Чи передбачена відповідальність за незастосування вимог щодо підтвердження ступеня локалізації виробництва товарів

Запровадження вимог щодо підтвердження ступеня локалізації виробництва товарів  покликано стимулювати розвиток національного виробництва. Для замовників дотримання цих вимог є не лише формальністю, а й обов’язком, закріпленим законодавством. Саме тому питання відповідальності замовника за незастосування вимог щодо підтвердження ступеня локалізації виробництва товарів набуває особливої актуальності.  Тож розглянемо дане питання в цьому матеріалі.

Нормативно-правове регулювання застосування ступеня локалізації

Згідно з пунктом 3 Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України «Про публічні закупівлі», на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 (далі – Особливості) замовники, що зобов’язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону, проводять закупівлі з урахуванням цих особливостей та з дотриманням принципів здійснення публічних закупівель, визначених Законом.

Відповідно до абзацу 3 пункту 3 Особливостей  під час здійснення публічної закупівлі відповідно до цих особливостей (крім випадків, передбачених абзацами четвертим - шостим цього пункту) замовники застосовують положення пункту 6-1 розділу X “Прикінцеві та перехідні положення” Закону, крім підпункту 4 пункту 6-1 розділу X “Прикінцеві та перехідні положення” Закону, з урахуванням положень, визначених цим абзацом. У разі здійснення замовником закупівлі робіт чи послуг, якщо виконання таких робіт чи надання послуг передбачає набуття замовником у власність товару, визначеного пунктом 6-1 розділу X “Прикінцеві та перехідні положення” Закону, вартість якого у складі предмета закупівлі дорівнює або перевищує вартісні межі, визначені абзацом першим пункту 6-1 розділу X “Прикінцеві та перехідні положення” Закону, закупівля таких робіт чи послуг здійснюється з урахуванням особливостей, установлених пунктом 6-1 розділу X “Прикінцеві та перехідні положення” Закону.

Положення пункту 6-1 розділу X “Прикінцеві та перехідні положення” Закону не застосовуються замовниками у разі:

• здійснення замовником закупівлі товарів, робіт чи послуг, якщо країною походження таких товарів (зокрема, якщо набуття замовником у власність таких товарів передбачається за результатом виконання робіт чи надання послуг) є країна, яка є стороною Угоди про державні закупівлі, укладеної 15 квітня 1994 р. в м. Марракеші, із змінами, внесеними Протоколом про внесення змін до Угоди про державні закупівлі, вчиненим 30 березня 2012 р. в м. Женеві, з якою Україна уклала інші міжнародні договори України, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, що містять положення про державні закупівлі, у тому числі угоди про вільну торгівлю, або країна, яка є учасником Угоди про державні закупівлі, до якої Україна приєдналася відповідно до Закону України “Про приєднання України до Угоди про державні закупівлі”;
• здійснення замовником закупівлі товару для потреб Збройних Сил, інших військових формувань, правоохоронних органів на їх запит з подальшою передачею таких товарів на облік запитувача. Особливості скеровують замовника до положень Закону України «Про публічні закупівлі» (надалі – Закон).

Особливості скеровують замовника до положень Закону України «Про публічні закупівлі» (надалі – Закон).

Згідно до пункту 6-1 розділу Х «Прикінцевих та перехідних положень» Закону тимчасово, з 2022 року строком на 10 років, встановлюються такі особливості здійснення закупівель, якщо вартість предмета закупівлі дорівнює або перевищує 200 тисяч гривень:

1) замовник здійснює закупівлю товарів, визначених підпунктом 2 цього пункту, виключно якщо їх ступінь локалізації виробництва дорівнює чи перевищує:

у 2022 році - 10 відсотків;

у 2023 році - 15 відсотків;

у 2024 році - 20 відсотків;

у 2025 році - 25 відсотків;

у 2026 році - 30 відсотків;

у 2027 році - 35 відсотків;

з 2028 року до дня завершення 10-річного строку дії цього пункту - 40 відсотків.

