Планування закупівель з 01.09.2026: що зміниться та як планувати закупівлі за новими правилами

Процес планування закупівель регулюють наступні нормативно-правові акти:

• Закон України «Про публічні закупівлі» (далі – Закон);
• Особливості здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України «Про публічні закупівлі», на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 (далі – Особливості);
• Бюджетний кодекс України (для розпорядників та одержувачів бюджетних коштів);
• Порядок складання, розгляду, затвердження та основні вимоги до виконання кошторисів бюджетних установ, затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2002 № 228 (для розпорядників та одержувачів бюджетних коштів);
• Порядок визначення предмета закупівлі, затвердженого наказом Мінекономіки від 15.04.2020 № 708 (далі – Порядок №708);
• Порядок розміщення інформації про публічні закупівлі, затверджений наказом Мінекономіки від 11.06.2020 № 1082.

Що собою представляє планування закупівель?

З терміном «планування закупівель» вперше замовник зустрічається в частині 1 статті 4 Законі, а саме: планування закупівель здійснюється на підставі наявної потреби у закупівлі товарів, робіт і послуг. Заплановані закупівлі включаються до річного плану закупівель (далі – річний план).

Відповідно до пункту 3 Особливостей замовники, що зобов’язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону, проводять закупівлі з урахуванням цих особливостей та з дотриманням принципів здійснення публічних закупівель, визначених Законом.

Пункт 14 Особливостей говорить, що закупівля відповідно до цих особливостей здійснюється замовником на підставі наявної потреби або у разі планової потреби наступного року (планових потреб наступних періодів).  Запланована закупівля, незалежно від її вартості, включається до річного плану закупівель замовника відповідно до статті 4 Закону. Очікувана вартість предмета закупівлі зазначається в річному плані закупівель з урахуванням податку на додану вартість у разі, коли операція з постачання такого предмета закупівлі (товарів, робіт, послуг) підлягає оподаткуванню податком на додану вартість відповідно до законодавства.

Частина 1 статті 4 Закону визначає, що річний план та зміни до нього безоплатно оприлюднюються замовником в електронній системі закупівель протягом п’яти робочих днів з дня затвердження річного плану та змін до нього. Закупівля здійснюється відповідно до річного плану.

Якщо проаналізувати норми закупівельного законодавства, то з’ясуємо, що воно не містить визначення терміну що таке «планування закупівель». Тому звернемося до Тлумачного словника української мови, який допоможе сформувати визначення:

• планувати – складати план; визначати за планом термін виконання, здійснення чого-небудь; мати намір зробити, виконати що-небудь;
• план – задум, проект, що передбачають хід, розвиток чого-небудь; текст, документ із викладом такого задуму, проекту; текст, документ із викладом такої програми заходів;
• публічна закупівля – придбання замовником товарів, робіт і послуг у порядку, встановленому цим Законом (враховуючи норми пункту 25 частини 1 статті 1 Закону).

Планування закупівель – це діяльність замовника, спрямована на:

• визначення потреби замовника у товарах, роботах і послугах;
• визначенні очікуваної вартості закупівлі;
• визначення джерел фінансування закупівлі;
• визначення строків проведення закупівель;
• вибір виду закупівлі відповідно до закупівельного законодавства
• з подальшим включенням запланованих закупівель до річного плану закупівель. А в свою чергу річний план закупівель та зміни до нього формуються до початку проведення закупівель і є передумовою їх здійснення, оскільки закупівля повинна здійснюватися відповідно до річного плану закупівель.

Планування замовників, які є розпорядниками та одержувачами бюджетних коштів здійснюється, зокрема з урахуванням кошторису, а замовників, які є державними комерційними підприємствами зокрема, з урахуванням фінансового плану, так як ці документи передбачають, що та в якому обсязі буде закуповувати підприємство / організація / установа. Дані твердження випливають із частини 1 статті 23 Бюджетного кодексу України, відповідно до якої будь-які бюджетні зобов’язання та платежі з бюджету здійснюються лише за наявності відповідного бюджетного призначення, якщо інше не передбачено законом про Державний бюджет України.

