Розгляд тендерної пропозиції є одним із найскладніших етапів при здійсненні закупівлі. Так, при розгляді тендерної пропозиції замовникам необхідно керуватися вимогами тендерної документації та приписами законодавчих норм.
Водночас при розгляді тендерних пропозицій найбільше суперечностей виникає при кваліфікації інформації та/або документів, які надаються учасником процедури закупівлі на виконання вимог технічної специфікації до предмета закупівлі, оскільки в певних випадках замовник може надати учаснику виправити невідповідності згідно пункту 43 Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України «Про публічні закупівлі», на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 (далі – Особливості) або ж відхилити тендерну пропозицію згідно пункту 44 Особливостей.
При цьому, таких документів від учасників замовники вимагають чимало – паспорти/сертифікати якості/відповідності тощо.
В свою чергу, існує доволі неоднозначна практика Державної аудиторської служби України (далі-ДАСУ), Комісії Антимонопольного комітету України з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері публічних закупівель (далі-Комісія) щодо підстав відхилення/надання 24 год на виправлення невідповідностей документів, які можуть підтвердити технічні та якісні характеристики предмета закупівлі.
Одним із документів, який замовники вимагають на підтвердження технічних та якісних характеристик предмета закупівлі або ж рідше як іншої інформації, вимоги щодо наявності якої передбачені законодавством та яку замовник вважає за необхідне включити до тендерної документації згідно частини 3 статті 22 Закону України «Про публічні закупівлі», є атестат про акредитацію органів з оцінки відповідності, які видають певні сертифікати.
Водночас, яке рішення повинен прийняти замовник в разі, не надання в складі тендерної пропозиції/невідповідності атестату про акредитацію вимогам тендерної документації, розглядаємо далі.
Правове регулювання відносин, які пов’язані із видачею атестатів про акредитацію здійснюється Законом України «Про акредитацію органів з оцінки відповідності» (далі-Закон).
Так, даний Закон визначає, що акредитація органів з оцінки відповідності (далі - акредитація) - засвідчення національним органом України з акредитації того, що орган з оцінки відповідності відповідає вимогам національних стандартів, гармонізованих з відповідними міжнародними та європейськими стандартами або вимогам міжнародних чи європейських стандартів, та у разі необхідності будь-яким додатковим вимогам щодо акредитації у відповідних сферах для провадження визначеної діяльності з оцінки відповідності.
Водночас згідно статті 6 Закону акредитація здійснюється національним органом України з акредитації.
Національний орган України з акредитації є державною організацією, яка утворюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері економічного розвитку, та провадить некомерційну господарську діяльність без мети одержання прибутку.
Стаття 11 Закону визначає, що у разі прийняття рішення про акредитацію органу з оцінки відповідності йому видається атестат про акредитацію та надається право використовувати національний знак акредитації. Строк дії атестата про акредитацію становить п'ять років.
При цьому, видаються такі атестати для різноманітних органів - органів з сертифікації продукції, систем управління, випробувальних лабораторій, калібрувальних лабораторій.
Водночас зазначені органи здійснюють діяльність/видають сертифікати згідно певних стандартів:
- калібрувальні/випробувальні лабораторії - ДСТУ EN ISO/IEC 17025;
- органи з сертифікації продукції, процесів та послуг - ДСТУ EN ISO/IEC 17065;
- органи з сертифікації систем менеджменту - ДСТУ EN ISO/IEC 17021-1.
З огляду на викладене, можна визначити, що атестат акредитації – це документ, який видається акредитаційним органом певним організаціям щодо їх відповідності вимогам національних стандартів для провадження визначеної діяльності з оцінки відповідності і визначає певну інформацію – назву організації, сферу акредитації, посилання на застосовані стандарти (ДСТУ) та інші необхідні реквізити документа.
Водночас видається, що даний документ безпосередньо не підтверджує технічні та якісні характеристики предмета закупівлі, на відміну від паспортів/сертифікатів якості/відповідності тощо.
Тому можна припустити, що в разі, якщо такий документ не надано на підтвердження технічних та якісних характеристик предмета закупівлі або присутні невідповідності в атестаті про акредитацію вимогам тендерної документації, то замовник може надати учаснику виправити невідповідності згідно пункту 43 Особливостей.
Водночас, якої позиції дотримуються АМКУ та ДАСУ при не наданні в складі тендерної пропозиції/невідповідності атестату про акредитацію вимогам тендерної документації розглядаємо далі.
Практика ДАСУ та АМКУ
В даному висновку аудитори визначили, що відсутність в складі тендерної пропозиції атестатів з акредитації, які вимагалися на підтвердження технічних та якісних характеристик предмета закупівлі, є підставою для надання учаснику можливості виправити невідповідності згідно пункту 43 Особливостей.
Вочевидь, позиція ДАСУ мотивована тим, що атестати з акредитації безпосередньо не підтверджують технічні та якісні характеристики предмета закупівлі, а підтверджують виключно компетенцію органів, які видають сертифікати відповідності, як мало місце в розглядуваному висновку.
Доречі, зручно шукати актуальні висновки ДАСУ та рішення Органу оскарження щодо будь-якої ситуації на Clarity App
В цьому висновку ДАСУ потрактувала невідповідність наданого атестата про акредитацію, зокрема відсутність сфери акредитації щодо системи управління щодо протидії корупції ДСТУ ISO 37001:2018 в атестаті, також як підставу для надання учаснику можливості виправити невідповідності згідно пункту 43 Особливостей, а не як підставу для відхилення тендерної пропозиції згідно пункту 43 Особливостей.
Комісія, як і аудитори, відсутність в складі тендерної пропозиції атестата про акредитацію вважає підставою саме для надання учаснику виправлення невідповідностей, а не підставою для відхилення тендерної пропозиції учасника.
В даному випадку невідповідності в атестаті про акредитацію вимогам тендерної документації Комісія, як і аудитори, трактує як підставу для надання учаснику можливості виправлення невідповідності згідно пункту 43 Особливостей, навіть, якщо така інформація вимагалася на підтвердження технічних та якісних характеристик предмета закупівлі.
Підсумки
1. Атестат акредитації – це документ, який видається акредитаційним органом певним організаціям щодо їх відповідності вимогам національних стандартів для провадження визначеної діяльності з оцінки відповідності і визначає певну інформацію – назву організації, сферу акредитації, посилання на застосовані стандарти (ДСТУ) та інші необхідні реквізити документа.
2. В разі, відсутності в складі тендерної пропозиції атестата про акредитацію або невідповідності атестата вимогам тендерної документації, замовнику слід надати учаснику виправити невідповдіності згідно пункту 43 Особливостей.