Підпунктом 3 пункту 6-1 Прикінцеві та перехідні положення Закону визначено, що Кабінет Міністрів України за погодженням із комітетом Верховної Ради України, до предмета відання якого належать питання промислової політики та розвитку окремих галузей виробництва, може затверджувати додатковий перелік товарів, що належать виключно до продукції переробної промисловості, в якому встановлює вимоги щодо їх ступеня локалізації виробництва в розмірі, що не перевищує ступінь локалізації виробництва, встановлений підпунктом 1 цього пункту на відповідний рік.

До зазначеного додаткового переліку товарів не включаються товари, визначені підпунктом 2 цього пункту.

Замовник здійснює закупівлю товарів, включених до додаткового переліку товарів, затвердженого Кабінетом Міністрів України, виключно у випадку, якщо їх ступінь локалізації виробництва перевищує або дорівнює ступеню локалізації виробництва, встановленому у зазначеному додатковому переліку товарів.

Відповідно Кабінет Міністрів України має право затверджувати додатковий перелік товарів, що належать виключно до продукції переробної промисловості, в якому встановлює вимоги щодо їх ступеня локалізації виробництва. Саме на виконання наведеної вище норми прийнято Постанову Кабміну від 02.07.2025 № 782, якої визначено додатковий перелік. Ознайомитися з особливостями застосування локалізації до товарів, які включені до додаткового переліку можна в матеріалі Набрали чинності зміни щодо застосування локалізації.

З аналізу вище викладеної інформації можна зробити висновок, що локалізація до товарів, визначених підпунктом 2 пункту 6-1 розділу X «Прикінцеві та перехідні положення» Закону та додатковим переліком, застосовується під час здійснення усіх публічних закупівель, за умови, що вартість предмета закупівлі на рік дорівнює або перевищує 200 тис. грн.

Розглянемо далі, яка передбачена відповідальність у разі, якщо замовник не застосує вимоги стосовно підтвердження ступеня локалізації виробництва товару, який є предметом закупівлі чи товару, який замовник набуває у власність під час виконання робіт / надання послуг, визначеного пунктом 6-1 розділу Х «Прикінцевих та перехідних положень» Закону під час здійснення  публічних закупівель.

Відповідальність за незастосування вимог щодо підтвердження ступеня локалізації виробництва товарів при укладені «прямого» договору при закупівлі робіт згідно пункту 11 Особливостей

Згідно пункту 11 Особливостей для здійснення закупівель товарів і послуг (крім послуг з поточного ремонту), вартість яких є меншою, ніж 100 тис. гривень, послуг з поточного ремонту, вартість яких є меншою, ніж 200 тис. гривень, робіт, вартість яких є меншою, ніж 1,5 млн. гривень, замовники можуть використовувати електронну систему закупівель відповідно до умов, визначених адміністратором електронної системи закупівель, у тому числі електронний каталог для закупівлі товарів. У разі здійснення таких закупівель без використання електронної системи закупівель замовник обов’язково дотримується принципів здійснення публічних закупівель, визначених Законом, вносить інформацію про таку закупівлю до річного плану та оприлюднює відповідно до пункту 3-8 розділу X «Прикінцеві та перехідні положення» Закону в електронній системі закупівель звіт про договір про закупівлю, укладений без використання електронної системи закупівель.

Відповідно до абзацу 3 пункту 3 Особливостей  у разі здійснення замовником закупівлі робіт чи послуг, якщо виконання таких робіт чи надання послуг передбачає набуття замовником у власність товару, визначеного пунктом 6-1 розділу X «Прикінцеві та перехідні положення» Закону, вартість якого у складі предмета закупівлі дорівнює або перевищує вартісні межі, визначені абзацом першим пункту 6-1 розділу X «Прикінцеві та перехідні положення» Закону, закупівля таких робіт чи послуг здійснюється з урахуванням особливостей, установлених пунктом 6-1 розділу X «Прикінцеві та перехідні положення» Закону.