Тобто при використанні бюджетних коштів, замовник не має можливості укласти договір / договір про закупівлю на суму більшу, аніж має в бюджетних призначеннях. В той же час фактична потреба може перевищувати наявні бюджетні асигнування, а тому при плануванні закупівель, в тому числі визначенні виду потенційних закупівель, уповноваженій особі слід в першу чергу звертатись до фактичної потреби.

Ознайомитися з тим що загрожує замовнику в разі відсутності планування закупівель можна в матеріалі «Проблемні аспекти відсутності планування та шляхи їх вирішення».

Які етапи включає процес планування публічних закупівель?

Процес планування закупівель складається з таких етапів:

• визначення потреби замовника у товарах, роботах та послугах;
• визначення предмета закупівлі;
• визначення очікуваної вартості предмета закупівлі;
• визначення виду закупівель;
• погодження попереднього річного плану;
• затвердження річного плану та подальших змін до нього;
• оприлюднення річного плану або змін до нього в електронній системі закупівель.

Етап №1. Визначення потреби замовника у товарах, роботах та послугах

Процес визначення потреби є базовим етапом планування кожної із закупівель. Саме від правильно визначення потреби може залежати правомірність дій замовника щодо визначення предмета закупівлі, виду закупівлі, тощо.

Звертаючись до Словника української мови, від терміном «потреба» слід розуміти те, без чого не можна обійтись; вимоги, які необхідно задовольнити.

Тож цілком логічно, що процес визначення потреби є невід’ємною частиною планування закупівельної діяльності. Дану позицію підтверджує й вимога, відображена у пункті 14 Особливостей: закупівля відповідно до цих особливостей здійснюється замовником на підставі наявної потреби або у разі планової потреби наступного року (планових потреб наступних періодів).

Для визначення реальної потреби замовника закупівельнику в першу чергу потрібно налагодити взаємодію з внутрішнім замовником. Тож йому варто подбати про розробку Положення про взаємодію з внутрішнім замовником, у якому буде передбачено: як визначається потреба, хто здійснює аналіз ринку та які документи оформлюються, як визначається очікувана  вартість закупівлі, в які строки та яка інформація передається уповноваженій / відповідальній особі, як відбувається обмін інформацією та документами між структурними підрозділами тощо.  Таке положення затверджується відповідним рішенням керівника замовника. Згідно норм Положення про взаємодію з внутрішнім замовником, у відповідних структурних підрозділах будуть визначені особи, які будуть надавати уповноваженій особі обсяги потреб замовника, шляхом формування службової записки чи у вигляді іншого документа, визначеного таким положенням. Надану інформацію від внутрішніх замовників закупівельнику необхідно структурувати, тобто впорядкувати і  таким чином визначити потребу у товарах, роботах та послугах на наступний рік. 

Але це ще не все, далі при формуванні потреби замовника в тому чи іншому предметі закупівлі закупівельнику, слід дослідити обсяги вже здійснених закупівель у відповідних минулих періодах. Полегшити даний етап можна використовуючи модуль bi.prozorro. Аналіз інформації попередніх періодів стане базою для визначення поточної потреби замовника у цьому ж предметі закупівлі. Для кращого розуміння яким чином замовник може проаналізувати потреби минулих періодів в аналітичному модулі BI Prozorro, пропонуємо ознайомитись із відповідною відеоінструкцією.

Проте окрім потреб минулих періодів, замовнику доцільно врахувати й інші обставини, що можуть вплинути на обсяг потенційних закупівель, в тому числі залишки відповідних товарів на складі, розширення певного відділу, отримання нового обладнання, передача на баланс нової будівлі, отримання гуманітарної допомоги тощо.

Здійснення зазначених дій дасть змогу замовнику оцінити відповідні закупівельні ризики, зокрема ризик перевищення очікуваною вартістю предмета закупівлі вартісної межі, визначеної пунктом 10 Особливостей.

З вищезазначеного випливає, що визначення річної потреби доцільно здійснювати, взявши за основу потребу минулих періодів у відповідному предметі закупівлі та скоригувавши її у відповідності до наявних обставин, що впливають на таку потребу.

