Згідно з статтею 251 Цивільного кодексу України (далі-ЦКУ) строком є певний період у часі, зі спливом якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення.

Водночас при здійсненні закупівель замовники повинні дотримуватися значної кількості строків.

Зокрема, частина 10 статті 29 Закону України «Про публічні закупівлі» (далі-Закон) визначає строк розгляду тендерної пропозиції/пропозиції, що за результатами оцінки визначена найбільш економічно вигідною, який не повинен перевищувати п’яти робочих днів з дня визначення найбільш економічно вигідної пропозиції.

Абзац 4 пункту 49 Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України «Про публічні закупівлі», на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 (далі – Особливості) визначає строк укладення договору про закупівлю з учасником, який визнаний переможцем процедури закупівлі, протягом строку дії його пропозиції, і який повинен складати не пізніше ніж через 15 днів з дати прийняття рішення про намір укласти договір про закупівлю.

Окрім зазначених строків замовники повинні дотримуватися і інших строків, про які детальніше можна дізнатися в статті Строки при здійсненні закупівель згідно Особливостей та інструменти для їх дотримання.

Типові помилки неправильного обчислення строків

Окрім дотримання строків, які визначені закупівельним законодавством, замовникам важливо правильно обчислювати строки.

Так, доволі часто замовники допускають помилки при обчисленні строків, якщо, до прикладу, зазначено «дні», без уточнення чи це «календарні» чи «робочі», як приміром, визначено в абзаці 4 пункту 49 Особливостей.

Водночач в інших нормах йдеться про визначення строку в робочих днях – строк розгляду тендерної пропозиції, який не повинен перевищувати п’яти робочих днів з дня визначення найбільш економічно вигідної пропозиції (частина 10 статті 29 Закону).

При цьому, в даному випадку варто зазначити, що в разі, якщо в певній нормі вказано – «дні», без уточнення це «календарні» чи «робочі», то маються на увазі саме календарні дні, про що наголошував Конституційний Суд України у рішенні від 07.07.1998 № 11-рп/98 у справі № 1-19/98 щодо офіційного тлумачення частин 2 і 3 статті 84  та частин 2 і 4 статті 94 Конституції України (справа щодо порядку голосування та повторного розгляду законів Верховною Радою України): «Термін «дні», якщо він вживається у зазначених правових актах без застережень, означає лише календарні дні».