Як бачимо згідно пункту 11 Особливостей можливе здійснення закупівлі робіт, виконання яких передбачає набуття замовником у власність товару, визначеного пунктом 6-1 розділу X «Прикінцеві та перехідні положення» Закону та додатковим переліком, вартість якого у складі предмета закупівлі дорівнює або перевищує 200 тисяч гривень, оскільки вартісні межі для закупівлі робіт визначенні пунктом 11 Особливостей дозволяють здійснити закупівлю товарів, визначених пунктом 6-1 розділу X «Прикінцеві та перехідні положення» Закону та додатковим переліком.

В свою чергу пункт 11 Особливостей не містить заборони вимагати від учасника підтвердження ступеня локалізації виробництва товару, який замовник набуває у власність під час виконання робіт,  визначеного пунктом 6-1 розділу Х «Прикінцеві та перехідні положення» Закону та додатковим переліком, при укладенні договору або самостійно перевірити інформацію щодо ступеня локалізації виробництва товару, який замовник набуває у власність.

Відповідальність за незастосування вимог щодо підтвердження ступеня локалізації виробництва товарів при укладенні договорів про закупівлю за винятками згідно пункту 13 Особливостей

Пункт 13 Особливостей визначає, що придбання замовниками товарів і послуг (крім послуг з поточного ремонту), вартість яких становить або перевищує 100 тис. гривень, послуг з поточного ремонту, вартість яких становить або перевищує 200 тис. гривень, робіт, вартість яких становить або перевищує 1,5 млн. гривень, може здійснюватися шляхом укладення договору про закупівлю без застосування відкритих торгів та/або електронного каталогу для закупівлі товару, на підставах визначених цим же пунктом.

В свою чергу пункт 13 Особливостей не містить заборони вимагати від учасника підтвердження ступеня локалізації виробництва товару, який є предметом закупівлі чи товару, який замовник набуває у власність під час виконання робіт / надання послуг, визначеного пунктом 6-1 розділу Х «Прикінцевих та перехідних положень» Закону та додатковим переліком, при укладенні договору або самостійно перевірити інформацію щодо ступеня локалізації виробництва товару.

Якщо замовник здійснює закупівлю на підставі підпункту 6 пункту 13 Особливостей, то варто звернути увагу, що замовник зобов’язаний дотримуватися умов застосування даної підстави: відмінено відкриті торги через неподання жодної тендерної пропозиції для участі у відкритих торгах у строк, установлений замовником згідно з цими особливостями, у тому числі за лотом. При цьому предмет закупівлі, його технічні, кількісні та якісні характеристики, проект договору про закупівлю, а також вимоги до суб’єкта, з яким укладається договір про закупівлю, не повинні відрізнятися від вимог, що були визначені замовником у тендерній документації (крім вимог, визначених пунктом 47 цих особливостей), та сума договору про закупівлю не може перевищувати очікувану вартість предмета закупівлі, зазначену замовником в оголошенні про проведення відкритих торгів, які відмінено через відсутність достатньої кількості учасників процедури закупівлі (учасника процедури закупівлі), з урахуванням прийнятного відсотка перевищення ціни тендерної пропозиції учасника процедури закупівлі над очікуваною вартістю предмета закупівлі, якщо такий прийнятний відсоток був зазначений у тендерній документації Тобто, замовник повинен вимагати від учасника, з яким планує укласти «прямий» договір по підпункту 6 пункту 13 Особливостей, надання всіх документів та інформації щодо підтвердження ступеню локалізації виробництва товару, згідно вимог, які були встановлені в тендерній документації.

Розглянемо практики ДАСУ.

Коментар: в результаті проведеного моніторингуаудитори виявили, що предмет закупівлі підпадає під локалізацію, проте замовник придбав такий товар без відповідного підтвердження ступеня локалізації. Як наслідок аудитори встановили порушення абзацу 3 пункту 3 Особливостей та підпункту 1 пункту 6-1 Розділу Х «Прикінцеві та перехідні положення» Закону. Варто зауважити, що в зобов'язанні щодо усунення порушення аудитори зазначили про обов’язок здійснити заходи щодо усунення виявленого порушення шляхом забезпечення відповідних заходів щодо закупівлі товарів виключно з відповідним ступенем локалізації на 2025 рік, а разі неможливості – припинити зобов`язання за укладеним договором про закупівлю. Таким чином в разі не оскарження висновку моніторингу до суду та неможливості здійснення відповідних заходів щодо закупівлі товарів виключно з відповідним ступенем локалізації на 2025 рік замовнику доведеться розірвати укладений договір про закупівлю.