Окрім основних аспектів, рекомендуємо звернути увагу ще й на додаткові складнощі, з якими може стикнутися замовник під час визначення потреби:

• за відсутності достатнього обсягу фінансування, замовнику варто скоригувати потребу в залежності від власних можливостей. В той же час з метою недопущення порушення у вигляді поділу предмета закупівлі всупереч нормам пункту 6 Особливостей, вид такої закупівлі (таких закупівель) доцільно визначати із врахуванням повної потреби. Адже впродовж року існує вірогідність отримання додаткових коштів або застосування альтернативних джерел фінансування для задоволення залишку відповідної потреби, що в свою чергу може призвести до перетину вартісних меж, визначених пунктом 11 Особливостей;
• також за відсутності фінансування, пропонуємо розглянути можливість розділити наявну потребу на декілька закупівель. Проте нагадуємо, що вид кожної з таких закупівель все одно буде визначатись, відштовхуючись від очікуваної вартості загальної річної потреби замовника;
• не забуваємо здійснювати аналіз ринкової ситуації. Це дозволить замовнику за необхідності скоригувати наявну потребу або ж замінити її на більш підходящу. Для прикладу, якщо наразі на ринку присутній аналог, який повністю задовольняє потреби замовника, проте із нижчою ціною. Або з’явився новий продукт, який підпадає під потреби закупівельника та придбання якого він може собі дозволити.

Окремо варто звернути увагу на абзац 2 пункту 15 Особливостей, яким визначено, що за рішенням замовника його відокремлений підрозділ може здійснювати закупівлю самостійно для задоволення потреб такого підрозділу. У такому випадку предмет закупівлі визначається замовником окремо для відокремленого підрозділу. Інформація про потребу в закупівлі, що повинна бути здійснена відокремленим підрозділом, вноситься до річного плану замовника.

Відповідно відокремлені підрозділи юридичних осіб можуть здійснювати закупівлю товарів, робіт і послуг самостійно у разі:

• наявності відповідного рішення замовника (головної організації);
• якщо такі закупівлі здійснюються для задоволення власних потреб;
• предмет закупівлі визначається замовником окремо для відокремленого підрозділу;
• спосіб закупівлі обирається в залежності від вартісних меж предмета закупівлі, визначеного для цього відокремленого підрозділу.

Етап 2. Визначення предмета закупівлі

Згідно пункту 22 частини 1 статті 1 Закону, предмет закупівлі – товари, роботи чи послуги, що закуповуються замовником у межах єдиної процедури закупівлі або в межах проведення спрощеної закупівлі, щодо яких учасникам дозволяється подавати тендерні пропозиції / пропозиції або пропозиції на переговорах (у разі застосування переговорної процедури закупівлі).

Таким чином закупівельне законодавство виділяє три види предмета закупівлі, а саме:

• товари – продукція, об’єкти будь-якого виду та призначення, у тому числі сировина, вироби, устаткування, технології, предмети у твердому, рідкому і газоподібному стані, а також послуги, пов’язані з постачанням таких товарів, якщо вартість таких послуг не перевищує вартості самих товарів;
• послуги – будь-який предмет закупівлі, крім товарів і робіт, зокрема транспортні послуги, освоєння технологій, наукові дослідження, науково-дослідні або дослідно-конструкторські розробки, медичне та побутове обслуговування, найм (оренда), лізинг, а також фінансові та консультаційні послуги, поточний ремонт, поточний ремонт з розробленням проектної документації;
• роботи – розроблення проектної документації на об’єкти будівництва, науково-проектної документації на реставрацію пам'яток архітектури та містобудування, будівництво нових, розширення, реконструкція, капітальний ремонт та реставрація існуючих об'єктів і споруд виробничого та невиробничого призначення, роботи з будівництва об'єктів з розробленням проектної документації, роботи з нормування в будівництві, геологорозвідувальні роботи, технічне переоснащення діючих підприємств та супровідні роботам послуги, у тому числі геодезичні роботи, буріння, сейсмічні дослідження, аеро- і супутникова фотозйомка та інші послуги, що включаються до кошторисної вартості робіт, якщо вартість таких послуг не перевищує вартості самих робіт.

