В процесі виконання договору / договору про закупівлю, сторони можуть дійти до висновку, що договірні відносини слід припинити, а сам договір – розірвати. В такому випадку варто детально вивчити законодавчі норми аби прослідкувати за відповідним ключові моменти щодо кожного із можливих випадків.
Однією з найчастіших причин для розірвання договору / договору про закупівлю є невиконання сторонами визначених договором зобов’язань. В тому числі, коли постачальником товару надано замовнику неякісний товар. Як діяти в цьому випадку?
Звертаючись до положень Цивільного кодексу України, договір / договір про закупівлю можна розірвати за згодою сторін, в односторонньому порядку, а також за рішенням суду. Найпростіше це зробити за згодою сторін, шляхом укладення додаткової угоди. Відповідно виникає питання: чи потрібно оприлюднювати таку додаткову угоду в електронній системі закупівель, а також чи передбачені законодавством наслідки за її неоприлюднення.
Також кожна уповноважена особа знає, що її рішення супроводжуються формуванням протоколу. А ось, чи потрібно складати протокол у разі розірвання договору?
Дещо складнішою є ситуація, коли відбувається розірвання договору / договору про закупівлю в односторонньому порядку. Яким чином та в які строки відбувається таке розірвання, чи потрібна додаткова угода, тощо.
Але на цьому складнощі не завершуються. Адже зазвичай розірвання договору / договору про закупівлю тягне за собою певну потребу замовника, яка так і залишилась незадоволеною. А тому виникає необхідність врахування ряду супутніх обставин, що в сукупності допоможуть замовнику побудувати певний алгоритм дій щодо аналізу та планування витрат коштів, які залишились після розірвання договору про закупівлю, а також обрати вірний вид закупівлі для задоволення потреби, яка залишилась.
А більш детальний аналіз тематики можна здійснити, шляхом дослідження практики з питань розірвання договору про закупівлю, в тому числі практики суду.