Під час здійснення закупівлі, незалежно від її суми чи предмету, замовники повинні притримуватися чітких правил затверджених законодавцем. Однак, при наявності визначених загальних норм практичне їх застосування нерідко викликає труднощі.
Для забезпечення виконання завдань замовники здійснюють закупівлю необхідних товарів, робіт та послуг та намагаються організувати весь процес закупівель так, щоб уникнути затримки поставки чи виконання. Тож, інколи замовникам видається можливим поєднати в одній закупівлі декілька предметів. В яких же ситуаціях це робити дійсно безпечно?
На противагу варто згадати штучне «дроблення» закупівлі. Проте, поділ предмета закупівлі точно врегульовано законодавством і це не про проведення кількох відкритих торгів чи одночасно запитів пропозицій постачальників.
Ще один нестандартний спосіб задоволення потреби замовниками - здійснити закупівлю на підставі додаткової угоди. Доволі типово, коли суб’єкти природних монополій пропонують не проводити нову закупівлю, а продовжити співпрацю шляхом укладення додаткової угоди до вже існуючого договору.
Вже в ході проведення процедури закупівлі на замовників також чекає багато підводних каменів. Так, внесення змін до тендерної документації та / або оголошення про проведення відкритих торгів є звичною практикою. Але, порушення на цьому етапі часто допускаються і численна практика ДАСУ цьому в підтвердження.
Щодо розгляду тендерних пропозицій то замовники намагаються перестрахувати та перевіряють учасника не лише за наданими документами. До прикладу, з аналізу сайту виробника замовника розуміє про недостовірність наданої учасником інформації. Чи достатньо цього для відхилення?
Необґрунтовані дії замовників під час розгляду у відкритих торгах подеколи стають причиною подання скарги до АМКУ. Практично в замовників не завжди є час чекати завершення оскарження. Однак, доволі ризиково відмінити відкриті торги та “обійти” виконання рішення Органу оскарження.
З виконанням договору про закупівлю проблем не менше. Особливо при закупівлі товарів по яких відбувається зростання ціни. Постачальники поспішають надавати інформацію / документи та укласти додаткову угоду на нові ціни. Тут задача замовників детально дослідити чи дійсно наявне документальне підтвердження коливання ціни товару на ринку.
Особливості надають право укладати прямі договори навіть, якщо річна потреба перевищує встановлені вартісні межі. Серед так званих закупівель за виключеннями замовники намагаються закрити потребу як нагальну. Але, оскільки не визначено переліку документів, які повинні підтверджувати нагальність потреби, ДАСУ частіше не погоджується із правомірністю обраного способу.
Укладення прямого договору через відсутність конкуренції з технічних причин здається чи не найпростішою підставою. Проте, чи можливо застосовувати виключення не лише для договорів із монополістами?
Серед вимог до замовників є необхідність придбавати окремі товари / товари, що набуваються у власність під час закупівлі робіт чи послуг, із підтвердженим ступенем локалізації. Як і будь-яке не виконання обов'язкових норм, закупівлі без локалізації мають свої наслідки.