Пункт 15 Особливостей визначає, що предмет закупівлі визначається замовником відповідно до вимог Закону та Порядку визначення предмета закупівлі, затвердженого наказом Мінекономіки від 15 квітня 2020 р. № 708.

Відповідно до пункту 22 частини 1 статті 1 Закону, предмет закупівлі визначається замовником у порядку, встановленому Уповноваженим органом, із застосуванням Єдиного закупівельного словника, затвердженого у встановленому законодавством порядку.

Порядок №708 встановлює правила визначення замовником предмета закупівлі відповідно до Закону України «Про публічні закупівлі» із застосуванням показників цифр основного словника національного класифікатора України ДК 021:2015 «Єдиний закупівельний словник», затвердженого наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 23 грудня 2015 року № 1749 (далі – Єдиний закупівельний словник), а також особливості визначення предмета закупівлі для окремих товарів, робіт і послуг.

Враховуючи положення вище зазначених нормативно-правових актів та специфіку кожного виду предмета закупівлі замовнику варто визначати предмет закупівлі:

• товарів – за показником четвертої цифри Єдиного закупівельного словника;
• лікарських засобів – за показником третьої цифри Єдиного закупівельного словника та із зазначенням міжнародної непатентованої назви (МНН) такого товару;
• медичних виробів – за показником четвертої цифри Єдиного закупівельного словника та з урахуванням додаткових класифікаторів НК 024:2023 «Класифікатор медичних виробів» і НК 031:2024 «Національна номенклатура медичних виробів»;
• послуг, крім поточного ремонту – за показником четвертої цифри Єдиного закупівельного словника;
• поточного ремонту – за кожним окремим будинком, будівлею, спорудою, лінійним об’єктом інженерно-транспортної інфраструктури та за показником четвертої цифри Єдиного закупівельного словника;
• робіт – за об’єктами будівництва та за показниками другої - п’ятої цифр Єдиного закупівельного словника;
• окремі винятки серед товарів, робіт і послуг – згідно вимог, відображених у розділі ІІ Порядку №708.

Також звертаємо вашу увагу на те, що відповідно до абзацу 3 пункту 3 Особливостей положення частин 5, 6, 8 (з урахуванням положень пунктів 68-76 Особливостей) і 9 статті 3 Закону застосовуються на умовах, визначених Законом. Тому на предмети закупівлі, які визначені частинами 5 та 6 статті 3 Закону дія Закону та Особливостей не поширюється.

Етап №3. Визначення очікуваної вартості предмета закупівлі

Звертаючись до Примірної методики визначення очікуваної вартості предмета закупівлі, що затверджена Наказом Мінекономіки від 18.02.2020  №275 (далі – Примірна методика), очікувана вартість – розрахункова вартість предмета закупівлі на конкретних умовах поставки із зазначенням інформації про включення / невключення до очікуваної вартості податку на додану вартість (ПДВ) та інших податків і зборів.

Примірна методика застосовується для визначення замовником очікуваної вартості предмета закупівлі товарів, робіт та послуг, закупівля яких здійснюється відповідно до положень Закону України «Про публічні закупівлі» і має рекомендаційний характер.

Тож замовник може використовувати при розрахунку очікуваної вартості предмета закупівлі як Примірну методику так і власний затверджений порядок чи методику її визначення. Адже відсутній нормативний документ, який би зобов’язував замовника визначити очікувану вартість лише певними конкретними способами.

В той же час відповідно до норм абзацу 1 пункту 14 Особливостей, очікувана вартість предмета закупівлі зазначається в річному плані закупівель з урахуванням податку на додану вартість у разі, коли операція з постачання такого предмета закупівлі (товарів, робіт, послуг) підлягає оподаткуванню податком на додану вартість відповідно до законодавства.

