На практиці позадоговірні зобов’язання не є такою вже рідкістю. Та все ще не кожен замовник розуміє що це таке та як правильно вийти із ситуації, коли такі зобов’язання з’явилися, не порушуючи при цьому законодавчих норм, в тому числі й у сфері публічних закупівель.

Отож позадоговірні зобов’язання – це фактично безпідставно набуте майно замовником. Найпростіший приклад: випадок, коли замовник не просто отримав товар, а вже встиг спожити – в такому разі повернути його фактично неможливо. У відповідності до статті 1213 Цивільного кодексу України (далі – ЦКУ), у разі неможливості повернути в натурі потерпілому безпідставно набуте майно відшкодовується його вартість, яка визначається на момент розгляду судом справи про повернення майна.

У той же час в ЦКУ наявна частина третя статті 631, яка вказує що сторони можуть встановити, що умови договору застосовуються до відносин між ними, які виникли до його укладення. Проте для початку необхідно зрозуміти у яких випадках застосування даної вимоги є правомірним, а в яких –  ні.

У яких випадках (не)правомірно застосовувати частину третю статті 631 ЦКУ?