Як зазначати інформацію про кінцевого бенефіціарного власника
Найбільш гарячою темою для дискусій протягом останнього місяця стали січневі зміни до Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України від 25.12.2015 № 922-VIII «Про публічні закупівлі», на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 (далі – Особливості), особливо в частині обов’язку замовника щодо відображення в електронній системі закупівель інформації про кінцевого бенефіціарного власника постачальника товарів / виконавця робіт / надавача послуг.
Питання це, насправді комплексне, тож розбиратимемо по черзі. По-перше, змін зазнали ті положення, котрі передбачають необхідність оприлюднення в електронній системі закупівель звіту про договір про закупівлю, укладеного без використання електронної системи. Відповідно корисно ознайомитись із оновленими вимогами до публікації такого звіту.
Враховуючи, що технічна реалізація електронних майданчиків наразі не передбачає автоматичного формування відповідної інформації про кінцевого бенефіціарного власника постачальника товарів / виконавця робіт / надавача послуг в електронній системі закупівель, то замовник зобов’язаний зазначати її власноруч. В той же час робити це необхідно із використанням електронних полів, які в подальшому будуть дублюватись в автоматично сформованому електронної системою файлі звіту.
Завдання щодо збору та оприлюднення вищезгаданої інформації дещо ускладняється, коли учасник закупівлі є нерезидентом. Адже в даній ситуації отримати інформацію з відкритих джерел здебільшого немає можливості. При цьому якщо мова йде про відкриті торги, то відповідну інформацію можна отримати безпосередньо від учасника - нерезидента, шляхом встановлення вимоги в тендерній документації. А от що робити у разі невиконання даних вимог?
А як бути із закупівлями, в яких річна вартість предмета закупівлі не перевищить 50 тис. гривень? Адже аналізуючи норми пункту 11 Особливостей можна помітити, що при оприлюдненні до таких закупівель звіту про договір про закупівлю, укладеного без використання ЕСЗ, замовнику доцільно оприлюднити інформацію про кінцевого бенефіціарного власника суб’єкта господарювання.
Не менш цікавими є питання щодо зазначення інформації про КБВ у разі, якщо:
- надавачем послуг є фізична особа;
- мова йде про суб’єкта господарювання, який виступає фізичною особою - підприємцем.
У випадку, якщо мова йде про запит пропозицій постачальників, замовник технічно не має можливості відобразити інформацію про кінцевого бенефіціарного власника постачальника. Проте виходи із ситуації, якось все одно потрібно.
А для зручності формування інформації про КБВ чи пояснення щодо відсутності такої інформації, замовник може скористатись відповідною шпаргалкою із прикладами. Моментів багато, тож якщо виникатимуть питання - передплатники завжди можуть записатись на безкоштовну телефонну чи письмову консультацію.
пов'язані статті
- Чи можна відмінити закупівлю, яка проведена шляхом укладення прямого договору?
- Практика аудиторів щодо (без)підставного укладення договору про закупівлю відповідно до пункту 13 Особливостей
- (Не)можливість проведення загального запиту пропозицій постачальників на лікарські засоби, у разі якщо функціонал відображає на такі товари коди за показником 4 Єдиного закупівельного словника
- [онлайн 10 червня] Практикум щодо зазначення інформації про кінцевого бенефіціарного власника у публічних закупівлях
- Чи існують відсоткові обмеження щодо збільшення ціни за одиницю товару в «допорогових» договорах?