З цього випливає, що використовуючи методи визначення очікуваної вартості предмета закупівлі, передбачені Примірною методикою, замовнику варто дещо змінити загальний підхід. В першу чергу такі зміни стосуються аналізу зібраної інформації, наприклад, отриманих комерційних (цінових) пропозицій. Зважаючи на вищезгадані вимоги пункту 14 Особливостей, до моменту розрахунку очікуваної вартості предмета закупівлі, слід привести всі пропозиції до єдиного підходу. Це означає, що у разі, якщо предмет закупівлі підлягає під оподаткування податком на додану вартість, то до моменту визначення найбільш економічно вигідної пропозиції або середньоарифметичного значення з масиву, замовнику привести всі пропозиції до значення «із врахуванням податку на додану вартість», якщо предмет закупівлі оподатковується. Більше інформації щодо даної тематики можна почерпнути із наступного матеріалу.

І все ж в будь-якому разі замовники, що зобов’язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону, проводять закупівлі з урахуванням Особливостей та з дотриманням принципів здійснення публічних закупівель, визначених Законом, серед яких максимальна економія, ефективність та пропорційність, а також недискримінація учасників та рівне ставлення до них.

Етап №4. Визначення виду закупівлі

Вид закупівлі – це спосіб здійснення закупівлі товарів, робіт та послуг, який визначається закупівельним законодавством та представляє собою певний алгоритм дій.

Згідно проведеного аналізу положень Особливостей замовники можуть здійснювати закупівлі, використовуючи такі види закупівель:

• закупівля без використання електронної системи закупівель, як «допорогова» закупівля;
• відкриті торги у порядку, визначеному Особливостями;
• відкриті торги із публікацією англійською мовою;
• запит пропозицій постачальників (для придбання товарів);
• закупівля без використання електронної системи закупівель за виключеннями визначеними пунктом 9-2 Особливостей;
• переговорна процедура за виключеннями визначеними пунктом 13 Особливостей;
• закупівля без використання електронної системи закупівель за виключеннями визначеними пунктом 88 або 89 або 91 Особливостей;
• рамкові угоди.

У разі здійснення закупівель товарів, робіт та послуг, які фінансуються в рамках проекту Ukraine Facility замовник повинен керуватися розділом «Особливості здійснення закупівель у рамках виконання заходів (кроків), передбачених Планом України, схваленим розпорядженням Кабінету Міністрів України від 18 березня 2024 р. № 244» Особливостей, який дозволяє замовнику в залежності від вартості кожного предмета закупівлі обрати серед таких видів закупівель як закупівля без використання електронної системи закупівель, відкриті торги у порядку, визначеному Особливостями, та запит пропозицій постачальників (у разі придбання товарів).

Варто зазначити, що даний розділ встановлює окремий порядок проведення кожного з таких видів закупівель, які здійснюються за кошти Ukraine Facility, а також визначає підстави для укладення договорів про закупівлю без застосування електронної системи закупівель та окремі умови, що визначені на виконання вимог Рамкової угоди.

Також пунктом 11-1 Особливостей визначено вартісні межі та специфіку здійснення закупівлі товарів, визначених у додатку 1 до Особливостей.

Отож замовник обирає вид закупівлі, враховуючи при цьому:

• очікуваної вартості предмета закупівлі;
• предмета закупівлі (товари, роботи, послуги);
• наявності / відсутності підстав для застосування виключень;
• джерела фінансування.

Таким чином обрання виду закупівлі буде залежати від потреби замовника з урахуванням вартісних меж предмета закупівлі, від самого предмета закупівлі – товарів, робіт чи послуг, наявності / відсутності підстав для застосування виключень, а в окремих випадках – ще й від джерела фінансування закупівлі.

Етап №5. Погодження попереднього річного плану

Закупівельне законодавство не визначає обов’язку затверджувати весь річний план на початку року. Тому замовник може зробити попередній річний план, у якому буде визначена загальна річна потреба кожного предмета закупівлі та погодити його. В такому випадку у замовника буде можливість проаналізувати наявну річну потребу у відповідних предмета закупівлі і в той же час не буде обов’язку оприлюднювати весь річний план в електронній системі закупівель. В такому разі замовник зможе раціонально розподілити наявні кошти, визначити часові межі для здійснення тих чи інших закупівель, зменшити ризики неправомірного вибору видів закупівель чи штучного поділу предмета закупівлі, тощо.

