Згідно з статтею 251 Цивільного кодексу України (далі-ЦКУ) строком є певний період у часі, зі спливом якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення.
Водночас при здійсненні закупівель замовники повинні дотримуватися значної кількості строків.
Зокрема, частина 10 статті 29 Закону України «Про публічні закупівлі» (далі-Закон) визначає строк розгляду тендерної пропозиції/пропозиції, що за результатами оцінки визначена найбільш економічно вигідною, який не повинен перевищувати п’яти робочих днів з дня визначення найбільш економічно вигідної пропозиції.
Абзац 4 пункту 49 Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України «Про публічні закупівлі», на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 (далі – Особливості) визначає строк укладення договору про закупівлю з учасником, який визнаний переможцем процедури закупівлі, протягом строку дії його пропозиції, і який повинен складати не пізніше ніж через 15 днів з дати прийняття рішення про намір укласти договір про закупівлю.
Окрім дотримання строків, які визначені закупівельним законодавством, замовникам важливо правильно обчислювати строки.
Так, доволі часто замовники допускають помилки при обчисленні строків, якщо, до прикладу, зазначено «дні», без уточнення чи це «календарні» чи «робочі», як приміром, визначено в абзаці 4 пункту 49 Особливостей.
Водночач в інших нормах йдеться про визначення строку в робочих днях – строк розгляду тендерної пропозиції, який не повинен перевищувати п’яти робочих днів з дня визначення найбільш економічно вигідної пропозиції (частина 10 статті 29 Закону).
При цьому, в даному випадку варто зазначити, що в разі, якщо в певній нормі вказано – «дні», без уточнення це «календарні» чи «робочі», то маються на увазі саме календарні дні, про що наголошував Конституційний Суд України у рішенні від 07.07.1998 № 11-рп/98 у справі № 1-19/98 щодо офіційного тлумачення частин 2 і 3 статті 84 та частин 2 і 4 статті 94 Конституції України (справа щодо порядку голосування та повторного розгляду законів Верховною Радою України): «Термін «дні», якщо він вживається у зазначених правових актах без застережень, означає лише календарні дні».
Також помилки можуть виникати про обчисленні початку перебігу строку, зокрема у разі, зазначення початку перебігу строку «з дня» та «з дати».
Водночас, як обчислювати початок перебігу строку «з дня» та «з дати» можна дізнатися в статті Як рахувати строки в публічних закупівлях.
Окрім цього, замовники допускають порушення при (не)врахуванні вихідних днів при здійсненні закупівель, що доволі часто має місце при поданні переможцем закупівлі документів, що підтверджують відсутність підстав, зазначених у підпунктах 3, 5, 6 і 12 пункту 47 Особливостей.
Водночас в даному випадку потрібно враховувати, що норми закупівельного законодавства є спеціальними нормами, і тому на правовідносини в сфері публічних закупівель не поширюються норми частини 5 статті 254 ЦКУ, яка визначає, що якщо останній день строку припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, що визначений відповідно до закону у місці вчинення певної дії, днем закінчення строку є перший за ним робочий день.
Більше про зазначене питання можна дізнатися в статті Останній день строку при вчиненні дій в публічних закупівлях є вихідним: чи потрібно переносити його на наступний робочий день?
В свою чергу, недотримання або неправильне обчислення строків замовником при здійсненні закупівель може нести певні ризики, які розглянемо далі.
Визнання нікчемним договору про закупівлю
Відповідно до абзацу 1 пункту 17 Особливостей договір про закупівлю за результатами проведеної закупівлі згідно з пунктами 10 і 13 цих особливостей укладається відповідно до Цивільного і Господарського кодексів України з урахуванням положень статті 41 Закону, крім частин другої - п’ятої, сьомої - дев’ятої статті 41 Закону, та цих особливостей.
Водночас підпункт 4 пункту 21 Особливостей передбачає, що договір про закупівлю є нікчемним у разі: укладення договору з порушенням строків, передбачених абзацами третім та четвертим пункту 49 цих особливостей, крім випадків зупинення перебігу строків у зв’язку з розглядом скарги органом оскарження відповідно до статті 18 Закону з урахуванням цих особливостей.
