Згідно зі статтею 44 Закону України «Про публічні закупівлі», за порушення вимог, установлених цим Законом та нормативно-правовими актами, прийнятими на його виконання, уповноважені особи, службові (посадові) особи замовників, службові (посадові) особи та члени органу оскарження, службові (посадові) особи Уповноваженого органу, центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю, а також органів, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів (обслуговуючого банку), несуть відповідальність згідно із законами України.
Найбільш часто до адміністративної відповідальності притягуються уповноважені особи, службові (посадові) особи та керівники замовників.
Притягнення до адміністративної відповідальності можливе лише в межах строків, визначених законодавством:
Окрім строків, законодавство встановлює також порядок притягнення до адміністративної відповідальності, який визначає послідовність дій, а також права й обов’язки посадових осіб на різних етапах цього процесу.
Тому уповноваженим особам, іншим посадовим особам замовника, а також його керівнику важливо розуміти цю процедуру, щоб захищати свої права та належно виконувати обов’язки.
Підставою для притягнення до адміністративної відповідальності при здійсненні публічних закупівель є висновок про результати моніторингу процедури закупівлі, який посадова особа органу державного фінансового контролю складає та підписує за результатами моніторингу процедури закупівлі згідно статті 8 Закону України «Про публічні закупівлі» (далі-Закон).
Частина 11 статті 8 Закону передбачає, що якщо замовник не усунув визначене у висновку порушення, що призвело до невиконання ним вимог, передбачених цим Законом, а також висновок не оскаржено до суду, орган державного фінансового контролю після закінчення строку на оскарження до суду, визначеного у частині десятій цієї статті, за результатами моніторингу вчиняє дії щодо притягнення до адміністративної відповідальності за порушення законодавства у сфері публічних закупівель. Номер протоколу зазначається в електронній системі закупівель наступного робочого дня з дня складання протоколу, а також зазначаються дата та номер відкриття провадження у справі протягом наступного робочого дня з дня отримання інформації про відкриття такого провадження.
Складання протоколу про адміністративне правопорушення
Першим етапом при притягненні до адміністративної відповідальності є складання протоколу про адміністративне правопорушення. Правове регулювання складання протоколу про адміністративне правопорушення визначено статтею 256 КУпАП.
Так, зазначена норма передбачає, що у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім’я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, прізвище викривача (за його письмовою згодою), якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі.
Протокол підписується особою, яка його склала, і особою, яка притягається до адміністративної відповідальності; при наявності свідків і потерпілих протокол може бути підписано також і цими особами.
У разі відмови особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, від підписання протоколу, в ньому робиться запис про це. Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право подати пояснення і зауваження щодо змісту протоколу, які додаються до протоколу, а також викласти мотиви свого відмовлення від його підписання.
При складенні протоколу особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, роз’яснюються його права і обов’язки, передбачені статтею 268 цього Кодексу, про що робиться відмітка у протоколі.
Надсилання протоколу органу (посадовій особі), уповноваженому розглядати справу про адміністративне правопорушення
Після складання протоколу про адміністративне правопорушення, такий протокол надсилається органу (посадовій особі), уповноваженому розглядати справу про адміністративне правопорушення згідно статті 257 КУпАП.
Зокрема, якщо виявлені правопорушення згідно частин 1 і 2 статті 164-14 КУпАП, то надсилається такий протокол органу державного фінансового контролю, адже стаття 234-1 КУпАП визначає, що органи державного фінансового контролю розглядають справи про адміністративні правопорушення, пов’язані порушенням законодавства про закупівлі (частини 1 і 2 статті 164-14 КУпАП).
При цьому, від імені органів державного фінансового контролю розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право: керівник центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю, його заступники, а також інші уповноважені керівником посадові особи цього органу.
Якщо ж виявлено правопорушення за частинами 3-6 статті 164-14 КУпАП протокол надсилається місцевим судам загальної юрисдикції, зокрема судам районних, районних у місті, міських чи міськрайонних судів згідно статті 221 КУпАП.
Тобто правопорушення, які визначені частинами 3-6 статті 164-14 КУпАП аудитори тільки виявляють, однак притягнути до відповідальності, зокрема накласти на штраф на посадових осіб замовника згідно наведених норм можуть лише місцеві суди загальної юрисдикції.
Розгляд справи про адміністративне правопорушення
Після складання та надсилання протоколу до уповноваженого органу здійснюється розгляд справи про адміністративне правопорушення.
Водночас розглядаються справи про адміністративне правопорушення у п’ятнадцятиденний строк з дня одержання органом (посадовою особою), правомочним розглядати справу, протоколу про адміністративне правопорушення та інших матеріалів справи.
Згідно статті 283 КУпАП розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі.
В постанові про накладення адміністративного стягнення зазначається про накладення стягнення у вигляді штрафу, зокрема в залежності від певної частини статті 164-14 КУпАП.
Розміри штрафів за порушення в сфері закупівель можуть становити від 1 700 грн до 170 000 грн. Наприклад, за порушення строків оприлюднення інформації передбачено штраф 1 700 грн, а за безпідставне відхилення тендерної пропозиції — від 25 500 грн до 51 000 грн.
Постанова суду (судді) про накладення адміністративного стягнення повинна містити положення про стягнення з особи, щодо якої її винесено, судового збору.
Відповідно до статті 285 КУпАП постанова оголошується негайно після закінчення розгляду справи. Копія постанови протягом трьох днів вручається або висилається особі, щодо якої її винесено.
Копія постанови в той же строк вручається або висилається потерпілому на його прохання.
Копія постанови вручається під розписку. У разі якщо копія постанови висилається, про це робиться відповідна відмітка у справі.
Оскарження постанови про адміністративне правопорушення
Приписи законодавства дозволяють оскаржити постанову про адміністративне правопорушення.
Так, згідно норм КУпАП постанова про накладення адміністративного стягнення, яка винесена органом державного фінансового контролю та яка стосується правопорушень, які визначені частинами 1 і 2 статті 164-14 КУпАП, може бути оскаржена протягом 10 календарних днів з дня її винесення у районний, районний у місті, міський чи міськрайонний суд.
Водночас згідно статті 294 КУпАП постанова судді у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, за винятком постанов про застосування стягнення, передбаченого статтею 32 або 32-1 цього Кодексу.
Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення, згідно якої притягнуто особу до адміністративної відповідальності згідно частин 3-6 статті 164-14 КУпАП, може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п’ятою статті 7 та частиною першою статті 287 цього Кодексу, зокрема до апеляційного суду. Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено.
Виконання постанови про адміністративне правопорушення
В разі, якщо постанову про адміністративне правопорушення, не було оскаржено згідно вимог статті 298 КУпАП така постанова є обов’язковою для виконання державними і громадськими органами, підприємствами, установами, організаціями, посадовими особами і громадянами.
Так, що стосується притягнення до адміністративної відповідальності згідно статті 164-14 КУпАП, то у відповідності до статті 307 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п’ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п’ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
Підсумки
Порядок притягнення до адміністративної відповідальності уповноважених/службових (посадових) осіб/керівника замовника включає наступні етапи:
- формування висновку за результатами моніторингу процедури закупівлі;
- складання протоколу про адміністративне правопорушення;
- надсилання протоколу органу (посадовій особі), уповноваженому розглядати справу про адміністративне правопорушення;
- розгляд справи про адміністративне правопорушення;
- оскарження постанови про адміністративне правопорушення
- виконання постанови про адміністративне правопорушення.