Доречі, зручно шукати актуальні висновки ДАСУ та рішення Органу оскарження щодо будь-якої ситуації на Clarity App

Відповідальність за незастосування вимог щодо підтвердження ступеня локалізації виробництва  товару у закупівлях через електронний каталог

Відповідно до Порядку формування та використання електронного каталогу, затвердженому постановою Кабміну від 14.09.2020 № 822 (далі – Порядок № 822) у запиті пропозицій постачальників щодо закупівлі товару замовник може визначити виключно інформацію про характеристики товару та їх допустимі значення в межах специфікації товару, визначеної адміністратором. Запит пропозицій постачальників не повинен містити вимог до постачальника та інших документів, які не передбачені  Порядком № 822.

Порядок № 822 не встановлює вимог щодо застосування положення пункту 6-1 розділу X «Прикінцеві та перехідні положення» Закону та містить заборону встановлювати вимоги, які не передбачені ним.

Як наслідок найбільш безпечним варіантом є здійснення закупівлі товарів, що визначені підпунктом 2 пункту 6-1 розділу Х «Прикінцевих та перехідних положень» Закону та додатковим переліком шляхом проведення відкритих торгів, таким чином замовник не порушить вимоги законодавства та задовольнить свою потребу з урахуванням положень підпункту 3 пункту 3 Особливостей.

Існують і інші можливі варіанти застосування локалізації під час здійснення закупівлі через електронний каталог шляхом запиту пропозицій постачальників, але вони є ризикованими, оскільки порушують норми Порядку №822. Ознайомитися з ними можна в матеріалі Варіанти застосування локалізації під час здійснення закупівлі через електронний каталог .

Відповідальність за незастосування вимог щодо підтвердження ступеня локалізації виробництва товарів у відкритих торгах

Згідно до підпункту 1 пункту 6-1 розділу Х Прикінцевих та перехідних положень Закону уповноважений орган здійснює моніторинг дотримання вимог щодо ступеня локалізації виробництва предметів закупівлі, внесених до переліку товарів, що є предметом закупівлі, з підтвердженим ступенем локалізації виробництва, в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

В свою чергу Закон скеровує до Порядку підтвердження ступеня локалізації виробництва товарів затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 2 серпня 2022 р. № 861 (далі - Порядок № 861), який встановлює механізм підтвердження ступеня локалізації виробництва товарів, що є предметом закупівлі і визначені підпунктом 2 пункту 6-1 розділу Х Прикінцеві та перехідні положення Закону України “Про публічні закупівлі” та додатковим переліком товарів, що затверджується Кабінетом Міністрів України відповідно до підпункту 3 пункту 6-1 розділу Х Прикінцеві та перехідні положення Закону.

Пункт 13-1 Порядку №861 встановлює, що замовник визначає в тендерній документації на закупівлю предмета закупівлі, внесеного до переліку, вимогу щодо надання учасником процедури закупівлі сертифіката відповідності системи управління якістю у виробництві вимогам ДСТУ ISO 9001:2015 або ДСТУ EN ISO 9001:2018 (EN ISO 9001:2015, IDT; ISO 9001:2015, IDT) щодо виробника, продукція якого пропонується таким учасником, або національних стандартів, якими їх замінено, виданого акредитованим відповідно до законодавства органом з оцінки відповідності.

Учасник процедури закупівлі на таку вимогу замовника в тендерній документації подає у складі тендерної пропозиції копію сертифіката відповідності системи управління якістю у виробництві вимогам ДСТУ ISO 9001:2015 або ДСТУ EN ISO 9001:2018 (EN ISO 9001:2015, IDT; ISO 9001:2015, IDT) щодо виробника, продукція якого пропонується таким учасником, або національних стандартів, якими їх замінено, виданого акредитованим відповідно до законодавства органом з оцінки відповідності.