Відповідно до попереднього річного плану, протягом року за потреби замовник може затверджувати річний план закупівель чи зміни до нього, наприклад, на одну або декілька позицій та оприлюднити його протягом 5 робочих днів. При цьому формування попереднього річного плану в жодному разі не зобов’язує уповноважену особу слідувати йому повністю до дрібних деталей – в закупівельному процесі окремі його нюанси можуть змінюватись, потреба може зникати або з’явитись необхідність у нових предметах закупівлі.

Варто відмітити, що закупівельне законодавство не містить такого поняття, як «попередній річний план», а отже не встановлює обов’язку щодо його формування. В той же час звертаємо увагу, що формування попереднього річного плану закупівель є скоріш перевагою для замовника, а витрачений на його формування час окупиться, шляхом ефективного планування робочих процесів для уповноваженої особи впродовж року та мінімізації ризиків допущення порушень, пов’язаних із відсутністю планування.

Тож підсумуємо, що попередній річний план – це внутрішній документ замовника, який містить повний перелік потреби у товарах, роботах і послугах на наступний рік (предмет закупівлі, обсяг, очікувана вартість, вид закупівлі, джерело фінансування, тощо) та погоджується. Такий документ не потребує затвердження або оприлюдненню в електронній системі закупівель.

Попередній річний план формується на основі аналізу поточної потреби від внутрішніх підрозділів з урахуванням потреб минулих періодів та слугує базою для подальшого формування і затвердження річного плану закупівель. Пропонуємо також скористатися прикладом попереднього річного плану. 

Етап № 6. Затвердження річного плану та подальших змін до нього

На етапі планування закупівлі замовник затверджує:

• річний план закупівель;

або

• зміни до річного плану закупівель.

Річний план закупівель повинен містити інформацію про заплановані закупівлі, які буде здійснювати замовник протягом року та який обов’язково підлягає затвердженню та оприлюдненню в електронній системі закупівель. Відповідно річний план закупівель затверджується один раз на відповідний період – рік, а у всіх інших випадках будуть затверджуватися зміни до такого річного плану закупівель – шляхом оприлюднення нового рядка або внесення змін до вже наявного рядка.

Нагадуємо, що технічно внести зміни до вже оприлюдненого рядка річного плану закупівель можна виключно у випадках, якщо замовник не оприлюднив в електронній системі закупівель будь-яку інформацію, до якої прив’язується такий рядок річного плану, наприклад звіт про договір про закупівлю, укладений без застосування електронної системи закупівель, запит пропозицій постачальників, оголошення про проведення відкритих торгів, тощо.

Отже, можна зробити висновок, що:

• річний план – це затвердження однієї або декількох позицій або всіх позицій;
• зміни до річного плану – це внесення змін до затвердженого річного плану у вигляді доповнення його новими позиціями або внесення змін до вже наявних в ньому позицій.

Затвердження річного плану або змін до нього та оприлюднення його в електронній системі закупівель має здійснюватися протокольним рішення уповноваженої особи. До такого протоколу також можна додати рішення про здійснення закупівлі.

Етап № 7. Оприлюднення річного плану або змін до нього в електронній системі закупівель

Частина 1 статті 4 Закону визначає, що річний план та зміни до нього безоплатно оприлюднюються замовником в електронній системі закупівель протягом п’яти робочих днів з дня затвердження річного плану та змін до нього. Закупівля здійснюється відповідно до річного плану.

Частина 2 статті 4 Закону встановлює, шо у річному плані повинна міститися така інформація:

• найменування, місцезнаходження та ідентифікаційний код замовника в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, його категорія;
• назва предмета закупівлі із зазначенням коду за Єдиним закупівельним словником (у разі поділу на лоти такі відомості повинні зазначатися стосовно кожного лота) та назви відповідних класифікаторів предмета закупівлі і частин предмета закупівлі (лотів) (за наявності);
• розмір бюджетного призначення та / або очікувана вартість предмета закупівлі;
• код економічної класифікації видатків бюджету (для бюджетних коштів);
• вид закупівлі та орієнтовний початок проведення;
• у разі застосування рамкової угоди зазначається: строк дії рамкової угоди; сторона рамкової угоди (замовник або централізована закупівельна організація, яка проводить закупівлю в інтересах замовника); очікувана вартість з урахуванням усього запланованого строку дії рамкової угоди.

