень» Закону.

Замовник здійснює закупівлю товарів, включених до додаткового переліку товарів, затвердженого Кабінетом Міністрів України, виключно у випадку, якщо їх ступінь локалізації виробництва перевищує або дорівнює ступеню локалізації виробництва, встановленому у зазначеному додатковому переліку товарів.

Відповідно Кабінет Міністрів України має право затверджувати додатковий перелік товарів, що належать виключно до продукції переробної промисловості, в якому встановлює вимоги щодо їх ступеня локалізації виробництва. Саме на виконання наведеної вище норми прийнято Постанову Кабміну від 02.07.2025 № 782, якої визначено додатковий перелік. Ознайомитися з особливостями застосування локалізації до товарів, які включені до додаткового переліку можна в матеріалі Набрали чинності зміни щодо застосування локалізації.

Згідно викладеного, у разі здійснення замовником закупівлі робіт чи послуг, якщо виконання таких робіт чи надання послуг передбачає набуття замовником у власність товару, визначеного підпунктом 2 пунктом 6-1  розділу X «Прикінцеві та перехідні положення» Закону та додатковим переліком, вартість якого у складі предмета закупівлі дорівнює або перевищує 200 тис. грн, закупівля таких робіт чи послуг здійснюється з урахуванням особливостей, установлених пунктом 6-1  розділу X «Прикінцеві та перехідні положення» Закону, тобто з застосуванням вимог щодо локалізації товарів.

Необхідність отримання від виконавця робіт / надавача послуг калькуляції собівартості при закупівлі у складі робіт чи послуг локалізованого товару

Пунктом 13 Порядку підтвердження ступеня локалізації виробництва товарів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 2 серпня 2022 р. № 861 (далі – Порядок № 861) визначено, що учасник, з яким укладено договір про закупівлю предмета закупівлі, внесеного до переліку, одночасно з передачею товару надає замовнику підготовлену виробником товару фактичну калькуляцію собівартості такого товару, що оприлюднюється замовником в електронній системі закупівель разом із звітом про виконання договору про закупівлю.

Фактична калькуляція собівартості товару має бути оприлюднена в електронній системі закупівель лише за таких умов:

  • предмет закупівлі внесений до переліку;
  • укладено договір про закупівлю;
  • калькуляція має бути завантажена разом із звітом про виконання договору про закупівлю.

Найбільше питань викликає перша умова, яка допоможе надати відповідь на питання чи потрібно вимагати калькуляцію собівартості при закупівлі в складі робіт чи послуг локалізованого товару. Тож розглянемо її детальніше.

У відповідності до пункту 22 частини першої статті 1 Закону, предмет закупівлі – товари, роботи чи послуги, що закуповуються замовником у межах єдиної процедури закупівлі або в межах проведення спрощеної закупівлі, щодо яких учасникам дозволяється подавати тендерні пропозиції / пропозиції або пропозиції на переговорах (у разі застосування переговорної процедури закупівлі). Предмет закупівлі визначається замовником у порядку, встановленому Уповноваженим органом, із застосуванням Єдиного закупівельного словника, затвердженого у встановленому законодавством порядку.

Отже, керуючись вищезазначеною нормою, можна виділити три види предмета закупівлі:

  • товари – продукція, об'єкти будь-якого виду та призначення, у тому числі сировина, вироби, устаткування, технології, предмети у твердому, рідкому і газоподібному стані, а також послуги, пов'язані з постачанням таких товарів, якщо вартість таких послуг не перевищує вартості самих товарів;
  • послуги – будь-який предмет закупівлі, крім товарів і робіт, зокрема транспортні послуги, освоєння технологій, наукові дослідження, науково-дослідні або дослідно-конструкторські розробки, медичне та побутове обслуговування, найм (оренда), лізинг, а також фінансові та консультаційні послуги, поточний ремонт, поточний ремонт з розробленням проектної документації;
  • роботи – розроблення проектної документації на об'єкти будівництва, науково-проектної документації на реставрацію пам'яток архітектури та містобудування, будівництво нових, розширення, реконструкція, капітальний ремонт та реставрація існуючих об'єктів і споруд виробничого та невиробничого призначення, роботи з будівництва об'єктів з розробленням проектної документації, роботи з нормування в будівництві, геологорозвідувальні роботи, технічне переоснащення діючих підприємств та супровідні роботам послуги, у тому числі геодезичні роботи, буріння, сейсмічні дослідження, аеро- і супутникова фотозйомка та інші послуги, що включаються до кошторисної вартості робіт, якщо вартість таких послуг не перевищує вартості самих робіт.

