Планування публічних закупівель – процес не з легких, в той же час саме він допомагає уповноваженій особі налагодити механізм реалізації закупівельної діяльності та уникнути ряду вельми поширених помилок. Проте не кожен із замовників готовий сумлінно виконувати обов’язки попереднього планування, а натомість приймає рішення «плисти по течії», відкидаючи думки про можливі ризики такої бездіяльності. Тож пропонуємо у даному матеріалі розібратися для чого замовнику варто попередньо планувати потенційні закупівлі та чим загрожує відсутність таких дій.

Процес планування та його місце в закупівельній діяльності

Керуючись інформацією, відображеній у Словнику української мови, під терміном «планувати» варто розуміти:

  • складати план;
  • визначати за планом термін виконання, здійснення чого-небудь;
  • мати намір зробити, виконати що-небудь.

Відповідно до норм пункту 14 Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України від 25.12.2015 № 922-VIII «Про публічні закупівлі», на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 (далі – Особливості), закупівля відповідно до цих особливостей здійснюється замовником на підставі наявної потреби або у разі планової потреби наступного року (планових потреб наступних періодів). Запланована закупівля, незалежно від її вартості, включається до річного плану закупівель замовника відповідно до статті 4 Закону.

Згідно частини 1 статті 4 Закону України «Про публічні закупівлі» (далі – Закон), закупівля здійснюється відповідно до річного плану.

А отже для дотримання законодавчих норм та з метою недопущення ряду поширених порушень, замовнику варто вдаватись до попереднього планування закупівель. А що як замовник не має наміру здійснювати таке планування?

З якими складнощами стикається замовник за відсутності планування?