Під час прийнятті рішень уповноважена особа часто опиняється у неоднозначних ситуаціях. Наприклад, технічна реалізація не відповідає вимогам чинного законодавства, керівництво бачить певні моменти по іншому та вимагає певних дій, суперечлива позиція контролюючих органів тощо. Є декілька питань на які закупівельник одразу починає шукати відповідь і перше - “Чи є відповідальність за те чи інше рішення?”.  

Почнемо із строків. Це напевно те, що найбільш простіше перевірити контролюючим органам. І по-перше, потрібно знати строки, а по-друге, оскільки моменти бувають різні чітко розуміти ризики їх недотримання. 

Або інше, уповноважена особа складає безліч протоколів і іноді вони можуть не до кінця відповідати нормам спеціального законодавства. Чи є за це відповідальність? А що якщо взагалі не скласти протокол? 

Якщо йти по видах закупівель. То у відкритих торгах найбільше нюансів виникає при розгляді тендерних пропозицій. До прикладу, замовник перевіряє учасника на наявність підстав для відмови в участі в процедурі закупівлі згідно пункту 47 Особливостей. І що, якщо не зробити цього, адже учасник наче самостійно декларує цю інформацію. Але є і інші питання, так замовник може не зазначити в оголошенні інформацію про забезпечення тендерної пропозиції. 

Є моменти і по іншим видам закупівель, тут і локалізація, і звітування, і застосування частини 3 статті 631 ЦКУ для погашення позадоговірних зобов’язань, і договори ЦПХ і так далі.  До речі особливу увагу щодо відповідальності варто приділяти при укладені прямого договору по пункту 13 Особливостей.  

Загалом корисно знати якомого детальніше механізми притягнення до відповідальності: порядок притягнення до відповідальності, коли і кого вони стосуються тощо. Адже порушення може бути, а відповідальності за неї немає. Тож нижче декілька матеріалів на цю тему: 

Ще більше інформації на платформі в окремому розділі “Відповідальність”.