На практиці потреба у проведенні закупівлі може виникнути раніше, ніж замовнику будуть виділені відповідні кошторисні призначення. Тож постає питання, чи дозволяється оголошення відкритих торгів за відсутності на момент їх оголошення відповідних кошторисних призначень.
Замовник у тендерній документації встановлює вимоги до документів, які учасник має надати у складі тендерної пропозиції. Водночас на практиці учасник може надати передбачений документ іноземною мовою, не додавши його перекладу українською мовою. Чи може замовник у такому випадку надати учаснику 24 години для усунення невідповідності, чи тендерна пропозиція учасника підлягає відхиленню?
Під час здійснення закупівлі у замовника може виникнути ситуація, коли вартість укладеного договору без ПДВ становить менше 50 тис. грн, однак очікувана вартість предмета закупівлі, зазначена в річному плані, перевищує цю межу. У такому разі виникає питання, яку вартість враховувати для визначення необхідності оприлюднення звіту про договір про закупівлю, укладений без використання електронної системи закупівель.
В одного постачальника замовник може придбавати товари, що належать до різних предметів закупівлі за кодами Єдиного закупівельного словника. У такому випадку виникає питання, чи допускається об’єднати такі товари в одному договорі та як правильно відобразити їх у річному плані й електронній системі закупівель.
Після визначення переможця перед замовником постає питання у разі, якщо тендерну пропозицію підписувала одна особа, а керівником юридичної особи, відомості про якого містяться в ЄДР, є інша особа: на кого саме переможець має надати документи, що підтверджують відсутність підстав, визначених пунктом 47 Особливостей - на керівника, зазначеного в ЄДР, чи на особу, яка підписувала тендерну пропозицію?
Замовник може здійснювати певні закупівлі пов’язані з об’єктами критичної інфраструктури на підставі різних норм Особливостей, зокрема підпункту 2 пункту 9-2 та підпункту 9 пункту 13. При цьому кожна з них передбачає свої умови та порядок здійснення закупівлі. Тож виникає питання, чим відрізняються ці підстави та в яких випадках замовнику слід застосовувати кожну з них.
Після 01.09.2026 замовникам необхідно враховувати нову вартісну межу під час здійснення закупівель послуг. Водночас на початок дії нових правил частина річної потреби за певним предметом закупівлі вже може бути придбана. Які правила визначення виду закупівлі застосовуються в такому випадку?