Дотримання строків у закупівлях, адже від правильного обчислення часових меж залежить своєчасність прийняття рішень та їх відповідність вимогам законодавства. На практиці величезну кількість запитань викликають нюанси щодо визначення початку перебігу строків, особливостей їх обчислення, умов, за яких допускається продовження окремих строків тощо. Тож сьогодні трішки зупинимось на цій темі.
Чи не найбільше вимог щодо часових обмежень стосуються закупівель, які здійснюються на підставі пункту 10 Особливостей. Найбільш тривалий та насичений алгоритм здійснення закупівлі реалізується через задоволення потреби, шляхом проведення відкритих торгів. Складнощі застосування процедури закупівлі полягають в досить великій кількості дій, які здійснює уповноважена особа як при плануванні, так і безпосередньо під час здійснення самої закупівлі. І більшість з них обмежені часом, саме тому при підготовці до відкритих торгів, варто врахувати перелік строків для кожного із можливих етапів.
В той же час окремі законодавчі норми допускають можливість для замовників дещо продовжити передбачені вимогами строки. Наприклад якщо уповноважена особа в процесі здійснення розгляду тендерної пропозиції не вкладається у 5 робочих днів з дня визначення найбільш економічно вигідної пропозиції, то такий строк можна продовжити до 20 робочих днів. Є і інші ситуації, проте перед прийняттям відповідних рішень корисно врахувати практику аудиторів з аналогічних питань.
Що стосується надпорогових закупівель, нормативно-правова база містить ряд виключень, відповідно до яких можна укласти договір про закупівлю без застосування ЕСЗ. Проведення таких закупівель передбачає окремий алгоритм дій, визначений вимогами пункту 13 Особливостей. А от специфіка обрахунку строків може залежати від конкретного предмета закупівлі.
При укладенні прямого договору відповідно до пункту 11 Особливостей, замовнику достатньо звернути увагу на наступні строки, серед яких, зокрема: у які терміни оприлюднюється річний план закупівель або зміни до нього, строк для оприлюднення звіту про договір про закупівлю тощо.
Результатом будь-якої закупівлі укладається договір або договір про закупівлю. І в процесі формування умов такого договору, замовник стикається із поняттями «строк дії договору» та «строк виконання зобов’язань». Окрема історія стосується відображення інформації в проєкті договору щодо конкретних строків поставки товару / надання послуг / виконання робіт. І не варто забувати, що строки виконання зобов’язань можуть настати ще до моменту укладення договору про закупівлю.
Після укладення договору настає не менш важливий для замовника етап – його виконання. Договір передбачає не лише поставку товару / надання послуг / виконання робіт з однієї сторони, але й здійснення оплати за отриманий товар / надані послуги / виконані роботи. Тож, бюджетним замовникам потрібно орієнтуватись у строках реєстрації бюджетних зобов’язань в Органах Казначейства.
Крім цього, замовники додатково аналізують чи належить предмет закупівлі до програм, завдань, проектів, робіт до сфери інформатизації Національної програми інформатизації, а за необхідності погоджує такий договір із Генеральним державним замовником Національної програми інформатизації – Міністерством цифрової трансформації. Вимоги щодо законодавчо обумовлених строків такого погодження можна віднайти в постанові Кабінету Міністрів України «Деякі питання Національної програми інформатизації» від 02.02.2024 № 119.