Якщо річний план оприлюднюється централізованою закупівельною організацією, додатково зазначаються найменування, місцезнаходження та ідентифікаційний код замовника в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, його категорія, в інтересах яких проводиться закупівля за рамковою угодою.

Окрім цього відповідно до пункту 14 Особливостей, очікувана вартість предмета закупівлі зазначається в річному плані закупівель з урахуванням податку на додану вартість у разі, коли операція з постачання такого предмета закупівлі (товарів, робіт, послуг) підлягає оподаткуванню податком на додану вартість відповідно до законодавства. Замовники можуть не публікувати інформацію про своє місцезнаходження у річному плані закупівель, якщо поширення такої інформації несе ризики для їх безпеки.

Також пунктом 81 Особливостей передбачено, що замовник у річному плані закупівель незалежно від вартості закупівлі зазначає інформацію, передбачену частиною другою статті 4 Закону, а також інформацію про:

• джерело фінансування закупівлі;
• захід (крок), передбачений Планом України, у рамках якого здійснюється закупівля;
• код програмної класифікації видатків та кредитування відповідного бюджету (у разі коли джерелом фінансування закупівлі є державний або місцевий бюджет).

Очікувана вартість предмета закупівлі зазначається в річному плані закупівель з урахуванням податку на додану вартість у разі, коли операція з постачання такого предмета закупівлі (товарів, робіт, послуг) підлягає оподаткуванню податком на додану вартість відповідно до законодавства.

Також коли мова йде про здійснення закупівлі, яка фінансується в рамках інструмента Ukraine Facility, рекомендуємо звернути увагу на наступне:

• відповідно до абзацу 2 пункту 85 Особливостей: у разі коли замовник вирішив провести відкриті торги відповідно до цього пункту, під час внесення до річного плану закупівель інформації про закупівлю додається обґрунтування застосування таких відкритих торгів із зазначенням присвоєного електронною системою закупівель унікального номера оголошення про проведення відкритих торгів, які було відмінено у зв’язку з неподанням жодної тендерної пропозиції для участі у відкритих торгах у строк, установлений замовником згідно з цими особливостями*;
• відповідно до абзацу 2 пункту 86 Особливостей: у разі коли замовник вирішив укласти договір про закупівлю відповідно до цього пункту, під час внесення до річного плану закупівель інформації про закупівлю додається обґрунтування здійснення такої закупівлі та незастосування вимог пунктів 78 і 79 цих особливостей із зазначенням присвоєного електронною системою закупівель унікального номера оголошення про проведення відкритих торгів, які були проведені відповідно до пункту 85 цих особливостей і відмінені у зв’язку з неподанням жодної тендерної пропозиції для участі у відкритих торгах у строк, установлений замовником згідно з цими особливостями*;
• відповідно до абзацу 2 пункту 88 Особливостей: у разі коли замовник вирішив провести запит пропозицій відповідно до цього пункту, під час внесення до річного плану закупівель інформації про закупівлю додається обґрунтування застосування такої закупівлі із зазначенням присвоєного електронною системою закупівель унікального номера закупівлі, здійсненої з використанням електронного каталогу, яка була відмінена у зв’язку з неподанням жодної ціни пропозиції для участі в запиті пропозицій постачальників*;
• відповідно до абзацу 2 пункту 89 Особливостей: у разі коли замовник вирішив укласти договір про закупівлю відповідно до цього пункту, під час внесення до річного плану закупівель інформації про закупівлю додається обґрунтування застосування такої закупівлі та незастосування вимог пунктів 78 і 79 цих особливостей із зазначенням присвоєного електронною системою закупівель унікального номера закупівлі, здійсненої з використанням електронного каталогу, яка була проведена відповідно до пункту 88 цих особливостей і відмінена у зв’язку з неподанням жодної ціни пропозиції для участі в запиті пропозицій*;
• відповідно до абзацу 2 пункту 91 Особливостей: у разі коли замовник вирішив укласти договір про закупівлю відповідно до цього пункту, під час внесення до річного плану закупівель інформації про закупівлю додається обґрунтування застосування такої закупівлі. В такому обґрунтуванні, викладеному у довільній формі, замовник повинен зазначити один або декілька випадків, передбачених пунктами 3, 8 статті 5 Рамкової угоди (нагальна необхідність, недоступність послуг/товарів на ринках прийнятних країн або територій або інші належним чином обґрунтовані випадки, коли застосування правил прийнятності зробить реалізацію проекту неможливою або надмірно складною, або коли поставки та матеріали не можуть бути отримані на розумних умовах у жодній з таких країн), а також додати документальне підтвердження застосування відповідного випадку (у вигляді, зокрема, але не виключно, офіційних листів, експертних висновків, листів від виробників або постачальників про відсутність товарів/робіт/послуг, рішень уповноважених органів, оформлених у довільній формі результатів аналізу ринку, проведеного замовником, довідок).

