Чи можна оголошувати відкриті торги без виділених кошторисних призначень?

Так, відповідно до пункту 7 частини 1 статті 2 БК України бюджетним зобов’язанням вважається будь-яке здійснене відповідно до бюджетного асигнування розміщення замовлення, укладення договору, придбання товару, послуги чи здійснення інших аналогічних операцій протягом бюджетного періоду, згідно з якими необхідно здійснити платежі протягом цього ж періоду або у майбутньому.

Згідно з частиною першою статті 48 БК України розпорядники та одержувачі бюджетних коштів беруть бюджетні зобов’язання та здійснюють платежі тільки в межах бюджетних асигнувань, встановлених кошторисами, враховуючи необхідність виконання бюджетних зобов’язань минулих років.

Аналогічна норма міститься й у Порядку № 309. Згідно з ним, розпорядники бюджетних коштів беруть бюджетні зобов'язання в межах бюджетних асигнувань, установлених кошторисами (планами використання бюджетних коштів), з урахуванням відповідних планів асигнувань (за винятком надання кредитів з бюджету) та помісячних планів використання бюджетних коштів. Це відповідає вимогам статті 48 Бюджетного кодексу України.

В свою чергу, частина 4 статті 48 БК України визначає, що забороняється взяття бюджетних зобов’язань та здійснення платежів без відповідних бюджетних асигнувань, що надаються відповідно до встановлених бюджетних призначень.

Отож, з огляду на викладене, бюджетне законодавство забороняє взяття бюджетних зобов’язань (укладення договору) без відповідних бюджетних асигнувань (виділених кошторисних призначень).

Разом з тим, пункт 2.2 Порядку № 309 встановлює терміни для реєстрації бюджетних зобов’язань. Зокрема, у разі взяття бюджетного зобов’язання, за яким застосовується процедура закупівлі, розпорядник бюджетних коштів подає до органу Казначейства Реєстр бюджетних зобов’язань протягом 7 робочих днів з дати оприлюднення звіту про результати закупівлі в електронній системі. Ця подача відбувається за умови наявності кошторису (плану використання бюджетних коштів) в обліку Казначейства, або ж протягом 7 робочих днів з дати взяття такого кошторису на облік.

Однак оголошувати закупівлю, зокрема відкриті торги, які відбуваються у кілька етапів, без відповідних бюджетних асигнувань (виділених кошторисних призначень) бюджетне законодавство не забороняє.

Тобто, якщо замовнику необхідно оголосити закупівлю (наприклад, відкриті торги), але кошторисні призначення на момент оголошення закупівлі ще не виділено, законодавство не містить жодних обмежень чи заборон щодо такого оголошення.

Важливим моментом при оголошенні закупівлі без виділених кошторисних призначень є виділення їх до моменту укладення договору, оскільки, як уже з’ясовано, бюджетне законодавство забороняє взяття бюджетних зобов’язань (укладення договору) без відповідних бюджетних асигнувань.

Натомість абзац 4 пункту 49 Особливостей передбачає, що замовник укладає договір про закупівлю з учасником, який визнаний переможцем процедури закупівлі, протягом строку дії його пропозиції, не пізніше ніж через 15 днів з дати прийняття рішення про намір укласти договір про закупівлю відповідно до вимог тендерної документації та тендерної пропозиції переможця процедури закупівлі. У випадку обґрунтованої необхідності строк для укладення договору може бути продовжений до 60 днів.

Відтак, якщо на момент спливу 15 днів з дати прийняття рішення про намір укласти договір про закупівлю кошторисних призначень ще не буде виділено, замовнику необхідно продовжити строк для укладення договору до 60 днів.

Щодо можливості відміни відкритих торгів згідно підпункту 3 пункту 50 Особливостей: скорочення обсягу видатків на здійснення закупівлі товарів, робіт чи послуг.

Для того, щоб мати можливість правомірно застосувати дану підставу для відміни відкритих торгів замовнику необхідно дотриматися всіх умов застосування даної підстави та мати документальне підтвердження наявності підстав. Тому радимо ознайомитися з матеріалом Відміна закупівлі у зв’язку із скороченням обсягу видатків на здійснення закупівлі товарів, робіт чи послуг згідно Особливостей.