Щодо зазначеного «предмета закупівлі, внесеного до переліку», то варто звернутися до норм Порядку №861, щоб з’ясувати про який предмет закупівлі та перелік йдеться мова.

Згідно пункту 1 Порядку №861 цей Порядок встановлює механізм підтвердження ступеня локалізації виробництва товарів, що є предметом закупівлі і визначені підпунктом 2 пункту 6-1 розділу Х “Прикінцеві та перехідні положення” Закону України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) та додатковим переліком товарів, що затверджується Кабінетом Міністрів України відповідно до підпункту 3 пункту 6-1 розділу Х “Прикінцеві та перехідні положення” Закону.

Пункт 4 Порядку № 861 визначає, що ступінь локалізації виробництва товарів, що є предметом закупівлі (далі - ступінь локалізації), підтверджується Мінекономіки в автоматичному режимі під час формування переліку товарів, що є предметом закупівлі, з підтвердженим ступенем локалізації виробництва (далі - перелік), на підставі поданої виробником товару заявки про включення товару до переліку (далі - заявка) за формою згідно з додатком 1 і таких документів визначених пунктом 4 Порядку № 861.

У цих нормах йдеться мова про те, що до переліку з підтвердженим ступенем локалізації виробництва вноситься такий предмет закупівлі як товари, які визначені підпунктом 2 пунктом 6-1  розділу X «Прикінцеві та перехідні положення» Закону та додатковим переліком.

Таким чином можемо дійти висновку, що пункт 13 Порядок № 861 необхідно виконувати тільки в разі здійснення замовником закупівлі такого предмету закупівлі як товар, який внесено до переліку товарів з підтвердженим ступенем локалізації виробництва.

Відповідно у разі закупівлі робіт чи послуг, якщо їх виконання передбачає набуття замовником у власність товару, визначеного підпунктом 2 пункту 6‑1 розділу X «Прикінцеві та перехідні положення» Закону та додатковим переліком, вартість якого у складі предмета закупівлі дорівнює або перевищує 200 тис. грн, то не потрібно вимагати калькуляцію собівартості товару та оприлюднювати її разом зі звітом про виконання договору, оскільки вимога визначена пунктом 13 Порядок № 861 не розповсюджується на такі предмети закупівель як роботи чи послуги.

Підсумки

Згідно з викладеними нормами, у разі закупівлі робіт чи послуг, якщо їх виконання передбачає набуття замовником у власність товару, визначеного підпунктом 2 пункту 6‑1 розділу X «Прикінцеві та перехідні положення» Закону та додатковим переліком, вартість якого у складі предмета закупівлі дорівнює або перевищує 200 тис. грн, така закупівля здійснюється з урахуванням вимог щодо локалізації товарів. Але у разі закупівлі таких предметів закупівель як роботи чи послуги, до складу яких входить локалізований товар, замовник не зобов’язаний вимагати калькуляцію собівартості такого товару та оприлюднювати її разом зі звітом про виконання договору, тому що вимога, визначена пунктом 13 Порядку № 861, не поширюється на такі предмети закупівлі як роботи чи послуги.

#вимоги замовника#відкриті торги#закупівля робіт#локалізація у закупівлях#спеціальні закупівлі#тендерна документація

пов'язані статті