Якщо предметом закупівлі, внесеним до переліку, є колісні транспортні засоби, замовник визначає в тендерній документації вимогу щодо надання учасником процедури закупівлі сертифіката типу обладнання (або сертифікат типу транспортного засобу) чи сертифіката відповідності транспортних засобів або обладнання, чи сертифіката відповідності щодо індивідуального затвердження, в якому зазначено місцезнаходження виробника колісного транспортного засобу в Україні, виданого органом із сертифікації для індивідуального затвердження колісних транспортних засобів, партій частин та обладнання, який відповідно до законодавства призначений Мінінфраструктури, чи свідоцтво про присвоєння міжнародного ідентифікаційного коду виробника (WMI), що входить в структуру ідентифікаційного номера колісного транспортного засобу (VIN), виданого національною організацією України, уповноваженою на ведення реєстрації та присвоєння міжнародного ідентифікаційного коду виробника (WMI).

Учасник процедури закупівлі на таку вимогу замовника в тендерній документації подає у складі тендерної пропозиції сертифікат типу обладнання (або сертифікат типу транспортного засобу) чи сертифікат відповідності транспортних засобів або обладнання, чи сертифікат відповідності щодо індивідуального затвердження, в якому зазначено місцезнаходження виробника колісного транспортного засобу в Україні, виданий органом із сертифікації для індивідуального затвердження колісних транспортних засобів, партій частин та обладнання, який відповідно до законодавства призначений Мінінфраструктури, чи свідоцтво про присвоєння міжнародного ідентифікаційного коду виробника (WMI), що входить в структуру ідентифікаційного номера колісного транспортного засобу (VIN), виданого національною організацією України, уповноваженою на ведення реєстрації та присвоєння міжнародного ідентифікаційного коду виробника (WMI).

З аналізу вище викладеної інформації робимо висновок, що при здійсненні закупівлі шляхом проведення відкритих торгів замовник на виконання вимог Порядку №861 та абзацу 1 частини 3 статті 22 Закону  (тендерна документація може містити іншу інформацію, вимоги щодо наявності якої передбачені законодавством та яку замовник вважає за необхідне включити до тендерної документації) повинен встановити в тендерній документації вимоги передбачені законодавством для підтвердження ступеня локалізації виробництва товару. 

Розглянемо практику ДАСУ.

Коментар: відсутність в тендерній документації вимог щодо підтвердження ступеня локалізації виробництва товарів призводить до порушень замовником вимог частини третьої статті 22, пункту 6-1 розділу X «Прикінцеві та перехідні положення» Закону, пункту 3 та пункту 28 Особливостей, абзацу першого пункту 13-1 Порядку № 861. В свою чергу за складання тендерної документації не у відповідності із вимогами закону передбачене притягнення до адміністративної відповідальності згідно частини 1 статті 164-14 КУпАП.

Підсумки

Аналіз матеріалу свідчить, що за незастосування вимог щодо підтвердження ступеня локалізації виробництва товарів у відкритих торгах на замовника може чекати адміністративна відповідальність згідно з частини 1 статті 164-14 КУпАП (тендерна документація складена не у відповідності із вимогами закону) та встановлення порушень  вимог частини 3 статті 22, пункту 6-1 розділу X «Прикінцеві та перехідні положення» Закону, пункту 3 та пункту 28 Особливостей, абзацу 1 пункту 13-1 Порядку № 861. У всіх інших закупівлях за незастосування вимог щодо підтвердження ступеня локалізації виробництва товарів встановлюється порушення вимог абзацу 3 пункту 3 Особливостей та пункту 6-1 розділу Х «Прикінцевих та перехідних положень» Закону.

Варто мати на увазі, що у разі порушення наведених норм замовник може зіткнутися з вимогою аудиторів усунути виявлені порушення законодавства у сфері публічних закупівель шляхом відміни відкритих торгів у разі виявлення порушення під проведення відкритих торгів до моменту укладення договору або припинити зобов`язання за укладеним договором як у відкритих торгах так і інших закупівлях. Відповідно, якщо замовник не оскаржить висновок моніторингу до суду, то замовнику доведеться виконати зобов’язання зазначені у висновку моніторингів.