Як сформувати обґрунтування технічних та якісних характеристик, розміру бюджетного призначення та очікуваної вартості предмета закупівлі

Постановою Кабміну від 11.10.2016 № 710 «Про ефективне використання державних коштів» (далі – Постанова № 710) встановлено обов’язок для головних розпорядників бюджетних коштів (розпорядників бюджетних коштів нижчого рівня), суб`єктів господарювання державного сектору економіки забезпечувати обґрунтування технічних та якісних характеристик предмета закупівлі, розміру бюджетного призначення, очікуваної вартості предмета закупівлі та їх розміщення на власному веб-сайті (або на офіційному веб-сайті головного розпорядника бюджетних коштів, суб`єкта управління об`єктами державної власності, що здійснює функції з управління суб`єктом господарювання державного сектору економіки) протягом п`яти робочих днів з дня оприлюднення оголошення про проведення конкурентної процедури закупівель. У статті «Оприлюднення обґрунтування технічних та якісних характеристик предмета закупівлі: для яких замовників ця вимога є обов’язковою?» ми проаналізували особливості виконання даної норми, а у цьому матеріал розберемо як підготувати та сформувати обґрунтування технічних та якісних характеристик предмета закупівлі, розміру бюджетного призначення, очікуваної вартості предмета закупівлі.

Законодавчі вимоги щодо обґрунтування технічних та якісних характеристик, розміру бюджетного призначення та очікуваної вартості предмета закупівлі

Чіткі законодавчі вимоги щодо обґрунтування технічних та якісних характеристик, розміру бюджетного призначення та очікуваної вартості предмета закупівлі відсутні. Постанова № 710 визначає виключно категорії замовників, які мають обов’язок виконувати відповідні норми, а саме:

• головні розпорядники бюджетних коштів;
• розпорядники бюджетних коштів нижчого рівня;
• суб’єкти господарювання державного сектору економіки,

та визначають як саме необхідно їх виконати:

1. забезпечити обґрунтування технічних та якісних характеристик предмета закупівлі, розміру бюджетного призначення, очікуваної вартості предмета закупівлі. Тобто готувати обґрунтування технічних та якісних характеристик предмета закупівлі, розміру бюджетного призначення, очікуваної вартості предмета закупівлі для кожної закупівлі від 0,01 грн;
2. забезпечити оприлюднення обґрунтування технічних та якісних характеристик предмета закупівлі, розміру бюджетного призначення, очікуваної вартості предмета закупівлі шляхом розміщення на власному веб-сайті (або на офіційному веб-сайті головного розпорядника бюджетних коштів, суб’єкта управління об’єктами державної власності, що здійснює функції з управління суб’єктом господарювання державного сектору економіки) протягом п’яти робочих днів з дня оприлюднення оголошення про проведення конкурентної процедури закупівель або повідомлення про намір укласти договір про закупівлю за результатами переговорної процедури закупівель. Тобто оприлюднювати обґрунтування технічних та якісних характеристик предмета закупівлі, розміру бюджетного призначення, очікуваної вартості предмета закупівлі протягом п’яти робочих днів з дня оприлюднення оголошення про проведення конкурентної процедури закупівель (на період дії воєнного стану та протягом 90 днів з дня його припинення чи скасування єдиною конкурентною закупівлею є відкриті торги у порядку визначеному Особливостями).

Слід зазначити, що вимога щодо оприлюднення обґрунтування інформації про предмет закупівлі не стосується одержувачів бюджетних коштів.

Чи є окремі вимоги до обґрунтування технічних та якісних характеристик предмета закупівлі, розміру бюджетного призначення, очікуваної вартості предмета закупівлі?

Законодавчо не встановлено вимог до обґрунтування технічних та якісних характеристик предмета закупівлі, розміру бюджетного призначення, очікуваної вартості предмета закупівлі, яке здійснюється певними замовниками на виконання Постанови № 710, відповідно замовники можуть його складати на власний розсуд. Пропонуємо розглянути приклади оприлюднення обґрунтування технічних та якісних характеристик предмета закупівлі, розміру бюджетного призначення, очікуваної вартості предмета закупівлі з офіційних сайтів замовників.