* в такому обґрунтуванні, викладеному в довільній формі, замовник повинен зазначити один або декілька випадків, передбачених пунктами 3, 8 статті 5 Рамкової угоди між Україною та Європейським Союзом щодо спеціальних механізмів реалізації фінансування Союзу для України згідно з інструментом Ukraine Facility, ратифікованої Законом України від 6 червня 2024 р. № 3786-IX (далі - Рамкова угода) (нагальна необхідність, недоступність послуг/товарів на ринках прийнятних країн або територій або інші належним чином обґрунтовані випадки, коли застосування правил прийнятності робить реалізацію проекту неможливою або надмірно складною, або коли поставки та матеріали не можуть бути отримані на розумних умовах у жодній з таких країн), а також додати документальне підтвердження застосування відповідного випадку (у вигляді, зокрема, але не виключно, офіційних листів, експертних висновків, листів від виробників або постачальників про відсутність товарів/робіт/послуг, рішень уповноважених органів, оформлених у довільній формі результатів аналізу ринку, проведеного замовником, довідок).

Планування закупівель додаткової потреби

У кожного замовника кожного року трапляються випадки, коли виникає додаткова потреба у закупівлі товарів, робіт та послуг, яку замовник не міг передбачити на початку року.

Тому, якщо у замовника виникає непередбачена потреба варто звернутися до абзацу 3 пункту 15 Особливостей яким визначено, що якщо у замовника виникла додаткова потреба (яку замовник не міг передбачити на момент здійснення закупівлі за тотожним предметом закупівлі) у здійсненні закупівлі за предметом закупівлі, закупівля за яким ним вже була здійснена у поточному році, очікувана вартість такого предмета закупівлі не додається до очікуваної вартості тотожного предмета закупівлі (тотожних предметів закупівель), закупівля яких була здійснена, а замовник обирає вид закупівлі такого предмета закупівлі з урахуванням вартісних меж, визначених цими особливостями.

Відповідно замовник має змогу визначити потребу, як додаткову, якщо дотримано декілька основних вимог:

• виникає потреба у додатковому обсязі товару / робіт / послуг (відповідно першочергову роль при визначенні потреби додатковою відіграє саме обсяг предмета закупівлі);
• замовник не міг передбачити потребу у додатковому обсязі предмета закупівлі на момент здійснення закупівлі за тотожним предметом закупівлі;
• відповідно закупівля за тотожним предметом закупівлі вже була проведена;
• така попередня закупівля була здійснена у поточному році.

Якщо замовник визначив потребу додатковою:

• очікувана вартість такого предмета закупівлі не додається до очікуваної вартості тотожного предмета закупівлі (тотожних предметів закупівель), закупівля якого (яких) була здійснена;
• замовник обирає вид закупівлі такого предмета закупівлі з урахуванням вартісних меж, визначених Особливостями.