Отож, в разі, якщо замовник укладе договір про закупівлю з порушенням строків, передбачених абзацами 3 та 4 пункту 49 Особливостей, такий договір може бути визначений як нікчемний.
При цьому, стаття 215 Цивільного кодексу України (далі-ЦКУ) визначає, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.
Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.
Окрім цього, стаття 216 ЦКУ визначає правові наслідки недійсності правочину - недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.
У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.
Якщо у зв'язку із вчиненням недійсного правочину другій стороні або третій особі завдано збитків та моральної шкоди, вони підлягають відшкодуванню винною стороною.
Правові наслідки, передбачені частинами першою та другою цієї статті, застосовуються, якщо законом не встановлені особливі умови їх застосування або особливі правові наслідки окремих видів недійсних правочинів.
Правові наслідки недійсності нікчемного правочину, які встановлені законом, не можуть змінюватися за домовленістю сторін.
Вимога про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину може бути пред'явлена будь-якою заінтересованою особою.
Таким чином, ризиком недотримання замовників строків, які визначені абзацами 3 та 4 пункту 49 Особливостей, є визнання такого договору нікчемним, що призведе до необхідності застосування реституції та проведення закупівлі знову.
Відміна відкритих торгів
Як уже було визначено, замовники при здійсненні закупівель повинні дотримуватися строків, які визначені законодавчими нормами, зокрема враховувати особливості закупівельного законодавства щодо обчислення початку та закінчення перебігу строків в публічних закупівлях.
Водночас при виявленні замовником порушень щодо недотримання або неправильного обчислення строків при здійсненні закупівель замовник повинен відмінити закупівлю, зокрема на підставі підпункту 2 пункту 50 Особливостей - неможливості усунення порушень, що виникли через виявлені порушення вимог законодавства у сфері публічних закупівель, з описом таких порушень, про що зазначає Державна аудиторська служба України у висновках за результатами моніторингів при допущенні порушень законодавства, зокрема в частині недотримання строків при здійсненні закупівель.
При цьому, відміна відкритих торгів згідно розглядуваної норми можлива при дотриманні наступних умов:
- замовник не може усунути порушення, які ним виявлені на певному етапі закупівлі;
- виявлено порушення;
- порушення повинні бути вимог законодавства у сфері публічних закупівель;
- потрібно описати такі порушення.
Водночас, щоб більше дізнатися про зазначену підставу щодо відміни відкритих торгів варто ознайомитися із наступною статею - Відміна відкритих торгів у зв’язку з неможливості усунення порушень, що виникли через виявлені порушення вимог законодавства у сфері публічних закупівель як підстава для відміни відкритих торгів.
Притягнення до адміністративної відповідальності
Одним із найбільш «значних» ризиків при недотриманні уповноваженою особою строків при здійсненні закупівель є можливе притягнення до адміністративної відповідальності.
Так, стаття 164-14 Кодексу України про адміністративне правопорушення (далі-КУпАП) передбачає ряд правопорушень при здійсненні закупівель, що тягнуть за собою притягнення до адміністративної відповідальності.
Зокрема, такими є:
- несвоєчасне надання або ненадання замовником роз’яснень щодо змісту тендерної документації;
- неоприлюднення або порушення строків оприлюднення інформації про закупівлі;
- порушення строків розгляду тендерної пропозиції.
Тому в разі, якщо замовник недотримає певні строки, або неправильно обчислить строки при здійсненні закупівель, наприклад, оприлюднить договір про закупівлю на четвертий робочий день з дня його укладення, уповноважену особу замовника може бути притягнуто до адміністративної відповідальності згідно частини 1 статті 164-14 КУпАП.
Підсумки
При недотриманні або неправильному обчисленні строків при здійсненні закупівель замовник може нести наступні ризики – визнання договору нікчемним, відміна відкритих торгів, притягнення уповноважених осіб замовника до адміністративної відповідальності.