Приклад з сайту Мінекономіки

Приклад з сайту Медзакупівель

Формуємо обґрунтування технічних та якісних характеристик

Обґрунтування технічних та якісних характеристик починається з визначення потреби. Якщо замовник планує щорічну закупівлю товарів постійного використання, в залежності від закладу, наприклад, палива, канцтоварів чи інтернету, технічні та якісні характеристики визначаються типово, хоча для кожного типу і будуть свої нюанси.

В цьому випадку більш уважно слід ставитися до кількості закупівлі, бо потреби у тих самих товарах у замовника рік до року можуть змінюватися. Визначення потреби можна зробити шляхом аналізу інформації про товари, роботи, послуги та їх обсяги, які було придбано у попередньому році, а також отримавши інформацію про потребу у товарах, роботах та послугах від структурних підрозділів (більш детально про планування закупівель у статті за посиланням).

Якщо закупівля стосується не типового, штучного товару, технічні та якісні характеристики повинні визначати фахівці, внутрішні замовники, для кого цей товар буде придбаний або хто з ним буде далі працювати. Тобто, ніхто краще за водія не визначить, яким повинно бути кермо.

Наприклад, для потреб лікарні потрібно нове обладнання. Фахівець, який буде його використовувати і який знається й на хворобах, й на показниках, й, в ідеалі, на сучасному обладнанні, може сказати, який пристрій і для чого йому потрібен. По означених параметрах можна вибрати одну або декілька моделей, відповідно вже буде з чого складати технічні і якісні характеристики.

Після збору інформації про потребу, визначається предмет закупівлі (більш детально про визначення предмету закупівлі у статті за посиланням) і очікувана вартість.

Обґрунтування технічних та якісних характеристик повинно містити посилання на законодавчі норми, згідно з якими встановлюються технічні вимоги до предмету закупівля.

Так, якщо здійснюється закупівля товару, що підпадає під національну стандартизацію, варто обґрунтовувати вимоги діючими нацстандартами. Наприклад, для бензину це буде ДСТУ 7687:2015. «Бензини автомобільні Євро. Технічні умови», для електроенергії ― ДСТУ EN 50160:2014 «Характеристики напруги електропостачання в електричних мережах загальної призначеності», для газу ― ДСТУ ISO 13686:2015 «Природний газ. Показники якості» (більш детально про національні стандарти у статті за посиланням).

Застосування національних стандартів не є обов’язковим, окрім випадків, коли обов’язковість їх застосування встановлена нормативно-правовими актами.

Відповідно обґрунтування технічних та якісних характеристик предмета закупівлі може містити:

• посилання на законодавчі норми, які регулюють предмет закупівлі;
• самі технічні та якісні характеристики;
• посилання службову записку або інший документ з технічними та якісними характеристиками, який уповноваженій особі надано інформацію про технічні та якісні характеристики необхідного предмета закупівлі.

Приклад з сайту Укрзалізниці

Обґрунтовуємо розміру бюджетного призначення

Після визначення предмету та очікуваної вартості закупівлі визначається, за які кошти буде придбаний товар, послуги чи роботи.

Якщо замовник має у розпорядженні кошти власного бюджету (кошти від господарської діяльності підприємства), то потреби в обґрунтуванні технічних та якісних характеристик предмета закупівлі, розміру бюджетного призначення, очікуваної вартості предмета закупівлі немає.

Якщо замовник є головним розпорядником бюджетних коштів (розпорядником бюджетних коштів нижчого рівня) або суб’єктом господарювання державного сектору економіки, йому потрібне обґрунтування розміру бюджетного призначення.

Почнемо с того, що Державний бюджет України визначає, серед іншого, за якими бюджетними програмами розподіляються кошти, отримані до спеціального фонду, серед яких, згідно статті 28: здійснення заходів у сфері освіти; закупівля високовартісного медичного обладнання для закладів охорони здоров’я; здійснення заходів у сфері культури; матеріально-технічне забезпечення та цифровізацію сфери фізичної культури і спорту.

Бюджетний кодекс України визначає бюджетні призначення, встановлені рішенням про місцевий бюджет, на конкретні цілі, пов'язані з реалізацією конкретних програм та заходів.

