Хто такий учасник-нерезидент?

Відповідно до пункту 37 частини 1 статті 1 Закону України «Про публічні закупівлі» учасник процедури закупівлі / спрощеної закупівлі — це фізична особа, фізична особа — підприємець чи юридична особа — резидент або нерезидент, у тому числі об’єднання учасників, яка подала тендерну пропозицію / пропозицію або взяла участь у переговорах у разі застосування переговорної процедури закупівлі.

Отже, з наведеного визначення вбачається, що учасником відкритих торгів може бути як фізична, так і юридична особа — нерезидент.

Згідно підпункту 2 Порядку формування та використання електронного каталогу, затвердженого постановою Кабміну від 14.09.2020 № 822:

• постачальник - учасник, якого внесено до переліку кваліфікованих постачальників та який має право доступу до електронного каталогу відповідно до вимог, установлених цим Порядком;
• учасник - фізична особа, фізична особа - підприємець чи юридична особа - резидент або нерезидент, яка подала заявку до адміністратора відповідно до вимог цього Порядку.

Враховуючи викладене, постачальником електронного каталогу також може бути фізична або юридична особа — нерезидент.

Що стосується постачальника товару / надавача послуг / виконавця робіт, з яким укладається «допороговий» договір без використання електронної системи закупівель (ЕСЗ), договір про закупівлю, укладений згідно з пунктом 13 Особливостей, договір про закупівлю, укладений згідно з пунктом 86 Особливостей та договір про закупівлю, укладений згідно з пунктом 89 Особливостей, слід враховувати вимоги до інформації, яку має містити звіт про договір про закупівлю, укладений без використання ЕСЗ.

Так, відповідно до пункту 11 Особливостей визначено, що звіт про договір про закупівлю, укладений без використання електронної системи закупівель, додатково повинен містити інформацію, визначену абзацом сьомим пункту 9 цих Особливостей, а саме — відомості про кінцевих бенефіціарних власників постачальника товару (товарів), виконавця робіт, надавача послуги (послуг). Така інформація формується автоматично засобами електронної системи закупівель. У разі відсутності технічної можливості, реалізованої засобами ЕСЗ, або у разі, коли постачальник товару (товарів), виконавець робіт чи надавач послуги (послуг) є нерезидентом, замовник самостійно додає до звіту відповідну інформацію про кінцевих бенефіціарних власників.

Аналогічна вимога міститься й в абзаці 47 пункту 13, пункті 86 та 89 Особливостей, згідно з яким звіт про договір про закупівлю, укладений без використання електронної системи закупівель, також повинен містити інформацію про кінцевих бенефіціарних власників постачальника / виконавця / надавача послуг у порядку, визначеному абзацом 7 пункту 9 цих Особливостей.

Зокрема, звіт повинен містити такі відомості про кінцевих бенефіціарних власників постачальника товару (товарів), виконавця робіт, надавача послуги (послуг): прізвище, ім’я, по батькові (за наявності), країну громадянства (підданства), а у разі, якщо кінцевий бенефіціарний власник — іноземець і є громадянином (підданим) кількох країн, — усі країни його громадянства (підданства), а також повне найменування, місцезнаходження та ідентифікаційний код (для резидента) засновника юридичної особи, у якій така особа є кінцевим бенефіціарним власником, характер та міру (рівень, ступінь, частку) бенефіціарного володіння (вигоди, інтересу, впливу).

Отже, постачальником товарів / надавачем послуг / виконавцем робіт за «допороговим» договором без використання ЕСЗ та за договором про закупівлю, укладеним відповідно до пункту 13 Особливостей, може бути як резидент, так і нерезидент. У зв’язку з цим доцільно розглянути їх визначення.

Відповідно до підпункту 14.1.213 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України резиденти - це:

а) юридичні особи та їх відокремлені особи, які утворені та провадять свою діяльність відповідно до законодавства України з місцезнаходженням як на її території, так і за її межами;

б) дипломатичні представництва, консульські установи та інші офіційні представництва України за кордоном, які мають дипломатичні привілеї та імунітет;

в) фізична особа - резидент - фізична особа, яка має місце проживання в Україні.

У разі якщо фізична особа має місце проживання також в іноземній державі, вона вважається резидентом, якщо така особа має місце постійного проживання в Україні; якщо особа має місце постійного проживання також в іноземній державі, вона вважається резидентом, якщо має більш тісні особисті чи економічні зв'язки (центр життєвих інтересів) в Україні. У разі якщо державу, в якій фізична особа має центр життєвих інтересів, не можна визначити, або якщо фізична особа не має місця постійного проживання у жодній з держав, вона вважається резидентом, якщо перебуває в Україні не менше 183 днів (включаючи день приїзду та від'їзду) протягом періоду або періодів податкового року.

Достатньою (але не виключною) умовою визначення місця знаходження центру життєвих інтересів фізичної особи є місце постійного проживання членів її сім'ї або її реєстрації як суб'єкта підприємницької діяльності.

Якщо неможливо визначити резидентський статус фізичної особи, використовуючи попередні положення цього підпункту, фізична особа вважається резидентом, якщо вона є громадянином України.

Якщо всупереч закону фізична особа - громадянин України має також громадянство іншої країни, то з метою оподаткування цим податком така особа вважається громадянином України, який не має права на залік податків, сплачених за кордоном, передбаченого цим Кодексом або нормами міжнародних угод України.

Якщо фізична особа є особою без громадянства і на неї не поширюються положення абзаців першого - четвертого цього підпункту, то її статус визначається згідно з нормами міжнародного права.

Достатньою підставою для визначення особи резидентом є самостійне визначення нею основного місця проживання на території України у порядку, встановленому цим Кодексом, або її реєстрація як самозайнятої особи.

У разі якщо у розділі IV цього Кодексу використовується термін «резидент» у відповідних відмінках, під цим терміном розуміється «фізична особа – резидент».

Для цілей цього підпункту не вважається достатньою умовою визначення місця знаходження центру життєвих інтересів фізичної особи набуття особою статусу електронного резидента (е-резидента);

Згідно з підпунктом 14.1.122 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України нерезиденти - це:

а) іноземні компанії, організації, партнерства та інші об’єднання осіб, утворені відповідно до законодавства інших держав, їх зареєстровані (акредитовані або легалізовані) відповідно до законодавства України філії, представництва та інші відокремлені підрозділи з місцезнаходженням на території України, а також правові утворення без статусу юридичної особи, створені відповідно до законодавства іноземних держав або територій, які не є резидентами України, відповідно до положень цього Кодексу;

б) дипломатичні представництва, консульські установи та інші офіційні представництва інших держав і міжнародних організацій в Україні;

в) фізичні особи, які не є резидентами України.

Враховуючи вищевикладене основна різниця між резидентом та нерезидентом полягаю в тому, що резидент є особою, яка зареєстрована чи проживає на території України, водночас нерезидентом є особа, яка утворена відповідно до законодавства інших держав, представництва та інші відокремлені підрозділи з місцезнаходженням на території України, а також правові утворення без статусу юридичної особи, створені відповідно до законодавства іноземних держав або територій.