Згідно статті 89 Бюджетного кодексу України, до видатків, що здійснюються з бюджетів сільських, селищних, міських територіальних громад, належать видатки на: освіту; охорону здоров'я; державні культурно-освітні та театрально-видовищні програми; фізичну культуру і спорт.

Згідно статті 90 Бюджетного кодексу України, до видатків, що здійснюються з бюджету Автономної Республіки Крим і обласних бюджетів, належать видатки на: державне управління; освіту; охорону здоров'я; соціальний захист та соціальне забезпечення; культуру і мистецтво; фізичну культуру і спорт; програми природоохоронних заходів місцевого значення, проекти реструктуризації та ліквідації об’єктів підприємств гірничої хімії, підземного видобутку залізної руди, консервації ртутного виробництва, утримання водовідливних комплексів.

Стаття 91 Бюджетного кодексу України містить перелік видатків місцевих бюджетів, що можуть здійснюватися з усіх місцевих бюджетів.

Виходячи з цього, бюджетне призначення може бути здійснено в рамках конкретних видатків на конкретні програми.

Кошторис — затверджений у встановленому порядку або прийнятий належним чином фінансово-плановий документ, який містить відповідні статті і суми витрат коштів на утримання органів державної влади, установ та організацій.

Кошторис доходів і видатків бюджетної установи, організації є основним плановим документом, який підтверджує повноваження щодо отримання доходів та здійснення видатків, визначає обсяг і спрямування коштів для виконання нею своїх функцій та досягнення цілей, визначених на рік відповідно до бюджетних призначень. Кошторис бюджетних установ має загальний та спеціальний фонди. Форма кошторису затверджується Мінфіном.

Фактично обґрунтування розміру бюджетного призначення й буде посилання на кошторис, яким затверджено видатки замовника. Тобто, обґрунтування може бути сформульовано наступним чином:

«Розмір бюджетного призначення визначений Законом України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» за програмою (КПКВК ________) відповідно до бюджетного запиту на 2023 рік»

або

«Розмір бюджетного призначення визначений Цільовою програмою «________________», затвердженою рішенням ________ обласної/міської/сільської ради від ______________ № _____».

Приклад з сайту МОЗ

Формуємо обґрунтування очікуваної вартості предмета закупівлі

В обґрунтуванні очікуваної вартості предмета закупівлі необхідно описати яким чином замовник визначав її та чим керувався, наприклад, чи є в нього власний порядок визначення очікуваної вартості предмета закупівлі, чи він керувався Примірною методикою, затвердженою наказом Мінекономіки 18.02.2020 № 275, і якщо да ― то яким саме методом, наприклад, як це було зроблено у МОЗ:

«Замовником здійснено розрахунок очікуваної вартості послуг методом порівняння ринкових цін на підставі отриманих комерційних пропозицій відповідно до Примірної методики визначення очікуваної вартості предмета закупівлі, затвердженої наказом Мінекономіки 18.02.2020 № 275».

Підсумки

1. Чіткі законодавчі вимоги щодо обґрунтування технічних та якісних характеристик, розміру бюджетного призначення та очікуваної вартості предмета закупівлі відсутні, тому замовник складає таке обґрунтування самостійно та зазначає інформацію, яку вважає за потрібне.
2. Формування технічних та якісних характеристик має містити:
3. посилання на законодавчі норми, які регулюють предмет закупівлі;
4. самі технічні та якісні характеристики;
5. посилання службову записку або інший документ з технічними та якісними характеристиками, який уповноваженій особі надано інформацію про технічні та якісні характеристики необхідного предмета закупівлі (за наявності).
6. Бюджетне призначення формується в рамках визначених видатків на конкретні програми на підставі обґрунтованих запитів.
7. Обґрунтування очікуваної вартості має містити інформацію про методику визначення очікуваної вартості та / або опис визначення очікуваної вартості разом з розрахунком та посилання на відповідний документ (власний порядок визначення очікуваної вартості предмета закупівлі або примірну методику, затверджену наказом Мінекономіки 18.02.2020 № 275).